Ухвала

від 22.12.2022 по справі 916/720/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/720/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Разюк Г.П., судді - Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.)

від 03.11.2022

у справі за позовом Одеської митниці Держмитслужби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базука"

про стягнення 11 154 068,95 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

1. У березні 2021 року Одеська митниця Держмитслужби (далі - Митниця) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базука" (далі - Товариство) про стягнення збитків у розмірі 11 154 068,95 грн, з яких 11 147 268,95 грн збитки та 6 800, 00 грн витрати на проведення оцінки та 167 311,04 грн судового збору.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство в порушення вимог частини першої статті 936, частин першої, другої статті 938, частини першої статті 942, статей 944, 949, 953 Цивільного кодексу України та умов договору про надання послуг відповідального зберігання №43 від 29.02.2016 (далі - Договір), з урахуванням додаткових угод до нього, не забезпечило збереження переданого на відповідальне зберігання товару та не вжило заходи, необхідні для забезпечення схоронності товару, внаслідок чого виникла його нестача, а Митниця понесла збитки від втрати майна у розмірі ринкової вартості втраченого від нестачі майна та у зв`язку з додатковими витратами на оплату послуг з проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого майна, які відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд виходив з того, що відповідно до умов Договору строк зберігання товару відповідає строку дії договору, оскільки дія Договору закінчилася 31.12.2017, то відповідно зобов`язання відповідача щодо збереження майна переданого за цим договором також припинилися.

5. 03.11.2022 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував частково та задовольнив позовні вимоги частково. Стягнув з Товариства на користь Митниці 1 735 955,56 грн збитків, 1 058,76 грн витрат на проведення оцінки майна та 26 034,00 грн судового збору, 39 150,79 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. В іншій частині позову (9 411 313,39 грн збитків та 5741,24 грн витрат на проведення оцінки майна) відмовив.

6. Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено:

- протиправна поведінка відповідача, що полягає в неналежному виконанні умов Договору (п.п. 1.3, 6.3.4, 6.3.10.);

- наявність шкоди, що підтверджена інвентаризацією, відповідно до наказу Одеської митниці від 12.12.2019 № 111-аг, а також звітом з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна;

- причинний зв`язкок між протиправною поведінкою та завданою шкодою (несхоронність переданого відповідачу на зберігання майна призвела до його втрати);

- вина боржника (відповідачем не доведено вжиття заходів на виконання умов Договору щодо належного зберігання товару).

Водночас закінчення дії Договору жодним чином не свідчить про припинення зобов`язання відповідача щодо збереження переданого за цим договором йому на зберігання майна, враховуючи пункт 11.1 Договору, яким сторони узгодили, що в будь-якому випадку він діє до повного виконання сторонами зобов`язань по договору.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума збитків, яка розрахована з ринкової вартості майна станом на 16.12.2019 на підставі звіту про оцінку від 08.07.2020 є обґрунтованою та доведеною лише в сумі 1 735 955,56 грн, оскільки акт прийому-передачі від 06.10.2016 не є належним та допустимим доказом передачі позивачем товарів відповідачу за Договором, так як його складено на підставі іншого договору про надання послуг відповідального зберігання, а саме № 53 від 02.03.2016. Ринкова вартість по цьому акту склала 9 135 232, 00 грн. Звіт про оцінку збитків містить оцінку товарів на суму 276 080,44 грн, які не були передані по актам прийому-передачі наявним у матеріалах справи.

7. 22.11.2022 Митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

8. Верховний Суд ухвалою від 12.12.2022 касаційну скаргу залишив без руху відповідно до статті 174, пункту 5 частини другої, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України з огляду на необхідність приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених в ухвалі, а також уточнення вимог касаційної скарги та повноваження, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення; до касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

9. 21.12.2022 Митниця подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також просила продовжити строк на усунення недоліків у частині направлення касаційної скарги відповідачу з описом вкладення.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 № 29.3-02/2042, у зв`язку з відпусткою судді Вронської Г.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 916/720/21.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кондратова І.Д. - доповідач (головуючий), Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.

12. Верховний Суд розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

13. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

14. Отже суд, враховуючи майновий стан сторони, наділений правом відстрочити сплату судового збору: 1) за клопотанням фізичних осіб - позивачів, тільки за наявності певних умов, або 2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

15. З огляду на те, що на скаржника не розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання.

16. Також у заяві про усунення недоліків касаційної скарги скаржник визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, проте не зазначає конкретної норми матеріального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував суд в оскаржуваному рішенні та не наводить відповідного правового обґрунтування щодо зазначеної підстави касаційного оскарження.

17. Пункт 5 частини другої статті 290 цього Кодексу передбачає обов`язок скаржника зазначати підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 287 цього Кодексу підстав. Такими підставами для судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, насамперед, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 287 ГПК України).

18. Статтею 292 ГПК України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.

19. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

20. Згідно з частиною четвертою статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

21. Таким чином, скаржник скористався правом на усунення недоліків касаційної скарги, проте не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 12.12.2022, а саме: зазначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, як підставу для оскарження постанови в касаційному порядку, але не навів норму права, неправильно застосовану чи порушену судом апеляційної інстанції; не подав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору судом касаційної інстанції відмовлено.

22. Отже, скаржник не обґрунтував скаргу відповідно до вимог частини 2 статті 287 та пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, а також не виконав вимоги передбачені пунктом 2 частини четвертої зазначеної статті, тому касаційна скарга Митниці підлягає поверненню згідно зі статтею 174 та частини п`ятої статті 292 ГПК України.

23. З огляду на повернення касаційної скарги скаржнику у зв`язку з невиконанням вимог ухвали Верховного Суду від 12.12.2022 в частині зазначення підстави касаційного оскарження та сплати судового збору, клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині направлення касаційної скарги відповідачу Суд не розглядає.

Керуючись статтями 174, 234, 290, частиною п`ятою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 916/720/21 повернути скаржнику.

2. Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.

4. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко