Ухвала

від 19.01.2023 по справі 910/1401/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1401/22

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Картере В.І.

перевіривши касаційну скаргу Київської обласної прокуратури з доданими до неї матеріалами

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року

у справі №910/1401/22

за позовом Дочірнього підприємства «Пропан»

до 1) Держави Україна в особі Державної казначейської служби України;

2) Головного управління ДФС у Київській області;

3) Київської обласної прокуратури

про стягнення 138 546,11 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" матеріальну шкоду у розмірі 138 546,11 грн (сто тридцять вісім тисяч п`ятсот сорок шість гривень 11 коп.). Стягнуто з Головного управління ДФС у Київській області на користь Дочірнього підприємства "ПРОПАН" 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору та 6 500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) судових витрат, пов`язаних із залученням спеціалістів.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/1401/22, залишено без змін. Судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі покладено на Київську обласну прокуратуру.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року у справі №910/1401/22, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Здійснивши перевірку касаційної скарги на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частини п`ятої ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини сьомої зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року - 2 481 грн.

У п. 1 частини першої ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення 138 546,11 грн, що є менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2022 році - 248 100 грн., а тому у розумінні ГПК України ця справа є малозначною.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії господарських справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм та наявності обставин конкретної справи, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

У той же час необхідність відкриття касаційного провадження у справі скаржник обґрунтовує тим, що касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для обласної прокуратури, оскільки предмет спору (стягнення коштів за рахунок Державного бюджету) зачіпає питання загальнодержавного значення, а саме рішення суду прямо впливатиме на збереження Державного бюджету та упередження безпідставного стягнення коштів в умовах діючого військового стану та значних витрат на обороноздатність країни. Крім того, ухвалене судом касаційної інстанції рішення у даній справі матиме значення для розгляду аналогічних малозначних справ, стороною в яких є органи прокуратури.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в касаційній скарзі Київською обласною прокуратурою не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи.

Верховний Суд зазначає, що незгода із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність і про винятковість справи для скаржника як і не може вказувати на таку обставину негативні наслідки для скаржника прийняття цих судових рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь однієї із сторін справи є звичайним передбаченим процесуальним законом процесом.

Визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

При цьому використання оціночних чинників, як-то: «суспільний інтерес», «значення для формування єдиної правозастосовчої практики», «малозначні справи» тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, та сталу судову практику щодо застосування норм права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип «правової визначеності». Однак, вказана касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає.

Доводи, що зазначена касаційна скарга становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для обласної прокуратури не мотивовані та не обґрунтовані належним чином. Скаржником не наведено достатніх обґрунтувань на підтвердження його доводів, що зазначена касаційна скарга має значний суспільний інтерес для формування єдиної правозахисної практики.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року у справі №910/1401/22, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 року у справі №910/1401/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.