Постанова

від 08.12.2022 по справі 420/2792/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 420/2792/19

адміністративне провадження № К/9901/16890/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року (суддя Єфіменко К.С.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року (головуючий суддя Шевчук О.А., судді: Бойко А.В., Федусик А.Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІА Логістік" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СІА Логістік" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 26 квітня 2019 року за №500060/2019/000046/2 та №500060/2019/000047/2.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по другорядному (резервному), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, позов задоволено.

Приймаючи такі рішення, суди дійшли висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товарів та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за іншим (другорядним) методом.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, митний орган звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що митну вартість імпортованих позивачем товарів було скориговано у зв`язку із непідтвердженням ним правильності обраного методу визначення їх митної вартості та її складових.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та зауважено, що остання подана на підставі пункту 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Судами встановлено, що 27 березня 2019 року між Товариством (як покупцем) та Компанією «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD», Китай (як постачальником) укладено контракт №СНМ-SL/2703/2019, згідно пунктів 2.1 та 2.2 якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця (продати), а покупець - прийняти та оплатити на умовах даного контракту товар за цінами, найменуванням, моделями згідно із специфікаціями, які є невід`ємними частинами контракту; асортимент, номенклатура, кількість і вартість конкретних партій товару узгоджуються сторонами та зазначаються в інвойсах і пакувальних листах постачальника.

26 квітня 2019 року Товариством до Відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса-Центральний» Митниці подано електронні митні декларації:

- №500060/2019/012433, якою задекларовано товар: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010ДЕ -6 з дизельним двигуном - 48 штук, мотоблок МБ1012ДЕ -6 з дизельним двигуном - 48 штук, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно- діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 96 штук, 96 ящиків з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка «КЕНТАВР». Виробник: «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD» Країна виробництва - Китай (СN);

- №500060/2019/012434, якою задекларовано товар: трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010Д-6 з дизельним двигуном - 100 штук, мотоблок МБ1010ДЕ -6 з дизельним двигуном - 4 штуки, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно-діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 104 штук, 104 ящики з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка «КЕНТАВР». Виробник: «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD» Країна виробництва - Китай (СN).

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012433 від 26 квітня 2019 року, склали 26064 кг та 36 750,72 доларів США відповідно.

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012434 від 26 квітня 2019 року, склали 25782 кг та 36 352,64 доларів США відповідно.

При визначенні митної вартості товарів Товариством обрано перший (основний) метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

До митних декларацій позивачем додано: пакувальні листи, рахунки-фактури (інвойси), коносаменти, домашні коносаменти, автотранспортні накладні, декларації про походження товару, банківські платіжні документи, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) та доповнення до нього, договір на перевезення вантажу, видаткові накладні, лист виробника товару, результати зважування, копії митної декларації країни відправлення.

Перевіривши подані документи, митний орган дійшов переконання, що вони містять розбіжності та не підтверджують всіх числових значень складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у поданих документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки/пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних з пакуванням; у копії декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на їх транспортування від продавця до покупця; сума платежу, вказана у банківському платіжному документі, не відповідає вартості товару згідно інвойсу; у прайс-листі відсутня інформація щодо умов поставки, за якими товар пропонується у продаж, що унеможливлює порівняння даних прайс-листа з відомостями інвойсу.

З огляду на викладене, Митницею запропоновано декларанту протягом 10 календарних днів подати (за наявності) додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Товариство відмовилось надати додаткові документи з огляду на їх відсутність, про що повідомило відповідача електронними повідомленнями №2604/19/1 та №2604/19/2 від 26 квітня 2019 року.

26 квітня 2019 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2019/000046/2 та №500060/2019/000047/2, відповідно до яких таку їх вартість скориговано за другорядним (резервним) методом й визначено в сумах відповідно 65 420,64 та 64 712,86 доларів США.

Також 26 квітня 2019 року відповідачем складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00308 та №UA500060/2019/00309.

Не погоджуючись зі здійсненим Митницею коригуванням митної вартості імпортованих товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття.

Разом з тим суди, оцінивши під час розгляду справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товарів, прийшли до висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих з первинними МД документів та зазначених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, визначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товарів за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним; при цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом; в той же час відповідачем не надано доказів на спростування визначеної Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Як вже вказувалось в цій постанові та встановлено судами, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів Митниця зазначала про те, що подані Товариством документи містять розбіжності та не підтверджують всіх числових значень складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у поданих документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо вартості упаковки/пакувальних матеріалів і робіт, пов`язаних з пакуванням; у копії декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на їх транспортування від продавця до покупця; сума платежу, вказана у банківському платіжному документі, не відповідає вартості товару згідно інвойсу; у прайс-листі відсутня інформація щодо умов поставки, за якими товар пропонується у продаж, що унеможливлює порівняння даних прайс-листа з відомостями інвойсу.

В той же час, суди врахували, що відповідно до пункту 6.2 контракту №СНМ-SL/2703/2019 від 27 березня 2019 року, укладеного між Товариством та Компанією «CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD», всі витрати, пов`язані з пакуванням та маркуванням товару, бере на себе постачальник й вони не включаються до вартості останнього.

Також, суди з`ясували, що поставка товарів здійснювалась за базисом поставки CFR («Вартість та фрахт», згідно з яким продавець виконав свої зобов`язання по зовнішньоекономічному контракту, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження; продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення; ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, переходять від продавця до покупця після розміщення товару на борту судна (тобто в момент передачі його перевізнику)) у відповідності з «Інкотермс-2010», що, в свою чергу, було передбачено пунктом 5.2 контракту №СНМ-SL/2703/2019 від 27 березня 2019 року, в якому зазначено, що товар постачається на умовах CFR Одеса/Чорноморськ.

Крім того, платіжним дорученням Товариством було перераховано постачальнику передоплату в розмірі 30% вартості поставленого товару, оскільки згідно положень пункту 4.1 контракту №СНМ-SL/2703/2019 від 27 березня 2019 року оплата здійснюється або шляхом часткової чи повної передоплати, або шляхом здійснення платежів протягом 90 календарних днів, починаючи з дати митного оформлення партії товару.

Також суди попередніх інстанцій з дотриманням положень чинного законодавства відхилили посилання відповідача на те, що в прайс-листі відсутня інформація щодо умов поставки, за якими пропонується товар у продаж, зважаючи на таке.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-листів, а й інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для його ідентифікації.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Васильєва