Рішення

від 08.12.2022 по справі 520/6964/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 грудня 2022 р. справа № 520/6964/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» (код ЄДРПОУ 30268889, 52441, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд.4) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 24 листопада 2021 року №0265100901, яке прийняте на підставі акту перевірки від 22.10.2021 року №18754/20-40-09-01-08/30268889, яким до СТОВ «СОЮЗ-3» застосовано фінансові санкції в сумі 500000 (п`ятсот тисяч гривень).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року вказаний адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків. У передбачений ухвалою строк недоліки позовної заяви були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області встановлено, що за даними Єдиного реєстру акцизних накладних СТОВ «СОЮЗ-З» в період з 06.07.2020 по 05.04.2021придбало паливо дизельне у загальній кількості 36875,02 л.. Вказана обставина дала підстави перевіряючим сформувати висновок про те, що позивачем допущено порушення у вигляді зберігання пального у резервуарах без наявності ліцензії на право зберігання з 06.07.2020 по 05.04.2021. Так, СТОВ «СОЮЗ-З» 06.04.2021 отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 20280414202100090, термін дії з 07.04.2021 до 07.04.2026 за адресою місця зберігання: Харківська область, м. Первомайський, вул. Залізнична, 1/А. загальна місткість резервуарів, що використовується для зберігання пального 8000 літрів. Тобто на момент перевірки 12.10.2021 року була і є діюча ліцензія на право зберігання пального в ємності. Також позивач зазначив, що підставами для перевірки можуть бути, зокрема, доповідні та службові записки, які містять результати до перевірочного аналізу діяльності суб`єкта господарювання, листи та інформація, отримані від інших органів. Сам наказ обов`язково повинен містити посилання на такі підстави, втім у наказі від 11.10.21 № 7635-п відсутні будь-які посилання на конкретні підстави для призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а саме - на пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Отже, в наказі про проведення фактичної перевірки позивача відсутні конкретні підстави для її проведення, у зв`язку з чим вказана фактична перевірка позивача призначена протиправно. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представником відповідача надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив залишити позов СТОВ "СОЮЗ-З" без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначив, що у наказі ГУ ДПС міститься посилання не лише на пп. 80.2.5. п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а прямо вказується на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, підпункти 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тобто, безпосередньо у наказі зазначається підстава проведення перевірки та перераховуються норми податкового та іншого законодавства, з яких вони випливають. Отже, наказ ГУ ДПС оформлений з чітким дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України. Зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей (фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою) законодавством не вимагається. Також, перевіркою встановлено зберігання пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального, що є порушенням ст.15 Закону №481/95- ВР. За результатами розгляду матеріалів фактичної перевірки до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 500000,00 грн. ППР від 24 листопада 2021 року №0265100901.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що підприємство придбане паливо використовувалося у власній господарський діяльності, заправлялося у баки сільгосптехніки та власний паливозаправник, які, згідно положень Податкового кодексу, Закону №481/95- ВР не є місцями зберігання палива, на які СТОВ «СОЮЗ-3» зобов`язане отримувати ліцензію. З огляду на викладене, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» (далі - СТОВ «СОЮЗ-З») зареєстровано як юридичну особу в установленому законом порядку. Відомості щодо юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису 17.09.2001, номер запису 1002111070054000485.

Основний вид діяльності позивача є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно договору купівлі - продажу №697 від 03.07.2020 року, укладеного між СТОВ «СОЮЗ-З» та ТОВ «ОВІС Трейд» (далі - постачальник), постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, масла (мастила) та автохімію іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується у відповідних видаткових накладних (актах приймання - передачі) на переданий товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Факт отримання СТОВ «СОЮЗ-З» пального за період з 06.07.2020 по 05.04.2021 у кількості 36875,02 літри від ТОВ «ОВІС Трейд» підтверджується видатковими накладними, акцизними накладними та товарно - транспортними накладними за адресою: м. Первомайск, Харківська область. Крім того, факт отримання СТОВ «СОЮЗ-З» пального за період з 06.07.2020 по 05.04.2021 у кількості 36875,02 літри від ТОВ «ОВІС Трейд» підтверджується акцизними накладними, які відображені в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, зареєстрованими СТОВ «СОЮЗ-З» у кількості 36875,02 літри, що не заперечувалось сторонами.

Судом встановлено, що позивач має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 06.04.2021 №20280414202100090 терміном дії з 07.04.2021 до 07.04.2026, адреса місця зберігання: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри):8000.

Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 11.10.2021 №7635-п "Про проведення фактичної перевірки Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» (код ЄДРПОУ 30268889) на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), підпунктів 191.1.4, 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України, ч.1 ст.16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» наказано працівникам Головного управління ДПС у Харківській області провести фактичну перевірку Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» (код ЄДРПОУ 30268889) розташованому за адресою: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А, тривалістю не більше 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 01.07.2019 по день закінчення перевірки з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Наказ на перевірку та направлення на перевірку від 11.10.2021 №13858, №12859 були пред`явлені для ознайомлення, в яких представник СТОВ «СОЮЗ-З» Атреп`єв О.О. власним підписом зафіксував дату і час ознайомлення.

За результатами перевірки посадовими особами ГУ ДПС України складено акт від 22.10.2021 року №18754/20-40-09-01-08/30268889.

В ході перевірки відповідачем до СТОВ «СОЮЗ-З» було надано запит про надання документів, які стосуються предмету перевірки.

На вказаний запит листом від 18.10.2021 СТОВ «СОЮЗ-З» було надано копію Договору №697 від 03.07.2020, видаткові накладні та товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) які підтверджують доставку, розвантаження та отримання пального за адресою: м. Первомайск, Харківська область у період з 06.07.2020 по 05.04.2021 СТОВ «СОЮЗ-З» пального у кількості 36875,02 л. від ТОВ "ОВІС ТРЕЙД", оборотно - сальдову відомість на пальне, яка засвідчує, що станом на 10.12.2021 року пальне не обліковується, технічну документацію на резервуар що використовується. Стосовно питання, щодо документального підтвердження права власності, користування чи інших підстав використання у власній господарській діяльності територій, споруд, обладнання, у тому числі транспортних засобів, та/або ємностей, що використовується для зберігання пального на праві власності або користування позивач зазначив, що законодавством не передбачено необхідності отримання технічної документації на ємності, що використовуються для зберігання.

Відповідно до наказу від 11.10.2021 №7635-п, на підставі направлень від 11.10.2021 №13858, №12859 року, які вручені представнику СТОВ «СОЮЗ-З» під розписку, посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області було проведено фактичну перевірку СТОВ «СОЮЗ-З», за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, розташованого за адресою: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А.

Перевіркою встановлено, що за даними ЄРАН, наданих до перевірки документів, прибуткових товарно - транспортних накладних, СТОВ "СОЮЗ-З" у період з 06.07.2020 по 05.04.2021 отримувало пальне від ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" згідно договору від 03.07.2020 № 697 у загальній кількості 36 875,02 літрів, що підтверджується акцизними накладними за період з 07.07.2020 по 06.04.2021, які відображаються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Приймання та подальше зберігання пального здійснювалось за адресою: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А.

При реєстрації вищевказаних акцизних накладних ТОВ "ОВІС ТРЕЙД" зазначав наступні критерії: код операції "3", умови оподаткування "0", напрямок використання "0".

Дані критерії використовуються у разі відвантаження продукції на місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб`єкт господарювання - не платник акцизного податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Перевіркою встановлено що у СТОВ "СОЮЗ-З" з 06.07.2020 по 05.04.2021 була відсутня ліцензія на зберігання пального за вказаною адресою.

Отже, перевіркою встановлено зберігання зазначеного пального без наявності відповідної ліцензії на право зберігання пального, що є порушенням ч.1.та ч.8 ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон - №481/95- ВР).

За результатами розгляду акту перевірки ГУ ДПС У Харківській області прийнято рішення від 24.11.2021 №0265100901, згідно з яким застосовано до СТОВ "СОЮЗ-З" фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500000,00 грн. за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії за адресою: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А у період з 06.07.2020 по 05.04.2021.

Позивач не погоджуючись з актом перевірки реалізував своє право на подання до контролюючого органу у порядку, визначеному п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, заперечень до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДПС України залишило без змін висновки фактичної перевірки від 22.01.2021 №18754/20-40-09-01-08/30268889.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДПС У Харківській області від 24.11.2021 №0265100901, позивач в порядку п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України звернувся зі скаргою до ДПС України.

За результатами розгляду скарги, рішенням ДПС України від 29.07.2022 №8217/6/99-00-06-03-00-06 скаргу позивача було залишено без задоволення, рішення від 24.11.2021 №0265100901 - без змін.

Позивач, не погоджуючись з рішенням ГУ ДПС У Харківській області від 24.11.2021 №0265100901, звернувся з адміністративним позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відносно правомірності винесення Наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 11.10.2021 №7635-п "Про проведення фактичної перевірки СТОВ "СОЮЗ-З" (код за ЄДРПОУ 30268889), суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У свою чергу, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20 та від 06 липня 2022 року у справі №420/1242/21.

Суд зазначає, що функції контролюючого органу щодо контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального визначено ПК України та Законом №481/95- ВР.

Так, згідно з підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України, контролюючі органи: здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Частиною 1 статті 16 Закону №481/95- ВР встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії. Даною нормою на органи ДПС України було покладено функції контролю у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального, як на суб`єктів, що здійснюють їх ліцензування.

Таким чином, підставою видання наказу від 11.10.2021 року № 7635-п «Про проведення фактичної перевірки СТОВ "СОЮЗ-З" є здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України та ч. 1 ст. 16 Закону №481/95- ВР), про що зазначено в абзаці першому досліджуваного судом наказу.

Судом встановлено, що у наказі ГУ ДПС міститься посилання не лише на пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а прямо вказується на здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального, підпункти 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 п. 191.1 ст. 191 ПК України, ч. 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тобто, безпосередньо у наказі зазначається підстава проведення перевірки та перераховуються норми податкового та іншого законодавства, з яких вони випливають.

Таким чином, наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11.10.2021 року № 7635-п оформлений з дотриманням вимог, встановлених ст. 81 ПК України. При цьому, зазначення в наказі будь-яких додаткових відомостей щодо фактичних обставин, що стали передумовою для призначення перевірки за цією підставою, законодавством не вимагається.

З огляду на вищевикладене, приходить до висновку щодо правомірності призначення та проведення контролюючим органом фактичної перевірки позивача.

Відносно суті встановленого актом перевірки правопорушення, що слугувало підставою прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій від 24.11.2021 року №0265100901, прийнятого Головним управлінням ДПС у Харківській області, суд зазначає наступне.

Предметом доказування у цій справі є обставини, які підтверджують або спростовують висновки контролюючого органу про наявність в діях позивача складу правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 Закону № 481/95-ВР.

З 1 січня 2016 року Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначав, що діяльність з реалізації пального обумовлювалася обов`язком суб`єкта господарювання зареєструватися платником акцизного податку, а також виконувати вимоги, пов`язаних із обігом пального. Водночас, законодавець встановив, що приміщення для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є акцизним складом (підпункт 14.1.6), а суб`єкти господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального не є розпорядниками акцизного складу (підпункт 14.1.224).

До 1 липня 2019 року діяльність з виробництва, реалізації та зберігання пального не підлягала ліцензуванню.

З 1 липня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до ПК України та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

З цього часу Закон № 481/95-ВР почав додатково визначати основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, а норми ПК України встановили більш ширше поняття акцизних складів, в тому числі, визначили критерії, за яких відповідна територія/ємність не вважається акцизним складом.

За визначеннями, наведеними в абзаці 52 та 56 статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст.15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів.

Згідно з ст.17 за порушення норм цього Закону № 481/95-ВР щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Цією ж нормою Закону № 481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Частиною 22 статті 18 Закону №481/95-ВР (заключні положення) визначено застереження: до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Положеннями статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право зберігання пального повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених ст. 15 Закону № 481/95-ВР документів.

Зі змісту акту перевірки слідує, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено факт зберігання позивачем пального у період з 06.07.2020 по 05.04.2021без придбання відповідної ліцензії на право зберігання пального виключно для власних потреб, чим порушено вимоги ч. 1 та ч.8 ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Як вже зазначалось, позивач має ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 06.04.2021 №20280414202100090 терміном дії з 07.04.2021 до 07.04.2026, адреса місця зберігання: Харківська обл., м. Первомайский, вулиця Залізнична 1/А, загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального (літри):8000.

З матеріалів справи встановлено та не заперечувалось позивачем, щодо отримання СТОВ «СОЮЗ-З» пального за період з 06.07.2020 по 05.04.2021 у кількості 36875,02 л. від ТОВ «ОВІС Трейд».

На спростування висновків актів перевірки позивач стверджує, що придбане підприємством паливо використовувалося у власній господарський діяльності, заправлялося у баки сільгосптехніки та власний автомобіль ТЗ МАЗ 5337 (паливозаправник), в подальшому паливо використовувалося виключно для заправки транспортних засобів, що перебувають у його володінні та користуванні, тобто, не є місцями зберігання палива у спірний період.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії:

- договір оренди транспортних засобів № 03/06 від 03.06.2019, укладеного з ТОВ "КСГ "Дніпро";

- акт прийому передачі техніки від 03.06.2019 до договору № 03/06 від 03.06.2019;

- завдання трактористу, сільгоспоблік, форма №68 (арк. 197-250);

- товарно - транспортних накладних та видаткових накладних від 06.07.2020, 17.07.2020. 21.07.202, 29.07.202, 04.09.2020, 18.09.2020, 29.09.2020, 29.09.2020, 05.02.2021, 05.04.2021.

- свідоцтва про реєстрацію автомобіль МАЗ 5337 (паливозаправник);

- свідоцтва про реєстрацію автомобіль МАЗ 5334 (вантажний);

- свідоцтво про реєстрацію трактор колісний NEW HOLLAND TL 5060, 2008 р.в..

На думку позивача транспортний засіб ТЗ МАЗ 5337 (паливозаправник), який ним використовувався для зберігання та заправки власного чи орендованого транспорту паливом, не є місце зберігання палива у спірний період, згідно положень Податкового кодексу, Закону №481/95-ВР, на які СТОВ «СОЮЗ-3» зобов`язане отримувати ліцензію.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ст.15 Закону №481/95-ВР).

Частиною 19 ст.15 Закону №481/95-ВР встановлено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

-підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

-підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

-суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліценція на право зберігання пального отримується на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до 14.1.6-1 п.14.1 ст. 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другоїстатті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Таким чином, згідно вказаних норм, чинним законодавством України передбачено обов`язок суб`єкта господарювання, який використовує транспортний засіб паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №481/95-ВР.

При цьому, Закону №481/95-ВР не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального, не визначає граничний об`єм пального чи обмежень по строку, з якого починається "зберігання пального".

Слід відмітити, що позивачем не надано під час перевірки документів на транспортні засоби з об`ємом баків, що дозволяють вмістити одночасно такий об`єм пального який позивач отримував відповідно до видаткових накладних, не надано також жодного документу, який підтверджує облік та використання пального в день його отримання, а не його зберігання протягом тривалого часу.

Об`єктивних даних про фізичну здатність позивача спожити таку кількість пального у межах однієї доби (що б виключало необхідність зберігання пального протягом наступного календарного дня і подальшого проміжку часу) матеріали справи не містять.

Окрім цього, позивачем не наведено жодних обґрунтувань з посиланням на відповідні документи (зокрема, подорожні листі) на підтвердження «фізичного» знаходження транспортних засобів у день отримання палива за адресою, зазначеною в акцизних накладних.

При цьому, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Судом встановлено, що позивач не скористався правом, передбаченим п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України та не надав первинні документи на підтвердження доводів, викладених позивачем у адміністративному позові та відповіді на відзив.

Позивач не заперечує та не спростовує факту відсутності у нього ліцензії з 06.07.2020 по 05.04.2021 (до видачі ліцензії), та зберігання палива у власному паливозаправнику для заправки транспорту паливом, щодо використання у власній господарській діяльності (арк.197 - 250), лише вказує на відсутність у нього обов`язку отримувати ліцензію.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що діяльність позивача підпадає під визначення «зберігання пального», яка підпадає під вимоги ліцензування у розумінні Закону № 481/95-ВР, відповідно, у позивача був наявний обов`язок отримати ліцензію для здійснення такої діяльності.

Суд звертає увагу, що перевірка дотримання вимог Закону № 481/95-ВР здійснюється податковими органами шляхом проведення фактичних перевірок, за результатами якої, у випадку встановлення порушення норм цього Закону, складається акт перевірки, який згідно з усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Діяльність суб`єкта господарювання зі зберігання пального у місці, яке не підпадає під винятки, передбачені статтею 15 Закону № 481/95-ВР та ПК України, без наявності відповідної ліцензії утворює склад правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій в сумі 500 000,00 грн. Такі штрафні санкції застосовуються податковим органом у випадку виявлення під час проведення фактичної перевірки складу податкового правопорушення, передбаченого Законом №481/95-ВР, що має бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що встановлений перевіркою факт зберігання позивачем пального без відповідної ліцензії доведено під час розгляду справи та відповідає фактичним обставинам у справі, відповідно застосування контролюючим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР, у зв`язку з порушенням СТОВ «СОЮЗ-3» ч.1 та ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР є правомірним.

За таких умов суд дійшов висновку, що застосована до СТОВ «СОЮЗ-3» спірним рішенням санкція відповідає суті виявлених контролюючим органом порушень, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного Рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 24 листопада 2021 року №0265100901, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява N 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що оскаржуване Рішення Головного управління Державної податкової служби в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 24 листопада 2021 року №0265100901 винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірним. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЮЗ-3» (код ЄДРПОУ 30268889, 52441, Дніпропетровська обл., Солонянський р-н, смт. Новопокровка, вул. Дружби, буд.4) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.12.2022 року.

Суддя Біленський О.О.