Постанова

від 01.12.2022 по справі 512/113/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5744/22

Справа № 512/113/17

Головуючий у першій інстанції БРОСТОВСЬКА Н. О.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв м.Одесі апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 12 травня 2021 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Савранського районного нотаріального округу Ізосімова Катерина Борисівна, про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, визнання права власності на спадкове майно за законом, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно земельну ділянку АДРЕСА_1 , площею 4,5600 га, з них рілля 4,5635 га, кадастровий номер якої - 5124381300:01:003:0150. Позивач вказує, що його рідна сестра ОСОБА_1 31.07.2006 року у Кам`янській сільській раді у спадковому реєстрі за №96 зареєструвала заповіт, за яким вона залишалась єдиним спадкоємцем після смерті матері. Однак, за заявою ОСОБА_3 24.10.2012 року Кам`янською сільською радою вказаний заповіт було скасовано, про що внесено реєстраційний запис до Спадкового реєстру. Позивач також вказує, що 29.09.2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріусу Савранського районного нотаріального округу Ізосімової К.Б. та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого вона була визнана спадкоємцем вказаного у заповіті майна. Про те, що майно, яке належало його матері, отримала у спадок ОСОБА_1 позивач, який є спадкоємцем першої черги, дізнався у листопаді 2016 року та вважає, що були порушені його майнові права на спадкове майно. У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 29.09.2016 року приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Ізосімовою К.Ю. відповідачу ОСОБА_1 , недійсним та визнати за ним, як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на вказану спадкову земельну ділянку (а.с. 2-4).

У грудні 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, у якій, окрім визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, просить визнати за ним право власності, як спадкоємцем першої черги за законом, на 1/2 частину спадкового майна, а не на усе спадкове майно, яке було вказано ним у позові (а.с. 50-50 зворот).

ОСОБА_1 у грудні 2017 року звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом, у якому зазначила, що померла ОСОБА_3 була особою похилого віку, часто хворіла, останні роки перед смертю не могла себе самостійно обслуговувати і вільно самостійно пересуватись та потребувала постійної сторонньої допомоги, а тому вона займалась її доглядом, забезпеченням ліками, продуктами і побутовим обслуговуванням. ОСОБА_2 , який проживав в одному населеному пункті з померлою, було відомо про її безпорадний стан, проте він не мав наміру надавати їй будь-яку матеріальну чи іншу допомогу. Також ОСОБА_1 зазначила, що вона, з урахуванням скасування померлою ОСОБА_3 заповіту, є спадкоємцем першої черги за законом і просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 (а.с. 35-36).

12 травня 2021 року ухвалою Савранського районного суду Одеської області зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України залишено без розгляду (а.с. 192-192 зворот).

12 травня 2021 року рішенням Савранського районного суду Одеської області Позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Вирішено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом по спадковій справі №307/2013, видане приватним нотаріусом Савранського районного нотаріального округу Ізосімовою К.Б. 29.09.2016 року, зареєстроване в реєстрі за №792, ОСОБА_1 на спадкове майно ОСОБА_3 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_3 (актовий запис про смерть №307 від 03.12.2013 року згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Савранським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 01.03.2017р.), право власності на 1/2 (одну другу) частину земельної ділянки АДРЕСА_3 , яка розташована на території Кам`янської сільської ради Савранського району Одеської області, площею 4,5600 га, з них рілля 4,5635 га, кадастровий номер земельної ділянки 5124381300:01:003:0150, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ОД №066965, виданого Савранською районною державною адміністрацією Одеської області 01.10.2004 року на підставі розпорядження Савранської районної держадміністрації №24/А-04 від 29.01.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №616; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1725,00 грн (одна тисяча сімсот двадцять п`ять грн) (а.с.194-195).

17 грудня 2021 року через канцелярію Савранського районного суду Одеської області ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Савранського районного суду Одеської області від 12 травня 2021 року. Апелянт зазначає, що копію оскаржуваного рішення, яке було їй направлено засобами поштового зв`язку, вона отримала 20 листопада 2021 року, на підтвердження чого надала копію поштового листа з відміткою про отримання повідомлення. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що 11.05.2021 року вона звернулася до суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, про що було надано до суду відповідну довідку від лікаря, однак 12.05.2021 року суд першої інстанції не взяв до уваги її заяву та провів засідання без її участі, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не надала заяву про розгляд справи за її відсутності, що, як вказує апелянт, не відповідає дійсності. Апелянт вважає, що вона була позбавлена можливості надати пояснення, які, на її думку, могли б вплинути на прийняття рішення, а тому суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не дослідив обставини даної справи повно, всебічно та об`єктивно. Апелянт просила скасувати рішення Савранського районного суду Одеської області від 12.05.2021 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , а також звільнити апелянта від сплати судового збору (а.с.211-213).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 14, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта ОСОБА_4 просив задовольнити апеляційну скаргу. 01.12.2022 представник позивача ОСОБА_5 подав заяву, якою просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. В судове засідання 01.12.2022 не приєднався, заяв про приєднання не подавав.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спадкові права позивача були порушені в зв`язку з видачею відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, який було скасовано. Протягом встановленого ст. 1268 ЦК України строку з дня відкриття спадщини обидва спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса з заявами про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. Тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та вирішив визнати за ОСОБА_2 , як одним із двох спадкоємців першої черги за законом, право власності на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки.

Апеляційний суд частково задовольняючи апеляційну скаргу, звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апелянт посилається на те, що 11.05.2021 вона звернулась до суду з заявою про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою, разом з тим суд першої інстанції не взяв до уваги вказаних обставин та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 . Апелянт посилається на відсутність можливості в судовому засіданні надати пояснення, які могли вплинути на рішення суду на її користь.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 ОСОБА_1 подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з хворобою. Будь-яких доказів на підтвердження заяви відповідачка до суду не надала (т. 1, а.с. 161). Вказана заява була підтримана заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 від 05.04.2021 (т. 1, а.с. 162).

Розгляд справи був відкладений на 12.05.2021. Судова повістка про розгляд справи на 12.05.2021 була отримана представником ОСОБА_1 ОСОБА_6 20.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 166).

11.05.2021 ОСОБА_1 подала заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку з хворобою та надала довідку з медичної установи на підтвердження вказаних обставин (т. 1, а.с. 168-169).

З наведеного вбачається, що відповідачка та її представник були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За п.п.1-2ч.3цієї статтіякщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі: 1)неявки всудове засіданняучасника справи(йогопредставника)без поважнихпричин абобез повідомленняпричин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 4 цієї статті у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). В такому разі суд має керуватися положеннями ст. 280 ЦПК України, яке регулює порядок та умови заочного розгляду справи.

За обставинами даної справи суд першої інстанції вирішив розглянути справу за відсутності відповідачки в загальному порядку. Рішення про заочний розгляд справи суд першої інстанції не ухвалював. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не обґрунтував жодним чином відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи за його відсутності та обмежився лише посиланням на те, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Отже, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідачка та її представник були належним чином повідомлені про розгляд справи. Провадження в даній справі було розпочате ухвалою про відкриття провадження в справі від 20.07.2017 (т. 1, а.с. 20). Відповідач ОСОБА_1 неодноразово подавала клопотання про відкладення розгляду справи, пояснення, заяви по суті справи, користувалась послугами представника, а також подавала зустрічну позовну заяву в процесі розгляду справи в суді першої інстанції (т.1,а.с.29-30,35-36,74,89,132,150,161,168). Тобто, відповідачці був наданий повний обсяг прав на вчинення/не вчинення відповідних процесуальних дій та вона була забезпечена процесуальними гарантіями розгляду справи. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. При цьому, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Ухвалу про залишення зустрічного позову без розгляду від 12.05.2021 ОСОБА_1 не оскаржувала.

За таких обставин, оскільки відповідачка на власний розсуд скористалась своїми процесуальними правами в рамках даної справи, інших доводів по суті справи апеляційна скарга не містить, обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено, а правильне рішення суду першої інстанції по суті спірних правовідносин не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та доповнює рішення суду першої інстанції в частині мотивування.

Таким чином,оскількидоводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу та на підставі ст. 376 ЦПК України доповнює оскаржуване рішення в частині мотивування.

На підставівикладеного такеруючись ст.ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Савранського районного суду Одеської області від 12 травня 2021 року доповнити в частині мотивування. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 12 грудня 2022 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк