Постанова

від 21.01.2010 по справі 07/248-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. Справа № 07/248-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Пироженко І.В .

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Ніколаєвс ького Д.С..

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу Товариства з обм еженою відповідальністю «Ук раїнсько-китайського центру розвитку», м. Харків (вх. № 3817 Х/3) на рішення господарськ ого суду Харківської області від 16.11.09 р. по справі № 07/248-09

за позовом Фізичної о соби-підприємця ОСОБА_1, м . Харків

до Товариства з обмеже ною відповідальністю «Украї нсько-китайського центру роз витку», м. Харків

про стягнення 6 222,00 грн.,-

встановила:

Позивач звернувся до го сподарського суду Харківськ ої області з позовною заявою , в якій, з урахуванням наданих уточнень, просив стягнути з в ідповідача 6050,00 грн., з яких 2000,00 гр н. - сума боргу, 20,00 грн. - 3% річн их, 30,00 грн. - інфляційні нараху вання та 4000,00 грн. - збитки, а так ож судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 16.11.2009р. (суддя Інте Т.В.) позов за доволено частково. Стягнуто з ТОВ „Українсько-китайський центр розвитку” на користь Ф ОП ОСОБА_1 2000,00 грн. вартості послуг, 33,72 грн. державного мит а та 39,01 грн. витрат на інформац ійно - технічне забезпечення судового процесу. В частині в имог щодо стягнення з відпов ідача 4000,00 грн. збитків, 3% річних в сумі 20,00 грн. та 30,00 грн. інфляці йних нарахувань в позові від мовлено

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою, в я кій посилається на те, що судо м при прийнятті рішення пору шені норми матеріального та процесуального права, не в по вному обсязі з' ясовані всі обставини, які мають значенн я для справи та які суд визнав встановленими. Зокрема, відп овідач зазначає, що позиваче м не доведено належного вико нання своїх договірних обов' язків; а також зазначає про ни зький професійний рівень док ументально-методичного забе зпечення з охорони праці, в зв ' язку з чим позивача було ві дсторонено від виконання роб іт за договором. На цій підст аві просить скасувати оскарж уване рішення в частині стяг нення вартості послуг в розм ірі 2000,00 грн. та прийняти нове рі шення, яким відмовити у задов оленні позовних вимог у повн ому обсязі.

Позивач у відзиві на апеля ційну скаргу зазначив, що з р ішенням місцевого господарс ького суду він згоден повніс тю, вважає прийняте рішення ц ілком законним та обґрунтова ним, винесеним на підставі фа ктичних матеріалів справи і наданих доказів, просить зал ишити рішення місцевого госп одарського суду без змін, а ап еляційну скаргу - без задово лення, посилаючись на безпід ставність наведених відпові дачем заперечень щодо ненале жного виконання позивачем до говірних обов' язків, наголо шує, що саме відповідачем бул и порушені умови договору, а т акож вимоги чинного законода вства.

Перевіривши повноту встан овлених судом обставин справ та докази по справі на їх підт вердження, їх юридичну оцінк у та доводи апеляційної скар ги в межах вимог, передбачени х ст. 101 Господарського процес уального кодексу України, за слухавши уповноважених пред ставників сторін, які підтве рдили свої позиції, викладен і в апеляційній скарзі та у ві дзиві на неї, колегія суддів п риходить до висновку про зал ишення апеляційної скарги бе з задоволення, а рішення госп одарського суду Харківської області від 16.11.2009р. - без змін, в иходячи з наступного.

Як свідчать матеріали спр ави та вірно встановлено суд ом першої інстанції, між стор онами по справі було укладен о договір № 12/19 про надання ауд иторських послуг з охорони п раці від 18.05.09 р. ( далі - Договір ), відповідно до умов якого поз ивач зобов' язався провести перевірку, яка включає в себе зібрання даних та надання об ' єктивної оцінки відповід ності умов праці та профілак тичних заходів з охорони пра ці, системи управління цією д іяльністю необхідним критер іям, тобто, встановленим норм ативно-правовим актам з пере дачею результатів перевірки замовнику ( відповідачу).

Крім того, відповідно до п. 1.2 договору, були запропонован і заходи, необхідні для попер едження нещасних випадків, п рофзахворювань, аварій та по жеж. Згідно п. 1.3 договору позив ач зобов' язався розробити с истеми управління охороною п раці: розробити інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт; провести по чатковий та повторний інстру ктажі з охорони праці та поже жної безпеки в межах дії дого вору; провести навчання з охо рони праці робітників.

Пунктом 2.1 договору сторони передбачили попередню оплат у робіт за договором, яка, згід но п. 4.1 договору складає 2000,00 грн . Проте, кінцевий строк оплати сторони встановили в п. 5.1 дого вору - 02.06.09 р., в строк закінченн я його дії, встановлений п. 6.1 до говору.

Здача-приймання виконаних робіт оформлюється, згідно п . 5.3 договору актом, підписуєть ся сторонами за договором пі сля 100% оплати вартості послуг .

Умовами п. 9.2 договору сторон и домовились, що в разі випадк ів, не передбачених даним дог овором, вони керуються чинни м Цивільним кодексом України .

За таких обставин, судом пер шої інстанції вірно зазначен о, що договір про надання посл уг є двосторонньо зобов*язув альним, оскільки сторони за д оговором наділені як правами , так і обов' язками. На позива ча (виконавця) покладені обов ' язки надати послуги і нада но право на одержання відпов ідної плати. Відповідач (замо вник), в свою чергу, зобов' яз ався оплатити послугу і, відп овідно до закону, наділений п равом вимагати належного над ання послуги з боку виконавц я.

Строк дії договору визначе но сторонами 02.06.2009р.

Як зазначив позивач, робота з охорони праці, навіть у біль шому обсязі, ніж це передбача лось договором була виконана і віддана відповідачу 02.06.2009р., т обто у визначений Договором строк.

Але, з в зв' язку з відсторо ненням позивача, продовження роботи стало неможливим.

Позивачем на підтвердженн я виконання робіт за договор ом до матеріалів справи нада ні копії частини розроблених і виданих наказів по підприє мству відповідача за підписо м директора, а також інші робо чі чернетки (а.с. 40-43), а також пре дставником позивача під час судового засідання надані по яснення, відповідно до яких, ч астина збільшеного обсягу ро біт за Договором була залише на в електронному вигляді у к омп' ютері (накази, текст вст упного інструктажу, різні пе реліки, бланки тощо), оскільки подальше виконання робіт ст ало неможливим з вини відпов ідача.

Також, колегія суддів зверт ає увагу, що під час розгляду а пеляційної скарги, представн ик відповідача не заперечува в, що позивачем були проведен і деякі роботи за Договором.

Згідно умов Договору (п. 2.1) фі нансування робіт по проведен ню аудиту здійснюється за ра хунок коштів Замовника шляхо м передоплати.

А відповідно до п. 5.3 договору здача-приймання робіт оформ люється Актом, який підписує ться сторонами по даному Дог овору після 100% оплати вартост і послуг.

Але, як вірно встановлено су дом першої інстанції та підт верджується поясненнями сам ого представника відповідач а, передбачену договором опл ату вартості послуг ТОВ «Укр аїнсько-китайського центру р озвитку»не здійснило.

За таких обставин, колегія с уддів вважає безпідставним п осилання відповідача на відс утність актів виконаних робі т з боку позивача на підтверд ження виконаних ним робіт, ос кільки умовами Договору чітк о визначено, що оплата вартос ті послуг передує підписанню Акту здачі-приймання викона них робіт.

Позивачем були вжиті заход и досудового врегулювання сп ору та 07 липня 2009 року направле но лист до відповідача з проп озицією провести повну оплат у послуг за Договором № 12/19 від 18.05.2009р. протягом 3-х банківських днів (а.с. 14).

Зазначені обставини стали підставою для звернення Фіз ичної особи-підприємця ОСО БА_1 з позовом до господарсь кого суду за захистом своїх п рав та законних інтересів.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов ' язання повинні виконувати ся належним чином і у встанов лений строк відповідно до вк азівок закону та умов догово ру, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутност і таких вимог та умов - відпо відно до звичаїв ділового об ороту або інших вимог, що звич айно ставляться.

Цивільне законодавство ба зується на принципі обов' яз кового виконання сторонами з обов' язань за договором.

Відповідно до статті 525 Циві льного кодексу України однос тороння відмова від зобов' я зання не допускається, якщо і нше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом, закр іпленим у частині 1 статті 651 Ци вільного кодексу України, зм іна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановл ено договором або законом.

Стаття 188 Господарського ко дексу України передбачає пор ядок зміни та розірвання гос подарських договорів, оскіль ки однією з основ забезпечен ня стабільності майнового об ороту є сумлінне виконання й ого учасників як вимог закон у, так і прийнятих на себе дого вірних зобов' язань, що прям о виражено у принципі належн ого виконання зобов' язань. Укладені договори повинні ви конуватись на тих умовах, на я ких було досягнуто згоди сто рін, і не повинні змінюватись в односторонньому порядку.

Як було з' ясовано під час в ирішення справи в суді першо ї інстанції, та про що зазначи в відповідач у відзиві на поз ов, а також його представник п ід час судового засідання в с уді апеляційної інстанції, п озивача було відсторонено ві д виконання роботи по наданн ю послуг в зв' язку з низьким професійним рівнем. При цьом у відповідачем не надана до г осподарського суду жодних до кументів на підтвердження на ведених тверджень, а також не доведено належним чином фак ту порушення позивачем взяти х на себе зобов' язань за умо вами спірного Договору.

Крім того, відповідачем не б уло надано до суду доказів зв ернення до позивача з пропоз ицією щодо зміни умов Догово ру або його розірвання у відп овідності до вимог статті 651 Ц ивільного кодексу України та статті 188 Господарського коде ксу України.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у, що позивач був позбавлений можливості виконати свої зо бов' язання за Договором сам е з вини відповідача.

Наслідки таких обставин пе редбачені частиною 2 статті 903 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, у разі нем ожливості виконати договір п ро надання послуг, що виникла з вини замовника, він зобов' язаний виплатити виконавцев і плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договор ом або законом.

Враховуючи не передбаченн я в договорі зворотнього, а та кож те, що відповідачем не дод ержано вимог чинного законод авства щодо розірвання догов ору у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанц ії цілком правомірно визнав позовні вимоги Фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ «Українсько -китайського центру розвитку »вартості послуг за договоро м в розмірі 2000,00 грн. обґрунтова ними, підтвердженими належни ми доказами по справі та таки ми, що підлягають задоволенн ю.

Стосовно стягнення з відпо відача процентів річних та і нфляційних нарахувань, колег ія суддів погоджується з вис новками суду першої інстанці ї щодо відмови у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині, оскільки строки вип лати замовником виконавцю ва ртості послуг, в разі їх ненад ання останнім з вини замовни ка, законом не передбачені, а н аслідки прострочення грошов их зобов' язань, встановлені ч.2 ст. 625 ЦК України по сплаті і нфляційних збитків та 3% річни х, до спірних правовідносин н е можуть бути застосовані.

Також, судом першої інстанц ії правомірно відмовлено поз ивачу в частині стягнення зб итків в сумі 4000,00 грн., в зв' язку з недоведеністю їх понесенн я з вини відповідача, що є умов ою відшкодування, передбаче ною статтею 1167 Цивільного код ексу України.

Згідно статті 43 Господарс ького процесуального кодекс у України господарський суд оцінює докази за своїм внутр ішнім переконанням, що ґрунт ується на всебічному, повном у і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обстав ин справи в їх сукупності, кер уючись законом.

Відповідно до чинного зако нодавства рішення суду є зак онним тоді, коли суд, виконав ши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно пе ревіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нор мами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі з акону, що регулює подібні ві дносини, або виходячи із за гальних засад і змісту закон одавства України.

Оскаржене рішення суду пер шої інстанції повністю відпо відає зазначеним вище вимога м, оскільки суд при його прийн ятті взяв до уваги обставини , суттєві для розгляду цього с пору, а висновки, викладені в н ьому, узгоджуються з приписа ми норм чинного законодавств а, які в даному випадку регулю ють спірні правовідносини, щ о призвело до прийняття прав омірного рішення.

Приймаючи до уваги вищезаз начене, колегія суддів апеля ційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена факт ичного та правового обґрунту вання на її підтвердження, рі шення господарського суду Ха рківської області від 16.11.200-9 рок у по справі № 07/248-09 прийняте без порушень норм процесуальног о та матеріального права, а до води з яких подана апеляційн а скарга про скасування ріше ння, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування .

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 525, 526, 651, 903, 1167 Цивіл ьного кодексу україни, ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господ арського процесуального код ексу України, колегія суддів Харківського апеляційного г осподарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу То вариства з обмеженою відпові дальністю «Українсько-китай ського центру розвитку», м. Ха рків залишити без задоволенн я.

Рішення господарського су ду Харківської області від 16.1 1.2009р. по справі № 07/248-09 за лишити без змін.

Постанова набирає чинност і з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого гос подарського суду України в м ісячний термін.

Повний текст постанови під писано 21 січня 2010 року.

Головуючий суддя

Судді