Постанова

від 12.08.2010 по справі 07/248-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 р. № 07/248-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

Кочерової Н.О., - головуючо го,

Студенця В.І.,

Черкащенка М.М.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Українсько-китайськ ий центр розвитку»

на постанову Харківського апеляційно го господарського суду від 19.0 1.2010 року

у справі господарського суду Харківської області

за позовом ФОП ОСОБА_4

до ТОВ «Українсько-китайськ ий центр розвитку»

про стягнення 6 222,00 грн.,

В засіданні взяли участь п редставники:

- позивача: не з"явився,

- відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року ФОП ОС ОБА_4 звернулась до господа рського суду Харківської обл асті з позовом до ТОВ «Україн сько-китайський центр розвит ку»про стягнення 2000,00 грн. забо ргованості за надані послуги , 4000, грн. збитків, 222,00 грн. 3% річних та інфляційних втрат.

У серпні 2009 року позивач пода в до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 2000,00 гр н. заборгованості за надані п ослуги, 4000,00 грн. збитків, 60,00 грн. 3% річних та 162,00 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 16.11.2009 року позов задоволено час тково. Стягнуто на користь по зивача 2000,00 грн. вартості надан их за договором послуг та 72,73 гр н. судових витрат. В іншій част ині позовних вимог відмовлен о.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 19.01.2010 року рішення міс цевого господарського суду в ід 16.11.2009 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без за доволення.

Не погоджуючись з прийняти ми судовими рішеннями, ТОВ «У країнсько-китайський центр р озвитку»подало касаційну ск аргу, в якій просить постанов у Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р оку та рішення господарськог о суду Харківської області в ід 16.11.2009 року, справу передати н а новий розгляд до суду першо ї інстанції.

В обґрунтування своїх вимо г скаржник посилається на те , що судами неправильно засто совані норми матеріального та процесуального права, що п ризвело до прийняття незакон них судових рішень.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувш и наявні матеріали, обговори вши доводи касаційної скарги , перевіривши юридичну оцінк у обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування н орм матеріального та процесу ального права вважає, що каса ційна скарга не підлягає зад оволенню з наступних підстав .

Як вбачається з мате ріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій , 18.05.2009 року між ТОВ "Українсько-к итайський центр розвитку" (за мовник) та ФОП ОСОБА_4 (ауди тор) укладено договір № 12/19 про надання аудиторських послуг з охорони праці, відповідно д о умов якого аудитор зобов"яз ався провести перевірку, яка включає в себе зібрання дани х та надання об"єктивної оцін ки відповідності умов праці та профілактичних заходів з охорони праці, системи управ ління цією діяльністю необхі дним критеріям, тобто, встано вленим нормативно-правовим а ктам з передачею результатів перевірки замовнику ( відпов ідачу).

Згідно з п. п. 1.2,1.3 догово ру, аудитор зобов"язувався за пропонувати заходи, необхідн і для попередження нещасних випадків, профзахворювань, а варій і пожеж, розробити сист еми управління охороною прац і: розробити інструкції з охо рони праці за професіями та в идами робіт; провести початк овий та повторний інструктаж і з охорони праці та пожежної безпеки в межах дії договору ; провести навчання з охорони праці робітників.

Відповідно до п.4.1 дого вору, загальна вартість робі т по договору становить 2000,00 гр н.

Пунктом 5.1 договору вс тановлено остаточний строк о плати аудиторських послуг - 02.06.2009 року.

Згідно з приписами ст .ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, а за відсутності т аких умов та вимог - відповідн о до звичаїв ділового оборот у або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння ві дмова від зобов'язання або од ностороння зміна його умов н е допускається, якщо інше не в становлено договором або зак оном.

Судами попередніх ін станцій встановлено, що пози вач на виконання умов догово ру приступила та виконала ча стину роботи, яка передбачен а умовами договору, що підтве рджено належними та допустим ими доказами, проте відповід ачем було відсторонено позив ача від виконання умов догов ору, договір не був розірвани й і робота не була оплачена ві дповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 903 ЦК України, у разі неможл ивості виконати договір про надання послуг, що виникла з в ини замовника, він зобов"язан ий виплатити виконавцеві пла ту в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором аб о законом.

Враховуючи вищевикла дене та приписи ст. 903 ЦК Україн и, колегія суддів погоджуєть ся з висновками попередніх і нстанцій про стягнення з від повідача 2000,00 грн. вартості роб іт по договору.

Колегія суддів також погоджується з висновками п опередніх інстанцій про відм ову у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відпові дальність, передбачена припи сами ч. 2 ст. 625 ЦК України в даном у випадку не підлягає застос уванню.

Відповідно до 1166 ЦК Укр аїни, майнова шкода, завдана н еправомірними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю особисти м немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також ш кода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкод овується в повному обсязі ос обою, яка її завдала.

Для застосування так ої міри відповідальності, як відшкодування шкоди є необх ідним наявність складу право порушення, що включає такі ел ементи: протиправна поведінк а, шкода, причинний зв"язок між ними та вина заподіювача шко ди.

Враховуючи приписи с т. 1166 ЦК України, а також те, що по зивачем належними доказами н е доведено їх понесення з вин и відповідача, колегія судді в погоджується з висновками попередніх інстанцій про від мову у стягнення 4000,00 грн. збитк ів.

Згідно зі ст. 1117 Господа рського процесуального коде ксу України, касаційна інста нція не має права встановлюв ати або вважати доведеними о бставини, що не були встановл ені у рішенні або постанові г осподарського суду чи відхил ені ним, вирішувати питання п ро достовірність того чи інш ого доказу, про перевагу одни х доказів над іншими, збирати нові докази або додатково пе ревіряти докази. У касаційні й інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що н е були предметом розгляду в с уді першої інстанції.

На підставі вищевикл аденого, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунт ованим, винесеним з дослідже нням всіх обставин справи в с укупності, при правильному з астосуванні норм матеріальн ого та процесуального права, а тому судова колегія не вбач ає підстав для його зміни чи с касування. Щодо доводів, викл адених в касаційній скарзі, т о вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними і допустимими доказами, а від повідно і не спростовують ви сновків суду покладених в ос нову судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Гос подарського процесуального кодексу України, Вищий госпо дарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залиши ти без задоволення.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 19.01.2010 року та рішення го сподарського суду Харківськ ої області від 19.11.2009 року у спра ві № 07/248-09 залишити без змін.

Головуючий, суддя Н.О.Кочерова

Судді В.І.Студенець

М.М.Черкащенко