Ухвала

від 09.12.2022 по справі 826/7236/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

09 грудня 2022 року

м. Київ

справа №826/7236/18

адміністративне провадження №К/9901/16958/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів -Радишевської О.Р. Шевцової Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження заяву Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» до Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб: Національного університету "Львівська політехніка", Дочірнього підприємства Асоціації УРАН "Мережевий оператор "УРАН" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року задоволено позов Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» (далі - ДП НТЦ «УАРНЕТ») про визнання протиправним і скасування рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 12.03.2018 №2146-р/пк-пз та зобов`язання Антимонопольного комітету України повторно розглянути скаргу ДП НТЦ «УАРНЕТ» UA-2018-01-17-000553-c.c2. з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року касаційну скаргу ДП НТЦ «УАРНЕТ» задоволено: скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2019 року та залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2018 року.

Цією ж постановою Верховний Суд стягнув на користь ДП НТЦ «УАРНЕТ» витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 7048,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України.

27 січня 2022 року представник ДП НТЦ «УАРНЕТ» адвокат Алєшко А.С. подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20355,00 грн, понесених у ході апеляційного перегляду справи. Зазначив, що суд касаційної інстанції при прийнятті постанови не вирішив питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, хоча останній подавав до суду апеляційної інстанції клопотання про стягнення цих судових витрат разом із доказами на підтвердження їхнього розміру.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року матеріали цієї адміністративної справи витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва.

Справа надійшла до Верховного Суду із суду першої інстанції 25 листопада 2022 року.

Розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У підпункті «б» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України встановлено, що у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Наведеній нормі кореспондують приписи частини шостої статті 139 КАС України, якою обумовлено, що в разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У силу пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частинах першій і другій статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається з матеріалів справи, 27 травня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача - адвоката Алєшка А.С., датоване 23 травня 2019 року, про стягнення за результатом апеляційного перегляду справи з відповідача на користь позивача понесених витрат, пов`язаних з апеляційним переглядом справи, в сумі 20355,00 грн. У цьому клопотанні представник позивача просив долучити до матеріалів справи докази обсягу наданих правничих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем, а саме: копію рахунку від 17.05.2019 №526; копію деталізації рахунку від 17.05.2019 №526; копію акта виконаних робіт від 20.05.2019; копію платіжного доручення від 20.05.2019 №1834; копію виписки по банківському рахунку від 21.05.2019.

Разом із тим, при поданні до суду апеляційної інстанції доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача, всупереч вимогам частини дев?ятої статті 79 КАС України, не надав підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Наведене позбавило відповідача можливості в порядку частини шостої статті 134 КАС України висловити свої заперечення з приводу поданої позивачем заяви та довести неспівмірність понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин та виходячи з положень частини дев?ятої статті 79 КАС України, подані представником позивача докази на підтвердження понесених у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу не підлягають врахуванню судом касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення цих судових витрат на користь позивача за наслідком перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Інше вирішення цього питання призвело би до порушення права на справедливий розгляд справи, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що включає два ключових компоненти: принцип змагальності та принцип рівності, які тісно пов`язані між собою. Наведені принципи вимагають встановлення справедливого балансу між сторонами справи, відповідно до якого кожній стороні повинна бути надана розумна можливість викласти свої аргументи на умовах, за яких жодна із сторін не буде поставлена у суттєво невигідне становище у порівнянні з іншою стороною.

Оскільки суд касаційної інстанції у постанові від 21 грудня 2021 року не вирішив питання щодо судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, то це питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткового судового рішення про відмову у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20355,00 грн, понесених у ході апеляційного перегляду справи.

Керуючись статтями 252, 345, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Державного підприємства «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення, яким відмовити Державному підприємству «Науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і дослідницька мережа» Інституту фізики конденсованих систем НАН України» у стягненні на його користь витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.Р. Радишевська

Н.В. Шевцова