Постанова

від 29.04.2020 по справі 420/2792/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2792/19 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

при секретарі Жигайлової О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10:46 год у м.Одесі за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІА ЛОГІСТІК" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2019/000046/2, прийняте 26.04.2019 року, відділом митного оформлення №6 митного поста "Одеса-Центральний" Одеської митниці ДФС, визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2019/000047/2, прийняте 26.04.2019 року, відділом митного оформлення №6 митного поста "Одеса-Центральний" Одеської митниці ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Одеська митниця ДФС безпідставно прийняли рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що при митному оформленні товару відповідачем було встановлено не відповідність супровідних документів на товар фактичним даним, що надавало право митному органу витребувати додаткові документи та визначити митну вартість товарів за методом застосування митної вартості на аналогічні товари.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились.

29.04.2020 року до суду апеляційної інстанції від Одеської митниці Держмитслужби надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване запровадженням карантину на території України через спалах у світі коронавірусу (COVID-19). При цьому, заявник посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Розглянувши клопотання Одеської митниці Держмитслужби колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки вказаними актами не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які наразі працюють в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджаючих розповсюдження інфекції.

Більше того, на своєму засіданні 17.03.2020р. Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя незважаючи на епідемію коронавірусу і карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

А відтак, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого ч.1 ст.309 КАС України, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, 05.02, 26.02 та 11.03 судом слухалась зазначена справа у відкритому судовому засіданні, стороною позивача надавались пояснення у справі, апелянт у судові засідання не з'являвся, про причин неявки суду не повідомляв, колегія суддів вважає, що оскільки особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2019 р. декларантом ТОВ СІА ЛОГІСТІК до відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС України були подані електронні митні декларації №500060/2019/012433 від 26.04.2019 р., якою було задекларовано наступний товар (далі іменується Товар ): трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010ДЕ-6 з дизельним двигуном - 48 штук, мотоблок МБ1012ДЕ-6 з дизельним двигуном - 48 штук, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно- діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 96 штук, 96 ящиків з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка КЕНТАВР . Виробник CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD Країна виробництва - Китай (СN) та МД № 500060/2019/012434 від 26.04.2019 якою було задекларовано наступний товар (далі іменується Товар ): трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010Д-6 з дизельним двигуном - 100 штук, мотоблок МБ1010ДЕ-6 з дизельним двигуном - 4 штуки, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно-діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 104 штук, 104 ящики з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка КЕНТАВР . Виробник CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD Країна виробництва - Китай (СN).

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012433 від 26.04.2019 року, склали 26064,0 кг та 36750,72 доларів США відповідно.

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012434 від 26.04.2019 року, склали 25782,0 кг та 36352,64 доларів США відповідно.

При визначенні митної вартості Товару декларантом ТОВ СІА ЛОГІСТІК обрано перший метод (основний) - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).26.04.2016 р. відділом митного оформлення №6 митного поста Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС України були складені рішення про коригування митної вартості товарів №500060/2019/000046/2 та №500060/2019/000047/2 (далі іменується Рішення ).

Вага нетто та вартість Товару, зазначені у Рішенні, склали 26064,0 кг та 36750,72 доларів США та 25782,0 кг та 36 352,64 доларів США відповідно.

При визначенні митної вартості товару митним органом обрано третій метод (другорядний) - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

26.04.2019 р. відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС України були складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00308 та №UA500060/2019/00309 (далі іменується Картка ).

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зазначено, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Таким чином, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Колегія суддів непогоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 50 Митного кодексу України передбачає, що відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч. 1ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України. Про це ж вказано у ч. 1ст. 52 Митного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч.2ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, (п. 1 ч.5ст. 54 Митного кодексу України)

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п. 2 ч. 5ст. 54 Митного кодексу України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов`язані надати такі додаткові документи (ч. 3, 4ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно ч. 1ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 ч. 4ст. 54 Митного кодексу України визначено обов`язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів та подані декларантом до митного органу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Поряд із цим, Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 зазначив, що митний орган повинен витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Виходячи з принципу послідовності, передбаченого ст.57 Митного кодексу України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен був провести консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених Митним кодексом України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Така ж правова позиція також наведена, в постановах Верховного Суду України від 31 березня 2015 року у справах № 21-127а15 та № 21-53а15.

Згідно ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Основний метод (ст. 58 Митного кодексу України - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв`язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Так, відповідно до ч. 3ст. 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України.

Статтею 64 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Як вбачається з рішень про коригування митної вартості товарів від 26.04.2019 року №500060/2019/000046/2, №500060/2019/000047/2, підставами для його прийняття слугували наступні обставини:

- надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, у відповідності до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, однак, у доданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Декларанту запропоновано відповідно до п.3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ СІА ЛОГІСТІК на звернення відділу митного оформлення №6 митного поста Одеса-Центральний Одеської митниці ДФС України, є листи від 26.04.2019 р. №2604/19/1 та 2604/19/2, якими було повідомлено про відсутність додатково запитаних документів.

Встановлено, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей, зокрема, в специфікації до контракту, інвойсі, експортній декларації зазначена ціна товару, його кількість, умови поставки, які збігаються з заявленими декларантом при розмитненні цього товару, ціна товару відповідає даним прейскуранту цін продавця, транспортні витрати підтверджуються договорами, рахунком-фактурою, умови поставки зазначені в інвойсі не суперечать положенням контракту, враховуючи додаткову угоду до цього контракту.

Таким чином, судова колегія не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах та з цих документів можливо визначити митну вартість товару та умови її поставки, в тому числі щодо пакування та тари.

Апелянтом не доведено наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митною декларацією №500060/2019/012433 від 26.04.2019 року документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Апелянт зазначає, що посадовою особої митного органу в картцї відмови вказано про відсутність у супровідних документах на товар місця призначення вантажу, не зазначені умови поставки та сума оплачена позивачем за товар у платіжному дорученні не співпадає з сумою, яка зазначена виробником в інвойсі.

Судом встановлено, що поставка товарів здійснювалась за басилом поставки CFR у відповідності з ІНКОТЕРМС-2010 , про що було зазначено в п.5.2 Контракту №СНМ-8Е/2703/2019 від 27.03.2019 року та тут же зазначене місце поставки Одеса/Чорноморськ. Платіжним дорученням була перерахована постачальнику передоплата в розмірі 30% вартості поставленого товару, оскільки згідно положень п.4.1 Контракту №СНМ-8Е/2703/2019 від 27.03.2019 року передбачено, що оплата здійснюється або шляхом часткової чи повної передоплати, або шляхом здійснення платежів протягом 90 календарних днів, починаючи з дати таможеного оформлення партії товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, однак лише у разі якщо страхування здійснювалося. Таким чином, коли окреме страхування не здійснювалось, відсутні підстави для включення ймовірної суми такого страхування до складу митної вартості товарів.

Аналогічно і транспортні (перевізні) документи повинні бути надані митниці лише у разі, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивача до митного оформлення товару були надані електронні митні декларації №500060/2019/012433 від 26.04.2019 р., якою було задекларовано наступний товар (далі іменується Товар ): трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010ДЕ-6 з дизельним двигуном - 48 штук, мотоблок МБ1012ДЕ-6 з дизельним двигуном - 48 штук, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно- діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 96 штук, 96 ящиків з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка КЕНТАВР . Виробник CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD Країна виробництва - Китай (СN) та МД № 500060/2019/012434 від 26.04.2019 якою було задекларовано наступний товар (далі іменується Товар ): трактори, що керуються водієм, який іде поряд, нові (у розібраному стані для зручності транспортування): мотоблок МБ1010Д-6 з дизельним двигуном - 100 штук, мотоблок МБ1010ДЕ-6 з дизельним двигуном - 4 штуки, (у розібраному стані для зручності транспортування, потребує монтажу, налаштування та контрольно-діагностичних робіт). Керування здійснюється за допомогою двох рукояток. Упаковані в ящики з фанери, поліетиленову плівку та без пакування. Укомплектовані ЗІП та інструкцією по експлуатації. Всього 104 штук, 104 ящики з фанери (частина місця контейнера). Торговельна марка КЕНТАВР . Виробник CHONGQING HWASDAN MACHINERY MANUFACTURING CO., LTD Країна виробництва - Китай (СN).

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012433 від 26.04.2019 року, склали 26064,0 кг та 36750,72 доларів США відповідно.

Вага нетто та вартість товару, зазначені у електронній митній декларації №500060/2019/012434 від 26.04.2019 року, склали 25782,0 кг та 36352,64 доларів США відповідно.

При визначенні митної вартості Товару декларантом ТОВ СІА ЛОЕІСТІК обрано перший метод (основний) - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Таким чином, наданими документами підтверджено, що вищезазначені складові включені продавцем до ціни товару, яка відображена у відповідних товаросупровідних документах, наданих митному органу для митного оформлення, а отже окремих чи додаткових витрат, які мають включатись до митної вартості імпортованого товару, пов`язаних з доставкою товару, (про що зазначається в апеляційній скарзі щодо пакування товару та інші витрати), до пункту призначення, страхування товару, позивачем не понесено.

Що стосується посилань відповідача на те, що митним органом було здійснено порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору.

Таким чином, митний орган зобов`язаний зазначити у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості, що не було зроблено митницею у спірному рішенні, в порушення норм законодавства з державної митної справи.

З огляду на те, що до митного оформлення декларантом були надані документи, перелік яких визначений митним законодавством, та, як встановлено під час розгляду справи, вказані документи давали митному органу змогу визначити заявлену митну вартість товару, судом першої інстанції вірно зазначено, що витребування у декларанта додаткових документів є безпідставним, а не доведеність відповідачем неможливості застосувати під час митного оформлення товару митну вартість за основним методом та необґрунтованість застосування резервного методу, свідчить про неправомірність рішення органу щодо її коригування.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішення, прийнятого на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оскаржуване рішення митниці.

Також, апелянтом надано до суду апеляційної інстанції клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем судовий збір сплачено не в повному обсязі. Також, апелянт просить повернути надмірно сплачений судоввий збір до суду апеляційної інстанції.

Зазначену заяву обгрунтовано тим, що оскарженням рішення про коригування митної вартості позивач заявляє спір майнового характеру, ціною позову у таких справах є різниця показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем. Апелянт зазначає, що загальний розмір різниці, з якого повинен відраховуватись судовий збір становить 485793,03 грн., розмір судового збору за подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги повинен був становити 16693,35 грн. Оскільки Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 07.05.2019 р. зазначив, що позовні вимоги є вимогами немайнового характеру та в позові заявлено 3 вимоги немайнового характеру, тому Одеською митницею було сплачено 8644,5 грн. Таким чином, апелянт прийшов до висновку, що розмір судового збору, який Одеська митниця ДФС має доплатити за подання апеляційної скарги складає 8048,85 грн., а не 20170,5, як, на думку апелянта, помилково зазначено в ухвалі П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 р.

Судова колегія вважає такі доводи апелянта помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, таким чином, позовна заява містить вимогу майнового характеру.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що ціною позову у таких справах є різниця показників митної вартості товару, визначених митним органом та позивачем, проте вважає помилковим ціну позову, зазначену апелянтом, з якої він вважає необхідним відраховувати судовий збір за подання апеляційної скарги.

Як вбачається з оскаржуваного рішення № 500060/2019/000046/2 від 26.04.2019 року розрахована декларантом митна вартість товару становила 36750,72 USD, коригування зроблене митним органом - 65420,64 USD; курс валюти USD становив 26,62 грн.

Таким чином, різниця показників митної вартості становить 763193,27 грн. (65420,64 USD -36750,72 USDх26,62).

Відповідно до рішення №500060/2019/000047/2 від 26.04.2019 року, різниця показників митної вартості становить 754949,06 грн. (64712,86 USD -36352,64 USD х26,62).

Відповідно до двох рішень про коригування митної вартості товару (загальна сума) і є ціною позову, а саме 1518142,33 грн. (763193,27 грн. + 754949,06 грн.).

Відповідно до ст. 4 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, яка діє з 15.12.2017 року, оскільки позовну заяву було подано до суду 03.05.2019 р.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 28815 грн.

З огляду на вищезазначене, розрахунок судового збору, який необхідно було сплатити апелянту за подання апеляційної скарги зроблено вірно і відсутні підстави для повернення надмірно сплачених коштів.

Посилання апелянта на те, що судовий збір був ними відрахований від трьох вимог немайнового характеру, про які зазначено в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2019 року, є помилковими, оскільки такий розрахунок не передбачений нормами чинного законодавства, а відповідно до ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.05.2020 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик