Рішення

від 14.11.2006 по справі 14/508

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/508

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.11.2006р.                                                                                Справа №14/508

за позовом  Комунального підприємства "Кременчукводоканал", пров.Г.Бреста, 35А, м. Кременчук, Полтавська область,39602

до  Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцьке автотранспортне підприємство 15356", вул. Київська, 64, м. Кременчук, Полтавська область,39600

про  стягнення 14641 грн. 70 коп.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Бондарчук В.Й., дор. №4682 від 27.10.2006р.;   Лобода Л.М., дор. №5895 від 13.11.2006р.

від відповідача:  Пилипенко В.Л., голова правління;

Прилуцький В.С., дор. б/н від 06.11.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення боргу в сумі 14641 грн. 70коп. за договорами №397/12 від 28.11.2001 року та №397 від 01.02.2004р. про надання послуг на водопостачання та водовідведення.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 07.11.2006р. для надання можливості сторонам подати додаткові матеріали, на які вони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 09.10.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Плехановій Л.Б.

Суддя Плеханова Л.Б. прийняла справу до свого провадження і відклала її розгляд на 07.11.2006р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А. від 06.11.2006р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справа повернута йому на розгляд.

Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу до свого провадження і розглянув її по суті.

Сторони в судовому засіданні 07.11.2006р. подали клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку статті 69 (4) ГПК України.

Суд клопотання прийняв і задовольнив.

Відповідач у відзиві на позов, а його представники в судовому засіданні, проти заявлених позовних вимог заперечують, посилаючись на пропущення позивачем строків позовної давності щодо стягнення заборгованості, яка виникла в період із 01.01.2003р. по 15.08.2003р. та на неправомірність та необґрунтованість іншої частини позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторін,  суд встановив, що між Комунальним підприємством “Кременчукводоканал”, м. Кременчук (далі – позивач) та  Відкритим акціонерним товариством “Кременчуцьке автотранспортне підприємство – 15356”, м. Кременчук (далі – відповідач) було укладено договори №397/12  на подачу питної води та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 28.11.2001 р. та №397 на послуги водопостачання та водовідведення від 01.02.2004р. (далі – договори).

Згідно з пунктом 1.1 договорів, їх предметом є надання позивачем послуг із постачання питної води та прийняття від відповідача каналізаційних стоків, та зобов'язання відповідача розрахуватись за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та Правилами приймання стічних вод в систему міської каналізації від підприємств міста Кременчук.

Відповідно до пункту 3.1 договору облік кількості води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показами водолічильників, зареєстрованих позивачем. Відповідач щомісячно 26-28 числа письмово передає в абонентський відділ показники водолічильників. Правильність наданих показників водолічильників перевіряється при врученні рахунку за послуги представником позивача спільно з представником відповідача.

Відповідач в свою чергу, згідно з п.п. 2.2.1 договору №397/12 від 28.11.2001р. та п.п.  5.1,  6.4.1 договору №397 від 01.02.2004р. повинен провести розрахунки за послуги з водопостачання та водовідведення в триденний термін після вручення рахунку позивачем. Проте умови договору відповідачем не виконані, оплата до теперішнього часу  проведена частково, внаслідок чого утворився борг за послуги з водопостачання та водовідвнедення   за період з 01.02.2003 року по 01.08.2006 року    і складає  -  14641,70 грн.

Оскільки цивільно-правові відносини виникли між сторонами в 2001 р.,  суд при прийнятті рішення керується ст.ст.151, 161-162, 216 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли в спірний період, та пунктами 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.ст.525-526, 598-599, 610-612, 614, 625 Цивільного кодексу України, пунктами 4-5 Прикінцевих положень, ст.ст.173-174, 197-199, 216-220 Господарського кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004р.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 509,510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання  має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Частинами 1-2 статті 614 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

Відповідачем як доказ виконання своїх зобов'язань по оплаті подані копії платіжних доручень на оплату рахунків, виставлених позивачем (в матеріалах справи).

Крім того, статтями 256-257 ЦК України  встановлено, що позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або

інтересу.  Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Відповідно до частин 3-4 статті 267 ЦК України позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.      Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач подав заяву вих. №24 від 14.11.2006р. (вхід. №13934 канц. суду) про застосування строку позовної давності.

Суд заяву прийняв і задовольнив.

Згідно зі  статтею 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони.

Пунктами 6.2 договору №397/12 від 28.11.2001р. та  9.2 договору №397 від 01.02.2004 р. передбачено вирішення спорів між сторонами шляхом переговорів.

Позивач не подав суду доказів надсилання відповідачу претензій щодо оплати заборгованості  за надані послуги.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи.      Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що   письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.      Оригінали  документів  подаються,  коли   обставини    справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивач не подав суду в порушення зазначених норм Господарсько-процесуального кодексу України доказів, які б підтверджували, заборгованість відповідача в сумі 14641,70 грн.

Відповідач подав належні докази оплати послуг за договорами, довів відсутність боргу перед позивачем.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.          

Враховуючи викладене, матеріали справи та керуючись ст.ст 32-33, 43, 44-45, 49, 69(4), 77, 82-85  ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.