Постанова

від 12.12.2022 по справі 511/1641/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №511/1641/21

Апеляційне провадження № 22-ц/813/6519/22

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Кузьмук А.В.,

розглянув апеляційнускаргу ОСОБА_1 на заочнерішення Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 09листопада 2021року, постановлене під головуванням судді Ільяшук А.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року товариства з обмеженою відповідальністю «А-МЕГА АВТО» (далі - ТОВ «А-МЕГА АВТО», товариство) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки.

Позов обґрунтовано тим, що 22 травня 2020 року між ТОВ «А-МЕГА АВТО» та ОСОБА_2 був укладений договір поставки №ОАА 22/05/20 ЮРО.

В подальшому, 22 травня 2020 року позивач здійснив поставку товарів, а саме: акумуляторні батареї в кількості 54 штук відповідачу на суму 70 461 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №13665 від 22 травня 2020 року, підписаною сторонами, проте відповідач оплату не здійснив.

05 лютого 2021 року відповідачу надіслана претензія про оплату товару на суму 70 461 грн., яка залишена без реагування.

Посилаючись на викладене, товариство просило стягнути з ОСОБА_1 70 461 грн. (а.с.1-3).

Зміст рішеннясудупершоїінстанції

Заочним рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 09 листопада 2021 року позов ТОВ «А-МЕГА АВТО» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «А-МЕГА АВТО» заборгованість у розмірі 70 461 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн.(а.с.44-46).

Ухвалою цього ж суду від 18 січня 2022 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення (а.с.99-101).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Неправильність рішення суду обґрунтовано порушенням норм матеріального і процесуального права.

Доводи скарги, зокрема, зводяться до того, що:

-позивачем не надано доказів розрахунку за видатковою накладною № 13665 від 22 травня 2020 року, за якою поставлено акумулятори на загальну суму 70 461грн. і договір №ОАА 22/05/20 ЮРО від 22 травня 2020 року;

-він отримав акумуляторні батареї в кількості 54 шт. в якості заробітної плати, так як працював на посаді менеджера в ТОВ «А-МЕГА АВТО», що підтверджуються копією трудової книжки та скріншотом з переписки Вайбер зі співробітником позивача, що свідчить про проведенні розрахунки; після проведення звірки взаємних розрахунків відповідачем було сплачено 20000 грн., як різницю за акумуляторні батареї в кількості 54 шт. та закриті розрахунки між сторонами;

-судом першої інстанції не досліджені обставини справи, щодо наявності в ТОВ «А-МЕГА АВТО» локального акту (колективний договір, положення про оплату праці, положення про матеріальне стимулювання тощо), не досліджена природа виникнення боргу та не звернута увага на те, що договір № ОАА 22/05/20 ЮРО від 22 травня 2020 року ним не підписаний (а.с.103-104).

Правом відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Учасники судового процесу про дату судового засідання, призначеного на 06 грудня 2022 року повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали,

що відповідно до правил ч.2ст.372 ЦПК Українине перешкоджає розглядові справи у їх відсутність.

Відповідно до положень ч.ч.4,5ст.268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 06 грудня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень ч.5ст.268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовТОВ «А-МЕГААВТО», судпершої інстанціїдійшов висновку,що вимогипозивача доведені належними тадопустимими доказамивідповідно до ст.ст.76-81 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Встановлено, що відповідно до видаткової накладної №13665 від 22 травня 2020 року, позивач поставив відповідачу акумулятори на загальну суму 70461 грн. згідно договору №ОАА 22/05/20 ЮРО від 22 травня 2020 року. Сума дебіторської заборгованості станом на 22 травня 2020 року становила 70 461 грн. (а.с.10).

05 лютого 2021 року позивач надіслав відповідачу претензію №3 на суму 70 461грн., в якій просив останнього перерахувати суму в розмірі 70461грн. на рахунок позивача, оскільки продавець належним чином виконав свої зобов`язання по поставці акумуляторів в кількісті 54 штук на загальну суму 70461грн., що підтверджено накладною №13665 від 22 травня 2020 року (а.с.11-12).

Вказану претензію було направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням, що підтверджується описом вкладення в цінний лист (Ф.107), а також накладною №0315124697191 та № 0315124697205 (а.с.13,15-16).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

За змістомст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно ч.1ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1ст.640 ЦК України).

Згідно зіст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною, що передбачено в ч. 1ст.642 ЦК України.

Так, ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч.2 ст.530 ЦК України,якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, відповідач надав суду сторінку трудової книжки, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «А-МЕГА АВТО» з 13 листопада 2019 року по 05 жовтня 2020 року менеджером із збуту (а.с.61-зворот-63).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «А-МЕГА АВТО» передано, а ОСОБА_1 отримано товар 22 травня 2020 року на суму 70461 грн. відповідно до видаткової накладної №13665 від 22 травня 2020 року, на якій є підпис отримувача ОСОБА_1 , тому строк оплати товару є таким, що настав (22 травня 2020 року).

Втім, відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого товару від позивача, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості отриманого товару у розмірі 70 461грн. є обґрунтованими та доведеними.

Твердження відповідача про те, що за видатковою накладною №13665 від 22 травня 2020 року вказаний товар у вигляді акумуляторів в кількості 54 штук було передано в якості заробітної плати є необґрунтованим та безпідставним, з огляду наступне.

Видаткова накладна №13665 від 22 травня 2020 року не містить жодного посилання на те, що товар переданий відповідачу в якості заробітної плати, а навпаки,дана видаткова накладна містить найменування товару, його ціну, кількість, реквізити сторін та підписана та скріплена печаткою позивача, що й підтверджує саме укладання між сторонами договору поставки, який укладено у спрощений спосіб.

Посилання відповідача про те, що після проведення звірки взаємних розрахунків відповідачем було сплачено 20000грн., як різницю за акумуляторні батареї в кількості 54 шт. та закриті розрахунки між сторонами не підтверджено належними та допустимими доказами.

Надавши оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції вірно встановив, що підтвердженням укладання договору між позивачем та відповідачем є видаткова накладна №13665 від 22 травня 2020 року, що містить найменування товару, його ціну, реквізити позивача (оферта), а також печатку позивача, підпис відповідача, про прийняття саме такого товару і в тій кількості, що була визначені позивачем у видатковій накладній (акцепт).

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.

Крім того, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінніЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"і фіксує факт здійснення господарської операції тавстановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1ст.692 ЦК України.

Оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб, урахуваннямст.692 ЦК України,відповідач, як покупець, був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, строк оплати товару є таким, що настав 22 травня 2022 року.

Встановивши, що відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого товару від позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку по наявність правових підстав про стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Доводи ОСОБА_1 , що він отримав акумуляторні батареї в кількості 54 шт. в якості заробітної плати, так як працював на посаді менеджера в ТОВ «А-МЕГА АВТО», що підтверджуються копією трудової книжки та скріншотом з переписки Вайбер зі співробітником позивача, що свідчить про проведенні розрахунки є безпідставними, оскільки вказані обставини не підтверджують факт, що ОСОБА_1 в якості виплати заробітної плати були передані акумуляторні батареї в кількісті 54 штуки. Вказані та надані суду скріншоти взагалі не містять обставин передачі акумуляторних батареї в якості заробітної плати. Крім того, роздруківка скріншотів переписки у месенджері не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквизитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення (а.с.72).

Більш того, здійснивши аналіз наданої до матеріалів справи видаткової накладної №13665 від 22 травня 2020 року, яка є первинним документом в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", колегія суддів зазначає, що вона має всі передбачені обов`язкові реквізити первинних документів, зокрема: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, найменування товару, кількість товару, ціна з ПДВ, сума з ПДВ; особистий підпис постачальника(хто відвантажив) та отримувача менеджера збуту саме ОСОБА_1 , а також скріпленими з боку позивача його власною печаткою.

Таким чином, даною накладною підтверджується факт передачі відповідачу товару на загальну суму 70461грн., що свідчить про схвалення відповідачем даної господарської операції.

Отже, сторони підтвердили свій намір щодо встановлення між ними правовідносин, відповідно до яких позивач, як продавець, зобов`язався поставити продукцію, а відповідач, як покупець, її прийняти та сплатити. Дані відносини не були об умовлені конкретними строками виконання зобов`язань з оплати поставленого товару.

Разом з тим, відповідачем не надано до суду доказів оплати вартості отриманого товару від позивача та доказів, що саме цей товар він отримав в рахунок заробітної плати.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №922/1467/19.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Враховуючи викладене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочнерішення Роздільнянськогорайонного судуОдеської областівід 09листопада 2021року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2022 року.

Головуючий

Судді: