Постанова

від 07.12.2022 по справі 904/2192/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2022 року м. Дніпро Справа № 904/2192/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Шилов С.О., посвідчення №ЗП002166 від 16.05.2019 р., адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р.

( суддя Фещенко Ю.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 23.09.2022 р.)

у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво"

( м. Дніпро )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт"

( м. Дніпро )

про стягнення заборгованості за надані послуги

у загальному розмірі 279 029 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт" заборгованість за надані послуги у загальному розмірі 279 029 грн. 40 коп.. Ціна позову складається з наступних сум: 224 400 грн. 00 коп. - основний борг; 47 842 грн. 08 коп. - інфляційні втрати; 6 787 грн. 32 коп. - 3% річних.

У відзиві на позов, Відповідач наполягав на тому, що строк оплати наданих 30.06.2021 р. та 22.07.2021 р. послуг є таким, що не настав, оскільки Позивач не звертався до Відповідача із вимогою в порядку частини 2 ст. 530 ЦК України, в той же час, часткова оплата, здійснена 07.09.2021 р., як і визнання позову в частині стягнення 19 000 грн. 00 коп. є доброю волею Відповідача, оскільки він розуміє, що послуги з ремонту фактично надані, отже підлягають оплаті. Також , Відповідач наполягав на тому, що Акт надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. є підробленим, послуги зазначені в ньому Відповідачу не були надані, отже в цій частині позовні вимоги Відповідачем не визнаються.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" - 19 000 грн. 00 коп. - основного боргу та 285 грн. 00 коп. частину витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво", в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. в частині відмови в позовних вимогах у розмірі 260 030 грн. 00 коп. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі Апелянт також просить суд поновити строк на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду, що строк оплати наданих 30.06.2021 р. та 22.07.2021 р. послуг є таким, що не настав.

При цьому Скаржник зазначає, що окремим видом зобов`язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін ( частина друга статті 712 ЦК України ). За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Скаржник вважає, що на підставі викладених норм ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення и відповідно відразу після прийняття товару/виконаних робіт оплачуються.

Скаржник наголошує на тому, що Такими чином. Акти наданих послуг 30.06.2021 р. та 22.07.2021 р. були підписані Сторонами у момент їх вчинення й відповідно потребують оплати у момент вчинення. Саме у такому випадку усний договір є виконаним Сторонами у повному обсязі.

Відтак, на думку Скаржника, рішення Господарського суду Дніпропетровської області є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню на підставі неповного з`ясування судом обставин, що мають значення по справі.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Товариство посилається на те, що суд першої інстанції, проаналізувавши додані до позовної заяви документи, прийшов до вірного висновку, що між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини з надання послуг, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, нормами глави 63 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку, що оскільки доказів досягнення згоди між сторонами щодо строку оплати наданих позивачем послуг, матеріали справи не містять, то слід застосовувати норми частини 2 ст. 530 ЦК України, якою передбачено слідуюче: якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому, матеріали справи не місять доказів пред`явлення позивачем вимоги в порядку частини 2 ст. 530 ЦК України щодо оплати наданих послуг, отже строк їх оплати є таким, що не настав.

Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що зі свого боку не підписував Акт надання послуг № 1923 від 22.07.2021 p., а також вказував на те, що на наданій Позивачем копії вказаного акту, навіть не спеціаліст в галузі технічної експертизи документів, може побачити, що відтиски печатки на копії Акту надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. помітно відрізняються від відтиску оригінальної печатки Відповідача - відтиски печатки на копії Акту надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. мають помітні риски у вигляді букви «Т» перед та після цифр ідентифікаційного коду, але оригінальна печатка Відповідача не має цих рисок.

Крім того, Товариство зазначає про те, що у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, Відповідач поніс судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу що становлять 2 500,00 грн.. Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом наведений в Акті від 25.11.2022 р. № 02/22/08 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 22/08 про надання правової (правничої) допомоги від 09.08.2022 p., копія якого додається. На підтвердження понесених Відповідачем витрат на професійну правничу допомогу також додаються: копія Договору № 22/08 про надання правової (правничої) допомоги від 09.08.2022 p., укладеного між Відповідачем та адвокатом Шиловим С.О., копія Додаткової угоди № 2 від 21.11.2022 р. до Договору № 22/08 про надання правової (правничої) допомоги від 09.08.2022 p., яка містить перелік послуг, які зобов`язався виконати адвокат, а також їх вартість в розмірі 2 500,00 грн.; копія платіжного доручення № 379 від 22.11,2022р. на суму 2 500,00 грн.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2022 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Антонік С.Г..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 р. відхилено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. у справі № 904/2192/22. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. у справі №904/2191/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. у справі № 904/2191/22, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі та доказів сплати судового збору, у розмірі 5 850 грн. 67 коп..

Після усунення недоліків апеляційої скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2022 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 07.12.2022 р..

Позивач не скористався своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

У судовому засіданні 07.12.2022 р., була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" ( Виконавець ) було досягнуто домовленості щодо надання послуг з ремонту екскаваторів, що підтверджується наступним: між Позивачем ( Виконавцем ) та Відповідачем ( Замовником ) складно Акт надання послуг № 1519 від 30.06.2021 р., в якому сторони зафіксували факт надання послуг з ремонту JCB 2CX на суму 43 000 грн. 00 коп.; між Позивачем ( Виконавцем ) та Відповідачем ( Замовником ) складно Акт надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р., в якому сторони зафіксували факт надання послуг з ремонту САТ 318 на суму 205 400 грн. 00 коп..

Надані надані Позивачем 30.06.2021 р. послуги з ремонту (Акт надання послуг № 1519 від 30.06.2021 р.) були оплачені Відповідачем частково - у сумі 24 000 грн. 00 коп., неоплачений залишок складає 19 000 грн. 00 коп.

Послуги надані за Актом надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. на суму 205 400 грн. 00 коп. не були оплачені Відповідачем.

Причиною звернення Позивача із даним позовом до суду є порушення Відповідачем зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих 30.06.2021 р. та 22.07.2022 р. послуг з ремонту екскаваторів, що були прийняті Відповідачем ( Замовником ) за Актом надання послуг № 1519 від 30.06.2021 р. на суму 43 000 грн. 00 коп. та Актом надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. на суму 205 400 грн. 00 коп., але оплачені Відповідачем лише частково 07.09.2021 р. в сумі 24 000 грн. 00 коп., внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в сумі 248 400 грн. 00 коп..

На підставі ст. 625 ЦК України, Позивач нарахував та просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати за період з липня 2021 року по червень 2022 року у сумі 47 842 грн. 08 коп., а також 3% річних за період прострочення з 24.07.2021 р. по 26.07.2022 р. у сумі 6 787 грн. 32 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. позовні вимоги задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" - 19 000 грн. 00 коп. - основного боргу. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що Відповідачем визнано наявність основної заборгованості перед Позивачем в сумі 19 000 грн. 00 коп., у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 205 400 грн. 00 коп. основного боргу суд відмовив, оскільки наявність вказаної заборгованості Позивачем не доведена (строк оплати за нею не настав).

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд першої інстанції - між сторонами спору укладено договори про надання послуг у спрощений спосіб, що відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки правочин між сторонами може бути укладений в будь-який спосіб і сторони вільні у виборі форми правочину.

Отже, між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини з надання послуг, а тому, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, між сторонами було досягнуто згоди щодо надання послуг з ремонту JCB 2CX вартістю 43 000 грн. 00 коп. та ремонту САТ 318 вартістю 205 400 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Місцевий господарський суд обгрунтовано вказав на те, що у даному випадку доказів досягнення згоди між сторонами щодо строку оплати наданих Позивачем послуг, матеріали справи не містять, отже, у даному випадку слід застосовувати норми частини 2 ст. 530 ЦК України, якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. При цьому, матеріали справи не місять доказів пред`явлення Позивачем вимоги в порядку частини 2 ст. 530 ЦК України щодо оплати наданих 30.06.2021 р. та 22.07.2021 р. послуг, отже строк їх оплати є таким, що не настав.

В той же час, у відзиві на позовну заяву Відповідач визнав наявність основної заборгованості в сумі 19 000 грн. 00 коп., що утворилась за Актом надання послуг № 1519 від 30.06.2021 р. та просив суд задовольнити вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 19 000 грн. 00 коп., що було враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення. Разом з цим, Відповідач наполягав на тому, що Акт надання послуг № 1923 від 22.07.2021 р. є підробленим, послуги зазначені в ньому Відповідачу не були надані.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи Скаржника як помилкові, щодо застосування до договору надання послуг приписів чинного законодавства, які регламентують порядок виконання зобов`язань за договорами поставки та купівлі-продажу, оскільки правова природа договору визначається з огляду на його зміст. З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, необхідно виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності. Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим, віддільним від послуги як нематеріального блага, об`єктом цивільних прав, через що відповідний результат не є обігоздатним сам собою.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Відповідача.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний центр Оланво" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 р. у справі № 904/2192/22 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Призначити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон-Пласт", про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в судове засідання на 20.12.2022 р. на 12:30 год..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.12.2022 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя С.Г. Антонік