Вирок

від 28.11.2022 по справі 761/16461/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16461/21

Провадження №1-кп/761/1676/2022

В И Р О К

іменем України

28 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_3,

при секретарі ОСОБА_4,

за участю прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої ОСОБА_8,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

представника цивільного

відповідача ОСОБА_12,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення, працюючого на посаді водія у ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

30 грудня 2020 року, приблизно о 12 годині 27 хвилин, ОСОБА_2 керуючи технічно справним автомобілем «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 рухався в крайній лівій смузі руху по вул. Тургенівська зі сторони вул. Січових Стрільців в напрямку вул. Бульварно-Кудрявська та наближався до регульованого світлофорними об`єктами перехрестя вул. Тургенівська та вул. Павлівська в м. Києві.

Грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_2 під час керування вказаним автомобілем проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку свого руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху тa повертаючи ліворуч від вул. Тургенівської на вул. Павлівську в напрямку вул. Гоголівська не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину вул. Павлівської на дозволений зелений сигнал світлофору для пішоходів по регульованому пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку руху автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , на яку водій ОСОБА_2 повертав.

Внаслідок проявленої злочинної необережності водієм ОСОБА_2 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху визначених ПДР України, в результаті наїзду автомобілем потерпілій ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівої гомілки: перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки (зі зміщенням уламків), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-385-2021 відносяться до середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи СТ-19/111-21/17602-IT: «В діях водія автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 10.1; 16.2 ПДР України».

Під час керування транспортним засобом, а саме автомобілем «Peugeot Partner» д.н.э. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 порушив п.п. 2.3 «б», 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі;

- п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 16.2 На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе за ч. 1 ст. 286 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що: на момент ДТП, 30 грудня 2020 року, він працював водієм у ТОВ «Оллі Транс» та в той день їхав на службовому автомобілі «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 . Приблизно о пів на першу, він їхав по вул. Тургенівській та планував повернути на ліво, на вул. Павлівську. Він зупинився на перехресті, пропустив пішоходів та почав рух. У цей момент, біля його правої фари з`явилась жінка, як в подальшому виявилось ОСОБА_1 . Він її не побачив через те, що праве дзеркало бокового виду перешкоджало огляду, тобто вона була у нього у сліпій зоні. Після ДТП він зупинився та підійшов до потерпілої. Там був хлопець, який сказав, що він студент 4-го курсу медінституту та запропонував допомогу. Вони трохи припідняли потерпілу та поклали під неї килимки із машини. В цей час підійшли дві жінки, які викликали швидку та поліцію. Швидка приїхала швидко. Потерпілу посадили на бокове сидіння швидкої, оглянули та повезли до травмпункту, а він залишився чекати поліцію. Після ДТП він цікавився станом потерпілої, приїжджав до травмпункту, питав де та як її розмістили. 31.12.2020 він приїхав до лікарні та намагався пройти до неї. Там він побачив сина потерпілої, поговорив з ним та вибачився. Запропонував свою допомогу. Син відповів, що допомога їм не потрібна, і краще вони зберуть чеки та потім він відшкодує їм витрати. Потім він декілька разів їй телефонував та хотів домовитись про зустріч, однак потерпіла говорила, що не готова з ним бачитись. Останній раз коли він дзвонив, йому озвучили суму 4 700 доларів США, на що він відповів, що таких грошей він не має. Тоді потерпіла сказала, що їм нема про що говорити. Свою вину у даній ситуації він визнає повністю. У вчиненому розкаюється.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 показала, що 30 грудня 2020 року, у період часу між 12 та 13 годинами, вона йшла по вул. Тургенівській та переходила на вул. Павлівську, йдучи на базар. Переходячи на зелене світло пішохідний перехід, її збила машина темного кольору, яка їхала по вул. Тургенівській та повертала на ліво, на вул. Павлівську. Самого моменту наїзду вона не пам`ятає, але після ДТП в неї було роздроблено лівий колінний суглоб. На місці події були люди і поліцію викликала молода жінка. Обвинувачений допомоги їй не надавав, лише виніс тканину на яку її посадили. На її запитання як він її міг не помітити, він сказав, що йому щось завадило. Після ДТП і до теперішнього часу він також жодної допомоги їй не надавав та навіть не вибачився, а лише декілька разів цікавився її станом. У лікарні вона перебувала у період з 30.12.2020 по 05.01.2021. У лікарні їй спочатку хотіли зробити операцію, але потім, враховуючи її вік та тіло будову, вирішили від операції відмовитись. Декілька місяців вона не могла встати з ліжка через гіпс. Зараз вона втратила в мобільності, не може швидко вставати, не може нагнутись, не може користуватись транспортом. Вона весь час відчуває біль. Їй сказали, що якщо вона захоче зробити операцію на коліні, то коштувати така операція буде десь 100-120 тис. грн. Крім, того на сиділок, консультації лікарів та таксі вони витратили десь 19,5 тис. грн. Вказала, що страхова компанія відшкодувала їй 6 588,5 грн.

Покази обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння сторонами змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом потерпілої, обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують обвинуваченого як особу.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_2 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є необережним нетяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_2 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікарів нарколога та психіатра, раніше не судимий, має похилий вік та поганий стан здоров`я, а саме хворіє цукровий діабет 2 типу середнього ступеня з ускладненнями.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 286 Кримінального кодексу України у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 2 роки.

При цьому судом враховується, що у судовому засіданні сторона захисту наполягала на призначенні саме даного виду покарання, вказуючи, що інші покарання, призначені санкцією ч. 1 ст. 286 КК України ОСОБА_2 фізично не спроможний відбути.

На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Однак, беручи до уваги, обставини вчинення злочину, його тяжкість, те, що ОСОБА_2 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має хронічне тяжке захворювання, повністю визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначених судом основного покарання на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, вважаючи можливим його виправлення без реального відбування покарання.

Потерпілою ОСОБА_1 , до початку судового розгляду, пред`явлено, з урахуванням прийнятих судом уточнень, цивільний позов до Акціонерного товариства «Просто-страхування», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІ ТРАНС» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в якому цивільний позивач ОСОБА_1 просить стягнути на її користь: з ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у розмірі 150 000 грн., з АТ «Просто-страхування» матеріальну шкоду заподіяну здоров`ю потерпілої у розмірі 7 158 грн. 60 коп.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При розв`язанні зазначеного цивільного позову суд виходить з наступних положень закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Положеннями ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до преамбули Закону України від 1 липня 2004 року №1961-1У «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із п.п. 9.1, 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України « Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, яка не відшкодовується страховою компанією.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно із п. 24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно із ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, якій зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

За змістом п.п.5,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди « №4 від 31 березня 1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань(фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в межах вимог та підстав наведених у позовній заяві, суд виходить з того, що у судовому засіданні, на підставі зібраних доказів встановлено, що порушення правил дорожнього руху водієм автомобілю «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням 30 грудня 2020 року, приблизно о 12 годині 27 хвилин, дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 та потерпілої ОСОБА_1 . Водієм ОСОБА_2 завдана шкода під час виконання ним своїх трудових обов`язків в якості водія ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС». Автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС», цивільна правова відповідальність якого, як власника автомобіля «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована Приватним акціонерним товариством «Просто страхування» на підставі Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/188589242 від 12 березня 2020 року з лімітом відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю та здоров`ю -260 000 гривень, розмір франшизи 0 (нуль) гривень. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Відповідно до позиції Верховного суду, викладеної у Постанові від 02.11.2020 у справі №133/1238/17, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обов`язок по відшкодуванню потерпілій ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди має нести Приватне акціонерне товариством «Просто страхування».

В обґрунтування позову в частині витрат на лікування позивач посилається на те, що з вини ОСОБА_2 вона змушена була оплачувати послуги лікарів та придбавати за власний рахунок ліки та інші засоби, а тому внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 їй спричинена матеріальна шкода в сумі 7 158 грн. 60 коп., яку складають витрати, пов`язані з придбанням за власні кошти ліків та проходження обстежень у зв`язку з отриманими травмами.

Крім того, внаслідок описаних в обвинувальному акті подій, ОСОБА_1 завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних, психологічних (моральних), фізичних стражданнях та переживаннях, спричинених істотною зміною звичного способу життя, а також постійними больовими відчуттями. Розмір компенсації за завдану моральну шкоду ОСОБА_1 оцінює у 150 000 гривень.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_13, підтримали позовні вимоги у повному обсязі. При цьому, потерпіла ОСОБА_1 вказала, що отримала від АТ «Просто страхування» у якості відшкодування майнової шкоди грошові кошти у сумі 6 588,5 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 , який є цивільним відповідачем за позовом, позов не визнав у повному обсязі.

Представник цивільного відповідача у судові засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце їх проведення не з`явився. Від представника АТ «Просто страхування» - адвоката ОСОБА_14 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказав, що АТ «Просто страхування» позовні вимоги не визнає та вважає у повному обсязі, а позов вважає передчасним, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування не зверталась, не надала документу, що підтверджує настання цивільно-правової відповідальності водія ОСОБА_2 та не підтвердила належним чином понесені витрати.

Представник цивільного відповідача ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС» ОСОБА_15 проти задоволення цивільного позову заперечувала, надала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , а ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС» є виключно власником транспортного засобу і жодних доказів того, що причиною ДТП була несправність автомобіля або ж порушення порядку відпуск автомобіля немає, а тому підстави для стягнення будь-яких коштів з ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС» відсутні.

В підтвердження понесених витрат пов`язаних з придбанням за власні кошти ліків та проходження обстежень, ОСОБА_1 надані фіскальні чеки з аптек м. Києва та медичних закладів, на загальну суму 7 158 гривень 60 копійок.

Разом з цим, судом враховується, що АТ «Просто страхування» на відшкодування шкоди, завданої здоров`ю ОСОБА_1 перерахувало останній грошові кошти у сумі 6 588,5 грн.

За таких обставин, суд вважаючи надані цивільним позивачем докази належними та допустимими, вважає цивільний позов, у цій частині, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з АТ «Просто страхування» грошових коштів у сумі 570,1 грн.

Що ж стосується цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з урахуванням характеру й обсягу фізичних та моральних страждань потерпілої ОСОБА_1 , яка отримала тілесні ушкодження у наслідок ДТП, що сталась не з її вини, тривалий час лікувалася, на даний час позбавлена можливості вести звичний спосіб життя, відчуває постійні болі, отримала загострення раніше наявних хвороб, її психоемоційних переживань, понесених внаслідок отримання ушкоджень, тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль направлених для їх відновлення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про те, що компенсація моральної шкоди, повинна бути визначена в грошовій сумі у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

За зазначених обставин заявлений ОСОБА_1 цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів для проведення: судово-медичної експертизи (висновок експерта №042-358-2021 від 19.04.2021 року), що становлять 1 619 гривень 10 копійок, судової авто технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-21/17602-ІТ від 20.04.2021 року), що становлять 1 634 гривень 50 копійок, а всього 3 253 грн. 60 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не застосовувався, так само, як і не застосовувались інші заходи забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 75, ч. 1 ст. 286 КК України, ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Акціонерного товариства «Просто-страхування» (ЄДРПОУ 24745673), Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛЛІ ТРАНС» (ЄДРПОУ 36049543) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути Акціонерного товариства «Просто-страхування» (ЄДРПОУ 24745673), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 570 (п`ятсот сімдесят) грн. 10 (десять) коп. матеріальної шкоди та 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень у якості компенсації заподіяної моральної шкоди.

Речові докази:

-автомобіль «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_2 , після вступу вироку в законну силу, - залишити в власності ТОВ «ОЛЛІ ТРАНС».

-Компакт-диск із відеозаписами обставин наїзду автомобілем на пішоходу в день ДТП, яка мала місце 30.12.2020 року на перехресті вул. Тургенівська та вул. Павлівська, отриманий від представників ресторану «Кафе Шарлотт» по вул. Тургенівській 55, що зберігається прокурором при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати на залучення експертів для проведення: судово-медичної експертизи (висновок експерта №042-358-2021 від 19.04.2021 року), що становлять 1 619 гривень 10 копійок, судової авто технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-21/17602-ІТ від 20.04.2021 року), що становлять 1 634 гривень 50 копійок, а всього 3 253 грн. 60 коп. - стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави з відповідним призначенням платежів.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: