Постанова

від 06.12.2022 по справі 817/859/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 817/859/16 пров. № А/857/14377/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Рівненська обласна рада, Державна служба України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя (судді) в суді першої інстанції Зозуля Д.П.,Борискін С.А.,Недашківська К.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 19 вересня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

14 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просило: визнати протиправним рішення Державної служби геології та надр України, прийняте на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/859/16 від 24 березня 2017 року, викладене у наказі № 22 від 12 січня 2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку.

На обґрунтування вимог заяви зазначає, що рішенням суду встановлено, що заява позивача має бути розглянута у відповідності до законодавства, що діяло на момент звернення із заявою про видачу спеціального дозволу, до заяви на розгляд подано всі необхідні документи, що відповідають вимогам. Вказує, що 12 січня 2022 року відповідачем на виконання рішення суду винесено протиправний наказ № 22 про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку. Зазначає, що 09 лютого 2022 року надано відповідачу заяву з усіма додатками, однак рішенням відповідача, викладеним у листі № 807/07/2-22 від 02 червня 2022 року повернуто документи із супровідним листом від 09 лютого 2022 року.

Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Державною службою геології та надр України на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі №817/859/16 - задоволено. Визнано протиправним наказ Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року «Про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами», яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, відмовлено у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку. Визнано протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами за заявою поданою 04 березня 2016 року (вхідний № 4053/13/12-16 від 09.03.2016), вчинені на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 817/859/16.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що підстави, вказані відповідачем в наказі № 22 від 12 січня 2022 року для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами та повернення заявнику документів, є необґрунтованими і надуманими, а дії Державної служби геології та надр України щодо прийняття наказу № 22 від 12 січня 2022 року про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, спрямовані виключно на ухилення від виконання рішення суду. Враховуючи те, що на час розгляду заяви в суді відповідними доказами підтверджено той факт, що Державною службою геології та надр України не вжито дієвих і належних заходів на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 817/859/16, суд першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку що відповідачем порушено положення ст. 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовило необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Не погодившись з прийнятою окремою ухвалою, Державна служба геології та надр України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» залишити без розгляду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви. Зокрема, зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 806/999/17 обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на коритсування надрами є, зокрема, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу. Звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду із заявою поза межами встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України десятиденного строку.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 позов ТОВ «Амбер Майнінг Компані» задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці Труска Гребля у Сарненському районі Рівненської області. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2018 року у справі № 817/859/16 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 817/859/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України, треті особи: Рівненська обласна рада, Державна служба України з питань праці, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій повернуто заявникові.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» про ухвалення додаткового рішення у справі № 817/859/16 задоволено частково. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року в адміністративній справі № 817/859/16 без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної служби геології та надр України. Витребувано з Рівненського окружного адміністративного суду справу № 817/859/16.

Станом на момент розгляду Рівненським окружним адміністративним судом заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, а також розгляду Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року, справа № 817/859/16 перебувала у провадженні Верховного Суду.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 набрала законної сили 10 січня 2018 року, а додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, у цій справі набрало законної сили 26 травня 2021 року.

11 серпня 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на примусове виконання додаткового рішення у справі № 817/859/16 (т.2, а.с.190).

На виконання виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 11 серпня 2021 року № 817/859/16, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 20 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження № 67192733 (т.2, а.с.20)

У ході вказаного виконавчого провадження, на виконання додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 817/859/16, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», наказом Державної служби геології та надр України від 12 січня 2022 року № 22 відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог порядку. Наказано відділу використання надр та забезпеченя виконання процедур надання спеціальних дозволів вжити необхідних заходів щодо повернення суб`єкту господарювання заяви з доданими до неї документами щодо надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону згідно з пунктом 1 цього наказу (т.1, а.с.216).

Із листа відповідача, направленого на адресу позивача листом № 930/01/07-22 від 24 січня 2022 року слідує, що вищевказаний наказ прийнято у зв`язку із виявленням у поданих документах недостовірних даних. Зокрема, за результатом опрацювання наданих товариством заяви, з доданих документів встановлено наступне:

1. Вхідний номер заяви (06.03.2016) не узгоджується з вимогами резолютивної частини додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2021. У зв`язку із чим зроблено висновок що дана заява з доданими документами не була предметом судового розгляду;

2. У пакеті документів Товариства на отримання дозволу, надано копію договору оренди № 03-03-16в цілісного майнового комплексу від 03.03.2016, який поданий не в повному обсязі;

3. До пакету документів долучено додаток №1 від 20.05.2020 зміни та доповнення до договору оренди цілісного майнового комплексу, що суперечить умові розгляду заяви на дату її подання у 2016 році;

4. Заява з доданими до неї документами засвідчені заявником директором Ніколаєвим В., а пакет документів, який надісланий Товариством листом від 18.08.2021, засвідчені підписом директором Колісніченко І.В., що не кореспондується між собою.

5. Цілісний майновий комплекс знаходиться не за адресою ділянки надр, що є предметом розгляду у поданій заяві;

6. У пакеті документів відсутні копії договорів №55-ркгп та оренди реєстраційний №673, які вказані в договорі оренди цілісного майнового комплексу, на підставі яких орендар володів цілісним майновим комплексом.

За таких умов подана заява була повернута позивачу з доданими до неї документами (т.1, а.с.213-215).

Листом від 17 січня 2022 року Державна служба геології та надр України повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повне фактичне виконання рішення суду, у зв`язку із чим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19 січня 2022 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67192733 (т.2, а.с.22).

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04 серпня 2022 року № 67192733 за результатом розгляду скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», прийнято рішення про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19 січня 2022 року № 67192733 по виконанню виконавчого листа №817/859/16 виданого 11 серпня 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом, як таку що винесена передчасно (т.2, а.с.23-25).

Постановою державного виконавця від 08 серпня 2022 року ВП № 67192733 скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 19 січня 2022 року (т.2, а.с.26).

Приймаючи оскаржувану окрему ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання протиправним наказу Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року «Про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами» та про визнання протиправними дій Державної служби геології та надр України щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами за заявою поданою 04 березня 2016 року (вхідний № 4053/13/12-16 від 09.03.2016), вчинені на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 817/859/16.

Проте, на думку колегії суддів, судом першої інстанції помилково не було враховано наступного.

Стосовно доводів скаржника про те, що позивач звернувся до суду із заявою поза межами встановленого ч. 4 ст. 383 КАС України десятиденного строку, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 4 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду

Отже, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень така особа має право звернутись протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Із матеріалів справи слідує, що 11 серпня 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист на примусове виконання додаткового рішення у справі № 817/859/16 (т.2, а.с.190).

На виконання виконавчого листа, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 11 серпня 2021 року № 817/859/16, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 20 жовтня 2021 року відкрито виконавче провадження № 67192733 (т.2, а.с.20)

Листом від 17 січня 2022 року Державна служба геології та надр України повідомила відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повне фактичне виконання рішення суду, у зв`язку із чим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19 січня 2022 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67192733 (т.2, а.с.22).

Водночас, постановою начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04 серпня 2022 року № 67192733 за результатом розгляду скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», прийнято рішення про скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 19 січня 2022 року № 67192733 по виконанню виконавчого листа №817/859/16 виданого 11 серпня 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом, як таку що винесена передчасно (т.2, а.с.23-25).

Постановою державного виконавця від 08 серпня 2022 року ВП № 67192733 скасовано документ «Постанова про закінчення виконавчого провадження» від 19 січня 2022 року (т.2, а.с.26).

Колегія суддів зазначає, що згідно з частиною 4 статті 383 КАС України визначальним для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із заявою, зазначеною у частині 1 цієї статті, є дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому граничним (присічним) строком звернення до суду із такою заявою є останній день завершення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання за відповідним рішенням суду.

Крім того, положення частини 2 статті 383 КАС України, визначаючи вимоги до заяви про визнання протиправною бездіяльності, вказують, що остання має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання (п. 7) та інформацію про хід виконавчого провадження (п. 8).

Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.

Звертаючись 14 вересня 2022 року із заявою в порядку статті 383 КАС України, позивач зазначав, що про порушення своїх прав йому стало відомо 12 вересня 2022 року після звернення до державного виконавця за інформацією про хід виконавчого провадження, де він дізнався, що виконавче провадження № 67192733 поновлено 08 серпня 2022 року.

Враховуючи те, що визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання станом на час звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України не завершився, у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем постанови державного виконавця від 08 серпня 2022 року ВП № 67192733, колегія суддів вважає, що позивачем дотримано строк подання заяви, встановлений частиною 4 статті 383 КАС України.

Стосовно наявності правових підстав для розгляду заяви позивача у порядку статті 383 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Положеннями статті 382 КАС України визначено спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Згідно з частиною першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався для захисту своїх прав у порядку, визначеному статтею 383 КАС України з такою вимогою: визнати протиправним рішення Державної служби геології та надр України, прийняте на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/859/16 від 24 березня 2017 року, викладене у наказі № 22 від 12 січня 2022 року про відмову Товаристу з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного иввчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку.

Із наказу Державної служби геології та надр України від 12 січня 2022 року № 22 слідує, що Державна служба геології та надр України відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку.

Мотивувальна частина наказу свідчить, що він прийнятий відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 30 грудня 2015 роу, пунктів 8, 19 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року, на виконання додаткового рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року у справі № 817/859/16, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, з урахуванням рекомендацій Комісії з питань надрокористування (протокол від 30 травня 2021 року № 31 - РГ/2021), а також висновку Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі № 806/999/17) (т.1, а.с.216).

У контексті викладеного слід звернути увагу на те, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці Труска Гребля у Сарненському районі Рівненської області. У решті позовних вимог відмовлено.

Під час вирішення справи № 817/859/16 по суті постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року встановлено, що відповідачем рішення у зазначений строк прийняте не було, а тому бездіяльність дозвільного органу щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви позивача від 04 березня 2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр визнана протиправною.

При цьому, судом також встановлено невідповідність доданих ТОВ «Амбер Майнінг Компані» до заяви від 04 березня 2016 року для отримання спеціального дозволу документів вимогам Порядку № 615. Відтак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява позивача не може вважатися такою, що подана в установленому порядку, що виключає можливість застосування принципу мовчазної згоди у даних правовідносинах.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку про те, що, повертаючи ТОВ «Амбер Майнінг Компані» заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону від 04 березня 2016 року з додатками до неї, відповідач діяв на підставі чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, хоча такі дії і були вчиненні поза строком, встановленим даним законодавством.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Зобов`язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

У вказаному додатковому рішенні зазначено, що належним способом виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року у справі № 817/859/16 є зобов`язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

Проаналізувавши вищевказані судові рішення та обставини справи, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заява позивача від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою не була розглянута по суті, а повернута позивачу. У цьому випадку відповідач повернув документи без прийняття відповідного рішення саме у зв`язку із невідповідністю поданих документів Порядку.

Натомість, предметом розгляду судом першої інстанції, за результатами якого постановлено оскаржувану окрему ухвалу, був наказ Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних, відповідно до вимог Порядку.

Суд першої інстанції, розглядаючи заяву позивача, подану у порядку ст. 383 КАС України прийшов до висновку, що підстави вказані відповідачем в наказі № 22 від 12 січня 2022 року для відмови у наданні спеціального дозволу на користування надрами та повернення заявнику документів є необґрунтованими і надуманими, а дії Державної служби геології та надр України щодо прийняття наказу № 22 від 12 січня 2022 року, спрямовані виключно на ухилення від виконання рішення суду. Також суд першої інстанції вказав, що подані позивачем документи до заяви від 04 березня 2016 року не можуть бути підставою для висновку про наявність у поданих документах недостовірних даних, а лише можуть підтверджувати подання заявником документів не в повному обсязі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що елементами адміністративного позову є підстава, предмет і зміст позову. Підставу адміністративного позову становлять обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають особі право звернутись до адміністративного суду з вимогами до іншої особи. Предмет адміністративного позову становлять матеріально-правові вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду до відповідача (наприклад, вимоги визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії). Зміст адміністративного позову це адресоване адміністративному суду позивачем прохання процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача (наприклад, прохання до суду визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії).

Із постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» звернулось до суду у березні 2017 року із адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, предметом якого було визнання бездіяльності протиправною щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, зобов`язання вчинення дій щодо укладання угоди про умови користування надрами, та щодо видачі вищевказаного спеціального дозволу.

Із виконавчого листа від 11 серпня 2021 року Рівненського окружного адміністративного суду виданого на примусове виконання додаткового рішення у справі № 817/859/16 (т.2, а.с.190) слідує, що Державну службу геології та надр України зобов`язано повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

З огляду на це, колегія суддів зазначає, що Державна служба геології та надр України розглянула заяву позивача від 04 березня 2016 року по суті вперше, за наслідками чого і прийнято наказ № 22 від 12 січня 2022 року.

На переконання суду апеляційної інстанції, обставини, якими обгрунтовані вимоги заяви позивача від 14 вересня 2022 року, правова оцінка підстав відмови та самого рішення суб`єкта владних повноважень є поза межами правового регулювання статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновок суду першої інстанції про те, що дії Державної служби геології та надр України щодо прийняття наказу № 22 від 12 січня 2022 року про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами, спрямовані виключно на ухилення від виконання рішення суду, є необгрунтованим, оскільки додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року Державну службу геології та надр України зобов`язано лише повторно розглянути заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04 березня 2016 року на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

Матеріалами справи підтверджується те, що такий розгляд відбувся, наслідком чого стало прийняття наказу № 22 від 12 січня 2022 року.

Колегія суддів зазначає, що питання встановлення достовірності чи недостовірності поданих документів, як і питання повноти документів повинно бути встановлене лише в процесі розгляду окремого публічно-правового спору, за наслідками якого може бути надана правова оцінка наказу Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року та підставам його прийняття.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції визнано протиправним наказ Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року, та зроблено висновок, що це є підставою для застосування заходів судового контролю за правилами частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України. Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем порушено положення ст. 129-1 Конституції України та частини другої статті 14, частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме не виконано у повному обсязі і належним чином судове рішення, яке набрало законної сили, що зумовлює необхідність постановлення окремої ухвали і направлення її для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки, як зазначено вище, у суду першої інстанції були відсутні підстави для надання оцінки протиправності наказу Державної служби геології та надр України № 22 від 12 січня 2022 року.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду за своєю правовою природою спрямована на відновлення права позивача, порушеного у зв`язку із протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень відповідача. Постановляючи окрему ухвалу, суд не повинен виходити за межі обставин, встановлених судовими рішеннями в конкретній справі.

Враховуючи те, що судовими рішеннями в цій справі, а саме постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 року та додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 січня 2021 року, не надавалась правова оцінка заяві позивача від 04 березня 2016 року на предмет її відповідності Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами № 615, постановлення судом першої інстанції окремої ухвали за наслідками розгляду заяви позивача від 14 вересня 2022 року є фактичним розглядом окремого публічно-правового спору.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» від 14 вересня 2022 року про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Державною службою геології та надр України на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 у справі № 817/859/16 слід залишити без задоволення.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За таких обставин, з врахуванням положень статті 317 КАС України суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального права, що має наслідком скасування такої та відмову в задоволенні заяви про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду за вищевстановлених обставин.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 312, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у справі № 817/859/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Державною службою геології та надр України на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2017 у справі №817/859/16 залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін