Постанова

від 29.11.2022 по справі 910/5630/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа№ 910/5630/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від позивача 1: адвокат Браніцький О.М., - ордер серії АІ № 1282163 від 21.09.2022

від позивача 2: адвокат Браніцький О.М., - ордер серії АІ № 1282164 від 21.09.2022

від відповідача: Гудзера Т.С., - довіреність № 3110/306-31 від 10.01.2022

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 (повний текст рішення складено 18.07.2022)

у справі № 910/5630/20 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом:

1. Приватного підприємства «Медсервіс-партнер»,

2. Фізичної особи-підприємця Цісара Івана Сергійовича

до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - ОСОБА_2

про стягнення 432 080,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Приватне підприємство «Медсервіс-партнер» (далі - ПП «Медсервіс-партнер»/позивач-1) та Фізична особа-підприємець Цісар Іван Сергійович (далі - ФОП Цісар І.С./позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (далі - КП «Житло-сервіс»/відповідач) про стягнення 432 080,58 грн матеріальної шкоди внаслідок затоплення нежитлових приміщень, у тому числі: 253 197,36 грн - на користь Приватного підприємства «Медсервіс-партнер» та 178 883,22 грн - на користь Фізичної особи-підприємця Цісара Івана Сергійовича.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок залиття приміщень №81-№84 у будинку №35 по вул. М. Котельникова у м. Києві, відповідач як управляюча компанія, яка надає комунальні послуги у цьому будинку та з вини якого відбулося залиття цих приміщень, зобов`язаний відшкодувати матеріальну шкоду позивачам.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позовні вимоги Приватного підприємства «Медсервіс-партнер» та Фізичної особи-підприємця Цісара Івана Сергійовича задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь Приватного підприємства «Медсервіс-партнер» 253 197 грн 36 коп завданої матеріальної шкоди, 10 560 грн 00 коп витрат на оплату послуг експерта та 3 797 грн 97 коп судового збору. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на користь Фізичної особи-підприємця Цісара Івана Сергійовича 178 883 грн 22 коп завданої матеріальної шкоди, 5 440 грн 00 коп витрат на оплату послуг експерта та 2 683 грн 25 коп судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 04.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду звернулося Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 по справі №910/5630/20 в частині задоволення вимог Фізичної-особи підприємця Цісара Івана Сергійовича та закрити провадження у справі в цій частині, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 по справі №910/5630/20 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в матеріалах справи міститься фотографія, зроблена після аварії, з якої вбачається, що прорив трапився в місці стику металевої труби з поліпропіленовою стоякової труби гарячого водопостачання. Замінені ОСОБА_2 елементи системи гарячого водопостачання мали ефективно експлуатуватися від 15 до 30 років, а не пів року. В будь-якому випадку строк у півроку не відповідає розумному строку придатності результату такого роду робіт. Отже, причиною завдання шкоди позивачам є неналежна якість робіт по заміні труби, виконаних ОСОБА_2 на замовлення позивача 1.

4.2. Вважає, що акти про залиття від 06.05.2019, договір підряду від 01.11.2018, акти виконаних робіт за вказаним договором підряду, фотографія місця прориву труби, є більш вірогідними доказами для підтвердження факту прориву труби внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 робіт по її заміні, ніж наявні в матеріалах справи докази, які б могли спростувати цю обставину.

4.3. Апелянт також вказує на те, що суд першої інстанції всупереч ч.4 ст.102 ГПК України взагалі не надав оцінки факту ухилення ОСОБА_1 від участі в експертизі та не вирішив питання про визнання встановленою відповідної обставини, або відмови у її визнанні. Дії суду, який повторно не направивши матеріали справи до експертної установи з метою надання експертам безперешкодного доступу до об`єкту дослідження та не вирішивши питання про визнання факту у зв`язку із ухиленням учасника справи від участі в експертизі, зазначив у рішенні про те, що відповідач не довів відсутність своєї вини свідчать про упереджене ставлення суду до відповідача. При цьому у висновках, наданих позивачами, не зазначено, що експерт попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у зв`язку із чим ці документи не є висновками експерта у розумінні ст.ст.73, 98 ГПК України. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відніс витрати позивачів на отримання висновку експертного дослідження до витрат, пов`язаних із розглядом справи, та поклав їх на відповідача, оскільки вказані витрати є збитками, право позивачів щодо відшкодування яких має захищатися окремою позовною вимогою.

4.4. Також, апелянт вказує на те, що договір №683-14 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 01.08.2014 укладений між КП «Житло-Сервіс» та ОСОБА_3 як фізичною особою. Також, як вбачається, із договорів дарування нежитлових приміщень від 23.07.2014, нежитлові приміщення, пошкодженні залиттям, належать ОСОБА_4 як фізичній особі. Таким чином, позовна вимога ОСОБА_4 про відшкодування збитків не відноситься до юрисдикції господарських судів.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 22.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивачів на апеляційну скаргу, в якому позивачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

5.2. У поданому відзиві позивачі вказують на доведення факту ведення підприємницької діяльності позивачем 2 з використанням належному йому на праві власності нерухомого майна. Також, зазначає про те, що апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2022, матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В. Разіна Т.І.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 зобов`язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/5630/20. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріали справи № 910/5630/20 до Північного апеляційного господарського суду.

6.3. 29.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5630/20.

6.4. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022, у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В. Мальченко А.О.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5630/20 за апеляційною скаргою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022. Повідомлено учасників справи, що розгляд вказаної апеляційної скарги відбудеться 27.09.2022.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. 27.09.2022 розгляд справи № 910/5630/20 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Чорногуза М.Г. на лікарняному.

7.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 розгляд справи призначено на 01.11.2022.

7.3. 01.11.2022 о 15 год. 00 хв. судове засідання не відбулось, в зв`язку з відсутністю електропостачання, що підтверджується Актом Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, про те, що 01 листопада 2022 року з 09 год. 18 хв. до 16 год. 04 хв. серверне обладнання та локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду, що розташовані по вул. Шолуденка, 1, м. Київ, не працювали у зв`язку з відсутністю електропостачання.

7.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 розгляд справи призначено на 15.11.2022.

7.5. 15.11.2022 судове засідання не відбулось, в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві, що відображено на офіційному веб-порталі «Офіційна карта повітряних тривог України» (https://map.ukrainealarm.com/).

7.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 розгляд справи призначено на 29.11.2022.

7.7. В судовому засіданні 29.11.2022 представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції просив скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, в частині вимог позивача 2 просив закрити провадження.

7.8. Представник позивачів в судовому засіданні 29.11.2022 проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

7.9. Треті особи в судове засідання 29.11.2022 не з`явилися, про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

7.10. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. Приватне підприємство «Медсервіс-партнер» є власником нежитлових приміщень №81 та №82 у будинку №35 по вулиці Михайла Котельникова у місті Києві, що підтверджується свідоцтвами про право власності від 11.09.2008 серія САС №245679 та серія САС №245680, виданих Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (а.с. 13-14, том 1).

8.2. 01.10.2013 між ПП «Медсервіс-партнер» (далі - споживач) та КП «Житло-сервіс» (далі - виконавець) укладено договір №608-13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 32-34, том 1).

8.3. 01.08.2014 між ФОП Цісар І.С. (далі - споживач) та КП «Житло-сервіс» (далі - виконавець) укладено договір №683-14 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с. 29-30, том 1).

8.4. Предметом цих договорів є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у будинку № 35 по вул. Котельникова у м. Києві, а споживачем своєчасної оплати цих послуг з встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 договорів).

8.5. Відповідно до п.14 цих договорів виконавець зобов`язаний: забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно з розпорядженням КМДА від 09.03.2011 №307 та договором; утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій; відшкодовувати споживачеві збитки, заподіяні його майну та/або приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному ЦК України; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку, квартири, приміщень відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, Правил утримання жилих будинків та прибудинкової територій, Правил улаштування електроустановок, Правил експлуатації теплового господарства, та інших.

8.6. Згідно п.16 цих договорів виконавець несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за неналежне надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків майну та/або приміщенню споживача, шкоди його життю и здоров`ю, - шляхом відшкодування збитків.

8.7. 04.05.2019 в будинку №35 по вул. Котельникова в нежитлових приміщеннях №81, №82, №83 та №84 трапилось залиття, про що складено відповідні акти про залиття від 06.05.2019 у складі комісії працівників КП «Житло сервіс» та власників цих приміщень (а.с. 38, 39, том 1).

8.8. В цих актах причиною залиття у нежитлових приміщеннях №81, №82, №83 та №84 зазначено аварію на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання у квартирі №2. Власник ПП «Медсервіс-партнер» з власної ініціативи виконав переобладнання стояків холодного і гарячого водопостачання у своєму приміщенні та частково у вище розташованій квартирі №2, а саме: замінив частково металеві оцинковані труби на поліпропіленові. З`єднання поліпропіленових стояків з металевими виконано у квартирі №2, проте, 04.05.2019 у квартирі №2 прорвало в місці стику металевої труби з поліпропіленовою стоякової труби гарячого постачання.

8.9. Відповідно до висновків комісії аварія у квартирі №2 сталася, ймовірно, через недбале ставлення робітників, яким ПП «Медсервіс-партнер» доручило взяти на себе зобов`язання на виконання ремонтних робіт по частковій заміні стояків холодного і гарячого водопостачання, до процесу монтажу стикування поліпропіленових труб із металевими.

8.10. 13.06.2019 позивачем-1 листом вих. №16/06-9 (вх. №11-01/09) надано відповідачу зауваження до акту про залиття від 06.05.2019 та запропоновано вирішити питання щодо відшкодування пошкодженого майна в результаті залиття (а.с. 45, том 1).

8.11. Листом №110/921-85 від 27.01.2020 КП «Житло-сервіс» у відповідь на вимогу позивача-1 про відшкодування завданих збитків внаслідок залиття приміщень №81 та №82 повідомив, що не є відповідальною особою за понесені ПП «Медсервіс-партнер» збитки (а.с. 47, том 1).

8.12. На підтвердження розміру матеріального збитку, позивачами надано суду висновки №19/19 та №19а/19 від 26.06.2019, виконаних судовим експертом Сверидою Олександром Миколайовичем (а.с. 53-57, 65-69, том 1).

8.13. Зокрема, відповідно до висновку №19/19 вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів в приміщеннях №81, №82 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, №35, внаслідок залиття, складає 253 197,36 грн з урахуванням ПДВ.

8.14. Згідно з висновком №19а/19 ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів в приміщеннях №83, №84 (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Котельникова, №35, внаслідок залиття, складає 178 883,22 грн з урахуванням ПДВ.

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із залиттям нежитлових приміщень №81, № 82, №83 та №84 у будинку №35 по вулиці Михайла Котельникова у місті Києві та завданням шкоди внаслідок такого залиття.

9.2. Відповідач Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» з 01.10.2013 та 01.08.2014 надає позивачам послуги з утримання будинку, споруд і прибудинкових територій у будинку № 35 по вул. М. Котельникова у м. Києві на підставі договору №608-13 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та договору №683-14 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладених між ним та позивачами.

9.3. Вказані обставини стороною відповідача не заперечуються.

9.4. Прорив на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання в квартирі №2 по вул. Михайла Котельникова, 35 у місті Києві, що стало причиною залиття нежитлових приміщень №81, № 82, №83 та №84 у будинку №35 по вулиці Михайла Котельникова у місті Києві стався 04.05.2019.

9.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2020 призначено у справі №910/5630/20 судову експертизу для визначення причини прориву, що стався 04.05.2019 на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання у квартирі №2 та розміру збитків, завданих позивачам -1 та -2 внаслідок затоплення нежитлових приміщень №81, №82, №83 та №84.

9.6. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок №1096/21-43 від 25.11.2021, відповідно до якого: встановити причину прориву, що стався 04.05.2019 на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання в квартирі №2 по вул. Михайла Котельникова, 35 у місті Києві, згідно даних візуально-інструментального обстеження не вбачається можливим, у зв`язку із незабезпеченням доступу до квартири №2 по вул. М. Котельникова, 35 в м. Києві. Встановити вартість ремонтно-відновлювальних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди) для усунення наслідків залиття нежитлових приміщень №81-84 по вул. М. Котельникова, 35 у м. Києві, у зв`язку із проривом, що стався 04.05.2019 на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання в квартирі №2, відповідно до вихідних даних, що містяться в наданих матеріалах, не вбачається можливим, у зв`язку з відсутністю в матеріалах господарської справи №910/5630/20 всіх необхідних для розрахунку вихідних даних.

9.7. На підтвердження розміру матеріального збитку, позивачами надано суду висновки №19/19 та №19а/19 від 26.06.2019, виконаних судовим експертом Сверидою Олександром Миколайовичем (а.с. 53-57, 65-69, том 1).

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на відповідача, як виконавця комунальних послуг, нормами чинного законодавства та умовами договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, покладено обов`язок утримання внутрішньо-будинкових мереж, в тому числі і внутрішньо-будинкової мережі гарячого водопостачання.

10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не надання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прорив на внутрішньо-будинковій інженерній мережі гарячого водопостачання у квартирі №2 по вул. Михайла Котельникова, 35 у місті Києві стався не з його вини.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта в частині того, що прорив труби стався внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 робіт по її заміні, з огляду на такі доводи.

11.2. Матеріалами справи підтверджується, що 01.11.2018 між позивачем 1 та ОСОБА_2 укладено цивільно-правову угоду № 06ЦП, за якою ОСОБА_2 повинен був виконати ремонтні роботи (сантехнічні роботи з демонтажу та монтажу водопровідної труби) з матеріалів замовника (а.с. 50, том 1).

11.3. Факт виконання таких робіт ОСОБА_2 підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 19.11.2018, за яким ОСОБА_2 здійснено заміну труби між офісними приміщеннями № 82 та квартирою № 2 (а.с. 51, том 1).

11.4. Так, відповідно до п. 14 договорів, укладених між позивачами та відповідачем, виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньо будинкові мережі в належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

11.5. Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

11.6. Пунктом 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.

11.7. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов`язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.

11.8. Згідно із додатком 2 до п. 2.1.5 Правил періодичність технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3 - 6 місяців.

11.9. Таким чином, відповідачем, як виконавцем послуг за вказаними вище договорами, мало здійснюватися загальне та профілактичне обслуговування будинку № 35 по вул. М. Котельникова у м. Києві, в тому числі з метою обслуговування окремих елементів жилих будинків.

11.10. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження проведення відповідачем як загальних, так і профілактичних оглядів будинку № 35 по вул. М. Котельникова, в тому числі у період листопада 2018 року (час проведення заміни труби між офісним приміщенням № 82 та квартирою АДРЕСА_1 ).

11.11. Також відповідачем не надано належаних доказів на підтвердження того, що заміна труби між офісним приміщенням 82 та квартирою №2 на третьому поверсі вказаного будинку стала безпосередньою причиною залиття, при цьому надані відповідні акти про залиття від 06.05.2019 містять лише відповідні припущення щодо причини залиття. Інших належних доказів на підтвердження причини залиття відповідачем не надано.

11.12. Крім того, матеріали справи містять відповідні листи позивача 1, адресовані відповідачеві, в яких позивачем 1 неодноразово здійснювалося повідомлення про необхідність проведення побіт по заміні труби з підстав неодноразових залиттів приміщень.

11.13. Так, 27.06.2018 позивач 1 також звертався до відповідача із листом вих № 5, в якому повідомляв про те, що труба яка подає гарячу воду на відрізку другий поверх-підвал є непридатною до використання так кожного місяця вода проходить до офісного приміщення (а.с. 40. том 1).

11.14. Позивач 1 у липні 2018 року звертався до відповідача із листом, в якому повідомив про чергове залиття офісу № 81 по вул. Котельникова, 35 23.07.2018 та необхідність заміни поржавілих труб на пластикові, з метою уникнення повторного залиття (а.с.41, том 1).

11.15. Відповідно до акту про залиття від 30.07.2018, складеного представниками відповідача, 23.07.2018 трапилось залиття нежилого приміщення № 81, № 82, а 30.07.2018 трапилось залиття нежилого підвального приміщення № 84 по вул. Котельникова, 35 в м. Києві через аварію на внутрішньо будинкових інженерних мережах гарячого та холодного водопостачання. Причиною залиття вказано передчасний, до завершення експлуатації, вихід з ладу інженерних мереж гарячого і холодного водопостачання (а.с. 36, том 1).

11.16. До Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 № 150 віднесено усі будівельні роботи, пов`язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення.

11.17. Відповідно до п.14 договорів, укладених між сторонами, виконавець зобов`язаний утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

11.18. При цьому вказаними договорами не визначено, що відповідачем здійснюється виключно поточний ремонт внутрішньо-будинкової мережі, у зв`язку з чим твердження апелянта в судовому засіданні про те, що останній здійснює виключно поточний ремонт мережі є необґрунтованими.

11.19. Апелянтом не надано жодних належних доказів на спростування висновків №19/19 та №19а/19 від 26.06.2019, виконаних судовим експертом Сверидою О.М., а також розміру вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів у спірних приміщеннях, що зазнали залиття.

11.20. При цьому всі посилання апелянта щодо вказаних висновків в частині не попередження експерта за надання завідомо неправдивого висновку зведені лише до покладення на відповідача витрат за складення таких висновків. Жодних належних доказів, які б свідчили про необґрунтованість таких висновків в частині їх змісту апелянтом не наведено. Відсутність відомостей про попередження експерта за завідомо неправдивий висновок беззаперечно не можуть слугувати підставою для відмови у відшкодуванні витрат на підготовку такого висновку.

11.21. Крім того, стороною апелянта не заявлялося клопотань про призначення повторної експертизи, у разі наявності будь-яких сумнівів щодо наданих позивачами висновків.

11.22. Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про прийняття вказаних висновків в якості підтвердження розміру вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень конструктивних елементів та оздоблювальних покриттів та обґрунтованості стягнення з відповідача витрат за складення таких висновків.

11.23. Колегія суддів не приймає аргументи апелянта, що заявлені позовні вимоги позивача 2 не відносяться до юрисдикції господарських судів, з огляду на такі доводи.

11.24. Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

11.25. У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

11.26. Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

11.27. Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

11.28. Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

11.29. Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

11.30. Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

11.31. Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

11.32. Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

11.33. Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

11.34. Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду у справі № 916/1261/18 від 03.07.2019.

11.35. Як вбачається з матеріалів справи позивач 2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.04.2014, договори дарування, за якими останній як фізична особа набув право власності на нежитлові приміщення №83 та №84 у будинку №35 по вулиці Михайла Котельникова у місті Києві, укладені 23.07.2014, тобто після реєстрації позивача 2 як фізичної особи-підприємця. Залиття вказаних приміщень мало місце 04.05.2019.

11.36. При цьому позивач 2 використовує нежитлові приміщення №83 та №84 у будинку №35 по вулиці Михайла Котельникова у місті Києві, у власній господарській діяльності, надаючи їх в оренду, що підтверджується відповідними договорами оренди.

11.37. Таким чином, спір щодо відшкодування останньому шкоди внаслідок залиття підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

11.38. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Відповідачем порушено права та інтереси позивачів в частині завдання матеріальної шкоди внаслідок залиття нежитлових приміщень №81, №82, №83 та №84 по вул. Котельникова, 35 в м. Києві, що належить позивачам.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.»

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»

13.6. Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

13.7. Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги»

13.8. Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

13.9. Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, передбачено, що система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

13.10. Пунктом 2.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено, що система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди. Форма акта загального огляду жилого будинку наведена у додатку 1.

13.11. Профілактичні огляди жилих будинків та їх конструктивних елементів здійснюються відповідними спеціалістами виконавця послуг відповідно до встановленої періодичності. При профілактичних оглядах потрібно здійснювати контроль за виконанням власниками, наймачами (орендарями) умов договору. У разі необхідності, власникам, наймачам (орендарям) рекомендується виконати роботи з ремонту жилих приміщень чи обладнання, які згідно з договором входять в їх обов`язки. Профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.

13.12. Згідно із додатком 2 до п. 2.1.5 Правил періодичність технічного обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання становить 3 - 6 місяців.

13.13. До Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого Наказом Держжитлокомунгоспу України 10.08.2004 № 150 віднесено усі будівельні роботи, пов`язані з капітальним ремонтом системи централізованого водопостачання та водовідведення.

13.14. Відповідно до частини першої статті 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

13.15. У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

13.16. Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

13.17. Пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

13.18. Відповідно до частини другої статті 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

13.19. Частиною 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

13.20. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

13.21. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.22. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.23. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України)

13.24. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 залишити без змін.

14.3. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 залишити без задоволення.

15. Розподіл судових витрат:

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/5630/20 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс»

4. Справу № 910/5630/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.12.2022.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко