Рішення

від 01.12.2022 по справі 914/1533/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 Справа № 914/1533/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., розглянувши матеріали

клопотання:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,про:відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.У справі за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1,до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Тракс», м. Львів,про:стягнення 9'280,00 євро - боргу та 111,42 євро - трьох відсотків річних.Представники учасників процесу не викликались (не повідомлялись). 1. Судові процедури.

1.1. У позовній заяві адвокатом позивача, відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, зазначено, що у зв`язку із розглядом даної справи у суді позивач очікує понести судові витрати, що складаються із 140,87 Євро витрат на оплату судового збору та 950,00 Євро витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, повідомлено, що детальний опис витрат буде наданий додатково.

1.2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2022 у справі № 914/1533/22 позов задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Лідер Тракс» на користь ОСОБА_1 9'280,00 євро - боргу та 4'106,39 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору, у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

1.3. Через систему «Електронний суд» адвокатом позивача 16.11.2022 подано до суду клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3798/22).

1.4. Ухвалою суду від 21.11.2022 клопотання адвоката позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 914/1533/22 прийнято до розгляду, постановлено здійснювати такий розгляд без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу строк до 28.11.2022 для подання заперечень щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу.

1.5. Зважаючи на відсутність заперечень відповідача проти заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу, з урахуванням достатності доказів для вирішення такого клопотання позивача, суд дійшов висновку про можливість вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу.

2. Аргументи сторін.

2.1. У клопотанні про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3798/22 від 18.11.2022) адвокат ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 950,00 Євро. На підтвердження заявленого розміру витрат подає копію Договору № 12/22 про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 06.04.2022, копію Акту прийняття наданих послуг від 18.10.2022, копію ордеру на надання правничої допомоги Серія ВС № 1170784 від 16.11.2022 та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1062 від 30.03.2005.

2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Тракс» заперечення проти задоволення клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу чи заяви про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу не подало.

3. Обставини справи.

3.1. 06 квітня 2022 року між Адвокатом Шачіною Наталією Миколаївною та ОСОБА_1 укладено Договір № 12/22 про надання правничої допомоги - адвокатських послуг (далі - Договір).

3.2. В порядку та на умовах, визначених цим Договором, клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати правничу допомогу Клієнту в питанні стягнення заборгованості за Договорами-заявками на транспортні експедиційні послуги по перевезення вантажів, що були укладені між Клієнтом та ТзОВ «ЛІДЕР ТРАКС» (код ЄДРПОУ 43587555), в тому числі, але не обмежуючись, шляхом проведення претензійної та позовної роботи, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату винагороду за надання правничої допомоги (п. 1.1.Договору).

3.3. Згідно з п. 1.2. Договору своїм підписом на Договорі Клієнт підтверджує своє бажання на представництво, захист прав та законних інтересів Адвокатом, вести від імені Клієнта справи у судових інстанціях України, з усіма правами наданими законом позивачу, з метою захисту прав та інтересів Клієнта, підписувати документи від імені Клієнта, здійснювати з наступним відшкодуванням сплату судового збору чи інших необхідних у справі обов`язкових платежів.

3.4. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Адвокат здійснює свою професійну діяльність згідно з умовами цього договору щодо представництва інтересів Клієнта в усіх установах, підприємствах, організаціях, судах України всіх інстанцій та юрисдикцій.

3.5. У розділі 5 Договору сторони дійшли згоди, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу становить 950,00 Євро (дев`ятсот п`ятдесят євро) та виплачується протягом 10 календарних днів після направлення Клієнту Акту про надані юридичні послуги та листа з реквізитами банківського рахунку отримувача (п. 5.1.). У випадку задоволення судом першої інстанції позовних вимог (в тому числі часткового задоволення) по стягненні заборгованості у справі визначеній в п. 1.1. цього Договору Клієнт на вимогу Адвоката також, окрім оплати визначеної в п. 5.1. здійснює виплату на користь останнього премії в розмірі 10% від ціни заявленого позову (п. 5.2.).

3.6. Цей Договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов, підписання сторонами тексту договору до 31 грудня 2023 року (п. 6.1. Договору).

3.7. 18 жовтня 2022 року, підписавши Акт прийняття наданих послуг згідно з Договором, сторони погодили, що Адвокатом виконані наступні роботи:

- вичитка та ґрунтовний аналіз документів наданих Клієнтом;

- комунікація Адвоката з уповноваженим представником боржника в процесі досудового врегулювання спору;

- надання Клієнту детального правового висновку з огляду на проведений аналіз документів та формування стратегії по справі про стягнення заборгованості, визначення перспективи судової справи;

- робота з законодавством та підготовка позовної заяви;

- вивчення та систематизація судової практики;

- оформлення, обґрунтування, відправлення позовної заяви;

- юридичний і документальний супровід та представництво прав та інтересів Клієнта;

- комунікація з Клієнтом з приводу стану судової справи № 914/1533/22, ходу судового розгляду.

У абзаці 5 зазначеного Акту сторони засвідчили, що претензій одна до одної не мають.

4. Позиція суду.

4.1. В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат позивач при поданні позовної заяви вказала про намір подати відповідні докази та подала такі докази з дотриманням вимог процесуального закону.

4.2. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 згаданої статті).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

У Договорі № 12/22 про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 06.04.2022 сторони погодили перелік та порядок надання адвокатом послуг (виконання робіт), розмір та строки оплати послуг адвоката з надання правової допомоги. У розділі 5 Договору сторони дійшли згоди, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу становить 950,00 Євро (дев`ятсот п`ятдесят євро) та виплачується протягом 10 календарних днів після направлення Клієнту Акту про надані юридичні послуги та листа з реквізитами банківського рахунку отримувача (п. 5.1.). У випадку задоволення судом першої інстанції позовних вимог (в тому числі часткового задоволення) по стягненні заборгованості у справі визначеній в п. 1.1. цього Договору Клієнт на вимогу Адвоката також, окрім оплати визначеної в п. 5.1. здійснює виплату на користь останнього премії в розмірі 10% від ціни заявленого позову (п. 5.2.).

Судом у п. 3.7. даного рішення на підставі, підписаного сторонами Акту прийняття наданих послуг від 18.10.2022, встановлено перелік виконаних адвокатом робіт.

4.3. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Натомість положеннями п. 2 ч. 2 ст. 126 Кодексу регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

4.4. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем подано копію Договору № 12/22 про надання правничої допомоги - адвокатських послуг від 06.04.2022, копію Акту прийняття наданих послуг від 18.10.2022, копію ордеру на надання правничої допомоги Серія ВС № 1170784 від 16.11.2022 та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1062 від 30.03.2005.

У пунктах 3.5., 3.7. даного додаткового рішення судом з`ясовано договірну вартість послуг адвоката та перелік послуг, що були фактично прийняті позивачем.

4.5. Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв`язку із наданням такої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

4.6. Проаналізувавши подані адвокатом позивача матеріали, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повністю відповідає критерію розумності огляду на наступне.

У Акті прийняття наданих послуг від 18.10.2022, серед іншого, зазначено про виконання таких робіт:

- робота з законодавством та підготовка позовної заяви;

- вивчення та систематизація судової практики;

- оформлення, обґрунтування, відправлення позовної заяви.

Як визначено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 27.07.2022, даний спір є спором незначної складності. Подана позовна заява має типовий (шаблонний) характер, обсяг технічної та бухгалтерської роботи перевищує обсяг юридичної, у ній наявні відомості (реквізити) сторін, позовні вимоги, але виклад обставин спору займає в сукупності лише 4 з 8 аркушів позовної заяви, решта 4 аркуші це лише скопійовані тексти відповідних норм законодавчих актів.

Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, позовна заява не містить посилань на практику Верховного Суду та/чи практику Європейського суду з прав людини, що може свідчити про підготовку документа високої складності.

Також, до юридичних послуг позивачем включено «…відправлення позовної заяви», проте відправлення позову, як надана адвокатом позивачеві послуга, не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в статтях 1, 19 закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому витрати на здійснення вказаної послуги не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 901/264/19.

Виокремлення адвокатом «робота з законодавством та підготовка позовної заяви» та «вивчення та систематизація судової практики» як самостійних видів адвокатських послуги є необгрунтованим та охоплюється діями адвоката з «оформлення, обґрунтування позовної заяви», а тому має бути виключеною із загального обсягу наданих послуг правничої допомоги.

Суд вважає, що такі послуги як «юридичний і документальний супровід та представництво прав та інтересів Клієнта», що є в цілому основною метою надання професійної правничої допомоги, є неможливий без здійснення комунікації адвоката з довірителем. Відтак, виокремлення послуги адвоката «комунікація з Клієнтом з приводу стану судової справи № 914/1533/22, ходу судового розгляду», також, є не логічним.

4.7. Отже, із аналізу матеріалів справи, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, того, що позов у справі № 914/1533/22 задоволений судом частково, встановлено, що розмір заявлених адвокатських витрат не відповідає критеріям їхньої реальності та розумності їхнього розміру.

Таким чином, суд здійснивши відповідну оцінку заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вказує, що позивачу підлягає відшкодуванню 600,00 Євро витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Тракс» (79040, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 67А; кабінет 83; ідентифікаційний код 43587555) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 600,00 Євро - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Трускавецький В.П.