Ухвала

від 07.12.2022 по справі 420/10087/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10087/22

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Бітова А.І., Градовського Ю.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС ИНТЕРНЕШНЛ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року позов ТОВ «ГЕРМЕС ИНТЕРНЕШНЛ» задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Одеською митницею подано на зазначене рішення апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме без доказу сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року (отримана скаржником 02.11.2022р. в ЄСІТС «Електронний суд») вказану апеляційну скаргу було залишено без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків.

14.11.2022р. скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване введенням воєнного стану в Україні, несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів. Також, відповідач акцентував увагу на тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, а звільнення від сплати судового збору чи сплата судового збору ніяким, на думку скаржника, чином не впливає на майновий стан держави.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022р., у задоволенні клопотання Одеської митниці відмовлено та продовжено Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі №420/10087/22 до 02.12.2022р.

Вказану ухвалу апеляційного суду апелянт отримав 22.11.2022р. (17:22) в ЄСІТС «Електронний суд».

Однак, у визначений судом строк скаржник не усунув недоліку скарги, при цьому звернувся повторно до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування підстав для звільнення митниці від сплати судового збору, апелянт посилається фактично на аналогічні обставини тим, що були вказані у попередньому клопотанні, зокрема на введення воєнного стану в Україні, несвоєчасне фінансування та недостатність коштів у митного органу для сплати судового збору. Додатково також зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, а звільнення від сплати судового збору чи сплата судового збору ніяким, на думку скаржника, чином не впливає на майновий стан держави.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, колегія суддів перш за все вважає за необхідне зауважити, що однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Водночас, приписами ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи наведеної вище норми процесуального закону кореспондують з приписами ст.8 ЗУ "Про судовий збір", яка в тому числі містить перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, чи звільнити особу від сплати судового збору.

Отже, законом регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та підставою для цього, є врахування судом незадовільного (тяжкого) майнового стану сторони, або наявність визначених законом умов (ч.1 ст.8 ЗУ "Про судовий збір").

Разом з цим, саме заявник має довести належним чином існування обставин, на які посилається в обґрунтування неможливості сплатити судовий збір, та які свідчать про наявність майнових труднощів в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки (відсутність чи недостатність коштів, тощо).

Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Між тим, звертаючись до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявник жодним чином не обґрунтував таку необхідність, жодного належного доводу у підтвердження неможливості сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги не навів.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

До того ж, до поданого клопотання не надано доказів, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті судового збору, що в свою чергу унеможливлює пересвідчитись суду у поважності тих обставин, на які скаржник посилається.

Також, скаржником не надано доказів того, що неможливість сплатити судовий збір виникла саме внаслідок запровадження в Україні воєнного стану, у зв`язку із чим такі доводи апелянта оцінюються критично.

Посилання митного органу на приписи ст. 8 Закону України «Про судовий збір» колегія суддів оцінює критично, позаяк не передбачають застосування умов, визначених цієї нормою в якості підстав для звільнення від сплати судового збору, до суб`єкта владних повноважень.

За вказаного, скаржник не підтвердив існування обставин для звільнення від сплати судового збору, у розумінні вимог ст. 133 КАС України та ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Підсумовуючи усе наведене вище, клопотання Одеської митниці не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене вище, оскільки особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, не підтверджено наявності обставин для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, колегія суддів приходить до висновку, що недоліки апеляційної скарги у встановлений строк та у період до 07.12.2022р. не усунуто.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вказане у сукупності та те, що апелянтом не виконано вимоги ухвали апеляційного суду та недоліки апеляційної скарги не усунуто, наявні підстави для повернення даної скарги апелянту.

Тому, керуючись ст.ст. 133, 169, 298, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці (вхід.№19877/22 від 02.12.2022) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у справі №420/10087/22 відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі №420/10087/22 - повернути апелянту.

Копію ухвали надіслати скаржнику та учасникам справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Суддя-доповідач Танасогло Т.М.Судді Бітов А.І. Градовський Ю.М.