Ухвала

від 12.12.2022 по справі 916/720/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/720/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разюк Г.П., судді - Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)

від 03.11.2022

у справі за позовом Одеської митниці Держмитслужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базука"

про стягнення 11 154 068,95 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2021 року Одеська митниця Держмитслужби (далі - Митниця) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базука" (далі - Товариство) про стягнення збитків у розмірі 11 154 068,95 грн, з яких 11 147 268,95 грн збитки та 6 800, 00 грн витрати на проведення оцінки та 167 311,04 грн судового збору.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство в порушення вимог частини першої статті 936, частин першої, другої статті 938, частини першої статті 942, статей 944, 949, 953 Цивільного кодексу України та умов договору про надання послуг відповідального зберігання №43 від 29.02.2016 (далі - Договір), з урахуванням додаткових угод до нього, не забезпечив збереження переданого на відповідальне зберігання товару та не вжив заходи, необхідні для забезпечення схоронності товару, внаслідок чого виникла його нестача, а Митниця понесла збитки від втрати майна у розмірі ринкової вартості втраченого від нестачі майна та у зв`язку з додатковими витратами на оплату послуг з проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого майна, які відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд виходив з того, що відповідно до умов Договору строк зберігання товару відповідає строку дії договору, оскільки дія Договору закінчилася 31.12.2017, то відповідно зобов`язання відповідача щодо збереження майна переданого за цим договором також припинилися.

5. 03.11.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував частково та задовольнив позовні вимоги частково. Стягнув з Товариства на користь Митниці 1 735 955,56 грн збитків, 1 058,76 грн витрат на проведення оцінки майна та 26 034,00 грн судового збору, 39 150,79 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. В іншій частині позову (9 411 313,39 грн збитків та 5741,24 грн витрат на проведення оцінки майна) відмовив.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено:

- протиправна поведінка відповідача, що полягає в неналежному виконанні умов Договору (п.п. 1.3, 6.3.4, 6.3.10.);

- наявність шкоди, що підтверджена інвентаризацією, відповідно до наказу Одеської митниці від 12.12.2019 № 111-аг, а також звітом з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна;

- причинний зв`язкок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (несхоронність переданого відповідачу на зберігання майна призвела до його втрати);

- вина боржника (відповідачем не доведено вжиття заходів на виконання умов Договору щодо належного зберігання товару).

Водночас закінчення дії Договору жодним чином не свідчить про припинення зобов`язання відповідача щодо збереження переданого за цим договором йому на зберігання майна, враховуючи пункт 11.1 Договору, яким сторони узгодили, що в будь-якому випадку він діє до повного виконання сторонами зобов`язань по договору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума збитків, яка розрахована з ринкової вартості майна станом на 16.12.2019 на підставі звіту про оцінку від 08.07.2020 є обґрунтованою та доведеною лише в сумі 1 735 955,56 грн, оскільки акт прийому-передачі від 06.10.2016 не є належним та допустимим доказом передачі позивачем товарів відповідачу за Договором, так як його складено на підставі іншого договору про надання послуг відповідального зберігання, а саме № 53 від 02.03.2016. Ринкова вартість по цьому акту склала 9 135 232, 00 грн. Звіт про оцінку збитків містить оцінку товарів на суму 276 080,44 грн, які не були передані по актам прийому-передачі наявним у матеріалах справи.

7. 22.11.2022 Митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

9. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

10. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

12. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

13. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

14. У разі, якщо касаційна скарга подається у зв`язку з порушенням норм процесуального права, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, і касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

15. Крім того, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

16. Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (підпункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

17. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

18. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

19. Касаційна скарга не містить зазначення передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень, що є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

20. Водночас Верховний Суд зауважує, що посилання скаржника на положення пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги та не може бути підставою для подання касаційної скарги.

21. З огляду на викладене та враховуючи, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд зазначає що скаржнику необхідно уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та вимоги касаційної скарги.

22. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

24. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

25. Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

26. Як убачається з касаційної скарги, скаржник не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 9 411 313,39 грн збитків та 5741,24 грн витрат на проведення оцінки майна, разом 9 417 054,63 грн.

27. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 282 511,64 грн (9 417 054,63 грн х1,5% х 200%).

28. Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

29. Митниця подала касаційну скаргу в електронній формі - через систему "Електронний суд", тому розмір судового збору з пониженням за подання цієї касаційної скарги становить 226 009,31 грн (282 511,64 грн * 0,8).

30. До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

31. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

32. При цьому, Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.

33. За результатами касаційного перегляду, скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, якою частково скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги в частині, проте у прохальній частині касаційної скарги не зазначає повноваження суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції. Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, враховуючи статтю 308 ГПК України.

34. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

35. Митниця до касаційної скарги не додала докази надсилання її копій Товариству, тому скаржнику потрібно надати Верховному Суду докази надсилання відповідачу копії касаційної скарги з додатками, листом з описом вкладення.

36. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

37. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 916/720/21 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі, уточнення вимог касаційної скарги та повноваження, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення;

- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 226 009,31 грн;

- подати до суду докази надсилання учасникам справи копії касаційної скарги з додатками, а також уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, листом з описом вкладення.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова