Ухвала

від 07.12.2022 по справі 160/1191/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа №160/1191/21

адміністративне провадження № К/990/32345/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 160/1191/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горка» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Горка» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у формі відповіді Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № РВ -1201591562020 від 10.08.2020 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у формі відповіді Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № РВ -1201591591572020 від 10.08.2020 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про вид цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:074:0026, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 20, площею 0,1246 га, з виду цільового призначення код КВЦПЗ 03.10 «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» на вид цільового призначення код КВЦПЗ 07.02 «Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту»;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до відомостей Державного земельного кадастру про вид цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:074:0025, розташованої за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 20, площею 3,1646 га, з виду цільового призначення код КВЦПЗ 03.10 «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку)» на вид цільового призначення код КВЦПЗ 07.02 «Для будівництва та обслуговування об`єктів фізичної культури і спорту»;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині застосування коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,50 при видачі витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:074:0025, 1210100000:03:074:0026, розташованих за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 20;

- визнати протиправним та скасувати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:074:0025 від 19.10.2020 за №2555/0/197-20, від 15.07.2019 № 1507-4535; від 15.07.2019 № 1507-4534; кадастровий номер 1210100000:03:074:0026 від 19.10.2020 за № 2554/0/197-20 видані Відділом у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформувати та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Горка» Витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, за адресою: м. Дніпро, вул. Космічна 20 з коефіцієнтом який характеризує функціональне використання земельних ділянок 0,5.

Рішенням Дніпропетроського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 позовну заяву задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 скасовано, адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Малієнко О.П. № РВ-1201591562020 від 10.08.2020 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Малієнко О.П. № РВ-1201591591572020 від 10.08.2020 про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повторно розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Горка" про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 04.08.2020 (реєстраційні номери ЗB-9200620362020, ЗB-9200620292020), та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дніпровська міська рада звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Предметом спору в даній справі є оскарження є: рішення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у формі відповіді відділу у місті Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про відмову у внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині застосування коефіцієнту функціонального призначення, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,50 при видачі витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.

Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник посилається на приписи підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доводи про те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково, не приймаються до уваги з огляду на те, що як вже зазначалося, дана справа не відноситься до категорії справ, що розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, у розумінні положень частини четвертої статті 12 КАС України, яка містить виключний перелік таких справ.

Обґрунтовані посилання на існування інших обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.

У касаційній скарзі наявні посилання скаржника, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме: неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд також враховує й правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2022 по справі № 160/1191/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Горка» до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дніпровська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Надіслати скажнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.І. Рибачук

Суддя С.Г. Стеценко