Рішення

від 21.11.2022 по справі 910/13680/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2022Справа № 910/13680/21

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС"

про стягнення упущеної вигоди і інших компенсацій

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛАЙБРІДЖ" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС" про стягнення компенсації

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 відкрито провадження у справі № 910/13680/21 та призначено до розгляду на 22.10.2021.

08.09.2021 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

22.10.2021 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.

22.10.2021 в судовому засіданні оголошено перерву на 03.12.2021.

03.12.2021 відділом діловодства суду від позивача отримано відповідь на відзив.

В підготовче засіданні 03.12.2021 представник позивача з?явилися, надав усні пояснення по справі.

В підготовче засіданні 03.12.2021 представник відповідача з?явилися, надав усні пояснення по справі.

Ухвалою суду від 03.12.2021 відкладено підготовче засідання на 11.02.2022.

03.12.2021 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

07.12.2021 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21.01.2022 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про зменшення і збільшення позовних вимог.

07.02.2022 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про поновлення строків.

11.02.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2022.

18.02.2022 відділом діловодства суду від відповідача отримано заяву про неприйнятність відповіді на відзив.

Указом президента України від 24.04.2022 №64/2022 введено військовий стан в Україні.

25.02.2022 розгляд заяви не відбувся в зв`язку із військовою агресією російською федерації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2022 відкладено розгляд справи № 910/13680/21 до закінчення воєнного стану чи/або його скасування у встановлений законодавством порядку на всій території України або на території міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2022, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі № 910/1493/22.

Ухвалою суду від 14.09.2022 розгляд справи призначено на 07.10.2022.

В підготовче засіданні 07.10.2022 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення.

В підготовче засіданні 07.10.2022 представник відповідача з?явився, надав свої усні пояснення.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 07.10.2022 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2022.

16.11.2022 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано додаткові пояснення у справі.

21.11.2022 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення у справі.

В судове засідання 21.11.2022 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 21.11.2022 представник відповідача з`явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 21.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд з`ясував наступне.

Між ТОВ «ФЛАЙБРІДЖ» і ТОВ «СМАРТ РЕЙЛ ЛОГІСТИКС» був укладений договір купівлі-продажу № 2019-12-28/ЮС/01 від 28.12.2019 .

За умовами п. 1.1. Договору передбачалось, що Відповідач передасть у власність Позивача залізничні вагони хопери-дозатори, що були в експлуатації, для перевезення зерна моделей 19-752 та 11-739. Вагони передавались після проведення капітального ремонту з продовженням строку служби на 15-ть років і проведення ремонту підтверджувалось паспортом на вагон за формою ВУ-4М.

Пунктом 1.3. Договору передбачалось, що укомплектованість вагонів номерними деталям повинна відповідати переліку, встановленому довідкою форми ВУ-35Р-М. А п. 2.9. Договору сторони узгодили, що до питань якості, комплектності вагонів та/або якщо будуть виявлені в вагонах недоліки, то будуть застосовуватися положення Цивільного кодексу України

27.01.2020 вагони по Договору були передані у власність Позивача і про це був складений акт (б/н) приймання-передачі вагонів, в якому вказувались: номер і модель вагону, станція передачі вагону і його вартість. Всього на виконання умов Договору було передано 200-і вагонів. В зазначений тут день на всі 200-і вагонів також була складена видаткова накладна № 1.

Після укладання Договору між Позивачем і Відповідачем був укладений договір № 2020- 01-17/КД/01 оренди рухомого складу від 17.01.2020 ( «Договір Оренди»), За умовами Договору Оренди всі придбані 200-і вагонів були передані в користування Відповідачу станом на 27.01.2020. Відповідач виступав за Договором Оренди орендарем, а Позивач - орендодавцем.

Фактично всі вагони перебували в користуванні у Відповідача з 27.01.2020. Це означає що хоч за Договором у вагонів і змінився власник [з Відповідача на Позивача], проте вагони ніколи не вибували з користування Відповідача, як до їх продажу 27.01.2020, коли Відповідач виступав їх власником, так і після такого продажу і після їх [вагонів] передачі Позивачем в користування Відповідачу за Договором Оренди.

09.07.2020 з боку АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» публікується телеграма № ЦВ-12/1257, в якій

вказується, що буде розповсюджена заборона на відправлення вагонів, серед іншого, якщо вагон буде розукомплектований: авторежимом і ручним стоянковим гальмом («Обладнання») або ж на вагоні буде відсутнє Обладнання.

Позивач зазначив що дана телеграма стала для нього підставою для того, щоб перевірити наявність/відсутність на придбаних вагонах Обладнання. І, як виявилось, то на кожному з зазначених нижче вагонів не було встановлено Обладнання і воно ж було відсутнє в паспорті форми ВУ-4М.

Про обставини, що на вагонах не було виявлено Обладнання Позивач повідомляв Відповідача в т.ч. листом № 39 від 5.08.2020. В цьому листі Позивач просив Відповідача в рамках Договору Оренди направити 108-м вагонів до ТОВ «ЄВРОВАГОНСЕРВІС» для їх доукомплектації.

Позивач зазначив що самостійно доукомплектував вагони відповідно до вимог зазначених в телеграмі, оскільки на його думку існувала загроза, що АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» може зупинити курсування 114-й вагонів його власності. А тому терміново був змушений звернутися до вагоноремонтного підприємство [ТОВ «ЄВРОВАГОНСЕРВІС»] з проханням провести доукомплектацію вагонів Обладнанням.

Листом від 29.07.2020 № 37 Позивач просив ТОВ «ЄВРОВАГОНСЕРВІС» доукомплектувати Обладнанням 5-ть вагонів: №№ 58536947, 58531401, 58532128, 58528126, 58534462. Листом від 5.08.2020 № 38 Позивач просив обладнати ще 108-м вагонів. Вже безпосередньо ТОВ «ЄВРОВАГОНСЕРВІС» у своїх документах додатково підтвердив, що на 114-и вагонах не було встановлено Обладнання.

Загальна вартість витрат на доукомплектацію склала - 1 790 313,32 грн; маневрова робота коштувала - 67 267,61 грн, залізничний тариф за направлення вагонів для доукомплектування - 162 264,12 грн, подавання / прибирання - 52 723,67 грн, залізничний тариф після доукомплектування - 481 667,76 грн, де всі ці витрати разом складають - 2 554 236,48 гривень.

З метою вирішення питання про компенсацію вартості обладнання позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 02.07.2021.

Відповідачем було надано відповідь на претензію позивача від 02.07.2021 відповідно до якої останній вказував, що вимоги Позивача є « абсолютно безпідставними». Свою позицію Відповідач пояснив тим, що на виконання вимоги п. 1.2. Договору, то вагони вийшли з капітального ремонту і були передані Позивачу; технічний стан вагонів із врахуванням положення п. 4.8. Договору підтверджувався паспортами форми ВУ-4М і в цих паспортах не було вказано, що Обладнання встановлено. Якщо воно не було визначено у паспортах форми ВУ-4М, то немає підстав для компенсації.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач фактично ухилився від компенсації пред`явлених збитків які становлять 2554231,48 грн .Разом зі збитками, на думку позивача існує питання по упущеній вигоді, яка виникла у зв`язку з тим, що Позивач за час перебування вагонів в ремонті для встановлення Обладнання не міг ними користуватися. Якщо би Обладнання було встановлено на вагонах на момент їх передачі у власність Позивача за Договором, то не існувала би необхідність їх доукомплектовувати в 2020-2021 роках. Позивачем нараховано упущену вигоду в розмірі 1272750,36 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки останні не відповідають дійсності, оскільки вагони які є предметом договору продажу були передані покупцеві з комплектацією відповідно до технічних паспортів ВУ-4М, що цілком відповідає вимогам договору та наведеному договорі опису товару. В зв`язку із чим вимога щодо компенсації витрат є безпідставною. Щодо вимоги про стягнення упущеної вигод відповідач зазначив що дана вимога є безпідставною оскільки ним виконано свої зобов`язання за договором купівлі-продажу належним чином.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення

договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Як зазначається сторонами, відповідно до умов Договору на підставі Акта приймання-передачі від 27.01.2020 Продавець передав, а Покупець прийняв у власність 200 (двісті) вагонів хопер-дозаторів, що були в експлуатації, для перевезення зерна моделей 19-752 та 11-739 (далі - Вагони).

Частиною першою статті 662 ЦК України встановлено: продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною першою статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частино 1 та 2 ст. 675 ЦК України передбачено що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Підписанням Акта приймання-передачі сторони Договору засвідчили, що Вагони в момент передання покупцеві Продавцем були такими, що відповідають вимогам якості, встановленим Договором та укомплектованими відповідно до даних, що містяться у технічних паспортах ВУ 4-М. Отже, комплектація гальмівної системи Вагонів авторежимами та ручними стоянковими гальмами в момент передавання покупцеві відповідала комплектації, що зазначена в технічних паспортах ВУ-4М.

Позивач мотивує свої вимоги щодо стягнення збитків спричинених необхідністю доукомплектації вагонів авторежимами та/або ручними стоянковими гальмами стала перевірка наявності вказаних деталей на Вагонах після 09.07.2020.

Тобто більше ніж через 5 місяців після прийняття Вагонів у власність на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2019, виконання якого засвідчено укладеним Сторонами Актом приймання-передачі від 27.01.2020.

Матеріали справи не містять доказів, що Вагони були передані Покупцеві на підставі Договору купівлі-продажу недоукомплектованими.

Разом з тим, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем порушень зобов`язань за Договором купівлі- продажу, в зв`язку із чим підстав для стягнення з нього збитків, зокрема упущеної вигоди відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову задоволенні позову у повному обсязі.

Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, ч. 4 ст. 75, ст.ст. 76, 77, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.12.2022.

Суддя В.І. Мельник