Постанова

від 08.12.2022 по справі 200/6723/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року справа №200/6723/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 р. у справі № 200/6723/21 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Святогірської міської ради, третя особа: державний навчальний заклад Слов`янський професійний аграрний ліцей про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

02 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Святогірської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: державний навчальний заклад Слов`янський професійний аграрний ліцей про: визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636 в оренду, викладеного у формі листа від 06.04.2021 року № 569/02.01-15; зобов`язання прийняти рішення про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва), з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва, за кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 24.03.2021 року звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок комунальної власності за кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636 та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва) з метою подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва.

Однак, листом від 06.04.2021 року Святогірська міська рада повідомила позивача, що земельні ділянки за кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636, розташовані на території Святогірської міської ради Краматорського району (територія колишньої Хрестищенської сільської ради) належать до земель сільськогосподарського призначення. На даний час ділянки перебувають у постійному користуванні Слов`янського ПТУ № 6 з цільовим призначенням 01.09 для дослідних навчальних цілей. З зазначених причин відповідач відмовився надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо спірних земельних ділянок.

Зазначає, що земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення, посилаючись на відповідну практику Верховного Суду.

Вважає, що підставою відмови у наданні дозволу на розробку земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наголошує, що таке рішення відповідача порушує її право користування природними об`єктами, передбачене Конституцією та Земельним кодексом України.

З зазначених підстав просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 р. у справі № 200/6723/21 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем чи третьою особою не надано суду будь-яких доказів висновків експерта, тощо, які б підтверджували входження земельних ділянок щодо яких позивачем подано позов до складу ділянки, на яку було видано Державний акт 01.01.1978 Б 003304, а тому за наявності всіх суперечливостей висновки про встановленість такої обставини є безпідставними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджено копією ID-паспорта громадянина України № НОМЕР_1 (а.с. 134-135). Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 133).

24.03.2021 року позивач звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок з кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636 комунальної власності та зміни їх цільового призначення на 01.07 (для городництва) з метою подальшого отримання земельних ділянок в оренду для городництва (а.с. 12).

Листом від 06.04.2021 року № 569/02.01-15 Святогірська міська рада повідомила позивача, що земельні ділянки 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636, розташовані на території Святогірської міської ради Краматорського району (територія колишньої Хрестищенської сільської ради) та належать до земель сільськогосподарського призначення (а.с. 13).

Відповідач у листі зазначив, що на даний час ділянки перебувають у постійному користуванні Слов`янського ПТУ № 6 з цільовим призначенням 01.09 для дослідних навчальних цілей, тому причин відповідач відмовився надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо спірних земельних ділянок.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.02.2021 № 41-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність передано Святогірській міській територіальній громаді в особі Святогірської міської ради у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1050,0150 га, що розташовані в адмінмежах Святогірської міської територіальної громади Слов`янського району Донецької області за межами населеного пункту згідно з актом прийому-передачі (а.с. 76).

Актом прийому-передачі від 25.02.2021 року Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області передало, а Святогірська міська рада прийняла земельні ділянки згідно з додатком, серед яких були земельні ділянки з кадастровими номерами 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636 (а.с. 77-85).

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.02.2021 № 41-ОТГ Святогірською міською радою прийнято рішення № 101-VІІ-8 від 05.03.2021 Про прийняття у комунальну власність Святогірської територіальної громади в межах території Святогірської міської ради (а.с. 98-101).

Відповідно з додатком до вказаного рішення відповідачем прийнято на баланс, у тому числі спірні земельні ділянки з кадастровими номерами 1424282400:04:000:0635, 1424282400:04:000:0632, 1424282400:04:000:0631, 1424282400:04:000:0636.

Згідно додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 25.02.2021 року в відомостях про обтяження речових прав про земельні ділянки зазначено державний акт від 01.01.1978 Б 003304 про право постійного користування землею Слов`янським Сель ПТУ № 6 Слов`янського району Донецької області.

Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку також підтверджено право постійного користування землею за Слов`янським Сель ПТУ № 6 Слов`янського району Донецької області (а.с. 90-97). При цьому код юридичної особи вказано як 0000000, проте суд не бере до уваги такі доводи позивача, оскільки унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України створений 1996 року, тому державний акт від 01.01.1978 Б 003304 не міг містити коди ЄДРПОУ.

Відтак, державним актом серії Б № 003304 від 01.01.1978 року підтверджено право постійного користування землею площею 235,9 га сільськогосподарського призначення Слов`янським Сель ПТУ № 6, тобто, земельних ділянок, що зазначені у зверненні позивача від 24.03.2021 року (а.с. 86-89).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 19.12.2019 року відділом у Слов`янському районі міськрайонного управління у Слов`янському районі та у м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області внесено до кадастру запис про державний акт на право постійного користування Слов`янським Сель ПТУ № 6 землею серії Б № 003304 від 01.01.1978 року (а.с. 112-131).

Щодо правонаступництва третьої особи державного навчального закладу Слов`янський професійний аграрний ліцей, судом встановлено наступне.

Довідкою державного навчального закладу Слов`янський професійний аграрний ліцей від 04.10.2021 року № 01-16/155 підтверджено, що Слов`янське Сель ПТУ № 6 перейменовано в СПТУ № 146 згідно наказу Донецького обласного управління профтехосвіти № 409 від 10.08.1984 року. СПТУ № 146 реорганізовано в ПТУ № 146 згідно з наказом управління народної освіти № 207 від 28.04.1989 року. ПТУ № 146 перейменовано в Слов`янський професійний аграрний ліцей відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 372 від 12.06.2003 року, а Слов`янський професійний аграрний ліцей, в свою чергу, перейменовано в державний навчальний заклад Слов`янський професійний аграрний ліцей відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 595 від 30.06.2009 року. Третьою особою надано до матеріалів справі всі документи, що підтверджують його правонаступництво.

Таким чином, на час розгляду звернення позивача від 24.03.2021 року про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності був чинним державний акт Б № 003304, який надавав права третій особі, як правонаступнику на постійне користування земельною ділянкою площею 235,9 га.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки питання встановлення наявності чи відсутності у певної особи речових прав на земельну ділянку вирішуються в порядку цивільного чи господарського судочинства, то суд має надати оцінку спірному рішенню відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою по чотирьох спірних земельних ділянках, що належать третій особі на праві постійного користування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пп. 9,10 п. б, ч.1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами частини 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 3 статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно частини 2 статті 1 Кодексу суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Право власності на землю гарантується.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Суд зазначає, що позивач просила відповідача надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення чотирьох земельних ділянок комунальної власності загальною площею 235,9 га, проте частиною першою статті 36 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Згідно з приписами статей 12, 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як зазначено вище, згідно зі статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Статтею 118 Земельного кодексу України встановлено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу. До цього ж, нею не передбачено, що за наслідком розгляду заяви про надання дозволу відповідний орган може не прийняти рішення про його надання або мотивовану відмову.

За змістом частин 1 - 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачений статтею 123 Земельного кодексу України, зокрема, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) (частина 1 статті 123 Земельного кодексу України).

Тому наведені у листі відповідача від 06.04.2021 року № 569/02.01-15 рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та мотиви такого рішення відповідають вимогам статті 123 ЗК України щодо надання мотивованої відмови.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. а ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Разом із тим припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від такого права.

Оскільки відповідачу було відомо про наявність у Слов`янського Сель ПТУ № 6 права постійного користування землею згідно з державним актом Б № 003304, що також підтверджується інформацією Державного земельного кадастру, відповідач не мав правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності та зміни їх цільового призначення з ціллю подальшого отримання земельних ділянок в оренду, що не узгоджувалося б з частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України, та порушило б права законного користувача земельною ділянкою ОСОБА_2 ПТУ № 6.

Крім того, замовивши проект землеустрою, позивач в подальшому не мала би змоги реалізувати своє право на отримання земельних ділянок в оренду через їх знаходження у користуванні іншої особи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 р. у справі № 200/6723/21 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 р. у справі № 200/6723/21 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 08 грудня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко