Постанова

від 12.12.2022 по справі 910/1401/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. Справа№ 910/1401/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022

у справі №910/1401/22 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Дочірнього підприємства «Пропан»

до 1) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України;

2) Головного управління ДФС у Київській області;

3) Київської обласної прокуратури

про стягнення 138 546,11 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство «Пропан» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України (далі, відповідач-1), Головного управління ДФС у Київській області (далі, відповідач-2), Київської обласної прокуратури (далі, відповідач-3) про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, яка полягала у незабезпеченні зберігання майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 по справі № 760/32221/18, та у неповерненні майна позивачу після закриття кримінальної справи на виконання ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20, позивачу була завдана матеріальна шкода у розмірі 138 546,11 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Дочірнього підприємства «Пропан» матеріальну шкоду у розмірі 138 546,11 грн (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 11 коп.).

Присуджено до стягнення з Головного управління ДФС у Київській області на користь Дочірнього підприємства «Пропан» 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору та 6 500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) судових витрат, пов`язаних із залученням спеціалістів.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх складових цивільного правопорушення в діях державного органу - відповідача-2, необхідних для покладення на Державу Україна обов`язку з відшкодування завданих таким правопорушенням збитків ДП «Пропан», що свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 29.08.2022 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду ухвалене без повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, без доведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що судом першої інстанції належним чином не обґрунтовано складу правопорушення у діях/бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, крім того, не досліджено причини, умови та обставини того, що встановлений ухвалами суду обов`язок щодо здійснення процесуальних дій з повернення майна не був виконаний відповідачами.

Прокурор наголошує, що в рамках кримінального провадження №12018110190000356 від 24.08.2018 Київською обласною прокуратурою було ініційовано питання про встановлення місця знаходження тимчасово вилученого майна та за наявності підстав прийняття рішення в порядку статті 214 КПК України стосовно відповідальної особи, якій передано на зберігання тимчасово вилучене майно - скраплений газ в кількості 2521 л, газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м., газову колонку «Астра» синього кольору № 050503, 2005 року випуску із заправним пістолетом до неї. Київською обласною прокуратурою внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32021110000000029 від 02.03.2021 за фактом приховування та інших незаконних дій щодо майна, яке описано та було ввіреним на відповідальне зберігання, на підставі актів прийому-передачі у кримінальних провадженнях, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 388 КК України. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на повне та об`єктивне дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, за твердженнями прокурора, оскільки досудове розслідування триває і остаточне рішення у кримінальному провадженні не прийнято, тобто не встановлено винну особу, підстави для покладання відповідальності на державу в особі Державної казначейської служби України, Головного управління ДФС в Київській області та Київської обласної прокуратури відсутні, а рішення суду першої інстанції є передчасним.

Також, скаржник наголошує, що постановляючи рішення про стягнення на користь ДП «Пропан» з Державного бюджету України матеріальної шкоди у розмірі 138 546, 11 грн, суд першої інстанції в порушення вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України не встановив реальність понесених ДП «Пропан» збитків, а саме не дослідив первинні документи, які б підтверджували факт придбання ним товарно-матеріальних цінностей відповідного найменування, на відповідну суму, у відповідній кількості та відповідної якості.

У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що повний текст оскаржуваного рішення було вручено скаржнику 08.08.2022.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

24.10.2022 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Позивач у відзиві наголосив на тому, що судом першої інстанції вірно встановлено, що протиправна бездіяльність СУФР ГУ ДФС у Київській області щодо неповернення позивачу тимчасово вилученого майна призвела до заподіяння позивачу матеріальної шкоди (реальних збитків) у розмірі 138 546,11 грн. Судом першої інстанції та письмовими доказами у справі підтверджено наявність всіх складових цивільного правопорушення в діях державного органу - СУФР ГУ ДФС у Київській області (відповідач-2), необхідних для покладення на Державу Україна обов`язку з відшкодування завданих таким правопорушенням збитків ДП «Пропан», що свідчить про обґрунтованість рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України матеріальної шкоди у розмірі 138 546,11 грн.

Представники відповідачів -1, -2 письмових відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури у справі №910/1401/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Мальченко А.О., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1401/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Київської області.

14.09.2022 матеріали справи №910/1401/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 залишено без руху. Роз`яснено Київській обласній прокуратурі, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу (Дочірньому підприємству «Пропан»), відповідачу-1 (Державній казначейській службі України) та відповідачу-2 (Головному управлінню ДФС у Київській області) листом з описом вкладення.

29.09.2022 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Київської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано поштові квитанції та опис вкладення на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу (Дочірньому підприємству «Пропан»), відповідачу-1 (Державній казначейській службі України) та відповідачу-2 (Головному управлінню ДФС у Київській області).

Враховуючи перебування судді Мальченко А.О. у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3066/22 від 03.10.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2022 для розгляду апеляційної скарги Київської обласної прокуратури у справі №910/1401/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 поновлено Київській обласній прокуратурі пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М., зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 на час апеляційного провадження, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №910/1401/22 є вимоги про стягнення 138 546,11 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних в розумінні Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів, заяв, клопотань.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідки про доставку ухвали в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача-1 у системі «Електронний суд» та роздруківки електронного листування, зокрема, з відповідачем-2), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.102022 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області (далі - СУ ФР ГУ ДФС у Київській області, відповідач-2) здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12018110190000356, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 204 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 у справі №760/32221/18 в рамках кримінального провадження №12018110190000356 від 24.08.2018 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення реалізації скрапленого газу та дизельного палива ВАТ «Київоблгаз», на прибудинковій ділянці, яка на праві колективної власності зареєстрована за ВАТ «Київоблгаз» за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Вишнева, 26, з метою відшукання та вилучення незаконно виготовлених, придбаних підакцизних товарів (пальне), обладнання, сировини, тари та інших засобів, що використовуються для незаконної реалізації підакцизних товарів, документів щодо реалізації та придбання паливо-мастильних матеріалів.

Згідно протоколу обшуку від 10.01.2019 у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24.08.2018, слідчим ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Олійником О.О. у період з 10.01.2019 по 12.01.2019 виявлено та вилучено за вказаною адресою, зокрема, скраплений газ в кількості 2521 л; газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м; газову колонку «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску (далі - майно).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19 накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного в період з 10.01.2019 по 12.01.2019 за адресою: Київська область, м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 у вигляді заборони розпоряджатися та користуватися ним.

17.09.2019 кримінальне провадження №12018110190000356 від 24.08.2018 закрите на підставі абз. 14 частини 1 статті 284 КПК України, що підтверджується листом СУ ФР ГУ ДФС у Київській області №22377/Адз/10-36-23-05 від 27.11.2019.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 скасовано арешт на майно ДП «Пропан», накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19, та зобов`язано СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повернути майно ДП «Пропан», на яке було накладено арешт, а саме: скраплений газ в кількості 2521 л; газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м; газову колонку «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску.

20.12.2019 ДП «Пропан» було подано до СУФР ГУ ДФС у Київській області заяву про виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 № 920 від 18.12.2019. Відповіді на вказану заяву не отримано.

05.05.2020 представником ДП «Пропан» направлено адвокатський запит до СУФР ГУ ДФС у Київській області щодо повідомлення причин невиконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 про повернення майна та повідомлення про місце (місця), дату та час отримання майна ДП «Пропан».

Листом №214/Адв/10-36-23-05 від 18.05.2020 Головне управління ДФС у Київській області повідомило ДП «Пропан», що ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 для організації її виконання було направлено листом №30568/10/10-36-23-05 від 20.12.2019 на адресу ТОВ «Складсервіс Україна» (підприємства - зберігача). Зазначено, що в подальшому оригінал вказаного листа наручно вручено представнику ТОВ «Складсервіс Україна» Гінчуку Дмитру. Крім того, в даному листі зазначено, що для повернення майна необхідно звернутися за місцем зберігання майна: м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 32.

10.06.2020 на адреси ТОВ «Складсервіс Україна» (м. Київ, вул. Олекси Довбуша, 32 та м. Київ, вул. Пироговського, 19, корпус 6) адвокатом ДП «Пропан» направлено адвокатські запити щодо повідомлення про місце (місця), дату та час отримання майна ДП «Пропан» на виконана ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19, яку направлено на адресу ТОВ «Складсервіс Україна» для виконання.

14.07.2020 ДП «Пропан» звернулося до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області листом із проханням повідомити місце зберігання скрапленого газу, вилученого на АГЗП під час обшуку у період з 10.01.2019 по 12.01.2019 у кримінальному провадженні №12018110190000356, а також вчинити дії, спрямовані на повернення майна ДП «Пропан» та виконати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19. Відповідь не отримано.

21.10.2020 ДП «Пропан» направлено до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області лист №621 «Щодо неповернення майна протягом тривалого часу», відповідно до якого ДП «Пропан» вкотре просило вчинити дії, спрямовані на повернення належного йому майна та виконати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19. Відповідь не отримано.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі №760/25493/20 задоволено клопотання адвоката Андрійчук Л.І., подане в інтересах ДП «Пропан», про встановлення процесуальних строків у кримінальному провадженню №12018110190000356, встановлено уповноваженим службовим особам ГУ ДФС у Київській області строк 14 днів з моменту отримання ухвали слідчого судді для виконання рішення слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі № 760/31054/19 про скасування арешту, накладеного на майно ДП «Пропан», про повернення ДП «Пропан» майна, на яке було накладено арешт, а саме: скрапленого газу в кількості 2521 літрів, газового модуля білого кольору, загальною ємністю 7,25 м.куб., газової колонки «Астра» синього кольору із заправним пістолетом до неї, та направлення повідомлення про виконання цієї ухвали слідчому судді.

09.12.2020 ДП «Пропан» направлено до ГУ ДФС у Київській області та Прокуратури Київської області клопотання про негайне повернення майна на виконання ухвали слідчого судді №9/1 від 09.12.2020. Відповідно до наведеного клопотання ДП «Пропан» просило повідомити про точну дату та час (в межах строку, встановленого ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі №760/25493/20), коли службові особи ГУ ДФС у Київській області забезпечать повернення ДП «Пропан» майна, яке було вилучене під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018.

06.11.2020 ДП «Пропан» звернулося до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві із заявою №665 від 06.11.2020 (в порядку статті 214 КПК України) про вчинене кримінальне правопорушення, передбаченого статті 382 КК України - невиконання судового рішення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2020 у справі №757/51529/20-к зобов`язано уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, внести відомості до ЄРДР за заявою (повідомлення) ДП «Пропан» про вчинення кримінального правопорушення від 06 листопада 2020 року вих. № 665 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.

23.02.2021 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 382 КК України.

06.09.2021 представником ДП «Пропан» направлено адвокатський запит до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області щодо повідомлення місцезнаходження модуля білого кольору ємністю 7,25 куб. м та газової колонки «Астра» синього кольору №050503, місце зберігання скрапленого газу та про повернення майна ДП «Пропан», зв`язку з чим просив зазначити дату та час для можливості отримання такого майна.

У відповідь на наведений адвокатський запит, СУ ФР ГУ ДПС у Київській області листом за №354/Адв/10-97-03-01 від 20.09.2021 повідомило ДП «Пропан», що відповідно до акту інвентаризації СУ ФР ГУ ДФС у Київській області товарно-матеріальні цінності, вилучені у кримінальному провадженні № 12018110190000356 від 24.08.2018, а саме: - скраплений газ в кількості 2521 літрів - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Делівері Трейд» (код ЄДРПОУ 40030051); - цистерна для зберігання скрапленого газу ємністю 7,25 куб.м - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941); - колонка для відпуску газового пального - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941). Разом із тим повідомлено, що СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021110000000029 від 02.03.2021 за частиною 1 статті 388 КК України за фактом вчинення службовими особами ТОВ «Складсервіс Україна» незаконних дій щодо майна, яке описано та було ввірено на відповідальне зберігання на підставі актів прийому-передачі у кримінальному провадженні № 12018110190000356.

ДП «Пропан» зазначило, що на даний час місцезнаходження майна, вилученого під час обшуку по кримінальному провадженню №12018110190000356, достовірно не відоме і ймовірність його повернення відсутня.

ДП «Пропан» стверджує, що на даний час майно йому не повернуто, а ухвали слідчого судді від 10.12.2019 та від 09.12.2020 - не виконані, будь-яке підтвердження виконання СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури обов`язку з повернення майна ДП «Пропан» - відсутнє.

Таким чином, звертаючись до суду із позовом у даній справі, ДП «Пропан» стверджує, що внаслідок протиправної бездіяльності СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та Київської обласної прокуратури, яка (бездіяльність) полягає у незабезпеченні зберігання вилученого майна та неповерненні майна ДП «Пропан» після закриття кримінального провадження №12018110190000356 на виконання ухвал слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі № 760/25493/20, ДП «Пропан» була завдана матеріальна шкода, яка складається із суми прямих збитків у розмірі 138 546,11 грн, а саме:

44 254,06 грн - вартість 2 521 літрів скрапленого газу,

50 406,25 грн - вартість газового модулю білого кольору ємністю 7,25 куб.м,

43 885,80 грн - вартість газової колонки «Астра» синього кольору №050503,2005 р.в.

Наведене підтверджується Звітом про незалежну оцінку рухомого майна, що належить ДП «Пропан» від 18.11.2021, складеним ТОВ «Альянс-Укрексперт Плюс» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №207/20 від 20.03.2020) на замовлення ДП «Пропан».

На підтвердження належності газового модулю білого кольору ємністю 7,25 куб.м та газової колонки «Астра» синього кольору №050503, 2005 р.в. ДП «Пропан», останній зазначив такі докази: Договір оренди обладнання №22-245/283 від 24.09.2012 (Договір оренди), укладений між ПАТ «Київоблгаз» (орендодавець) та ДП «Пропан» (орендар), Додаткову угоду № 30 від 30.12.2020 до Договору оренди, відповідно до якої договір діяв до 31.12.2021, Акт прийому-передачі автомобільного газозаправного пункту зрідженим вуглеводневим газом, який знаходиться за адресою: м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 від 27.11.2012.

ДП «Пропан» також зазначило, що отримало Дозвіл Управління Держпраці у Житомирській області №634.17.18 від 24.07.2017 на експлуатацію вказаного майна за умови додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, строком дії з 24.07.2017 по 23.07.2022.

Крім того, перебування за даними бухгалтерського обліку основних засобів АГЗП (м. Богуслав, вул. Вишнева, 26) в оренді у ДП «Пропан» останнім підтверджується Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 01 за 01.01.2019.

Фактична наявність основних засобів за адресою АГЗП (м. Богуслав вул. Вишнева, 26) підтверджується Інвентаризаційним описом основних засобів від 01.11.2018, складеним на підставі Наказу № 76 від 27.09.2018.

Придбання скрапленого газу, доставка такого газу до АГЗП м. Богуслав для подальшої його реалізації підтверджується Договором поставки №267-2018 від 04.08.2018, укладеним між ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (постачальник) та ДП «Пропан» (покупець), Додатковою угодою №29 від 17.12.2018 до Договору поставки, Актом приймання-передачі №ОБ-СЛ0Ю095 від 17.12.2018, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №112899, товарно-транспортною накладною №124 від 21.12.2018, накладною №124 від 22.12.2018, прибутковою накладною №00003947 від 17.12.2018, податковою накладною №195 від 17.12.2018; Договором купівлі-продажу №131СГ/11952/ГНС-18 від 27.12.2018 до Генеральної угоди №СГ/2745/21-16 від 30.08.2016, прибутковою накладною №00004030 від 30.12.2018, податковою накладною №1442 від 27.12.2018, товарно-транспортною накладною №2704-Я від 30.12.2018, накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей №2704-Я від 30.12.2018, накладною № 2704-Я від 01.01.2019.

Придбання ДП «Пропан» скрапленого газу з метою його подальшої реалізації через АГЗП м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за 01.01.2019 - 18.11.2019, відомістю по залишках та оборотах за період листопад 2018 року - січень 2019 року, денним звітом №2296 від 22.12.2018, змінним звітом по АГЗП форми 14-ГС від 22.12.2018, денним звітом №2306 від 01.01.2019, змінним звітом по АГЗП форми 14-ГС від 01.01.2019.

На підставі викладених обставин ДП «Пропан» вважає, що завдана йому внаслідок протиправної бездіяльності СУ ФР ГУ ДФС у Київській області (правоохоронного органу) та Київської обласної прокуратури (органу, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням) матеріальна шкода (прямі збитки) на суму 138 546,11 грн підлягає відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Державна казначейська служба України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Позов заявлено щодо стягнення збитків, завданих позивачу протиправними діями працівників СУ ФР ГУ ДФС у Київській області на підставі статей 22, 1166, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

За змістом статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 73, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з викладеного, позивач повинен належними, допустимими та достовірними доказами довести неправомірність дій державного органу/його посадової чи службової особи, факт спричинення такими діями збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між неправомірними діями та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Дії (бездіяльність) Головного управління ДФС у Київській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки.

Статтею 16 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині 2 цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За змістом статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною 4 статті 168 Кримінального процесуального кодексу України.

Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104 (далі - Порядок №1104) визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Відповідно до пункту 27 Порядку №1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з п.п. 1-26 цього Порядку.

Згідно статті 174 Кримінального процесуального кодексу України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За статтею 169 Кримінального процесуального кодексу України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно у разі скасування арешту прямо передбачено у чинному законодавстві.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Частинами 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи, суд, за вибором потерпілого, може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо), або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як вірно встановив суд першої інстанції, особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень Цивільного кодексу України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Таким органом у цій справі є Головне управління ДФС у Київській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, Київська обласна прокуратура, яка здійснювала організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Матеріалами справи підтверджується вилучення у позивача майна та його арешт, неналежне зберігання та невиконання обов`язку з повернення майна після скасування арешту.

Так, матеріалами справи підтверджується, що судові рішення про скасування арешту на майно та зобов`язання СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повернути майно ДП «ПРОПАН» (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19), про встановлення уповноваженим службовим особам ГУ ДФС у Київській області строку 14 днів з моменту отримання ухвали слідчого судді для виконання рішення слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 (ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09.12.2020 у справі №760/25493/20) станом на час звернення з позовом до суду та розгляду спору по суті (а отже протягом тривалого терміну) є не виконаними СУ ФР ГУ ДФС у Київській області. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні, відповідачами такі докази суду не надані.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до СУ ФР ГУ ДФС у Київській області з проханням вчинити дії, спрямовані на повернення належного позивачу майна та виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19.

Згідно наявного у матеріалах справи листа №354/Адв/10-97-03-01 від 20.09.2021 СУ ФР ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що відповідно до акту інвентаризації СУ ФР ГУ ДФС у Київській області товарно-матеріальні цінності, вилучені у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24.08.2018, а саме: - скраплений газ в кількості 2521 літрів - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Делівері Трейд» (код ЄДРПОУ 40030051); - цистерна для зберігання скрапленого газу ємністю 7,25 куб.м - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941); - колонка для відпуску газового пального - передано на відповідальне зберігання ТОВ «Складсервіс Україна» (код ЄДРПОУ 39401941).

Відповідачем-3 (Київською обласною прокуратурою) в рамках кримінального провадження № 12018110190000356 від 24.08.2018 ініційовано питання про встановлення місця знаходження тимчасово вилученого майна та за наявності підстав прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України стосовно відповідальної особи, якій передано на зберігання тимчасово вилучене майно - скраплений газ в кількості 2521 л, газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м., газову колонку «Астра» синього кольору № 050503, 2005 року випуску із заправним пістолетом до неї. До Єдиного реєстру досудових розслідувань №32021110000000029 від 02.03.2021 внесено відомості за фактом приховування та інших незаконних дій щодо майна, яке описане та було передане на відповідальне зберігання на підставі актів прийому-передачі у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24.08.2018, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021110000000029 від 02.03.2021 триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії.

Отже, станом на день прийняття рішення у даній справі майно, вилучене у кримінальному провадженні №12018110190000356 від 24.08.2018, позивачу не повернуто, а ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.12.2019 у справі №760/31054/19 та від 09.12.2020 у справі №760/25493/20 не виконані, а отже, у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача-2 - неповернення майна його законному власнику, як того вимагають положення статті 169 Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність протиправної бездіяльності відповідача-3 у межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений законом обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та повернути вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту відповідачем-2 не виконаний.

При цьому, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що оскільки досудове розслідування №32021110000000029 триває і остаточне рішення у кримінальному провадженні не прийнято, тобто не встановлено винну особу, а тому підстави для покладання відповідальності на державу в особі Державної казначейської служби України, Головного управління ДФС в Київській області та Київської обласної прокуратури відсутні, а рішення суду першої інстанції є передчасним, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки причини невиконання відповідачем-2 приписів статті 169 Кримінального процесуального кодексу України не мають значення для вирішення даної справи, так як вони можуть тільки свідчити про наявність або відсутність вини завдавача шкоди, встановлення якої у даному випадку не вимагається. Водночас стаття 169 Кримінального процесуального кодексу України обов`язок з повернення тимчасово вилученого майна покладає саме на слідчого та прокурора, а не на особу, яка здійснює відповідальне зберігання вказаного майна.

Стосовно наявності шкоди (її розміру) та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, судом встановлено наступне.

ДП «Пропан» надано належні, допустимі та вірогідні у розмінні норм Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження вартості вилученого майна.

На підтвердження належності позивачу (на праві оренди) майна, на яке було накладено арешт, а саме: газового модуля білого кольору, загальною ємністю 7,25 м.куб., газової колонки «Астра» синього кольору №050503, 2005 року випуску, позивачем було додано до позову копії: Договору оренди обладнання №22-245/283 від 24.09.2012, укладеного між ПАТ «Київоблгаз» (орендодавець) та ДП «Пропан» (орендар), Додаткової угоди №30 від 30.12.2020 до Договору оренди, Акту прийому-передачі від 27.11.2012, Дозволу Управління Держпраці у Житомирській області №634.17.18 від 24.07.2017 на експлуатацію майна, Інвентаризаційного опису основних засобів від 01.11.2018, складеного на підставі Наказу № 76 від 27.09.2018.

Згідно з пунктом 3.7. Договору оренди встановлено, що з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду до орендаря переходять всі ризики втрати (пошкодження) майна, а також відповідальність за шкоду, спричинену в результаті експлуатації (використання) майна орендарем майну, життю та здоров`ю, правам та законним інтересам третіх осіб, в т.ч. навколишньому природному середовищу. При цьому всі спори з третіми особами, пов`язані з нанесенням зазначеної в цьому пункті шкоди, орендар вирішує самостійно.

У пункті 6.3.9. Договору оренди сторони погодили, що у випадку втрати майна орендар зобов`язується за вибором орендодавця придбати та передати таке ж майно орендодавцю або відшкодувати орендодавцю ринкову вартість втраченого майна.

На підтвердження належності позивачу (на праві власності) скрапленого газу в кількості 2521 л, на який було накладено арешт ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №760/7139/19, позивачем було додано до позову копії таких документів: Договір поставки №267-2018 від 04.08.2018, укладений між ТОВ «Сокар Ел Пі Джи» (постачальник) та ДП «ПРОПАН» (покупець), Додаткова угода №29 від 17.12.2018 до Договору поставки, Акт приймання-передачі №ОБ-СЛ0Ю095 від 17.12.2018, міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №112899, товарно-транспортна накладна №124 від 21.12.2018, накладна №124 від 22.12.2018, прибуткова накладна №00003947 від 17.12.2018, податкова накладна №195 від 17.12.2018; Договір купівлі-продажу №131СГ/11952/ГНС-18 від 27.12.2018 до Генеральної угоди №СГ/2745/21-16 від 30.08.2016, прибуткова накладна №00004030 від 30.12.2018, податкова накладна №1442 від 27.12.2018, товарно-транспортна накладна №2704-Я від 30.12.2018, накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей №2704-Я від 30.12.2018, накладна № 2704-Я від 01.01.2019.

Крім того, на підтвердження придбання позивачем скрапленого газу з метою його подальшої реалізації через АГЗП м. Богуслав, вул. Вишнева, 26 (об`єкт, на якому було вилучено спірне майно), позивачем було додано до позову копії таких документів: оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 01.01.2019 - 18.11.2019, відомість по залишках та оборотах за період листопад 2018 року - січень 2019 року, денний звіт №2296 від 22.12.2018, змінний звіт по АГЗП форми 14-ГС від 22.12.2018, денний звіт №2306 від 01.01.2019, змінний звіт по АГЗП форми 14-ГС від 01.01.2019.

На підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди, яка складається із суми прямих збитків у розмірі 138 546,11 грн, позивачем долучено до позову Звіт про незалежну оцінку рухомого майна, що належить ДП «Пропан» від 18.11.2021, складений ТОВ «Альянс-Укрексперт Плюс» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності ФДМУ №207/20 від 20.03.2020) на замовлення ДП «Пропан.

Вартість вилученого та неповернутого позивачу майна прокурор в апеляційній скарзі належними та допустимими доказами не спростував.

При цьому відповідач-2, який допустив у даному випадку протиправну бездіяльність, заперечень щодо вартості майна суду також не надав.

Прокурор в апеляційній скарзі зазначає про неможливість встановити з матеріалів справи достовірність залишку скрапленого газу та приналежність ДП «Пропан» майна, на яке було накладено арешт, але при цьому не заперечує факт вилучення саме зазначеного переліку товарно-матеріальних цінностей, про що було зазначено в протоколі обшуку від 10.01.2019 по кримінальному провадженню №12018110190000356 від 24.08.2018 та неповернення його (вказаного переліку майна) на виконання ухвал слідчого судді. Крім того, як уже встановлено вище, апелянт підтверджує, що в рамках кримінального провадження №12018110190000356 від 24.08.2018 ініційовано питання про встановлення місця знаходження тимчасово вилученого майна та за наявності підстав прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України стосовно відповідальної особи, якій передано на зберігання тимчасово вилучене майно - скраплений газ в кількості саме 2521 л, газовий модуль білого кольору ємністю 7,25 куб. м., газову колонку «Астра» синього кольору № 050503, 2005 року випуску із заправним пістолетом до неї.

Отже, позивачкою доведений факт заподіяння їй відповідачем-2 матеріальної шкоди в розмірі 138 546,11 грн.

Що стосується причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача-2 та завданою шкодою, то позивачем доведено прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ГУ ДФС у Київській області, яке полягає у неповерненні майна, зі шкодою, яку становить вартість неповерненого майна, яке було вилучено.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів доходить висновку про доведення позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для стягнення з відповідача-2 збитків у розмірі 138 546,11 грн.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення за рахунок державного бюджету шкоди на користь позивача в розмірі 138 546,11 грн та, відповідно, задоволення позовних вимог у даній справі.

Усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи апеляційної скарги відповідача-3 не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Київську обласну прокуратуру.

Матеріали справи №910/1401/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка