Постанова

від 01.12.2022 по справі 400/3580/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/3580/20

Головуючий в І інстанції: Мельник О.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 16.12.2021 р. м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

за участю секретаря Вознюк Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісне підприємство «Ліман» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісне підприємство «Ліман» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №№ 00004430508, 00004440508 від 08.04.2020 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 00004430508 від 08.04.2020 року та № 00004440508 від 08.04.2020 року.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 07.02.2020 року по 13.02.2020 року ГУДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП «Ліман» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Меларс» за липень 2017 року, ТОВ «Еко Агро Трейд» за вересень 2017 року, ТОВ «Лайм Медіа Трейд» за жовтень 2017 року, ТОВ «Мілоус» за грудень 2017 року, ТОВ «Комплект Трейдінг» за січень-лютий 2018 року, ТОВ «Стар Трейдінг» за січень-березень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги, з метою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 20.02.2020 року № 183/14-29-05-08/40233695.

Згідно висновків акту ТОВ «СП «Ліман» порушено:

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 252068 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 5599 грн.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення:

- № 00004430508 від 08.04.2020 року, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у декларації за жовтень 2017 року на суму 281 грн.;

- № 00004440508 від 08.04.2020 року, яким позивачу збільшену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 257386 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 64346,50 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено фактом руху активів та зміною стану зобов`язань суб`єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.

Суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження виконання робіт із субпідрядниками позивачем до перевірки було надано: договори, ремонтні відомості, акти прийому-передачі матеріалів, акти надання послуг, видаткові накладні, податкові накладні, подорожні листи, оборотно-сальдові відомості, банківські виписки, що свідчать про оплату наданих послуг.

Крім того, суд першої інстанції вказав на те, що перевіркою встановлено подальшу передачу позивачем виконаних робіт за субпідрядниками/виконавцями, замовникам робіт/послуг, про що свідчать: договори, акти прийому-передачі наданих послуг, видаткові накладні, подорожні листи, довіреність, оборотно-сальдові відомості за рахунком, банківські виписки, картки рахунку.

В свою чергу, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявлені відповідачем недоліки щодо відсутності необов`язкових документів не спростовують реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «Меларс» за липень 2017 року, ТОВ «Еко Агро Трейд» за вересень 2017 року, ТОВ «Лайм Медіа Трейд» за жовтень 2017 року, ТОВ «Мілоус» за грудень 2017 року, ТОВ «Комплект Трейдінг» за січень-лютий 2018 року, ТОВ «Стар Трейдінг» за січень-березень 2018 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари/послуги.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на викладене.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88), встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п. 2.15 Положення № 88).

Таким чином, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідних господарських операцій; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання таких товарів/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Тобто, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків сформовано податковий кредит, дані податкового обліку з податку на прибуток, на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як встановлено відповідачем та підтверджено під час судового розгляду справи, ТОВ «СП «Ліман», як замовником, були укладені договори з виконавцями - ТОВ «Меларс» від 01.07.2017 року № 55, ТОВ «Еко Агро Трейд» від 17.08.2017 року № 178/17, від 27.07.2017 № 277-1 року, ТОВ «Лайм Медіа Трейд» від 29.09.2017 року № 2909-1/17, ТОВ «Мілоус» від 19.10.2017 року № 1910-ОЧК/17, від 05.12.2017 року № 512-1/17, ТОВ «Стар Трейдінг» від 25.12.2017 року № 2512/ДН, від 27.02.2018 року № 272-18, згідно яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги з ремонту агрегатів та механізмів згідно ремонтних відомостей, які є невід`ємними частинами договорів.

На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів та отримання послуг від цих контрагентів і відповідно на підтвердження правомірності формування показників податкової звітності з ПДВ позивачем до перевірки надані: ремонтні відомості; акти прийому-передачі матеріалів для виконання робіт для ремонту механізмів та агрегатів; акти прийому-здачі наданих послуг.

Разом з цим, відповідач дійшов висновку, що з наданих позивачем первинних документів неможливо ідентифікувати конкретний зміст та обсяг послуг отриманих позивачем від наведених контрагентів.

Так, відповідач виходив з того, що надані до перевірки ремонті відомості, акти прийому-здачі наданих послуг не розкривають суті наданих послуг.

Відповідач зазначив, що в актах прийому-здачі наданих послуг сторони обмежились формулюванням «Виконавець виконав роботи по ремонту агрегатів та механізмів», однак, в цих актах не вказано, на якому об`єкті, які саме і в якому обсязі послуги були надані.

Відповідач послався на те, що з цих актів неможливо визначити адресу виконання робіт, конкретний перелік робіт, номенклатуру робіт та інші необхідні характеристики, кількість задіяних у виконанні осіб.

Отже, відповідач дійшов висновку, що зазначені акти надання послуг не можуть слугувати підтвердженням факту реальності здійснення вищенаведених господарських операцій.

Також, відповідач вказав на те, що до перевірки надані ремонтні відомості, в яких не зазначено адресу, період виконання робіт, об`єкт, на якому проводяться роботи, а тому, не має можливості визначити адресу ремонтних робіт, які повинні виконуватися на даному об`єкті.

Відповідач дійшов висновку, що надані до перевірки ремонтні відомості не дають можливість ідентифікувати: місце надання послуг, об`єкт, на якому виконувались відповідні послуги, марка, модифікація обладнання, що ремонтується, осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Окрім цього, відповідач вказав на те, що до перевірки не надано: журнали-ордери та відомості по рахункам, які відображають операції за перевіряємий період; листи-заявки щодо отримання перепусток на території для виконання робіт (послуг) з зазначенням ПІБ працівників; номери перепусток та період дії (за наявності) на працівників, які виконували роботи (послуги); журнал ознайомлення з правилами охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки, внутрішньооб`єктового і пропускного режиму, встановлених на територіях, де виконувались роботи; листи-заявки на режимні об`єкти для виконання робіт із зазначенням ПІБ працівників; інформацію про відповідальну особу за здійснення догляду за ходом надання послуг, як це передбачено умовами укладених договорів.

Отже, відповідач дійшов висновку, що надані до перевірки документи не можуть свідчити про здійснення господарських операцій (договір, податкові накладні, акт прийому - здачі наданих послуг, не розкривають суті наданих послуг) неможливо підтвердити виконання задекларованих послуг.

В ході розгляду справи позивачем жодним чином не спростовувані вказані висновки акту перевірки.

Так, як до перевірки, так і до суду на підтвердження фактичного виконання договорів та отримання послуг від контрагентів ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг» позивачем надані акти прийому-здачі наданих послуг.

Проте, як вірно зазначено відповідачем, вказані акти не розкривають зміст господарських операцій між вказаними підприємствами, з наданих позивачем актів неможливо встановити конкретний перелік послуг, що надавався, коло осіб, що брали участь у господарських операцій, оскільки у цих актах зазначена загальна назва наданих послуг та в цих актах не вказано осіб з боку контрагентів позивача (П.І.Б.), що безпосередньо виконували (надавали послуги).

В актах прийому-передачі наданих послуг сторони обмежились формулюванням «Виконавець виконав роботи по ремонту агрегатів та механізмів», однак, в цих актах не вказано, на якому об`єкті, які саме і в якому обсязі послуги були надані, з цих актів неможливо визначити адресу виконання робіт, конкретний перелік робіт, номенклатуру робіт та інші необхідні характеристики, кількість задіяних у виконанні осіб.

Також, як вірно звернуто увагу відповідачем, акти прийому передачі наданих послуг з боку ТОВ «Еко Агро Трейд» взагалі не підписані.

Так само в наданих позивачем ремонтних відомостях не зазначено адресу, період виконання робіт, об`єкти, на яких проводяться роботи, з цих ремонтних відомостей неможливо визначити адресу ремонтних робіт, які повинні виконуватися на даному об`єкті, ремонтні відомості не дають можливість ідентифікувати: місце надання послуг, об`єкт, на якому виконувались відповідні послуги, марка, модифікація обладнання, що ремонтується, осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Будь-яких інших доказів, з яких можливо ідентифікувати суть та характер виконаних робіт позивачем не надано.

При цьому, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції витребовувались від ТОВ «СП «Ліман» додаткові докази, що дозволять конкретизувати характер, обсяг та умови надання ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг» послуг з ремонту агрегатів, механізмів та пересвідчитися у їх фактичному виконані, зокрема: докази, з яких можливо встановити, які саме послуги надані, у якому обсязі, коли такі послуги надані, докази, які підтверджують фактичне надання послуг (які агрегати, механізми підлягали ремонту, щодо яких буксирів, чим це підтверджується тощо), оскільки, як встановлено в ході перевірки акти прийому-передачі наданих послуг не розкривають суть та характер наданих послуг.

Однак, позивачем вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про витребування не виконані.

Колегія суддів зазначає, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку (правова позиція викладена у постанові від 10 травня 2022 року у справі № 826/13953/15).

Предметом доказування у справах, в який предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення, прийнятого контролюючим органом з підстав нереальності (безтоварності) господарської операції, становлять, зокрема обставини щодо факту здійснення операції з постачання товару (послуги). У такому випадку документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту, підлягають оцінці з урахуванням усіх обставин, у тому числі, й обставин щодо характеру діяльності постачальника (зокрема, чи була у нього можливість здійснити господарські операції, враховуючи його матеріальні, трудові ресурси, види діяльності). Лише сукупність обставин може свідчити на користь висновку про реальність або неможливість фактичного здійснення господарської операції.

Така теза неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, але не виключно, у постановах від 20.02.2018 у справі № 809/117/13-а, від 29.07.2020 у справі № 200/5834/19-а, від 11.09.2019 у справі №814/1932/17, від 28.10.2019 у справі №280/5058/18, від 26.01.2021 №826/23062/15.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком відповідача, що з наданих позивачем первинних документів неможливо ідентифікувати конкретний зміст та обсяг послуг отриманих позивачем від ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг».

Крім того, вирішуючи справу, колегія суддів враховує і надану відповідачем податкову інформацію.

Так, за даними ЄРПН не встановлено придбання ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг» послуг оренди нежитлових приміщень, машин та обладнання, оренди транспортних засобів, послуг зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальних робіт, інструментів, приладів та інвентарю, інших основних засобів, опалення, газо-, водопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів, тощо.

Більш того, колегія суддів вважає, що відповідачем вірно звернуто увагу на те, що у ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг» відсутні відповідні свідоцтва про їх відповідність вимогам Регістру судноплавства України, як підприємств, які виконують роботи з ремонту буксирів.

Крім того, вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11.12.2018 року по справі № 199/5541/18 (1-кп/199/440/18) відносно особи ( ОСОБА_1 ), яка діючи умисно, не маючи на меті фактичного наміру займатися діяльністю підприємств, пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи при цьому, що підприємства створюються з метою прикриття незаконної діяльності і, допускаючи, що в результаті діяльності цих фіктивних підприємств, може бути заподіяна шкода державним або іншим інтересам, за пропозицією невстановленої особи погодилась на пропозицію останнього за грошову винагороду стати засновником та директором або тільки директором декількох суб`єктів підприємницької діяльності серед яких ТОВ «Мілоус» визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Вказаний вирок набрав законної сили, копія наявна в матеріалах справи.

При цьому, колегія суддів наголошує, що первинні документи надані позивачем підписані з боку ТОВ «Мілоус» саме ОСОБА_1 .

Зазначеним обставинам судом першої інстанції взагалі не надано оцінки.

Що стосується посилань позивача та суду першої інстанції на те, що виконані роботи по ремонту буксирів Дніпр, Очаків, Витязь передані контрагентам позивача, зокрема, ТОВ «Південна Судноремонтна компанія», ТОВ «Південьнафтозбуд» колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази жодним чином не свідчать про виконання цих робіт з боку ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг».

Колегія суддів наголошує, що в договорах, актах прийому-передачі наданих послуг взагалі не зазначено, які буксири ремонтували та з них взагалі не можливо встановити, які саме роботи виконані, ким ці роботи виконані.

На підставі наведеного у сукупності, з огляду на неможливість ідентифікувати зміст та обсяг послуг отриманих ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг» відповідно до наданих первинних документів, а також з огляду на наявну податкову інформацію щодо ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг», колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з ПДВ за рахунок вказаних операцій.

Що стосується операцій позивача з ТОВ «Комплект Трейдінг», колегія суддів зазначає наступне.

Так, ТОВ «СП «Ліман» укладено договір з ТОВ «Комплект Трейдінг» від 25.01.2018 року № 2501/18, згідно якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини для двигунів внутрішнього згоряння, асортимент, кількість, умови поставки і ціна яких вказуються в специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору, які оформляються у вигляді додаткових угод.

ТОВ «СП «Ліман» надало Додаток 1 до договору від 25.01.2018 року № 2501/18 специфікацію на запасні частини до двигуна 6ДР 30/50 та додаткову угоду від 14.02.2018 № 1 року.

В договорі та в наданій до перевірки специфікації не вказані умови поставки та переходу права власності, як зазначено в п. 1.1 договору від 25.01.2018 року № 2501/18.

ТОВ «СП «Ліман» надано видаткові накладні, виписані ТОВ «Комплект Трейдінг» за період січень, лютий 2018 року.

У вищезазначених видаткових накладних з боку ТОВ «СП «Ліман» не зазначено посадову особу, відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, проставлено лише підпис.

З боку ТОВ «СП «Ліман» на видатковій накладній від 16.02.2018 року № 33 відсутня печатка підприємства.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що надані до перевірки видаткові накладні мають істотний недолік, який перешкоджає ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

ТОВ «СП «Ліман» до перевірки надано подорожні листи службового легкового автомобіля MAZDA НОМЕР_1 від 26.01.2018 Серія НОМЕР_2 , від 16.02.2018 Серія АСК №29023.

Однак, в подорожніх листах відсутнє найменування товару, який транспортувався вищезазначеним автомобілем.

Також, позивачем не надано інформацію щодо місць навантаження, розвантаження товару, посадових осіб, які приймали вантаж та контролювали розвантаження та приймання товару на склад, заявки на перевезення ТМЦ або інші документи, які розкривають суть виконаних операцій щодо руху (транспортування) товарів від постачальника до покупця.

Отже, неможливо підтвердити виконання договору ТОВ «Комплект Трейдінг» на адресу ТОВ «СП «Ліман».

Крім того, ТОВ «СП «Ліман» не надано: журнали-ордери та відомості по рахункам, які відображають операції з ТОВ «Комплект Трейдінг» за перевіряємий період; технічні паспорти, сертифікати відповідності на товари, що були поставлені ТОВ «Комплект Трейдінг» на адресу ТОВ «СП «Ліман», які б підтверджували походження товару та забезпечували б гарантію якості на цей товар та контроль якості в процесі використання даних товарів в господарській діяльності; інформацію щодо місць навантаження, розвантаження товару, посадових осіб, які приймали вантаж та контролювали розвантаження та приймання товару на склад, заявки на перевезення ТМЦ, або інші документи, які розкривають суть виконаних операцій щодо транспортування товарів; інформацію щодо матеріально відповідальних осіб, накладні на передачу ТМЦ на склад, придбаних у ТОВ «Комплект Трейдінг», накладні вимоги на отримання ТМЦ зі складу, акти приймання - передачі ТМЦ зі складу на виробництво, картки складського обліку.

Окрім цього, як встановлено відповідачем, відповідно до форми 20-ОПП ТОВ «Комплект Трейдінг» не декларує наявність об`єктів оподаткування або об`єктів пов`язаних з оподаткуванням через які проводиться господарська діяльність, ТОВ «Комплект Трейдінг» надано до ДПІ обліку фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік до ДПІ обліку, згідно якого вартість основних засобів на початок/кінець звітного періоду становила 0 гривень.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг з експлуатації основних засобів у сторонніх організацій.

Також, за даними ЄРПН не встановлено придбання послуг оренди нежитлових приміщень, машин та обладнання, оренди транспортних засобів, послуг зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальних робіт, інструментів, приладів та інвентарю, інших основних засобів, опалення, газо-, водопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів, тощо. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним СГ.

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ «Комплект Трейдінг» з номенклатурою: ламінована ДСП, пакети, паливо авіаційне для газотурбінних двигунів, газ вуглеводневий скраплений, газ скраплений, цукор білий, шина вантажна, та реєстрацію податкових накладних на реалізацію ТОВ «Комплект Трейдінг» з номенклатурою: підшипники, сальники, кабель, овочі, відпугувач собак, інше.

Тобто, встановлена невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів/послуг.

Не встановлено придбання підприємством ТОВ «Комплект Трейдінг» сальників, розпилювачів для двигуна внутрішнього згоряння, кілець маслоз`емних, реалізація яких документально оформлена на адресу ТОВ «СП «Ліман» в січні, лютому 2018 року.

Крім того, ГУ ДФС у Миколаївській області у зв`язку з відсутністю за податковою адресою складено узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «Комплект Трейдінг» за період вересень - грудень 2017 року, січень 2018 року у зв`язку з відсутністю підприємства за податковою адресою, якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, в зв`язку з відсутністю у ТОВ «Комплект Трейдінг» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність у ТОВ «Комплект Трейдінг» можливостей здійснювати господарські операції.

Зазначеним доводам податкового органу судом першої інстанції взагалі не надано оцінки.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що первинні документи, які стали підставою для формування ТОВ «СП «Ліман» податкового кредиту за січень, лютий 2018 року, виписані ТОВ «Комплект Трейдінг», не можуть вважатися належно оформленими документами, які посвідчують факт придбання послуг, а тому, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Що стосується операцій позивача з ТОВ «Стар Трейдінг», колегія суддів зазначає наступне.

ТОВ «СП «Ліман» надало договір, укладений з ТОВ «Стар Трейдінг» від 05.03.2018 року № 503-18, згідно якого, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити запасні частини для двигунів внутрішнього згоряння, асортимент, кількість, умови поставки і ціна яких вказуються в специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього Договору, які оформляються у вигляді Додаткових угод.

В договорі та в наданій до перевірки специфікації не вказані умови поставки та переходу права власності, як зазначено в п. 1.1 договору від 05.03.2018 року № 503-18, укладеному з ТОВ «Стар Трейдінг».

ТОВ «СП «Ліман» надано видаткову накладну, виписану ТОВ «Стар Трейдінг» за період березень 2018 року, однак, у видатковій накладній з боку ТОВ «СП «Ліман» відсутній підпис посадової особи, відповідальної за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення та відсутня печатка підприємства.

Отже, надана до перевірки видаткова накладна має істотний недолік, який перешкоджає ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

До перевірки не надано: журнали-ордери та відомості по рахункам, які відображають операції з ТОВ «Стар Трейдінг» за перевіряємий період; технічні паспорти, сертифікати відповідності на товари, що були поставлені ТОВ «Стар Трейдінг», які б підтверджували походження товару та забезпечували б гарантію якості на цей товар та контроль якості в процесі використання даних товарів в господарській діяльності; журнал реєстрації довіреностей; товарно-транспортні накладні (подорожні листи) на транспортування матеріалів, придбаних у ТОВ «Стар Трейдінг» (який/чий транспорт, місця навантаження, розвантаження, посадових осіб які приймали вантаж та контролювали розвантаження та приймання ТМЦ на склад), господарські договори (угоди), укладені з автоперевізниками, акти виконаних робіт, заявки на перевезення ТМЦ, або інші документи, які розкривають суть виконаних операцій щодо транспортування товарів; інформацію щодо матеріально відповідальних осіб, накладні на передачу ТМЦ на склад, придбаних у ТОВ «Стар Трейдінг», накладні вимоги на отримання ТМЦ зі складу, акти приймання передачі ТМЦ зі складу на виробництво, картки складського обліку.

Крім цього, аналізом наявних баз даних контролюючого органу та вхідної інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до ст. ст. 72, 73 і 74 Податкового кодексу України по контрагенту ТОВ «Стар Трейдінг» відповідачем встановлено, що директор Мельник Костянтин Миколайович (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) є посадовою особою 105 суб`єктів господарювання, які розташовані в різних регіонах країни, а саме: Чернігівської, Харківської, Одеської, Миколаївської, Полтавської, Івано Франківської, Львівської, Запорізької, Миколаївської та інших областях. Тобто, ОСОБА_2 фізично не спроможній щоденно виконувати організаційно розпорядчі функції одночасно по керівництву 105 підприємств.

Відповідно до форми 20-ОПП ТОВ «Стар Трейдінг» не декларує наявність об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням, через які проводиться господарська діяльність.

ТОВ «Стар Трейдінг» надано до ДПІ обліку фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік до ДПІ обліку (вх. від 07.02.2019 №9309895498), згідно якого вартість основних засобів на початок/кінець звітного періоду становила 0 грн.

Згідно Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання послуг з експлуатації основних засобів у сторонніх організацій.

За даними ЄРПН не встановлено придбання послуг оренди нежитлових приміщень, машин та обладнання, оренди транспортних засобів, послуг зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальних робіт, інструментів, приладів та інвентарю, інших основних засобів, опалення, газо-, водопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів, тощо. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним СГ. Вищевказане свідчить про відсутність на підприємстві основних засобів та інших необоротних активів, необхідних для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах.

Остання податкова декларація з податку на додану подана до контролюючого органу подана за серпень 2018 року.

Аналізом Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ «Стар Трейдінг» з номенклатурою: цукор, шини, транспортні послуги, умивальник, унітаз, інше, та реєстрацію податкових накладних на реалізацію ТОВ «Стар Трейдінг» з номенклатурою: ремонтні роботи, будівельні роботи, надання послуг по юридичному супроводженю, інше. Тобто, встановлена невідповідність номенклатури придбаних та реалізованих товарів/послуг.

ГУ ДФС у Миколаївській області у зв`язку з відсутністю за податковою адресою складено узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «Стар Трейдінг» за період з 01.10.2017 по 27.03.2018, якою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, в зв`язку з відсутністю у ТОВ «СТАР ТРЕЙДІНГ» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу товарів (робіт, послуг), що свідчить про відсутність у ТОВ «Стар Трейдінг» можливостей здійснювати господарські операції.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що первинні документи, які стали підставою для формування ТОВ «СП «Ліман» податкового кредиту за січень, лютий, березень 2018 року, виписані ТОВ «Стар Трейдінг», не можуть вважатися належно оформленими документами, які посвідчують факт придбання послуг, а тому, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень рішень, а позивачем не доведено правомірність формування податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ «Меларс», ТОВ «Еко Агро Трейд», ТОВ «Лайм Медіа Трейд», ТОВ «Мілоус», ТОВ «Стар Трейдінг», ТОВ «Комплект Трейдінг».

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, судове рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісне підприємство «Ліман» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька