Ухвала

від 12.12.2022 по справі 911/3528/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/3528/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Колоса Володимира Васильовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022

та рішення Господарського суду Київської області від 28.06.2022

у справі № 911/3528/21

за позовом Комунального підприємства "Обухівський ринок"

до Фізичної особи - підприємця Колоса Володимира Васильовича

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 22.11.2022 надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Колоса Володимира Васильовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 28.06.2022 у справі № 911/3528/21, подана до Суду 16.11.2022.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2022 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К.- головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року - 2 270 грн.

У п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення 192 425, 12 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2021 році - 227 000 грн), а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначних справ, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Тобто, зазначеним вище пунктом статті унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник посилається на пп. "б" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, зазначаючи, що Фізична особа - підприємець Колос Володимир Васильович позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені в оскаржених судових рішеннях у справі № 911/3528/21, при розгляді іншої справи № 911/1445/22 щодо припинення правовідносин за Договором від 01.09.2013 № 369 після 23.03.2015. При цьому як вказує скаржник у справі № 911/1445/22 предметом розгляду є спільні обставини зі справою № 911/1445/22.

Як зазначено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 140/6115/21 преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, посилання скаржника щодо неможливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням у справі № 911/3528/21 при розгляді іншої справи є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, які свідчили б про наявність виключних обставин для касаційного перегляду цієї справи, оскільки під час розгляду іншої справи господарський суд самостійно досліджує докази та оцінює обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а тому навіть наявність преюдиціальних обставин, встановлених у рішенні суду при розгляді іншої справи не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Разом з тим незгода скаржника із судовим рішенням не свідчить про його незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені п.п. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Оскільки наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа підпадає під дію виключень з п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність обставин для відкриття касаційного провадження у справі.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відсутність належного обґрунтування обставин, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 911/3528/21 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Колоса Володимира Васильовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 28.06.2022 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 12, 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Колоса Володимира Васильовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 28.06.2022 у справі № 911/3528/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.