Рішення

від 09.12.2022 по справі 640/15637/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2022 року м. Київ № 640/15637/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Фірма-АІС"до про Державної інспекції архітектури та містобудування України визнання протиправними дій та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Фірма-АІС" (далі - ПП "Фірма-АІС") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Леоніда Леонідовича та скасувати постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу, яка прийнята у зв`язку з невиконанням ПП "Фірма-АІС" припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019. У свою чергу, позивачем оскаржено до суду припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019 й ухвалою суду від 15.05.2019 відкрито провадження у справі № 640/6300/19 за позовом ПП "Фірма-АІС" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. про визнання протиправними та скасування припису та постанов. За наведених обставин та враховуючи, що з огляду на те, що оскарження постанови про накладення штрафу зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду, вважає, що у головного інспектора не було правових підстав для прийняття спірної постанови.

Ухвалою суду від 02.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 640/15637/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 02.09.2019 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/15637/19 до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6300/19.

19.09.2019 до суду від представника ДАБІ Вільгельм А.Д. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що під час перевірки виконання ПП "Фірма-АІС" припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019 встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано. Також, під час перевірки встановлено, що нежитлові приміщення підвалу та приміщення першого поверху ресторану "Черноморка" на вул. О.Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва продовжують експлуатуватись без прийняття об`єкта в експлуатацію, що підтверджується чеком. Окремо звернула увагу, що на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності уповноважені особи не з`явились, хоча і були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, не висловили жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки та встановлених фактів порушень.

19.09.2019 до суду від головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

19.05.2020 до суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі, яка обґрунтована тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 640/6300/19 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 25.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Фірма-АІС" про поновлення провадження в адміністративній справі № 640/15637/19.

30.11.2020 до суду надійшла заява позивача про поновлення провадження у справі, яка вмотивована тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 640/6300/19 набрало законної сили.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2021 поновлено провадження в адміністративній справі № 640/15637/19 та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 09.12.2022 допущено процесуальне правонаступництво відповідачів у справі на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

27.05.2019 заступником директора Департаменту прийнято наказ № 235, яким призначено проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва: "Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану "Черноморка" на вул. О.Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва".

Пунктом 2 вказаного наказу визначено, що предметом перевірки є перевірка виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019, виданих ТОВ "Черноморка на Гончара" та ПП "Фірма АІС".

27.05.2019 ДАБІ видано головному інспектору будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюку Л.Л. направлення для проведення планового (позапланового) заходу.

У період з 06.06.2019 по 20.06.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюком Л.Л. проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва: "Реконструкція нежитлових приміщень підвалу та приміщення першого поверху ресторану "Черноморка" на вул. О.Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва", за результатами якої складено акт від 20.06.2019.

Вказаним актом зафіксовано, що ПП "Фірма АІС" не виконало вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019.

20.06.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюком Л.Л. видано ПП "Фірма-АІС" припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою:

- заборонити з 20.06.2019 експлуатацію нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану "Черноморка" на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва до усунення виявлених порушень;

- у термін до 20.07.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану "Черноморка" на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва у відповідність до поверхових планів інвентаризаційної справи Київського міського бюро технічної інвентаризації та демонтажу вентиляційних каналів прокладених по фасаду будівлі від зазначеного закладу громадського харчування.

Також, 20.06.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюком Л.Л. складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ПП "Фірма-АІС".

02.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюком Л.Л. прийнято постанову № 116/19/10/26-18/0207/02/5, якою ПП "Фірма-АІС" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в сумі 30105,00 грн.

Вважаючи, що у відповідачів не було правових підстав для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом частин першої - третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;

11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об`єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

На одному об`єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб`єктів містобудування.

Як уже було зазначено судом, підставою для проведення позапланової перевірки позивача була перевірка виконання вимог приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019, виданих ТОВ "Черноморка на Гончара" та ПП "Фірма АІС".

У свою чергу, абзацом 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюком Л.Л. видано ПП "Фірма-АІС" припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, з вимогою:

- заборонити з 29.03.2019 експлуатацію нежитлових приміщень першого та підвального поверху в літ. А ресторану "Черноморка" на вул. Олеся Гончара, 15/3 у Шевченківському районі м. Києва до усунення виявлених порушень;

- у термін до 29.05.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядком.

Не погодившись з вказаним приписом, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 640/6300/19, яке набрало законної сили 23.03.2020, адміністративний позов ПП "Фірма-АІС" (04054, м. Київ, вулю Олеся Гончара, 15/3 код ЄДРПОУ 19129274) задоволено повністю:

- визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л. щодо складання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29. 03.2019 та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019;

- визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л. щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 58/19/10/26-13/0904/02/5;

- скасовано постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 58/19/10/26-13/0904/02/5;

- визнано протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюка Л. Л., щодо складання постанови про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 599/19/10/26-13/0904/02/5;

- скасовано постанову про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2019 № 599/19/10/26-13/0904/02/5.

- стягнуто на користь ПП "Фірма-АІС" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5763,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції.

При вирішенні адміністративної справи № 640/6300/19 судом встановлено: "...ПП "Фірма АІС" у 1995 р. проводила будівельні роботи по переплануванню нежитлових приміщень будинку на вул. Олеся Гончара, 15/3. Після проведення будівельних робіт по переплануванню в орендованому приміщенні на підставі розпорядження Шевченківської Ради народних депутатів від, 01.02.1996 р. № 99 відкрито ресторан "На Стрітенській". Факт проведення робіт по переплануванні у 1995 рр. підтверджується також довідкою Державної санітарно - епідеміологічної служби Шевченківського району м. Києві від 03.12. 1996 р. № 195, копія якої наявна в матеріалах справи.

Отже наданих сторонами документів, судом встановлено, що на час проведення будівельних робіт по переплануванню приміщення, будинок по вул. Олеся Гончара, 15/3 не був пам`ятником культурної спадщини, так як до пам`ятників культурної спадщини будинок був включений наказом Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища лише 02 квітня 1998 р.

Так, відповідно до припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зазначено, що у приміщенні за адресою вул. Олеся Гончара, 15/3 виявлені самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень, а саме:

- демонтовані внутрішні перегородки приміщення №№ 1,2,3 ( групи приміщень № 80) ( літера А) між приміщеннями №№ 1,2,3;

- до нежитлового приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 80) (літера А) прибудовано санвузол та додаткове приміщення;

- відсутні перегородки між приміщеннями № 16 та №№ 10, 17;

- демонтовано перегородки нежитлових приміщень першого поверху .

У відповідності до Закону України від 12.02.2015 р. № 191 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" були прийняті у новій редакції ст. ст. 100, 152 Житлового кодексу України.

Так ст. 100 ЖКУ передбачено, що виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

П. 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 р. N 572 визначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових приміщень відповідно до статей 100 і 152 ЖК Української РСР.

Відповідно до ст. 152 ЖК Української РСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Також, умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. N 76, та Державними будівельними нормами України В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт".

Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального І господарства від 17.05.2005 №76, перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів» прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Водночас, в Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 (що діяла на момент здійснення робіт по переплануванню приміщення) зазначено, що для громадських та виробничих будівель (приміщень) до самочинного будівництва не належать, зокрема: перепланування, пов`язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування печей, грубок, камінів (без перекривання вентиляційних шахт, димоходів); зведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо; - зміна призначень невиробничих приміщень; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень; - влаштування допоміжних приміщень санвузлів, душових, ванних; заміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту; засклення балконів і лоджій, крім будинків, що занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відтак, виконані позивачем роботи щодо знесення/демонтажу перегородок та збільшення за рахунок цього підвального приміщення та його перепланування, а тому не потребує подання до органу державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також, пунктом 8.3 Державних будівельних норм України В.3.2-2-2009 "Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт" передбачено, що реконструкція житлових будинків може здійснюватися:

- зі збереженням існуючої кількості і типів квартир на поверхах. При цьому можливе збільшення площі кухонь і житлових кімнат за рахунок внутрішніх перепланувань і прибудов у вигляді еркерів;

- зі збільшенням загальної площі будинків за рахунок використання горищних об`ємів, надбудови мансард, одного або декількох поверхів, різних прибудов;

- із міжквартирною трансформацією за рахунок об`єднання квартир, розташованих як на одному поверсі, так і на суміжних поверхах (по горизонталі і вертикалі);

- зі зміною кількості та розмірів площ квартир на поверхах у результаті часткового перепланування суміжних квартир і різних прибудов.

Відповідно до п.8.5 зазначених ДБН передбачено, що при об`єднанні квартир по горизонталі і вертикалі допускається улаштовувати додаткові прорізи і отвори в несучих стінах, перекриттях (надпідвальних, міжповерхових, горищних) і залізобетонних діафрагмах тільки за результатами розрахунків міцності і деформацій і, як правило, з підсиленням.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відповідності до чинного законодавства дозволяється при проведенні перепланування жилих будинків збільшувати площі кухонь і житлових кімнат за рахунок внутрішніх перепланувань, а збільшення площ квартир неможливе без проведення будівельних робіт по демонтажу внутрішніх перегородок приміщення.

Відтак, суд приходить до висновку, що ПП «Фірна-Аіс» не допущено порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини та будівельних норм.

Крім того, листом - підтвердженням від 24.06.2019 р. № 062/14-970 (И-2019) виданого КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" встановлено, що за даними матеріалів інвентаризаційної справи по вул. Олеся Гончара, буд.15/3, первинну технічну інвентаризацію групи нежитлових приміщень № 80, розташованих в межах арки будівлі літ. "А" Бюро провело в 1998 році, дверний проріз в капітальній стіні на той час існував.

Відтак, Головним інспектором ДАБІ у м. Києві на підставі недостовірних даних, встановлено неіснуюче порушення у сфері містобудівної діяльності - дверний проріз в капітальній стіні та зафіксовано неіснуюче порушення в Акті перевірки від 29.03.2019 р., а на підставі акта перевірки протиправно складено Протокол про правопорушення у сфері містобудування від 29.03.2019 р., який став підставою для застосування штрафних санкцій.

Законом України, від 17.01.2017, № 1817-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" було внесено зміни, в цілий ряд нормативних документів, направлених на зменшення адміністративно-бюрократичного тиску на діяльність у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів від 07.06. 2017 р. N 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію" та було затверджено відповідний перелік

Пунктом 1 зазначеного Переліку встановлено, що роботи і переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1). з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Таким чином, судом встановлено, що в акті перевірки від 29.03.2019 р., протоколі про правопорушення у сфері містобудування від 29.03.2019 р. та приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних, норм, стандартів і правил від 29.03.2019 р. зафіксовано цілий ряд правопорушень: а саме: "... ПП " Фірма-АІС " виконано будівельні роботи із реконструкції нежитлового приміщення №№ 1,2,3 ( групи приміщень № 80 ( літера А поверх 1 шляхом демонтажу внутрішніх перегородок між приміщеннями № 1,2.3 не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи; також не відповідають матеріалам інвентаризаційної справи, демонтаж перегородки нежитлових приміщень першого поверху, літ. А, між приміщеннями №№ 1.2.3.4.5.6.7. VII; також відсутні перегородки між приміщеннями № 16та№№ 10,17".

При цьому, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 07.06. 2017 р. N 406 згідно з яким роботи з переобладнання та перепланування будинку і житлового приміщення в них, не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність правових підстав для його задоволення."

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В контексті викладеного, суд зазначає, що у даній справі не підлягають доказуванню обставини щодо відсутності у відповідача підстав для видачі ПП "Фірма-АІС" припису про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019 та недопущення ПП "Фірма-Аіс" порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини та будівельних норм.

Зважаючи на викладене у сукупності та враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2020 у справі № 640/6300/19, яке набрало законної сили 23.03.2020, скасовано припис про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019, суд дійшов висновку, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності на підставі абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Встановлені обставини є підставою для скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5 про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для визнання протиправними дій головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л. Л., з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За своїм смисловим навантаженням термін "законний інтерес" є тотожним "охоронюваному законом інтересу", оскільки саме законність обумовлює надання інтересу правової охорони.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу міститься в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Ознаки, притаманні законному інтересу, визначені у вже згадуваному рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 року у справі № 1-10/2004. Поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під на діяльність у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на вимоги статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень.

Для визначення інтересу як об`єкту судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Зі змісту норми частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки: (а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; (б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; (в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; (г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово "її"); (д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є: (а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права; (б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до "юридичного" відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України; (в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю); (г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності); (д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

Обґрунтовуючи порушення діями відповідача своїх прав та інтересів, позивач вказує, що згідно з пунктом 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Так, на момент проведення відповідачем позапланової перевірки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 відкрито провадження у справі № 640/6300/19 за позовом Приватного підприємства "Фірма-АІС" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Леоніда Леонідовича про визнання протиправними та скасування припису та постанов.

Поряд з цим, станом на день прийняття відповідачем наказу від 27.05.2019 № 235, складення акта від 20.06.2019, видачі припису від 20.06.2019 та прийняття постанови від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5 рішення суду в адміністративній справі № 640/6300/19 не було прийнято.

Зі змісту наведених вище положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є обов`язковим до виконання.

Зважаючи на те, що на дія припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.03.2019 не була зупинена у порядку та спосіб, що передбачені статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи, що чинним законодавством передбачено таку підставу для проведення позапланової перевірки як перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю, та прийняття відповідних рішень, суд дійшов висновку, що у такому випадку дії головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві Близнюка Л.Л. не можуть бути протиправними.

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фірма-АІС" (04053, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3, ідентифікаційний код 19129274) задовольнити частково.

Скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.07.2019 № 116/19/10/26-18/0207/02/5 про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 44245840) на користь Приватного підприємства "Фірма-АІС" (04053, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 15/3, ідентифікаційний код 19129274) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко