Рішення

від 07.12.2022 по справі 581/490/22

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/490/22

Провадження № 2/581/155/22

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2022 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., представника позивача - Козін Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, та пені

В С Т А Н О В И В:

Сутність заявлених до суду вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 2,0000 га призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Синівської сільської ради Роменського району Сумської області (колишньої Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області). Зазначав, що 17 вересня 2015 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» укладено договір оренди землі у відповідності з умовами якого ним передано орендареві у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, строком на 7 років, з виплатою орендної плати у розмірі 4334 грн 54 коп на рік. Також зазначив, що за увесь період дії договору оренди відповідачем щороку один раз на рік сплачувалась орендна плата, при цьому орендна плата сплачувалася у більшому розмірі ніж передбачено договором оренди від 17 вересня 2015 року. Уважає, що збільшення розміру орендної плати відбувалось за рахунок індексації орендної плати при її нарахуванні, як це передбачено п. 10,13 договору від 17 вересня 2015 року, та ураховуючи умови викладені в договорі, він не заперечував проти перегляду орендної плати в сторону збільшення. Крім того, позивач є власником ще двох земельних ділянок, які теж здані в оренду відповідачу. Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми виплачених доходів та утриманих податків за 2015-2021 роки орендна плата нараховувалась йому, однак однією сумою, що унеможливлює конкретно визначитись яка сума оренди за період з 2015 по 2020 роки йому нараховувалася по данному паю. Крім того, зазначив, що строк дії договору закінчився 17 вересня 2022 року, однак у зв`язку з введенням військовим станом в Україні, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою. У зв 'язку з тим, що він відмовився від підписання договору, оскільки бажає самостійно оброблятиземельну ділянку, відповідач не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив йому орендної плати за користування земельною ділянкою, розмір якої відповідно до ст.ст. 15,21 Закону України «Про оренду землі», п. 10 договору (із урахуванням індексації за 2015-2021 роки) складає 7405 грн 04 коп. Орендна плата за 2021 рік узагалі йому не виплачувалася. Із метою вирішення справи у позасудовому порядку в серпні 2022 року позивач надіслав відповідачу лист із вимогою сплатити кошти за оренду землі, на що до цього часу відповіді на його звернення так і не надано, однак в телефонному режимі йому повідомили, що орендна плата за 2021 рік не виплачена, оскільки сума фактично сплаченої орендної плати за 2015-2022 роки значно перевищує розмір договірної орендної плати, що на думку відповідача свідчить про дострокове виконання орендарем свого обов`язку зі сплати орендної плати за договором, а отже орендар не порушував умов договору та виплачував орендну плату. Позивач зазначив, що позиція відповідача щодо виплати орендної плати йому наперед договором не передбачена, про переплату йому ніхто не повідомляв, а тому він уважає, що договірні зобов`язання щодо виплати орендної плати в 2021 році з урахуванням індексації були припинені відповідачем по справі в односторонньому порядку, не повідомивши його до цього дня про причини невиплати, що є грубим порушенням перш за все умов договору, Закону України «Про оренду землі» та Цивільним кодексом України. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 7405 грн 04 коп, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 2107 грн 48 коп та судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп сплачений ним при подачі позову до суду.

Позиція позивача, представника позивача, представника відповідача по даній справі

Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. 25 листопада 2022 року подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначав, що свої зобов`язання відповідач по договору оренди від 17 вересня 2015 року не виконав, а саме відповідно до п. 11 договору відповідач повинен був до 30 грудня 2021 року сплатити проіндексовану на підставі індексів інфляції орендну плату за 2021 рік. Прохав суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі (а.с.50-52).

Представник позивача Козін Т.В. під час розгляду даної справи по суті підтримала заявлений позов із вищевикладених підстав та додатково суду пояснила про те, що орендна плата щороку повинна збільшуватися на індекси інфляції за 2015-2021 роки і нарастаючим підсумком станом на 2021 рік повинна вже складати проіндексований розмір 7405 грн 04 грн., яку відповідач не сплатив у 2021 році, що підтверджується роздруківкою від ПАТ «Приватбанк» за єдиним відкритим банківським рахунком позивача в цій установі. Саме на зазначений розмір боргу по орендній платі повинна нарахуватися пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідну кількість днів прострочки виплати орендної плати.

Представник відповідача Яловий О.А. у режимі відеоконференцзв`язку у судовому засіданні участі не прийняв, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечуючи проти заявленного позову. У поданному до суду відзиві на позов, заперечуючи проти позову в повному обсязі, зазначав про те, що TOB «CK-АГРО» за 2015-2020 роки користування земельною ділянкою щорічно виплачувало орендну плату у більших розмірах і частина сукупного розміру переплаченої наперед орендної плати в сумі 13994 грн 42 коп спрямовано товариством у рахунок погашення боргу по орендній платі за 2021 рік без проведення фактичних виплат позивачу, так як мали місце значні переплати орендної плати за попередні роки. Також товариство, проводячи переплати орендної плати за минулі роки, здійснило дострокове виконання договірного обов`язку по сплаті орендної плати відповідно до ст. 531 ЦК України, маючи відповідні фінансові можливості, що також не заборонено діючим договором. Також 22 листопада 2022 року Яловий О.А. подав до суду додаткові письмові пояснення, в яких позовні вимоги не визнав, та зазначив, що тлумачення частин першої та третьої статті 632 ЦК України свідчить, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а її зміна після виконання договору не допускається, тому з 17 вересня 2015 року розмір орендної плати, що підлягав нарахуванню орендарем орендодавцю, за договором від 17 вересня 2015 року становив у розмірі 4334 грн 54 коп х 7 повних років = 30341 грн 78 коп без вирахування ПДФО та військового збору. Також звертаючись до суду з позовом, позивач вказував, що відповідач порушив умови договору щодо внесення орендної плати за 2021 рік, при цьому, відповідачем нараховано орендної плати за договором від 17 вересня 2015 року у більшому розмір, ніж це передбачено договором, зокрема: 4334 грн 54 коп у 2015 році; 5944 грн 52 коп у 2016 році; 7430 грн 65 коп у 2017 році; 7430 грн 65 коп у 2018 році; 7430 грн 65 коп у 2019 році; 7430 грн 65 коп у 2020 році, а з вирахування ПДФО та військового збору орендодавець отримував орендну плату у більшому розмір, ніж це передбачено договором, зокрема: 3619 грн 34 коп у 2015 році; 4785 грн 34 коп у 2016 році; 5981 грн 67 коп у 2017 році; 5981 грн 67 коп у 2018 році; 5981 грн 67 коп у 2019 році; 5981 грн 67 коп у 2020 році. Тому, загальний розмір сплаченої відповідачем орендної плати (з вирахуванням ПДФО та військового збору) за договором від 17 вересня 2015 року становить 40001 грн 66 коп, що на 13994 грн 42 коп перевищує розмір орендної плати станом на 31 грудня 2020 року, який мав би отримати орендодавець за умовами договору. Таким чином, ураховуючи положення статті 531 ЦК України, представник ТОВ «СК-Агро» зазначав, що відповідач не порушував умови договору оренди та не допускав прострочення сплати орендної плати за відповідний період, оскільки за договором від 17 вересня 2015 року була здійснена переплата, а факт належного виконання відповідачем обов`язку щодо внесення орендної плати за договором підтверджується належними та допустимими доказами. Щодо стягнення пені за порушення строків виплати орендної плати, зазначив, що заборгованість, зі сплати орендної плати, відсутня, а тому стягнення пені за порушення строків виплати орендної плати є безпідставними та не підтверджені належними та допустимим доказами (а.с.31-31).

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 31 жовтня 2022 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 24 листопада 2022 року о 11 год 00 хв з викликом сторін. 24 листопада 2022 року розгляд справи відкладено на 07 грудня 2022 року на 10 год 00 хв. 07 грудня 2022 року ухвалено рішення по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, є громадянином України (а.с.5).

ОСОБА_2 у вересні 2015 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом серії НАО № 195046, виданого 17 вересня 2015 року та успадкував за законом після смерті ОСОБА_4 земельну ділянку площею 2,0000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господартства, кадастровий номер: 5923285600:01:001:0069, яка розташована на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області та належала померлій на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії СМ № 087064, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - № 727067259232 (а.с.7).

17 вересня 2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_2 передав товариству в оренду строком на 7 років земельну ділянку загальною площею 2,0000 га (з них, рілля 2,0000 га), кадастровий номер: 5923285600:01:001:0069, з розміром орендної плати 7 відсотки від нормативної грошової оцінки землі. Згідно з п. 9-14,36 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7% від нормативно грощової оцінки землі, що становить що складає 4334 грн 54 коп на рік; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року; передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.8-9).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2015-2021 роки: ОСОБА_2 в 2015 році нараховано орендна плата в розмірі - 16115 грн 82 коп, в 2016 році - 18945 грн 24 коп, в 2017 році - 24107 грн 00 коп, в 2018 році - 24915 грн 10 коп, в 2019 році - 23921 грн 26 коп, в 2020 році - 24548 грн 78 коп, в 2021 році - 29207 грн 93 коп, проте представник позивача зазначила, що насправді жодних грошових коштів позивач не отримував, а відповідні зміни до податкової звітності із виключенням цього виду доходу у позивача відповідач подав до податкового органу влітку 2022 року (а.с.10-11,12).

Згідно із виписки по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за договором SAMDNWFC00061739216 від 19 серпня 2020 року за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року ОСОБА_2 не проводилося зарахувань від ТОВ «СК-АГРО» (а.с.15).

05 серпня 2022 року ОСОБА_2 надіслав директору ТОВ «СК-АГРО» заяву з вимогою негайного виконання ТОВ «СК-АГРО» своїх договірних зобов`язань, а саме негайно виплатити йому орендну плату за 2021 рік у сумі 4334 грн 54 коп відповідно до укладеного договору та повідомленням про те, що у разі невиконання останнім своїх договірних зобов`язань з виплати орендної плати ОСОБА_2 має намір стягнути заборгованість за оренду у судовому порядку. Відповідь керівництва ТОВ «СК-Агро» на заяву позивача у матеріалах справи відсутня (а.с.13,14).

Згідно із копією довідки про нарахування та сплату орендної плати ОСОБА_6 , копії видаткового касового ордеру та відомостів зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) ТОВ "СК-АГРО" сплачено ОСОБА_6 орендну плату за користування земельними ділянками: 23 жовтня 2015 року - 3619 грн 34 коп, 25 серпня 2016 року - 4785 грн 34 коп, 29 травня 2017 року - 5981 грн 67 коп, у 2018 році - 5981 грн 67 коп, у 2019 році - 5981 грн 67 коп, у 2020 році - 5981 грн 67 коп, у 2020 році - 5981 грн 67 коп (а.с.33, 33 зворотна сторона, 34, 34 зворотна сторона, 35, 35 зворотна сторона, 36, 36 зворотна сторона, 37, 37 зворотна сторона, 38, 38 зворотна сторона, 39).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі щодо позовних вимог

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

За пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Умови про розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина перша статті 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У статті 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельної ділянки, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Нормами ст. 21 вказаного Закону визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах - ст. 22 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Висновки суду по суті заявлених двох вимог

1. Із урахуванням установлених обставин справи та досліджених доказів, суд убачає виникнення між сторонами у даній справі цивільного спору з приводу стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою у 2021 році на підставі відповідного договору оренди землі з урахування індексу інфляції, а також пені за несвоєчасну виплату орендної плати; правовідносини, які виникли між сторонами спору врегульовані діючим договором оренди земельної ділянки, нормами спеціального Закону України «Про оренду землі», ЦК та ЗК України.

У даній справі підставою для щорічного нарахування та сплати орендної плати відповідачем за користування земельною ділянкою позивача площею 2,0000 га, в тому числі і сплати сторонами орендної плати наперед, у рахунок інших майбутніх періодів, є і повинен бути договір оренди земельної ділянки (п.9,10,11 діючого між сторонами спору договору оренди землі від 17 вересня 2015 року).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін жодної письмової домовленості (додаткової угоди) про виплату орендної плати орендарем позивачу наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом) за діючим договором оренди землі від 17 вересня 2015 року сторонами оформлено (підписано) не було, зазначені положення відсутні в укладеному між сторонами спору договорі оренди землі. Також суду сторони не надали доказів узгодження між ними в позадоговірному листуванні чи в інший спосіб умов проплат орендної плати в більших розмірах ніж передбачено діючим договором із переплатами в рахунок майбутніх розрахункових періодів за користування земельною ділянкою, які б в силу вимог ст.207 ЦК України можна було б розглядати в якості діючих положень договору.

Крім цього, під час розгляду даної справи сторона позивача вважала проведені відповідачем за 2015-2020 роки виплати орендної плати в більшому розмірі, а ніж це передбаченого п. 9 договору оренди землі від 17 вересня 2015 року, виплатою орендної плати у розмірах із урахуванням щорічних індексів інфляції, а сторона відповідача уважала проведені виплати достроковим виконанням діючого договору на наступні періоди. Тобто сторони під час розгляду даної справи по суті не досягли обопільної згоди по визнанню проведених проплат у сукупному розмірі 13994 грн 42 коп в якості переплати орендної плати за 2021 рік, відповідних актів звірок взаєморозрахунків за діючим договором оренди землі не складали, суду не надавали. Також п.9 договору оренди землі від 17 вересня 2015 року передбачає те, що орендна плата складає 4334 грн 54 коп, що становить 7 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою, у розмір орендної плати не входить податок на землю, орендар самостійно сплачує податок за землю.

Разом із цим, у пункті 10 договору оренди сторони погодили, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюються з урахуванням індексації, тобто індексів інфляції (п. 10 договору). Сторонами в укладеному та діючому договорі не обумовили порядку перегляду один раз на рік розміру орендної плати у разі зміни умов господорювання, передбачених договором, підвищення цін і тарифів, зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, додаткових угод із цього приводу не укладали, а також не визначили порядок та умови здійснення повної чи часткової виплати орендної плати у рахунок наступних періодів використання земельних ділянок (п. 9-14,36 договору). Згідно з пунктом 36 договору оренди зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Позивач у період з 2015 року до 2020 року з вимогою до орендаря про зміну умов договору у частині зміни розміру орендної плати чи її перегляду не звертався, жодних письмових домовленостей із цього приводу між сторонами також не досягалося.

Відповідно до видаткового касового ордеру та відомостей зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) ТОВ "СК-АГРО" сплатило позивачу орендну плату у грошовій формі у 2015 році за орендовану земельну ділянку позивача рівнозначною площею - на суму 3619 грн 34 коп, у 2016 році у грошовій формі на суму 4785 грн 34 коп, у 2017 році у грошовій формі на суму 5981 грн 67 коп, у 2018 році у грошовій формі на суму 5981 грн 67 коп, у 2019 році у грошовій формі на суму 5981 грн 67 коп, у 2020 році у грошовій формі на суму 5981 грн 67 коп.

Зі змісту досліджених платіжно-розрахункових документів за 2015-2020 роки убачається відсутність у графах щодо призначень платежів позивачу записів про проведення таких виплат у рахунок майбутніх періодів чи наперед або авансом, виплата орендної плати за видатковим касовим ордером та відомостями зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії, тощо) протягом 2015-2020 років проводилася виключно готівковими коштами. У витребуваних судом розрахунково-касових документах відсутні документальні підтвердження передачі готівки чи перерахування грошових коштів або надання певних послуг, передачі товарів відповідачем у 2021 році позивачу в якості орендної плати за орендовану у зазначений період земельну ділянку із позначенням відповідного призначення платежу.

Під принципами виконання будь-яких договірних зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Як убачається із матеріалів справи та змісту укладеного договору оренди землі між сторонами спору відповідач у суді порушення п. 9,11 укладеного правочину повно та своєчасно у 2021 звітньому році та протягом розгляду даної справи добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати в сумі 7405 грн 04 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивача (п.10 договору оренди від 17 вересня 2015 року) (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = у 2015 році орендна плата із урахуванням індексів інфляції у межах заявлених вимог 101,85 % складала - 4394,30 грн, у 2016 році при індексах інфляції 112,36 % - 4937,50 грн, у 2017 році при індексах інфляції 113,67 % - 5612,39 грн, у 2018 році при індексах інфляції 109,77 % - 6161,12 грн, у 2019 році при індексах інфляції 104,05 % - 6410,87 грн, у 2020 році при індексах інфляції 104,99 % - 6730,92 грн, у 2021 році при індексах інфляції 110,015 % = 7405,04 грн.) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту, проте без урахування індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, про що у позові не заявлялося), не досягнувши обопільної письмової згоди про зарахування раніше проведених переплат у визначеному ними розмірі за попередні роки у рахунок сплати орендної плати за 2021 рік. Саме цей договірний розмір орендної плати, який збільшений за рахунок обрахування щорічних індексів інфляції за 2015-2021 роки, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою.

Із огляду на наведені вище обгрунтування позов у заявленій основній вимозі підлягає повному задоволенню, а доводи сторони відповідача визначаються судом непереконливими та неспроможніми в силу їх недоведності належними та допустимими засобами доказування. Із огляду на це, суд окремо зауважує на тому, що норми діючого договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2015 року не забороняють виплату орендної плати в більшому розмірі чим визначено в його нормах, проте фактично проведені виплати орендної плати позивачу в підвищеному розмірі за попередні роки суд не розглядає в якості переплати орендної плати, яку можна спрямувати в рахунок сплати орендарем орендної плати позивачу за 2021 рік при відсутності у діючому договорі положень про можливість здійснення таких проплат та неукладеності додаткових угод про це між сторонами спору, і питання взаєморозрахунків із приводу переплачених коштів може бути предметом окремої домовленості (укладення додаткової угоди до договору) та взаємозвірок платежів між сторонами поза межами даного спору.

2. Пунктом 14 договору оренди землі від 17 вересня 2015 року передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

На думку суду, через несвоєчасну та повну невиплату орендної плати відповідачем за рік, в якому використовувалася земельна ділянка, на користь позивача з ТОВ «СК-Агро» підлягає стягненню договірний розмір пені в якості належного договірного способу захисту порушеного права позивача на своєчасне і повне отримання орендної плати за річне користування його земельною ділянкою протягом вищенаведеного періоду.

На думку суду, позивач навів суду методологічно правильний розрахунок розміру пені, розрахувавши початок її обрахунку з першого дня прострочення грошової виплати 31 грудня 2021 року і по дату звернення ОСОБА_1 до суду (27 жовтня 2022 року), а тому методологічно і калькуляційно правильним розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку, є сума у заявленому в позові розмірі 2107 грн 48 коп (7405.04*2*9.0*1)/(365*100) + (7405.04 *2*9.0*20)/(365*100) + (7405.04*2*10.0*133)/(365*100) + (7405.04*2*25.0*147)/(365*100) = 2107.49 грн, строк прострочення: 31.12.2021 - 27.10.2022 року, сума заборгованості з урахуванням індексів інфляції = 7405 грн 04 коп, пеня у % = подвійна облікова ставка НБУ, кількість днів прострочення = 301 дні). Тому позов у цій вимозі є обгрунтованим і відповідно підлягає задоволенню в повному обсязі в межах заявлених вимог.

Вищенаведені висновки суду узгоджуються із наближеними за своїм змістом правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20, від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17.

Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді орендної плати та пені за її несвоєчасну сплату також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі виплати є прибутком для позивача, які випливають із нерухомої власності у виді земельної ділянки, і ця виплата передбачена добровільно укладеним між сторонами спору договором оренди земельної ділянки (п.42,45,46,57 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1989 року у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84).

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи повне задоволення заявленого позову, уважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 992 грн 40 коп повернення сплаченого ОСОБА_5 судового збору при його зверненні до суду з даним позовом. Документальні підтведження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі сторони суду не надали, а тому предмет для їх поділу відсутній.

Керуючись статтями 2,3,19, 23,76-89,141, 258-268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» про стягнення заборгованості по орендній платі за земельну ділянку, та пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021 рік у розмірі 7405 (сім тисяч чотириста п`ять) гривень 04 коп (із урахуванням індексів інфляції, податків й обов`язкових платежів) та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 2107 (дві тисячі сто сім) гривень 48 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 992 грн 40 коп повернення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» (місцезнаходження: вул. Першотравнева, буд № 1, с.Суха Грунь, Роменський район Сумська область, код ЄДРПОУ 33976979).

Повне рішення суду складено 08 грудня 2022 року.

Суддя Д. В. Бутенко