Постанова

від 01.12.2022 по справі 503/603/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1156/22

Справа № 503/603/17

Головуючий у першій інстанції Гура А. І.

Доповідач Гірняк Л. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

Головуючого Гірняк Л.А.

суддів Сегеди С.М., Комлевої О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу Бодорін Сільвії на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Загнітківської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

ПРОЦЕДУРА

Короткий зміст позовних вимог

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Загніткіської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавця, складається з двох земельних паїв та житлового будинку, що знаходиться в с. Загнітків Кодимського району Одеської області.

У визначений законом строк вона не звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки доглядає за хворою неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка неодноразово направлялася на обстеження в обласну дитячу лікарню м. Одеси, де проходила курси лікування три місяці, не може відвідувати садок та потребує постійного нагляду. Цю причину пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вважає поважною, у зв`язку з чим просила задовольнити позов і визначити додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини в шість місяців.

Відповідач в особі Загнітківської сільської ради позов визнав.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано причину пропуску строку звернення до нотаріуса Білоконь Л.В. із заявою про прийняття спадщини поважною та визначено їй додатковий строкшість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , відлік якого починається з дня набрання чинності цим рішенням суду.

Задовольняючи позов,суд першої інстанціївстановив,що ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,є батьком ОСОБА_1 ,дошлюбне прізвищеякої ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 у визначений законом строк спадщину не прийняла з поважної причини, оскільки здійснювала догляд за своєю дитиною ОСОБА_3 , і ця обставина перешкоджала їй своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

На рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року подала апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та інтереси, та просить це рішення скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволені позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що:

- на день смерті ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину та 21 грудня 2016 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , яка доводилася їй рідною сестрою, померла;

- після смерті ОСОБА_6 вона прийняла спадщину, звернувшись з заявою до Кодимської державної нотаріальної контори;

- рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 25.01.2018 за нею визнано право власності на спадкове майно;

- суд першої інстанції прийняв рішення про надання ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , не з`ясувавши належним чином коло спадкоємців, які прийняли спадщину та можуть бути відповідачами у справі, не вирішив питання про заміну неналежного відповідача на належного.

Позивач ОСОБА_1 надала відзив на апеляційну скаргу (а.с.65-68), в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки судом першої інстанції в повній мірі з`ясовані всі обставини, що мають значення для справи, а позивачем доведені ці обставини, висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Свої заперечення проти доводів апеляційної скарги обґрунтовувала тим, що:

- вона є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- вона та дружина його батька ОСОБА_6 є спадкоємцями першої черги після його смерті;

- дружина батька ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , та за її заявою відкрито спадкову справу № 35/2016;

- ОСОБА_5 не є спадкоємцем першої черги та не приймала спадщину після смерті ОСОБА_2 ;

- ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 померла, і після її смерті вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 на підставі рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року;

- право власності на спадкове майно за Бодорін Сільвією було визнано рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 25.01.2018 у справі № 503/2245/17, проте це рішення нею оскаржено до Одеського апеляційного суду і провадження за її апеляційною скаргою відкрито.

Відповідач Загнітківська сільська рада надіслав до Одеського апеляційного суду заяву № 02-16/577 від 09.10.2019, в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.71).

15.09.2021 Кодимська міська рада Подільського району Одеської області надіслала до Одеського апеляційного суду лист № 02-17/1503 з клопотанням про залучення її до участі у справі як правонаступника Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області.

28.12.2021 та 17.06.2022 Кодимська міська рада Подільського району Одеської області надіслала до Одеського апеляційного суду листи № 02-17/2165 та № 03-17/1479 з клопотаннями провести розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_7 без участі представника Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.

Фактичні обставини та оцінка апеляційного суду

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши та перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, прийшла до наступного.

Відповідно до ч.1,2ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідност. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ч.1 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно дост.376ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості в повній мірі.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи зі змісту цих норм законодавства, судова колегія зазначає, що визначення предмету та підстав позову, а також кола відповідачів є правом позивача, і суд при розгляді справи має виходити із заявлених вимог та складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем, оскільки особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Проте, установлення обґрунтованості позову, зокрема, чи пред`явлений він до особи, яка є належним відповідачем та має відповідати за позовом у встановлених судом правовідносинах, є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Загнітківської сільської ради.

Отже, позивачка ОСОБА_1 вважала, що саме цей відповідач є особою, яка має відповідати за її позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд визнав поважною причину пропуску строку звернення до нотаріуса Білоконь Л.В. із заявою про прийняття спадщини та визначив їй додатковий строк у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з того, що позивачка здійснювала догляд за своєю дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ця обставина перешкоджала їй своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а відповідач позов визнав.

Проте, судова колегія вважає, що встановлення цієї обставини не є достатньою підставою для висновку про задоволення позову, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України не встановив інші фактичні обставин справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, а саме: які правовідносини виникли між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем Загнітківської сільської ради на підставі встановлених судом фактів і наданих позивачкою доказів; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивачки, за захистом яких мало місце звернення до суду, з боку відповідача та в чому полягало таке порушення, а також чи є у відповідача законні підстави для визнання позову, тобто такі, що не суперечать закону або не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб у розумінні ст.209 ЦПК України.

Порушення цих норм процесуального права судом першої інстанції привело до неправильного вирішення справи по суті з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», викладеними у пункті 24, відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини».

Аналогічні роз`яснення викладені і у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ проспадкування».

Суд першої інстанції не дотримався цих норм законодавства, не вжив заходів щодо отримання відомостей про наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця ОСОБА_2 та належним чином не встановив коло спадкоємців та відповідачів у цій справі.

Судовою колегією встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції в Одеській області 30 жовтня 2015 року (а.с.42).

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом (реєстр. № № 1363, 1364), виданими державним нотаріусом Кодимської нотаріальної контори Налдіною М.М. 21.12.2016 (а.с.44,45).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 23 березня 2017 року (а.с.43).

Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_5 , яка звернулася із заявою до Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області, нотаріусом якої було заведено спадкову справу № 345/2017 до майна померлої ОСОБА_6 .

Рішенням Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року за ОСОБА_5 визнано право власності на майно, що належало ОСОБА_6 на праві власності (а.с.46).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.03.2021 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року закрито (справа № 503/2245/17).

Отже, ці факти підтверджують, що між позивачем ОСОБА_1 та Загнітівськоюсільською радою,правонаступником якоїє Кодимськаміська радаПодільського районуОдеської області таяка булазалучена доучасті усправі ухвалоюОдеського апеляційногосуду від07.07.2022,правовідносини зприводу визначеннядодаткового строкудля поданнязаяви проприйняття спадщини невиникли узв`язку з прийняттямспадщини спадкоємцямипершої тадругої чергиза законом,і визнанняпозову відповідачем у цій справі не має правового значення.

Таким чином, Загнітівська сільська рада, правонаступником якої є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, є неналежним відповідачем у цій справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1704.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), постанові Верховного суду від 07.10.2020 (справа № 705/3876/18 (провадження № 61-697св20), постанові Верховного суду від 28.04.2021 (справа № 707/2-1006/2011 (провадження № 61-5425св20).

За встановлених судом обставин та враховуючи наведене, в силу п.п.1,4 ч.1ст.376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.258, 367, 368, 374,376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Бодорін Сільвії задовольнити частково.

Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Загнітківської сільської ради, правонаступником якої є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2022 року.

Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда

О.С. Комлева