Постанова

від 25.09.2023 по справі 503/603/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 503/603/17

провадження № 61-643св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Загнітківська сільська рада Кодимського району Одеської області, правонаступником якої є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області,

особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чирки Ольги Олегівни на постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Комлевої О. С.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, в якому просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, зокрема, два земельні паї та житловий будинок в АДРЕСА_1.

Зазначила, що вона є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, однак у визначений законом строк вона не звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки доглядає за хворою неповнолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка неодноразово направлялася на обстеження в обласну дитячу лікарню м. Одеси, де проходила курси лікування три місяці, не може відвідувати садок та потребує постійного нагляду. Зазначену причину пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини вважає поважною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року, ухваленого у складі судді Гури А. І., позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано поважною причину пропуску строку звернення ОСОБА_1 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк - шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у визначений законом строк спадщину не прийняла з поважної причини, оскільки здійснювала догляд за своєю дитиною ОСОБА_3 , і ця обставина перешкоджала їй своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

У липні 2019 року ОСОБА_4 звернулася до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року, в якій зазначила, що про оскаржуване рішення їй стало відомо 19 липня 2019 року, про що свідчить підпис в матеріалах справи про отримання копії судового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Кодимського районного суду Одеської області від 20 квітня 2017 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Загнітківська сільська рада Кодимського району Одеської області, правонаступником якої є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області, є неналежним відповідачем у справі, оскільки спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_6 , а після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_4 , що підтверджує рішення Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року у справі № 503/2245/17, проте ОСОБА_4 не було залучено до участі у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чирка О. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що спадкове майно після смерті ОСОБА_2 складалося з: земельної ділянки, площею 1,3988 га, кадастровий номер 5122582200:01:005:0324, розташованої на території Загнітівської сільської ради Кодимського району Одеської області; земельної ділянки, площею 1,76 га, кадастровий номер 5122582200:01:003:0255, розташованої на території Загнітівської сільської ради Кодимського району Одеської області; житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

21 грудня 2016 року дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_6 отримала два свідоцтва про право на спадщину за законом на дві зазначені земельні ділянки, а свідоцтво про право власності на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 не видавалось, право власності на нього не реєструвалось на жодного із спадкоємців.

Також, судом апеляційної інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки законні права та інтереси ОСОБА_4 оскаржуваним рішенням суду першої інстанції жодним чином не порушувались.

Крім того, суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що ОСОБА_4 померла.

Підставами касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року представник заявника зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19), постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 2-1243/2004 (провадження № 61-17227св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 344/1304/13-ц (провадження № 61-1091св19), від 18 грудня 2019 року у справі № 127/328/17 (провадження № 61-26435св18), від 18 грудня 2019 року у справі № 552/5247/13-ц (провадження № 61-8151св18), від 27 грудня 2019 року у справі № 607/1805/13-ц (провадження № 61-3828св19), від 07 лютого 2020 року у справі № 462/510/11 (провадження № 61-20421св19), від 26 лютого 2020 року у справі № 619/134/17 (провадження № 61-46029св18), від 05 березня 2020 року у справі № 362/5859/14-ц (провадження № 61-1988св19), від 27 травня 2020 року у справі № 200/21685/17 (провадження № 61-15340св19), від 27 травня 2020 року у справі № 1316/175/11 (провадження № 61-281св20).

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Фактичні обставини справи

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (а. с. 7).

Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 27 вересня 2011 року Писарською сільською радою Кодимського району Одеської області, ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а. с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 30 жовтня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кодимського районного управління юстиції в Одеській області (а. с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2016 року, виданого державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Налдіною М. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1364, спадкова справа № 35/2016 р., ОСОБА_6 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складалася із земельної ділянки, площею 1,76 га, кадастровий номер 5122582200:01:003:0255, розташованої на території Загнітівської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала спадкодавцеві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 12 квітня 2008 року Кодимською державною нотаріальною конторою Одеської області і зареєстрованого в реєстрі за № 1844, та державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 084870, виданого 06 квітня 2004 року Кодимською райдержадміністрацією Одеської області, згідно з розпорядженням голови Кодимської райдержадміністрації Одеської області від 06 лютого 2004 року № 94, та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю за № 534 (а. с. 44).

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 21 грудня 2016 року, виданого державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Налдіною М. М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1363, спадкова справа № 35/2016 р., ОСОБА_6 прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складалася із земельної ділянки, площею 1.3988 га, кадастровий номер 5122582200:01:005:0324, розташованої на території Загнітівської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала спадкодавцеві на підставі рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18 листопада 2013 року у справі № 1514/1952/12 та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Кодимського районного управління юстиції Одеської області 18 жовтня 2013 року, індексний номер 11160835, номер запису про право власності 2951104, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 185837151225 (а. с. 45).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 23 березня 2017 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а. с. 43).

Рішенням Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року у справі № 503/2245/17 позов ОСОБА_4 до Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 1,3988 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВІ № 665552 від 21 грудня 2016 року ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, площею 1,76 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області, яка належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВІ № 665553 від 21 грудня 2016 року ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був успадкований ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 46).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 25 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно закрито.

Постановою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 березня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_4 до Загнітківської сільської ради Кодимського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно відмовлено.

Однак після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла ОСОБА_4 , яка звернулася із заявою до Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області, нотаріусом якої було заведено спадкову справу № 345/2017 до майна померлої ОСОБА_6 , що також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 липня 2018 року № 129339266, від 12 грудня 2018 року № 149220786, від 12 грудня 2018 року № 149223583 (а. с. 47-49).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Позивач, заявляючи позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_2 , зазначила відповідачем Загнітківську сільську раду Кодимського району Одеської області, правонаступником якої є Кодимська міська рада Подільського району Одеської області.

Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем те, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 21 грудня 2016 року, виданими державним нотаріусом Кодимської державної нотаріальної контори Налдіною М. М. та зареєстрованими в реєстрі за № 1364 та № 1363 (а. с. 44, 45).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 23 березня 2017 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а. с. 43).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла ОСОБА_4, яка звернулася із заявою до Кодимської державної нотаріальної контори Одеської області, нотаріусом якої було заведено спадкову справу № 345/2017 до майна померлої ОСОБА_6 , що також підтверджується рішенням Кодимського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року у справі № 503/2245/17, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 липня 2018 року № 129339266, від 12 грудня 2018 року № 149220786, від 12 грудня 2018 року № 149223583 (а. с. 47-49).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 20 грудня 2021 року у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), від 10 лютого 2021 року у справі № 619/2796/19 (провадження № 61-16575св20), від 24 травня 2023 року у справі № 291/559/21 (провадження № 61-4425св23).

Крім того, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»міститься правова позиція відповідно до якої особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц (провадження № 61-7479св18), від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18), від 11 липня 2023 року у справі № 129/1337/20 (провадження № 61-11616св22) та інші).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню.

Апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості визначити суб`єктний склад учасників справи та, встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом в межах заявлених позовних вимог як відповідачі, обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у позові з цих підстав.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції не встановив коло усіх спадкоємців померлого та не залучив їх до розгляду позову у першій інстанції, у той час як позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця - ОСОБА_4, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину і лише за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Крім того, позивач не позбавлена права на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду з відповідним позовом до належного відповідача.

Колегія суддів Верховного Суду не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо закриття апеляційного провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: 1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; 2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07 липня 2022 року витребувано з Кодимського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) належним чином завірену копію актового запису про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 144, 145).

В матеріалах справи міститься клопотання ОСОБА_4 від 15 липня 2022 року про відкладення справи, надіслане електронною поштою (а. с. 154).

Відповідно до відповіді Кодимського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) від 14 липня 2022 року № 24.21/19 в архіві, підпорядкованому відділу, актовий запис про смерть відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутній (а. с. 156).

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_4 померла.

Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання в касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чирки Ольги Олегівни залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник