Постанова

від 01.12.2022 по справі 917/1168/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/1168/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.

та представників

Позивача: не з?явився

Відповідача: не з?явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022

(головуючий суддя - Сгара Е.В., судді - Гетьман Р.А., Склярук О.І.)

у справі №917/1168/21

за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавтрансбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент"

про стягнення 4.545.341,70 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Полтавтрансбуд"

про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. Товариство з додатковою відповідальністю "Полтавтрансбуд" (далі - ТДВ "Полтавтрансбуд", позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент" (далі - ТОВ "Сіті Кепітал Девелопмент") про стягнення 4.450.306,45 грн основного боргу, 66.870,30 грн інфляційних втрат та 28.164, 95 грн 3% річних.

2. ТОВ "Сіті Кепітал Девелопмент" звернулося до суду із зустрічним позовом до ТДВ "Полтавтрансбуд" про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги №1 від 11.12.2020.

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено.

4. ТДВ "Полтавтрансбуд" оскаржено рішення суду першої інстанції до апеляційного суду в частині відмови у задоволенні первісного позову.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 в оскаржуваній частині скасовано; позовні вимоги ТДВ "Полтавтрансбуд" до ТОВ "Сіті Кепітал Девелопмент" задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 4.450.306,45 грн основного боргу, 66.870,30 грн інфляційних втрат, 28.164,95 грн 3% річних, 68.180,13 грн судового збору за подання позовної заяви, 102.270,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвоката задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 25.000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

7. Судове рішення мотивовано тим, що, оцінивши витрати позивача, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, відповідність цієї суми критеріям реальності і розумності, часу участі адвоката в судових засіданнях, суд зазначив, що наявні підстави для часткового задоволення клопотання та стягнення з відповідача на користь позивача 25.000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

8. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції щодо розподілу витрат на правничу допомогу адвоката, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення про зменшення витрат на правничу допомогу до 10.000,00 грн.

9. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано зменшив заявлені витрати тільки до 25.000,00 грн, вказана сума є неспівмірною з наданими послугами, зважаючи предмет позову. При цьому, апеляційним судом не враховано правових висновків Верховного Суду щодо співмірності та розумності заявлених витрат на правову допомогу, викладених у постановах від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 14.12.2021 у справі № 905/716/20, від 08.04.2021 у справі № 916/2087/18, від 31.03.2021 у справі № 922/3812/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 - № 922/2685/19.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

10. Відзиву на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи встановлені судом апеляційної інстанції

11. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в апеляційній скарзі було зазначено попередній (орієнтовний розрахунок) судових витрат, які позивач очікує понести, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 102.270,20 грн, судовий збір за подання позову у розмірі 68.180,13 грн, а також, 100.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

12. Як вказувалось постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 позов задоволено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 4.450.306,45 грн основного боргу, 66.870,30 грн інфляційних втрат, 28.164,95 грн 3% річних. Крім того, судом здійснено розподіл судових витрат та стягнуто з відповідача на користь позивача 68.180,13 грн судового збору за подання позовної заяви, 102.270,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

13. В наступному, 21.02.2022 позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 100.000,00 грн.

14. Розглядаючи клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, апеляційним судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням "АДВОС" (надалі - Об`єднання) та ТДВ "Полтавтрансбуд" (наділі - Клієнт) було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №20-12/2021 від 20.12.2021 (надалі - Договір) за умовами п.1.1. якого Об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту правової (професійної правничої) допомоги, пов`язаної із апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21.

15. Правова (професійна правнича) допомога, яка надається Об`єднанням Клієнту за цим договором, зокрема, включає в себе:

1) вивчення матеріалів справи №917/1168/21, які надавались сторонами до суду під час розгляду справи в суді першої інстанції;

2) проведення опитування посадових осіб Клієнта, його учасників, а також інших осіб, які володіють інформацією, яка має відношення до предмету розгляду справи №917/1168/21;

3) підготовка проекту апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21 та узгодження її із Клієнтом;

4) представництво інтересів Клієнта в Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21;

5) вчинення інших дій, які хоча прямо і не передбачені цим договором, однак випливають з його змісту чи є необхідними для виконання завдання, визначеного цим Договором.

16. Згідно п.1.2. Договору сторони погодили, що від імені Об`єднання правову (професійну правничу) допомогу будуть надавати партнери Об`єднання - адвокат Архипенко Олексій Ігорович та адвокат Сідліченко Владислав Валентинович.

17. Відповідно до п.4.1. Договору сума гонорару Об`єднання за надання правової (професійної правничої) допомоги за цим Договором становить 100 000,00 грн., які підлягають сплаті Клієнтом на користь Об`єднання протягом п`яти днів з моменту ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови по суті за наслідками розгляду апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21.

18. Здача-приймання послуг Об`єднання здійснюється шляхом підписання сторонами актів здачі-приймання послуг. Послуги вважаються наданими з моменту підписання Клієнтом акту здачі-приймання послуг (п.4.2. Договору).

19. В матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами Акт наданих послуг №15 від 17.02.2022 за змістом якого Об`єднання надало Клієнту професійну правничу допомогу згідно договору №20-12/2021 від 20.12.2021 на суму 100.000,00 грн.

20. Крім того, позивачем подано звіт про виконання Договору, наданий Адвокатським об`єднанням "АДВОС" в якому зазначено, що під час апеляційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21 надані наступні послуги:

1) вивчення матеріалів справи №917/1168/21, які надавались сторонами до суду під час розгляду справи в суді першої інстанції на суму 20 000,00 грн. (витрачено 4 год.);

2) проведення опитування посадових осіб Клієнта, його учасників, а також інших осіб, які володіють інформацією, яка має відношення до предмету розгляду справи №917/1168/21 на суму 10 000,00 грн. (витрачено 3 год);

3) підготовка проекту апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21 та узгодження її із Клієнтом на суму 50.000,00 грн. (витрачено 12 год.);

4) представництво інтересів Клієнта в Східному апеляційному господарському суді під час розгляду апеляційної скарги Клієнта на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21 (з урахуванням часу на відрядження до м. Харків, час на відрядження склав 7 годин) на суму 20 000,00 грн. (витрачено 2 год.).

Загалом сума наданих послуг за Звітом складає 100 000,00 грн.

21. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем також було надано рахунок на оплату №16 від 17.02.2022, платіжне доручення №572 від 21.02.2022, та банківську виписку з АТ "Мегабанк" по рахунку Адвокатського об`єднання "АДВОС", які свідчать про сплату Клієнтом на користь Об`єднання 100.000,00 грн. за отриману правову допомогу.

Позиція Верховного Суду

22. Перевіривши повноту встановлення попередньою судовою інстанцією обставин справи та правильність застосування нею норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

23. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

25. Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

26. Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

27. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

28. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

29. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

30. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

31. Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

32. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

33. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

34. Апеляційним судом встановлено, що позивачем дотримано строки та порядок подання заяви (клопотання) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

35. Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

36. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

37. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

38. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

39. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

40. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

41. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

42. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

43. Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

44. Водночас, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

45. З урахуванням вищезазначених положень процесуального законодавства, апеляційний суд, оцінивши укладений сторонами договір про надання правової професійної допомоги, звіти щодо наданих послуг та інші документи, які підтверджують надання адвокатом послуг правової допомоги, зазначив, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про проведення адвокатом опитування посадових осіб позивача, його учасників, а також інших осіб, які володіють інформацією, яка має відношення до предмету розгляду справи.

46. Також, із наданого позивачем звіту не можливо встановити, яку саме інформацію отримали адвокати в результаті опитування посадових осіб позивача та чи був необхідний цей вид робіт для представництва інтересів позивача в апеляційному суді.

47. Що стосується виконання такого виду робіт як представництво інтересів позивача в апеляційному суді адвокатами Архіпенко О.І. та Сідліченко В.В. під час розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2021 у справі №917/1168/21 (вартість послуги складає 20 000,00 грн, витрачено 2 години та 7 годин на відрядження до м. Харків), апеляційний суд зазначив, що така вартість не відповідає критеріям співмірності та розумності адвокатських витрат.

48. Так, апеляційним судом вказано, що в апеляційному господарському суді було проведено лише 1 судове засідання, яке тривало 24 хвилини, що вбачається із наявного в матеріалах справи протоколу судового засідання від 17.02.2022, водночас, позивачем не доведено необхідності направлення у судове засідання двох адвокатів, зважаючи на те, що спір в даній справі відноситься до спорів незначної складності, в судовому засіданні представниками позивача фактично було продубльовано зміст апеляційної скарги, при цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про витрачення адвокатами позивача 7 годин на відрядження до м. Харків.

49. Зважаючи на встановлене, апеляційний суд зазначив, що з наявних в матеріалах справи документів не вбачається доведеності та обґрунтованості понесення адвокатських витрат саме у заявленій сумі. Зазначена сума адвокатських витрат є неспівмірною, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, обсяг та доцільність наданих адвокатських послуг, враховуючи, що ця справа не відноситься до категорії складних.

50. Водночас, апеляційним судом вірно зазначено, що фіксований у договорі гонорар адвоката не обмежує господарський суд у можливості зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, оскільки останній при вирішенні цього питання повинен виходити з критеріїв реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

51. При цьому, апеляційним судом обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо неправильного зазначення у наданому позивачем звіті дати договору про надання адвокатських послуг, оскільки, з цього приводу позивачем, до початку розгляду апеляційним судом клопотання про стягнення витрат, було надано пояснення в якому зазначено про технічну помилку при складанні преамбули звіту, при цьому, з інших документів поданих позивачем суду вбачається, що послуги зазначені в звіті відносяться до укладеного сторонами догвору.

52. Таким чином, апеляційний суд, зважаючи на положення статей 86, 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи співмірності, реальності та розумності судових витрат, враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказав, що вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу адвоката позивача в суді апеляційної інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача 25 000,00 грн.

53. У касаційній скарзі скаржник посилаючись на п. 1 частини 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що апеляційним судом не враховано правових висновків Верховного Суду щодо співмірності та розумності заявлених витрат на правову допомогу, викладених у постановах від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 14.12.2021 у справі № 905/716/20, від 08.04.2021 у справі № 916/2087/18, від 31.03.2021 у справі № 922/3812/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 - № 922/2685/19.

54. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок Верховного Суду стосується правовідносин, які є подібними.

55. Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

56. Так, у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства: термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24 постанови); для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25 постанови); подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність (пункт 28 постанови); у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31 постанови).

57. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

58. Як вбачається зі змісту постанов Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у кожній із зазначених постанов, суди розглядаючи заяву сторони про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у справі, задовольняли повністю або частково таку заяву, в залежності від встановлених судами обставин справи, та оцінюючи докази подані сторонами, на підтвердження понесення таких витрат, з урахуванням критеріїв, визначених положеннями ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

59. Так, суди у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, для вирішення питання про розподіл судових витрат, враховували: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

60. А тому, касаційний суд вважає безпідставним посилання скаржника на те, що, наприклад у справі № 925/1545/20 суд майже у п`ять разів зменшив заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката в судах апеляційної та касаційної інстанцій, тоді як в даній справі суд зменшив судові витрат тільки до 25.000,00 грн із заявлених 100.000,00 грн таких витрат. Касаційний суд звертає увагу скаржника на те, що процесуальним законодавством не визначено конкретного розміру витрат на правничу допомогу у тих чи інших категоріях справ та відповідних обставин, оскільки, як зазначалось, розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу адвоката оцінюється судом виходячи з положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та конкретних обставин у кожній справі.

61. З урахуванням вищезазначеного суд касаційної інстанції відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20, від 14.12.2021 у справі № 905/716/20, від 08.04.2021 у справі № 916/2087/18, від 31.03.2021 у справі № 922/3812/19, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 - № 922/2685/19, оскільки у вказаних справах, вирішувалось питання щодо задоволення або часткового задоволення заяви(клопотання) про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката виходячи з встановлених судами обставин у кожній конкретній справі, з урахуванням положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України. Отже наведені скаржником постанови Верховного Суду прийнято не у подібних правовідносинах, зважаючи на критерії подібності.

62. З огляду на викладене, колегією суддів відхиляються доводи скаржника, оскільки господарським апеляційним судом було прийнято судове рішення з дотриманням норм процесуального права, які підлягали застосуванню при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі.

63. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за доцільне закрити касаційне провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у касаційній скарзі скаржник вказує на необґрунтованість судового рішення, і наведені скаржником аргументи тісно пов`язані між собою, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

64. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

65. У частині 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

66. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, зазначає, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент" слід залишити без задоволення, а додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №917/1168/21 залишити без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Девелопмент" залишити без задоволення.

2. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 у справі №917/1168/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С.В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко