Ухвала

від 09.12.2022 по справі 640/15637/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

09 грудня 2022 року м. Київ № 640/15637/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Фірма-АІС" (04053, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Леоніда Леонідовича (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма-АІС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Леоніда Леонідовича та скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 640/15637/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.09.2019 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/15637/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6300/19.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Фірма-АІС" про поновлення провадження в адміністративній справі № 640/15637/19.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2021 поновлено провадження в адміністративній справі № 640/15637/19 та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) у справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

При вирішенні даної справи, суд враховує, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції (постанова Верховного Суду у від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270).

У постанові від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд вказав, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому, обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до сформованої Верховним Судом практики, зокрема викладеної у постановах від 10.09.2020 у справі № 420/5772/18, від 06.10.2020 у справі № 804/958/17, від 10.10.2020 року у справі №804/958/17, від 03.12.2020 року у справі № 805/2173/16-а, від 30.12.2020 року по справі 805/4361/17-а, у випадку, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 294 від 09.07.2014 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема:

- підготовка і внесення на розгляд Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до компетенції Держархбудінспекції;

- здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках;

- ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Згідно з пунктами 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" передбачено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основним завданням ДІАМ є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме:

- підготовка та внесення на розгляд Міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, архітекторами та іншими проектувальниками, підрядниками, експертами,

- експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами- консультантами, власниками будівель та лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт;

- здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;

- ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками;

- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 15.09.2021 № 960 "Питання Державної інспекції архітектури та містобудування" визнано такими, що втратили чинність, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 р. № 294 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 958 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 "Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю", якими передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов`язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.

За інформацією офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку має місце фактичний (компетенційний) перехід повноважень від державного органу, що ліквідується, до новоствореного державного органу.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для допущення процесуального правонаступництва відповідача у даній справі та необхідність допустити заміну первинних відповідачів у справі ДАБІ України та головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Леоніда Леонідовича їх правонаступником.

Керуючись статтями 52, 243, 248 Кодексу адміністративною судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Допустити заміну первинних відповідачів у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. їх правонаступником - Державною інспекцією архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 44245840).

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко