Ухвала

від 08.12.2022 по справі 280/159/18

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/159/18

Провадження № 1-кп/935/15/22

У Х В А Л А

Іменем України

08 грудня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, в м. Коростишів Житомирської області, у режимі відео конференції, кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 185 КК України.

До суду захисником ОСОБА_7 подано клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, яке обґрунтовано тим, що у кримінальному провадженні, внесеному до реєстру досудових розслідувань за № 12017060190000844 від 06.12.2017, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України, не доведено факт того, кому саме належить майно, щодо якого вчинено злочин, а саме мати татамі в кількості 30 шт., розміром 1 кв. м кожен, по периметру яких наявні фігури (ласточкін хвіст) подібні до літери Т, які знаходились у Коростишівській ЗОШ № 1 та належали ГО «ЖАКО». Такі документи відсутні, а довести факт того, що мати в кількості 30 шт., розміром 1 кв. м кожен, по периметру яких наявні фігури (ласточкін хвіст) подібні до літери Т, належать юридичній особі ГО «ЖАКО», можливо лише з проведенням судово-бухгалтерської експертизи, крім того, у судовому засіданні захисник повідомила про те, що у клопотанні помилково зазначено кількість матів татамі розміром 1 кв. м кожен, по периметру яких наявні фігури (ласточкін хвіст) подібні до літери Т, оскільки загальна кількість матів татамі розміром 1 кв. м кожен, по периметру яких наявні фігури (ласточкін хвіст) подібні до літери Т становить 50 штук.

У судовому засіданні прокурори ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заперечили щодо задоволення клопотання захисника про проведення судово-бухгалтерської експертизи, вважали його необґрунтованим.

У судовому засіданні потерпілий заперечив щодо задоволення клопотання захисника про проведення судово-бухгалтерської експертизи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника про проведення судово-бухгалтерської експертизи, просив його задовольнити.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом, або експертами за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або якщо для з`ясування обставин справи, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди.

Особливістю норми п. 6 ст. 242 КПК України щодо обов`язковості призначення експертизи є також те, що цей імперативний припис має застосовуватися у провадженнях про кримінальні правопорушення, які мають матеріальний склад злочину, тобто містять суспільно небезпечні наслідки, які можливо обчислити у вигляді збитків.

При цьому у кримінальному провадженні під матеріальними збитками у п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України треба розуміти грошову оцінку (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди (втрачених, додатково витрачених або недоотриманих майнових благ особою внаслідок порушення її прав та інтересів іншою особою), а відшкодування збитків є одним із способів відшкодування шкоди.

Таким чином, обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України; по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 ст. 242 КПК України.

При цьому п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України в частині призначення експертизи для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має імперативний характер, окрім випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта. Така позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у Постанові від 25 листопада 2019 року по справі № 420/1667/18.

У чинному законодавстві України вживається поняття «судово-бухгалтерська експертиза», проте визначення цього поняття не дається. Виходячи із законодавчого поняття судової експертизи (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»), судово-бухгалтерська експертиза - це дослідження фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, яке в межах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експертом-бухгалтером), з метою подання висновку стосовно кола питань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду, яка визначає правильність відображення фактів фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми), організації, установи в документах бухгалтерського обліку та звітності.

Судово-бухгалтерська експертиза призначається на стадіях розгляду справ, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду і порушуються за наслідками контролю, який виявив конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду, у випадках: якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих суперечностей потребує висновку експерта; наявності суперечностей у висновках первинної і повторної документальної ревізії; наявності суперечностей, які виникають щодо правильності визначення сум податків, обов`язкових платежів, недоїмки, пені податковими службами; провадження справ про банкрутство для визначення фінансового стану боржника; застосування ревізором ДКРСУ чи ревізором-інспектором ДПСУ сумнівних методів визначення матеріальної шкоди; коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтованого висновку без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером; у разі обґрунтованого клопотання обвинувачуваного про призначення експертизи.

При цьому, згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Згідно висновку Верховного Суду колегії суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду № 234/1145/19 від 25.01.2020, закон про кримінальну відповідальність, в якому передбачена відповідальність за вчинення певного виду злочину, є узагальнюючим нормативно-правовим утворенням. У ньому законодавцем закріплюються лише найбільш характерні ознаки, типові для множини суспільно небезпечних діянь визначеного виду, а також необхідні відмінні ознаки від інших діянь. Зокрема, ст. 185 КК містить безпосередні вказівки лише на три найбільш характерні ознаки відповідного злочину, які достатні для отримання уявлення про його суспільно небезпечну сутність. Зокрема, це: спосіб (таємне); суспільно небезпечне діяння (викрадення); предмет (чуже майно). Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 КК, крадіжка це таємне викрадення чужого майна. Жодна із суб`єктивних ознак злочину в цій конструкції не вказана, хоча це не означає, що вони можуть бути будь-якими чи є не обов`язковими. Необхідність наявності саме корисливого мотиву визначається змістом самого поняттям викрадення як діяння, що криміналізоване у ст. 185 КК, незалежно від окремого зазначення цього мотиву в змісті диспозиції цієї статті.

Відтак, можна зробити висновок, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 185 КК України не підпадає до кола предмету проведення судово-бухгалтерської експертизи щодо руху товарно-матеріальних цінностей ГО «ФАЖО», з моменту придбання матів татамі в кількості 50 шт, розміром 1 кв. м кожен, по периметру яких наявні фігури (ласточкін хвіст) подібні до літери Т, а також оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації, придбання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей до звернення до органів поліції, оскільки у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1, 2 ст. 185 КК України, обставини, наведені захисником у клопотанні про призначення судово-бухгалтерської експертизи, не мають значення для підтвердження чи спростування обставин по пред`явленому обвинуваченню.

Крім того, у цьому кримінальному провадженні потерпілим є Громадська організація «Федерації Айкідо Житомирської області» («ФАЖО»), при цьому у клопотанні про проведення судово-бухгалтерської експертизи захисник невірно зазначила найменування вказаної організації.

Доводи захисника про необхідність проведення судово-бухгалтерської експертизи, висновок якої сприятиме унеможливленню двозначності в оцінці доказів суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в розумінні вимог, передбачених ст. 242 КПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 332, 372 КПК України , суд,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1