Ухвала

від 16.08.2022 по справі 297/575/22

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/575/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2022 року м. Берегово

Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 накладення арешту на корпоративні права юридичних осіб в рамках досудового розслідування внесенного до ЄРДР за № 12021071030000668 від 12.05.2021 року, слідчий суддя, -

встановив:

Прокурор Берегівської районної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Берегівського районного суду з клопотанням про накладення арешту на 100% статутного капіталу ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Плодоовоч-Уж», зокрема в ТОВ «ЛАТУЖ» та заборонити суб`єктам державної реєстрації вносити зміни до ЄДРЮОФОПГФ щодо, зокрема ТОВ «ЛАТУЖ».

За даним фактом 12.05.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071030000668 за ознаками передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК Україникримінального правопорушення.

Разом із тим, прокурор своє клопотання мотивує тим, що 12 травня 2021 року слідчим відділом Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області розпочате досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12021071030000668, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

24 травня 2021 року правову кваліфікацію кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні змінено з ч. 2 ст. 365 на ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР служила заява про вчинення кримінального правопорушення засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛОДОВОЧ-УЖ» ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , про те, що за попередньою змовою група осіб у складі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 протиправно заволоділа частками засновників та майном ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ».

31.05.2016 трьома учасниками ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ» у складі ОСОБА_7 20,36%; ТОВ «ЛАТУЖ» (код ЄДРПОУ 22103657) від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_8 28,92 %; ОСОБА_10 від імені якої за довіреністю діяв ОСОБА_8 7,14 % проведено загальні збори учасників товариства на яких збільшено статутний капітал ТзОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ» з 742893,00 грн. до 10000000,00 грн. шляхом додаткового внесення коштів у розмірі 9257107,00 грн. в рахунок збільшення статутного капіталу учасником ТзОВ «Латуж» та внесено відповідні зміни до статуту.

В сукупності вказані особи володіли на той момент частками у розмірі 56,42% голосів.

Відповідно до статуту ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ» від 2012 року п.9.4.1. Збори Учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Протокол Зборів Учасників підписується головою і секретарем зборів і не пізніше як через три робочих дні після закінчення зборів передається виконавчому органу товариства.

На вказаних загальних зборах був змінений попередній статут ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ» затверджений протоколом №2 від 15.02.2012 та прийнятий статут в новій редакції який затверджений протоколом №12 від 31.05.2016 на загальних зборах учасників.

Збільшення статуту відбулось шляхом до внесення у статутний капітал товариства грошових коштів у сумі 9 257 107,00 грн учасником ТОВ «ЛАТУЖ» від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_8 та перерозподілом часток учасників товариства.

Під час розподілу часток статутного капіталу між учасниками, за попередньою редакцією статуту заявнику ОСОБА_6 належала частка 43,19% від статутного капіталу, а в новій редакції статуту, йому належить 3, 2084%.

Окрім того, відповідно до п.9.2.2. статуту учасники повідомляються про проведення зборів учасників простим листом або публікацією відповідного оголошення у місцевій пресі із зазначенням місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за тридцять днів до скликання загальних зборів учасників.

Згідно з ч.5 ст.61 Закону України «Про господарські товариства» про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Буд хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматись тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Таким чином, загальні збори, які відбулись 31.05.2016, були не повноважними, так як небула присутня кількість учасників, які володіли в сукупності 60% і більше голосів, збори проведені із порушенням вимог статуту та Закону України «Про господарські товариства» без повідомлення всіх учасників про час та місце їх проведення, без дотримання процедури винесення питання на голосування, яке повинно було бути подано ініціатором не менш як за 25 днів до скликання та надано для ознайомлення учасниками не пізніше як за 7 днів до скликання.

За результатами рішень загальних зборів учасників ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ», частка ТОВ «Латуж» від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_8 , у ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ» збільшилась з 28,92% до 94,7% тобто на 65,8 %, а її вартість становить 248048234 грн.

Таким чином метою злочинних дій було забезпечити заволодіння ОСОБА_8 через контрольовану ним юридичну особу ТОВ «ЛАТУЖ» частками інших учасників у ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ», та позбавити заявника, долі у ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ», фактично позбавити його і права участі, і прийняття рішення на загальних зборах та в інших юридичних особах через їх засновника ТОВ «ПЛОДОВОЧ-УЖ».

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛОДООВОЧ-УЖ», становить 10000000,00 грн. (десять мільйонів гривень).

Учасниками ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ» є:

- ТОВ «ЛАТУЖ» код ЄДРПОУ 22103657, яке володіє 94,7470% частки у статутному капіталі учасники ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 98% та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 2% частки у статутному капіталі.

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 1,5131%.

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 3,2093%.

- ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 0,5306%.

ТОВ «ПЛООВОЧ-УЖ» є учасником наступних товариств:

1. ПРАТ СК «ПОЛІС-ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 30649444, - 43.71%;

2. ПРАТ «ВИНОГРАДІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» код ЄДРПОУ 00954159, - 30,2%;

3. ДП «ТИСА - СВАЛЯВА» ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», код ЄДРПОУ 35102679, -100%;

4. ДП «ТИСА-ВИНОГРАДІВ» ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», код ЄДРПОУ 36658475, - 100%;

5. ДП «ТИСА-ПРІМ» ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», код ЄДРПОУ 33202147-100%;

6. ДП «ТИСА-ЛЮКС» ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», код ЄДРПОУ 33202129,-100%;

7. ДП «ТИСА-МУКАЧЕВО» ТОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ», код ЄДРПОУ 41902299 -100%;

8. ВАТ ІМ КАЛІНІНА код ЄДРПОУ 05414733 - 90,57%;

9. ТОВ ТЦ «ВЕРХОВИНА» код ЄДРПОУ 02704320 - 34,24%;

10. ПАТ «БЕРЕГОВО-ТИСА» код ЄДРПОУ 38068751 - 36,6%;

11. ТОВ «Плодоовоч-Контексо», код 36217611 - 34,66%.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представники власника майна ОСОБА_12 та ОСОБА_5 в судовому засіданні , заперечили щодо задоволення клопотання оскільки воно є незаконний, та просили у його задоволенні відмовити з підстав викладених у запереченні.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, заперечення, матеріали кримінального провадження додані до клопотання, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частина 3ст. 170 КПК Українипередбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вважаю, що прокурором при зверненні з виправленим клопотанням, вимоги вищевказаних норм Кримінального процесуальногокодексу України не були дотримані.

Зі змісту поданого прокурором клопотання вбачається, що зі статутним капіталом ТзОВ «ПЛОДООВОЧ-УЖ» код ЄДРПОУ 05528259 м. Ужгород, вул. Грушевського, 78А, можуть бути вчинені дії з його відчуження та інші дії, які унеможливлюють збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, існують достатні підстави для накладення на нього арешту.

При цьому, до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення яким-небудь особам, у тому числі й власникам активів, про підозру в учиненні передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК Україникримінального правопорушення.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує вимогист. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час розгляду судової справи прокурор не заявляв клопотань про приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б підтверджували обґрунтованість доводів поданого ним клопотання чи могли б істотно вплинути на вищевказані висновки суду.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно дост. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно дост. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно дост. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів ; 2)спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи ; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов ) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У випадку передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках передбаченихКримінальним кодексом України.

У випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках передбаченихКримінальним кодексом Україниможе призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правого характеру у виді конфіскації майна.

У випадку передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної або юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно дост. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу., а відповідно до ч. 5ст. 132 КПК Українипід час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Дослідивши матеріали судового провадження, слідчий суддя також вважає, що, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на активи юридичної особи, слід враховувати, у тому числі, вимоги ст. ст. 170 173КПК України при розгляді клопотання та прийнятті судового рішення. Зокрема, в клопотанні прокурора відсутнє обґрунтування необхідності арешту статуного капіталу й не конкретизовано підстав та мети накладення арешту; що клопотання про арешт майна не містить об`єктивних даних, які вказували б на відповідність даного автомобіля визначеним уст. 98 КПК Україникритеріям; що органом досудового розслідування не доведено існування визначених в абзаці 2 ст. 170 КПК Україниризиків.

Крім того, з матеріалів клопотання вбачається, що власники майна у даному кримінальному провадженні не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Під час розгляду клопотання прокурор також не надав які-небудь докази про те, що в даному кримінальному провадженні хтось являється підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При прийнятті рішення, слідчий суддя також враховує й те, що в матеріалах судового провадження відсутні будь-які дані про те, що кримінальним правопорушенням кому-небудь завдана якась шкода, а також дані про те, що в кримінальному провадженні заявлявся цивільний позов.

Звертаючись з клопотанням прокурор не врахував те, що в ньому не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, а також те, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що свідчить про недотримання прокурором вимогст. 171 КПК України.

Прокурором також не надано відомості про те, що будь-хто зі службових осіб юридичної чи фізичної особи, подавав заяви про визнання його цивільним позивачем, а стороною обвинувачення - не надані відомості про те, що в справі будь-хто визнавався цивільним відповідачем.

Враховуючи наведене вище, слідчий суддя вважає, що сторона кримінального провадження у підтвердження можливого заявлення по справі цивільного позову не надала будь-які докази.

Крім цього, що прокурором не враховано, що у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення в якому 12.05.2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, за вчинені діяння не може бути призначено покарання у виді конфіскації майна чи спеціальної конфіскації.

Прокурором також не надані докази про те, що органом досудового розслідування в кримінальному провадженні будь-хто із фізичних осіб визнавався підозрюваним, обвинуваченим чи засуджувався й щодо цих осіб може бути застосовано покарання у виді спеціальної конфіскації. Стороною обвинувачення також не надано будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні щодо третіх чи юридичних осіб, у випадках передбаченихКримінальним кодексом України, може бути застосована спеціальна конфіскація.

Крім того, стороною обвинувачення не надано будь-які дані про те, що у кримінальному провадженні з власників майна на яке прокурор просить накласти арешт, може бути стягнута неправомірна вигода. Відсутні у матеріалах судового провадження і дані про неосудних осіб, діями яких завдана матеріальна шкода, яку у подальшому необхідно буде відшкодовувати за рахунок арештованого майна.

Доводи клопотання про те, що арешт накладається на 100% статутних капіталів юридичних осіб як речовий доказ у справі, слідчий суддя вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, належним чином не вмотивованими.

Відтак слідчий суддя вважає, що приєднані до клопотання докази не підтверджують, що 100% статутних капіталів юридичних є речовим доказом - знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набутий кримінально протиправним шляхом, спеціально виготовлений або пристосований для вчинення злочинів.

Крім того, із клопотання прокурора не вбачається у чому саме полягає доказове значення арештованих 100% статутних капіталів юридичних осіб при розслідуванні кримінального провадження.

Тому слідчий суддя клопотання прокурора про те, що 100% статутних капіталів юридичних осіб є речовим доказом, вважає належним чином не вмотивованим, таким, що не відповідає вимогам закону.

При оцінці доводів клопотання та прийнятті судового рішення, слідчий суддя враховує й те, що на 100% статутних капіталів юридичних осіб відсутні будь-які сліди від кримінального правопорушення; що під час розгляду клопотпання прокурор також не надав будь-які докази про те, що на активах наявні які-небудь сліди кримінального правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного доводи клопотання про необхідність застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту цього майна для запобігання його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а також те, що таке майно відповідає зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК Україникритеріям, слідчий суддя відхиляє як такі, що не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення й спростовуються матеріалами судового провадження. При цьому, суд враховує те, що в підтвердження вказаних доводів прокурор не посилається на які-небудь дані, які б свідчили про обґрунтованість таких доводів.

Також прокурор не довів, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може призвести до його зникнення, втрати або пошкодження, або настанні інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті і шляхом застосування менш обтяжливих заходів забезпечення цього провадження.

При прийнятті рішення слідчий суддя враховує вимогист. 26 КПК України, зокрема, і те, що стороною обвинувачення жодних клопотань щодо приєднання доказів під час розгляду не заявлялось.

При розгляді клопотання, слідчий суддя, враховуючи положення кримінального процесуального закону, сприяв учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.

Крім того, суддя хоче звернути увагу прокурора як процесуального керівника, що відмова у задоволенні його клопотання буде слугувати ефективним прикладом юридичного захисту від можливого свавілля правоохоронних органів щодо майна юридичних осіб, про що констатується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зосимов проти України», враження про яке може скластися враховуючи хід проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12021071030000668.

В судовому достеменно встановлено, що питання нібито зловживання повноваженнями службовими особами юридичної особи приватного права вже були предметами розгляду судами господарської юрисдикції Справа № 907/155/19 і 22 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду остаточно підтвердив законність всіх дій на вчинення яких прокурор посилається при ствердженні вчинення ними кримінального правопорушення передбаченого кримінальним законом.

Тому, слідчий суддя вважає, що накладення арешту на 100% статутних капіталів юридичних осіб із викладених у клопотанні мотивів не ґрунтується на положеннях вказаних вище нормКримінального процесуального кодексу України, у зв`язку із чим не може бути задоволено й тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 накладення арешту на корпоративні права юридичних осіб в рамках досудового розслідування внесенного до ЄРДР за № 12021071030000668 від 12.05.2021 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено 19.08.2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_13 ОСОБА_14