Вирок

від 09.12.2022 по справі 699/1060/18

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/1060/18

Номер провадження № 1-кп/699/22/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.22 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з повною технічною фіксацією кримінальне провадження №42018251140000057

за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Макарова Сахалінської області російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.190 КК України

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, яке пред`явлене ОСОБА_6 і визнане судом недоведеним.

Орган досудового розслідувана обвинувачує ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, тобто в тому, що він, отримуючи на підставі рішення Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 30.04.2015 щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, всупереч п. 11 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Порядок), не повідомив Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яке розташоване за адресою: вул. Ярослава Мудрого, 125, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, а саме щодо наявності у власності дружини обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п.6 Порядку, позбавило б останнього права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, внаслідок чого в період з 01.05.2015 до 24.05.2015 ОСОБА_6 заволодів призначеною соціальною допомогою у розмірі 884,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, в подальшому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно, 22.05.2015, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності його дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б обвинуваченого права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації заяву, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 25.05.2015 до 24.11.2015 заволодів призначеною грошовою допомогою у розмірі 6188,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, в подальшому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно, 25.11.2015, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності його дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору-купівлі продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б обвинуваченого права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації заяву, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 25.11.2015 до 31.03.2016 заволодів призначеною грошовою допомогою у розмірі 4420,00 грн., чим спричинив Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Відповідно до пред`явленого обвинувачення, в подальшому, він же, продовжуючи свій єдиний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, переслідуючи при цьому ціль незаконного збагачення, діючи умисно, 06.04.2016, у невстановлений органами досудового розслідування час, з корисливих мотивів, з метою отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, шляхом обману, що виразився в приховуванні інформації щодо наявності у власності його дружини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який вона придбала відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору-купівлі продажу №342 від 17.04.2015, що в свою чергу, відповідно до п. 6 Порядку, позбавило б обвинуваченого права на отримання вищевказаної соціальної допомоги, подав до Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації заяву, яка в подальшому стала підставою для продовження виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 06.04.2016 до 01.08.2016 заволодів призначеною грошовою допомогою у розмірі 3388,67 грн., спричинивши Управлінню соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується у тому, що він своїм єдиним умислом, направленим на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, шахрайським способом, за період з 01.05.2015 до 01.08.2016, незаконно отримав кошти адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та району проведення антитерористичної операції у розмірі 13112,67 грн., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).

2. Щодо потерпілих у кримінальному провадженні.

2.1. Фізична особа ОСОБА_9 13.09.2018 подала слідчому заяву про залучення її до провадження як потерпілої (т. 1, а.с. 114).

2.2. ОСОБА_9 як фізична особа 13.09.2018 отримала пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого (т. 1, а.с. 165).

2.3. Прокурор стверджувала, що ОСОБА_9 була представником Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області (далі також УСЗН чи УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА), у зв`язку з чим статусу потерпілого набула не ОСОБА_9 як фізична особа, а зазначене УСЗН як юридична особа. Суд вважає такі висновки хибними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах КПК України.

2.4. У даному кримінальному провадженні статус потерпілого у встановленому законом порядку отримала фізична особа ОСОБА_9 , проте відомості щодо неї як самостійного учасника провадження до обвинувального акта не внесені, лише помилково вказано, що зазначена особа є представником потерпілого УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА.

2.5. УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА з заявою про визнання його потерпілим ні до органу досудового розслідування, ні до суду не зверталося, отже статусу потерпілого не набуло.

2.6. Від Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (далі також УСЗН Черкаської РДА), яке є правонаступником УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА, до суду апеляційної інстанції 19.04.2021 була подана заява про залучення до провадження як потерпілого, після чого представник брав участь у засіданнях та допитувався як представник потерпілого.

2.7. УСЗН Черкаської РДА набуло статусу потерпілого під час апеляційного провадження на підставі поданої заяви (т. 1, а.с. 86).

2.8. Ухвалою суду від 28.01.2022 Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації було визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні №4201825114000005.

2.9. Цією ж ухвалою було постановлено здійснювати розгляд кримінальної справи за участю потерпілої ОСОБА_9 та представника потерпілого - Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації.

2.10. Потерпіла ОСОБА_9 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`являлася, причини неявки не повідомляла, заяв не подавала.

2.11. Судом вживалися заходи щодо забезпечення явки потерпілої ОСОБА_9 , у тому числі встановлено прокурору процесуальний строк для надання доказів (забезпечення явки потерпілої ОСОБА_9 ) до суду, однак така явка забезпечена не була, з огляду на що сторона обвинувачення втратила можливість використати як доказ обвинувачення показання потерпілої ОСОБА_9 .

3. Підстави для виправдання обвинуваченого ОСОБА_6 з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

3.1. Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор просила визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого правопорушення. На підтвердження причетності ОСОБА_6 до інкримінованого правопорушення прокурор як на докази посилається на:

1)показання свідка ОСОБА_10 .

2)письмові докази, частина з яких була визнана речовими доказами під час досудового розслідування;

3)показання представника потерпілої особи УСЗН Черкаської районної державної адміністрації ОСОБА_5 .

На підставі ч. 1 ст. 49 КК України прокурор просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, скільки з дня вчинення ним кримінального правопорушення пройшло більше двох років.

3.2. Показання свідка.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що вона протягом 2015-2017 займала посаду спеціаліста Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації. Саме свідок приймала у ОСОБА_6 заяви та інші документи з метою призначення обвинуваченому як ВПО адресної допомоги. До обов`язків свідка входило надання необхідної допомоги, у тому числі роз`яснень та консультацій щодо заповнення бланків необхідних для цього документів, а також витребовування у заявників необхідних підтверджуючих документів. Свідок вказала, що першу заяву про призначення адресної допомоги ОСОБА_6 заповнював за встановленою формою, а три повторно подані ним заяви про продовження виплати адресної допомоги обвинувачений складав в довільній формі, оскільки такий бланк не було передбачено. Всі заяви приймала свідок, в обов`язок якої входило перевіряти зміст поданих заяв. Свідок повідомила, що УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА отримало доступ до Державного реєстру нерухомого майна у червні 2016 року. Свідок повідомила, що заявникам вірили на слово, перевірок щодо правдивості наданих у заявах відомостей фахівці УСЗН не проводили.

3.3. У якості письмових доказів сторона обвинувачення надала на дослідження суду наступні документи:

3.3.1.витяг з кримінального провадження № 42018251140000057, відповідно до якого 12.09.2018 до ЄРДР внесено відомості про те, що ОСОБА_6 , отримуючи з травня 2015 по серпень 2016 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, не повідомив орган соціального захисну населення про наявність у одного з членів сім`ї у власності житла, таким чином шахрайським шляхом за вказаний період отримав допомогу в розмірі 13112,67 грн. (т. 1, а.с. 113);

3.3.2.заяву про залучення ОСОБА_9 до провадження як потерпілого від 13.09.2018 (т. 1, а.с. 114); вручену ОСОБА_9 пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого від 13.09.2018 (т. 1, а.с. 165);

3.3.3.копію наказу УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 19.08.2005 № 67 про переведення ОСОБА_9 на посаду начальника відділу по призначенню державних соціальних допомог (т. 1, а.с. 115-116);

3.3.4.копію паспорта ОСОБА_9 (т. 1, а.с. 117-119); довіреність від 13.09.2018 № 1298/02 про уповноваження ОСОБА_9 діяти від імені УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА в адміністративних судах. За цією довіреністю ОСОБА_9 не було надано право звертатися до правоохоронних органів, у тому числі з заявою про визнання потерпілим (т. 1, а.с. 164);

3.3.5.довіреність від 11.12.2018 № 1765/04 про уповноваження ОСОБА_9 діяти від імені УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА як потерпілої сторони у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 27);

3.3.6.рапорт прокурора Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури щодо виявлення в діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (т. 1, а.с. 120-121);

3.3.7.протокол огляду предметів від 13.09.2018 оригіналів документів, наданих ОСОБА_9 для приєднання до матеріалів кримінального провадження (т. 1, а.с. 89);

3.3.8.постанову від 13.09.2018 про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження оригіналів документів, добровільно наданих потерпілою ОСОБА_9 за її заявою від 13.09.2018 (т. 1, а.с. 90);

3.3.9.заяву начальникавідділу державноїсоціальної допомогиУправління соціальногозахисту населенняКорсунь-ШевченківськоїРДА ОСОБА_9 від 13.09.2018, про доручення до матеріалів кримінально провадження оригіналів документів особової справи № 605706 на ім`я ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 69);

3.3.10.оригінали документів особової справи, які містять: заяву ОСОБА_6 від 01.04.2015; заяву дружини обвинуваченого - ОСОБА_8 від 01.04.2015; заяву ОСОБА_6 від 01.04.2015 про призначення щомісячної адресної допомоги; рішення УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 30.04.2015 про призначення ОСОБА_6 допомоги на проживання, як переміщеним особам; заяву ОСОБА_6 від 22.05.2015 про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний період; рішення УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 12.06.2015 про призначення ОСОБА_6 допомоги переміщеним особам на проживання; заяву ОСОБА_6 від 25.11.2015 на ім`я начальника УСЗН ОСОБА_11 про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний період; рішення УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 26.11.2015 про призначення ОСОБА_6 допомоги переміщеним особам на проживання; заяву ОСОБА_6 від 06.04.2016 на ім`я начальника УСЗН ОСОБА_11 про продовження виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам на наступний шестимісячний період; рішення УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 06.04.2016 про призначення ОСОБА_6 допомоги переміщеним особам на проживання; довідки, видані УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 13.09.2018 про те, що ОСОБА_6 перебуває на обліку в УСЗН, отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у період з травня 2015 року по липень 2016 року включно у розмірі 884,00 грн. щомісячно; картку реквізитів для проведення операції переказу коштів на рахунок ОСОБА_6 ; рішення УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 22.07.2016 про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання ОСОБА_6 ; заяву ОСОБА_6 від 10.08.2016, адресовану начальнику Корсунь-Шевченківського УСЗН ОСОБА_11 , про зобов`язання повернути у повному обсязі переплату державної допомоги внутрішньо переміщеним особам, яка становить 13112,67 грн; довідку УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 14.09.2018 №985/04 про те, що ОСОБА_6 перебував на обліку в УСЗН як внутрішньо переміщена особа, отримував щомісячну адресну допомогу, з 01.05.2015 по 31.03.2016 та з 06.04.2016 по 31.07.2016 в розмірі 884,00 грн. щомісячно; довідку УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 14.09.2018 №1308/03 про внесення ОСОБА_6 суми переплат у загальному розмірі 2512,67 грн, залишок 10600,00 грн. (т. 1, а.с. 70-88);

3.3.11.протокол огляду предметів від 13.09.2018 наданих ОСОБА_9 оригіналів документів (перерахованих в п. 3.3.10) (т. 1, а.с 89);

3.3.12.постанову старшого слідчого ОСОБА_12 від 13.09.2018 про визнання речовими доказами оригіналів документів, наданих за заявою ОСОБА_9 (п.3.3.9) та перерахованих в п. 3.3.10 (т. 1, а.с. 90);

3.3.13.інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.09.2018 №137409805 про належність ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу №342 від 17.04.2015 житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 91- 94);

3.3.14.запит старшого слідчого ОСОБА_12 до УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА в порядку ст. 93 КПК України про надання завіреної належним чином справи ОСОБА_6 щодо виплати йому як ВПО адресної допомоги (т. 1, а.с. 169);

3.3.15.супровідний лист УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА від 12.09.2018 № 1299/04 на ім`я слідчого про надання завірених копій всієї справи внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 168)

3.3.16.завірені копій документів з особової справи внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 170-214);

3.3.17.протокол про надання обвинуваченому та його захиснику доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування від 25.09.2018 (т. 1, а.с. 166-167).

3.4.Показання представника потерпілого УСЗН Черкаської РДА.

Допитана у судовому засіданні представник потерпілої особи ОСОБА_5 повідомила, що працює головним спеціалістом-юрисконсультом відділу з питань управління персоналом та юридичного забезпечення Управління соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації, яке є правонаступником Управління соціального захисту населення Корсунь-Шевченківської районної державно адміністрації. Останнє безпосередньо ухвалювало рішення про виплату обвинуваченому соціальної допомоги як внутрішньо переміщеній особі (далі також ВПО) та у подальшому здійснювало ці виплати. ОСОБА_5 зазначила, що не була свідком та очевидцем подій інкримінованого правопорушення, тому оцінку діям обвинуваченого надати не може, однак може надати відповіді стосовно передбаченого законодавством порядку нарахування і здійснення виплат ВПО.

Так, представник потерпілої особи зазначила, що виплата адресної допомоги ВПО здійснювалася відповідно до Постанови КМУ від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». У період до 2017 року ВПО подавали заяву довільної форми щодо призначення їм адресної допомоги, а вже з 2017 року така форма була затверджена нормативним актом. ОСОБА_5 повідомила, що працівники УСЗН мали право, а не обов`язок, перевіряти правдивість поданих заявниками відомостей щодо наявності у них майна, у тому числі нерухомості. Наявна кількість фахівців УСЗН не дозволяла здійснювати перевірку всіх заявників, які зверталися за призначенням допомоги, така перевірка здійснювалася вибірково. Крім того, працівники УСЗН Черкаської РДА отримали можливість безкоштовно отримувати витяги з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тільки у 2017 році, а коли такий доступ отримало УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА їй не відомо. У відповідь на запитання захисника ОСОБА_5 повідомила, що самі по собі зміни у складі сім`ї не впливають на право ВПО отримувати адресну допомогу. З відповідей представника заінтересованої особи на запитання суду вбачається, що кожні 6 місяців особа зі статусом ВПО фактично подавала нову заяву на призначення адресної допомоги. Процедура розгляду таких заяв була однаковою, незалежно від того, подавалася така заява вперше чи повторно. Юридично неправильно називати повторно подані заяви заявами на продовження виплати адресної допомоги. Всі заяви є заявами на призначення цієї адресної допомоги на строк 6 місяців.

3.5.Позиція обвинуваченого.

З показань обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він дійсно вперше звертався у квітні 2015 року до УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА з заявами про постановлення його на облік як ВПО та про призначення йому адресної допомоги на проживання. На час подання вказаних заяв нерухомого майні ні у нього, ні у членів його родини не було. Заяву ОСОБА_6 оформлював шляхом заповнення наданого йому формалізованого бланку, а консультації щодо заповнення цієї заяви надавала фахівець УСЗН ОСОБА_10 . Йому було роз`яснено про необхідність явки до УСЗН кожні 6 місяців для підтвердження статусу ВПО. Під час такої явки він також подавав заяви про продовження виплати йому адресної допомоги. Ці заяви він писав не на бланку, а від руки. Консультації щодо змісту вказаних заяв йому надавала фахівець ОСОБА_10 . Обвинувачений стверджує, що йому не було роз`яснено про необхідність зазначення у заявах інформації про придбання нерухомого майна членами сім`ї. Також на запитання прокурора обвинувачений повідомив, що не знав про цільове призначення вказаної адресної допомоги саме на житлово-комунальні послуги, а вважав, що має право використовувати отриманні кошти на інші поточні потреби, зокрема, купівлю ліків і продуктів. ОСОБА_6 повідомив, що корисливих намірів щодо безпідставного отримання бюджетних виплат у виді адресної допомоги ВПО не мав. Як тільки йому стало відомо про безпідставність отримання ним адресної допомоги, він подав заяву, у якій взяв на себе зобов`язання повернути всі надміру сплачені йому грошові кошти. Уся надміру отримана сума грошових коштів у розмірі 13112,67 грн. була повернута обвинуваченим ще в 2018 році.

З огляду на викладене ОСОБА_6 винуватим себе не визнав.

Проти закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КПК України обвинувачений заперечував.

3.6.Позиція захисника.

Захисник просив виправдати обвинуваченого у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення. Звертав увагу суду на відсутність у ОСОБА_9 повноважень на представництво інтересів УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА, а також на відсутність підстав для визнання фізичної особи ОСОБА_9 потерпілою у цьому кримінальному провадженні. З огляду на такі висновки просив визнати недопустимими доказами матеріали особової справи ОСОБА_13 , оскільки до матеріалів справи вони були долучені з істотним порушенням встановленого КПК України порядку.

Захисник також вказував на недопустимість як доказів наявних в матеріалах провадження актів перевірки матеріально-побутового стану сім`ї, оскільки ці документи були складені невідомо ким і коли, а підписи ОСОБА_6 на них підроблені.

Проти закриття кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 49 КПК України захисник заперечував.

4. Оцінка доказів та висновки суду щодо їх допустимості.

4.1. Заявлені прокурором та досліджені письмові докази, зазначені під номерами 3.3.1-3.3.9; 3.3.11; 3.3.12; 3.3.14; 3.3.15 та 3.3.17 не можуть бути покладені в основу обвинувачення, оскільки не є доказами по суті обвинувачення, а лише процесуальними та іншими документами, які надають можливість встановити послідовність та зміст процесуальних дій у даному провадженні, з`ясувати наявність повноважень у учасників провадження та дати оцінку стосовно дотримання вимог кримінального процесуального закону під час проведення досудового розслідування.

4.2. Загальні положення КК України визначають, що продовжуваний злочин складається з двох або більше тотожних злочинних діянь, відокремлених одне від одного проміжком часу, які об`єднані єдиним злочинним наміром. Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_6 вчинив саме продовжуване кримінальне правопорушення, оскільки інкриміновані епізоди об`єднані єдиним умислом.

4.3. Відповідно до п. 8 глави 2 «Облік кримінальних правопорушень» розділу ІІ «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим, дізнавачем чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

4.4. З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_6 інкримінують вчинення чотирьох епізодів, об`єднаних єдиним умислом, а саме подання заяв на отримання адресної допомоги ВПО від 01.04.2015, від 22.05.2015; від 25.11.2015 та від 06.04.2016.

4.5. З витягу з кримінального провадження № 42018251140000057 від 12.09.2018 (п.3.3.1. вироку) вбачається, що до ЄРДР було внесено відомості лише про один епізод.

4.6. У судовому засіданні прокурор підтвердила, що за наслідками подання ОСОБА_6 чотирьох заяв до УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА про виплату йому адресної допомоги ВПО було внесено відомості до ЄРДР лише один раз. Окрім кримінального провадження № 42018251140000057 стосовно діянь ОСОБА_6 інші кримінальні правопорушення не реєструвалися.

4.7. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

4.8. Оскільки за фактом подання ОСОБА_6 повторних заяв на отримання адресної допомоги ВПО від 22.05.2015; від 25.11.2015 та від 06.04.2016 відомості до ЄРДР внесені не були, слід дійти висновку, що досудове розслідування щодо цих обставин не розпочалося, унаслідок чого ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного та в подальшому статусу обвинуваченого за інкримінованими трьома епізодами.

4.9. Стосовно епізоду подання ОСОБА_6 першої заяви на отримання адресної допомоги від 01.04.2015 слід зазначити, що станом на дату її подачі ні в обвинуваченого ОСОБА_6 , ні у членів його сім`ї, не було у власності об`єктів нерухомого майна, розташованих на підконтрольній Уряду України території, що вбачається з доказу, зазначеного в п. 3.3.13 вироку.

4.10. Відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цимКодексом.

4.11. Згідно зі статтею 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

4.12. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу є конфіденційною, тобто є інформацією з обмеженим доступом.

4.13. У Рішенні Конституційного суду від 20.01.2012 № 2-рп/2012 визначено, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною.

4.14. За приписам п. 8 ч. 1 ст. 162 КПК України (в редакції станом на 12.09.2018) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних, належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах.

4.15. Документи, які містилися в особовій справі ОСОБА_6 в УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА, відносяться до документів, які містять охоронювану законом таємницю, оскільки містять персональні дані про особу обвинуваченого.

4.16. Відповідно до ст. 132 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (ст. 159 КПК України).

4.17. Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 163 КПК України (станом на 12.09.2018), доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом.

4.18. Слід дійти висновку, що доступ до матеріалів особової справи ОСОБА_6 щодо виплати йому адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі міг бути наданий слідчому лише ухвалою слідчого судді за наслідками розгляду відповідного клопотання, поданого слідчим чи прокурором під час досудового розслідування.

4.19. Натомість, оригінали документів з особової справи ОСОБА_6 , перелічені в п. 3.3.10 цього вироку, всупереч приписам КПК України, були надані слідчому 13.09.2018 фізичною особою ОСОБА_9 , яка як фізична особа не мала права доступу до цих документів та не мала права передавати ці документи слідчому,

4.20. Також ОСОБА_14 , будучи працівником УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА, станом на 13.09.2018 не була уповноважена представляти інтереси вказаного УСЗН в межах кримінального провадження (п.3.3.4 вироку), отже не набула права передавати слідчому вказані документи від імені установи УСЗН.

4.21. Хоча в подальшому ОСОБА_9 за довіреністю від 11.12.2018 (п. 3.3.5 вироку) була уповноважена представляти інтереси УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА як потерпілого у цьому кримінальному провадженні, однак статусу потерпілого УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА ніколи не набувало (розділ 2 вироку).

4.22. Таким чином, оригінали документів з особової справи ОСОБА_6 (п. 3.3.10 вироку) були долучені до матеріалів кримінального провадження з істотним порушенням встановленого КПК України порядку, а саме не на підставі ухвали слідчого судді та від неуповноваженої на надання таких документів фізичної особи.

4.23. Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Оскільки суд дійшов висновку, що оригінали документів особової справи отримані з істотним порушенням передбаченого КПК України порядку, слід визнати недопустимими письмові (речові) докази оригінали документів з особової справи ОСОБА_6 , які зазначені у п. 3.3.10 цього вироку.

4.24. Аналогічних висновків щодо недопустимості як доказів слід дійти і щодо завірених копій документів з особової справи внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_6 (п. 3.3.16 вироку), оскільки вони були передані слідчому не на підставі ухвали слідчого судді.

4.25. Суд не бере до уваги надані стороною обвинувачення у якості письмових доказів оригінали та копії матеріалів особової справи ОСОБА_6 (п.п. 3.3.10 та 3.3.16), оскільки відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

4.26. Верховний суд у рішенні від 23.06.2020 у справі №159/3738/16-к зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

4.27. Дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

4.28. Допустимих письмових доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 матеріали справи не містять.

4.29. Свідок ОСОБА_10 , представник потерпілого УСЗН Черкаської РДА ОСОБА_5 та прокурор вважали адресну допомогу цільовою виплатою, призначеною виключно для оплати житлово-комунальних послуг. Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив, що фахівець УСЗН йому не роз`ясняла вимоги щодо цільового призначення адресної допомоги, з огляду на що він витрачав отримані суми не тільки на оплату житлово-комунальних послуг, а й на ліки та продукти харчування.

4.30. З показань свідка ОСОБА_10 , обвинуваченого ОСОБА_6 та пояснень прокурора вбачається, що вони вбачають різніцю між формалізованою заявою про надання адресної допомоги, яка подана вперше, та між викладеними у довільній формі повторно поданими заявами. Так, вперше подана заява вважається указаними особами заявою, поданою для призначення адресної допомоги, тоді як всі наступні заяви заявами про продовження виплати цієї адресної допомоги. Лише представник потерпілого УСЗН Черкаської РДА - ОСОБА_5 вказала, що це однакові за статусом, призначенням та наслідками заяви, у результаті яких призначається адресна допомога строком на шість місяців (чи відмовляється у такому призначені).

4.31. Свідок ОСОБА_10 та представник потерпілого УСЗН Черкаської РДА ОСОБА_5 стверджували, що фахівці УСЗН не мали можливості отримати відомості, необхідні для призначення грошової допомоги, у тому числі щодо наявності у заявників житлової нерухомості.

4.32. Постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, яким визначено механізм надання цієї щомісячної адресної допомоги.

4.33. Указаний Порядок № 505 не містить інших вимог щодо цільового призначення допомоги. У пункті 1 вказано, що Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

4.34. Цим Порядком № 505 не передбачено можливість подання заяви на «продовження» виплати адресної допомоги ВПО.

4.35. Відповідно до п. 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. За приписами п. 15 Порядку контроль за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів, виділених для виплати грошової допомоги, здійснюється в установленому законодавством порядку.

4.36. При співставленні наданих свідком та представником потерпілого показань, викладених у п.п. 4.29-4.31 вироку, з нормами Порядку № 505, наведеними у п.п. 4.33-4.35 вироку, слід дійти висновку, що свідок ОСОБА_10 , яка працювала фахівцем УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА, не обізнана зі змістом Порядку № 505. При цьому саме ОСОБА_10 особисто надавала консультації обвинуваченому ОСОБА_6 щодо порядку подання заяв на виплату допомоги, у тому числі неіснуючих «повторних», щодо викладення змісту цих заяв у довільній формі, після чого здійснювала перевірку поданих обвинуваченим заяв та документів та приймала їх для подальшого розгляду.

4.37. З огляду на попередній висновок, свідок ОСОБА_10 очевидно не могла надати якісні консультації обвинуваченому ОСОБА_6 під час його звернення до УСЗН Корсунь-Шевченківської РДА.

4.38. Ураховуючи висновки, викладені в пунктах 4.36 та 4.37 вироку, твердження прокурора про обізнаність ОСОБА_6 з порядком подання заяв та умовами отримання адресної допомоги є припущеннями сторони обвинувачення і жодним доказом не підтверджуються. Неповідомлення ОСОБА_6 інформації щодо придбання його дружиною нерухомого майна могло носити характер необережної помилки, зумовленої недостатньою обізнаністю щодо умов отримання адресної допомоги.

4.39. У постанові від 16.03.2021 у справі №556/839/17 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду зазначив, що стосовно обвинувачення за ст. 190 КК України в контексті отримання соціальної допомоги для встановлення шахрайства стороні обвинувачення недостатньо довести, що під час звернення за соціальною допомогою особа повідомила відповідному органу недостовірні відомості. Необхідно довести, що їх недостовірність стала безпосередньою причиною призначення особі такої допомоги.

4.40. Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таким чином, суд може ухвалити обвинувальний вирок лише тоді, коли надані докази спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

4.41. Ураховуючи висновки, викладені в п.п. 4.8, 4.9, 4.22, 4.25, 4.28, 4.38 вироку, слід дійти висновку, що матеріали справи не містять жодного допустимого доказу, який би дозволив встановити наявність в діях та/чи бездіяльності обвинуваченого ОСОБА_6 складу інкримінованого правопорушення.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Щодо обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, підстави для застосування відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

В обвинувальному акті зазначено, що речовими доказами у справі документи з особової справи ОСОБА_6 , які були приєднані до матеріалів судової справи у якості письмових доказів.

Щодо заявленого прокурором клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення у виді проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки.

Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За приписами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченоїп. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Обвинувачений проти звільнення його від кримінальної відповідальності заперечував, отже у задоволенні відповідного клопотання прокурора слід відмовити.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За правилом ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбаченіп. 2ч.1ст.284КПК України, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст.17КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо стороною обвинувачення не доведено винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного, обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Ураховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку у зв`язку з відсутністю у діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374,376,392,393,395 КПК України,суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України визнати невинуватим та виправдати за відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

У задоволенні клопотання прокурора про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст. 49 КК України відмовити.

Кримінальне провадження № 42018251140000057за обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Речові докази у кримінальному провадженні: оригінали документів (покази потерпілої ОСОБА_15 від 13.09.2018; покази свідка ОСОБА_16 від 13.09.2018; покази свідка ОСОБА_10 від 12.09.2018; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заява ОСОБА_6 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_8 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО від 01.04.2015; заява ОСОБА_6 для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, від 01.04.2015; рішення про призначення допомоги від 30.04.2015; заява ОСОБА_6 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 22.05.2015; рішення про призначення допомоги від 13.06.2015; заява ОСОБА_6 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період від 25.11.2015; рішення про призначення допомоги від 26.11.2015; заява ОСОБА_6 про продовження строку виплати допомоги на наступний шестимісячний період, від 06.04.2016; рішення про призначення допомоги від 06.04.2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_6 за травень 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_6 у період з травня 2015 по листопад 2015; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_6 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_6 у період з листопада 2015 по березень 2016; довідка про суму нарахованих грошових коштів на рахунок ОСОБА_6 у період з квітня 2016 по липень 2016; номер поточного рахунку для виплат НОМЕР_1 ;рішення про відмову у наданні допомоги перемішеним особам на проживання від 22.07.2016; заява ОСОБА_6 від 10.08.2016; довідка про отримання (неотримання) допомоги від 14.09.2018; повідомлення Корсунь-Шевченківського відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області; повідомлення Управління соціального захисту населення від 14.09.2018; дані протоколу огляду предметів від 13.09.2018; показання підозрюваного ОСОБА_6 від 22.09.2018, які долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

СуддяОСОБА_1