Постанова

від 07.12.2022 по справі 910/19481/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2022 р. Справа№ 910/19481/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Зубець Л.П.

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кліндухов П.В. (в залі суду);

від відповідача: Ковтунець Ю.С. (в залі суду);

вільний слухач: Биков В.І. (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022

у справі № 910/19481/21 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про визнання недійсним одностороннього розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання недійсним одностороннього розірвання договору, а саме: визнати недійсним односторонній правочин комунального підприємства "Київтранспарксервіс" по достроковому розірванні договору №ДНП-2017-1233 про надання на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017 року, викладений у листі №053/05-370 від 13.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушень умов договору зі сторони позивача, вважає безпідставною та необґрунтованою односторонню відмову КП "Київтранспарксервіс" від договору надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/33 від 01.12.2017, а тому просить суд визнати недійсним односторонній правочин КП "Київтранспарксервіс" по достроковому розірванню договору № ДНП-2017-12/33 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017, викладені в листах №053/05-4005 від 06.09.2021 та № 053/05-3463 від 04.08.2021.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 позов задоволено частково. Визнано недійсним односторонній правочин комунального підприємства "Київтранспарксервіс" по достроковому розірванню договору № ДНП-2017-12/33 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017, викладеному в листі №053/05-3463 від 04.08.2021. Стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" 1 135,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення з боку позивача норм договору, а тому відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, передбаченого п.6.5 договору, а тому одностороння відмова відповідача від договору є недійсною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із ухваленим рішенням, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21, відкрити апеляційне провадження у справі № 910/19481/21, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "СЛ-Плюс".

За доводами скаржника, односторонній правочин № 053/05-3463 від 04.08.2021 про розірвання договору відповідає законодавству, а тому підстав для визнання його недійсним у суду першої інстанції не було підстав. За твердженням скаржника, з рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2020 у справі № 910/15895/19 вбачається, що ФОП Зінченко О.В. повідомив, що займається господарською діяльністю з купівлі-продажу автомобілів, має зареєстровану торгову марку "Auto Podium" та підтверджує факт розміщення рекламного оголошення своєї діяльності, що свідчить про те, що він здійснює діяльність, яка прямо заборонена п. 24 Правил паркування транспортних засобів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/19481/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/19481/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Зубець Л.П., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 16.11.2022.

У судовому засіданні 16.11.2022 оголошено перерву до 22.11.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про долучення до матеріалів справи листи КП "Київблагоустрій", лист КП "Київтранспарксервіс", акти, приписи, фото, скрін сайту "AutoPodium", доданих до письмових пояснень.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 оголошено перерву у розгляді справи № 910/19481/21 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 до 06.12.2022.

У зв`язку із знеструмленням електромережі суду, виходом із ладу сервера автоматизованої системи Північного апеляційного господарського суду. розгляд справи призначений на 06.12.2022, не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2022 призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 на 07.12.2022.

07.12.2022 від відповідача через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про відвід складу колегії суддів Гаврилюка О.М., Зубець Л.П., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 визнано заявлений Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" відвід суддям Гаврилюку О.М., Зубець Л.П., Суліму В.В. від розгляду справи № 910/19481/21 необґрунтованим. Відмовлено в задоволенні клопотання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про відвід складу колегії суддів Гаврилюка О.М., Зубець Л.П., Суліма В.В. від розгляду справи № 910/19481/21.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги - без задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2022 просив рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "СЛ-Плюс".

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до Статуту Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (п. 1.1 Статуту) підприємство створено згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 № 261/922 "Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс".

Відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" КП "Київтранспарксервіс" визнано єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.

Згідно з п. 17.3.1 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва" експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві" затверджено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", зокрема, паркувальні майданчики за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л. Руденко та просп. П. Григоренка) майданчики № 1, № 2 (між вул. Л. Руденко та просп. П. Григоренка) (загальна площа земельної ділянки 4275,0 кв.м.; кількість машиномісць - 171 машиномісця).

01.12.2017 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" (сторона-2) укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/33.

Відповідно до п.1.1 договору, сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 154 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 17 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з п. 1.2 договору, під "Фіксованими місцями для паркування" в цьому договорі визначено експлуатацію 154 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 17 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Договору "Фіксовані місця для паркування" вважаються переданими в експлуатацію сторони-2 з моменту набрання чинності договору.

"Фіксовані місця для паркування" вважатимуться повернутим стороні-1 з експлуатації через 30 календарних днів з дати закінчення строку дії, припинення (розірвання) Договору.

Пунктами 2.1.1 та 2.1.2 договору передбачено, що сторона-1 здійснює контроль за виконанням умов цього договору, а також дотриманням стороною-2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених Постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342 (далі - Правила паркування), та Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, на "Фіксованих місцях для паркування" та має право доступу на "Фіксовані місця для паркування" для здійснення моніторингу та обстеження даної території. Здійснює моніторинг та обстеження території "Фіксованих місць для паркування. Виявлення за результатами моніторингу та обстеження території "Фіксованих місць для паркування" кількості автомобілів, які не відповідають схемі ОДР є підставою для внесення змін до схеми ОДР шляхом збільшення або зменшення на відповідну кількість автомобілів.

Відповідно до п.2.2 договору сторона 2, зокрема:

п.2.2.2 за власні кошти здійснює облаштування та обладнання "Фіксованих місць для паркування" згідно з Правилами паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, тощо) у відповідності до схеми ОДР;

п.2.2.3 здійснює експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування у відповідності до умов цього Договору, схеми організації дорожнього руху;

п.2.2.5 зобов`язується облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору.

Цей договір вступає в силу з 01.01.2018 і діє до 31.12.2020 (п. 6.1 договору).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/799/21 затверджено мирову угоду відповідно до умов якої термін дії договору № ДНП-2017-12/33 від 01.12.2017 року продовжено терміном на 5 років з 31.12.2020р. по 31.12.2025р.

Відповідно до п. 6.5 договору сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків:

а)у випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше ніж 30 календарних днів;

б) у випадку використання стороною-2 "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням;

в) в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим договором.

Про дострокове розірвання договору відповідно до п. 6.5 цього договору, сторона-1 надсилає стороні-2 письмове повідомлення не менш, ніж за 15 календарних днів до дати розірвання договору. Повідомлення про розірвання договору надсилається в порядку визначеному п. 8.4 даного договору. Догові є розірваним на тридцять перший календарний день з дати отримання повідомлення стороною-2 (п. 6.6 договору).

КП "Київтранспарксервіс" надіслало товариству з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" лист № 053/05-3070 від 13.07.2021, у якому відповідач зазначив, що 13.07.2021 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено виїзд на обстеження паркувального майданчика за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка). Обстеженням встановлено, що на території паркувального майданчика відсутні дорожні знаки ПДР та дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів та місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів. Не дотримані пожежні норми. Відсутній інформаційний стенд. Санітарний стан не задовільний. Також на паркувальному майданчику розміщений автосалон Auto Podium з продажу транспортних засобів. Зазначені дії порушують п.п. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 договору. Виявлені порушення зафіксовано відповідним актом обстеження.

У відповідь листом №б/н від 27.07.2021 позивач повідомив відповідача про те, що паркувальні майданчики використовуються відповідно до вимог чинного законодавства (в тому числі майданчики облаштовані (твердим покриттям) та утримуються відповідно до вимог Правил паркування та Правил благоустрою м. Києва, затвердженим рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051, схеми ОДР) та умов договору та відсутня заборгованість за сплати платежів згідно умов договору.

06.09.2021 КП "Київтранспарксервіс" надіслало товариству з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" лист № 053/05-4005, у якому відповідач зазначив, що 28.07.2021 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено виїзд на обстеження паркувального майданчика за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка). Обстеженням було виявлені наступні порушення: на території паркувального майданчика перевищені межі ділянки схеми ОДР. Загальна площа земельної ділянки на якій ведеться діяльність 6050,00 м, на огородженій території можливе розміщення 242 паркувальник місць. Частково присутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів. Відсутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів. Не дотримані пожежні норми. Відсутній інформаційний стенд. На паркувальному майданчику здійснюється незаконна діяльність - розміщення автосалон Auto Podium з продажу транспортних засобів. Зазначені дії порушують п.п. 2.2.3, 2.2.5 договору. Виявлені порушення зафіксовано відповідним актом обстеження. У зв`язку з порушенням п.п. 2.2.3, 2.2.5 договору та не цільовим використанням паркувального майданчика, керуючись п.6.5 підпунктами б) та в) договору, КП "Київтранспарксервіс" було прийняте рішення про розірвання договору в односторонньому порядку з 01.09.2021 та направлено листа про розірвання договору (вих. №053/05-3463 від 04.08.2021). Також, відповідач просив позивача звільнити "Фіксовані місця для паркування".

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2021 співробітниками КП "Київтранспарксервіс" здійснено виїзд на обстеження паркувального майданчика за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка). Обстеженням було виявлено: відсутність дорожніх знаків ПДР, згідно схеми ОДР, відсутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів та місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів, загальна площа земельної ділянки на якій ведеться діяльність 6050,00 кв.м, не відповідає схемі ОДР (збільшена), згідно схеми ОДР кількість машиномість 171, фактична кількість місць для паркування 242, не дотримані пожежні норми, відсутній інформаційний стенд. На паркувальному майданчику розміщений автосалон Auto Podium з продажу транспортних засобів.

У відзиві відповідачем зазначено, що 04.08.2021 відповідачем направлено позивачу лист вих. №053/05-3463 щодо дострокового розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивачем зазначено, що ні вищезазначеного листа від 04.08.2021, ні акту обстеження від 28.07.2021 позивач не отримував.

Звертаючись з позовом до суду позивач вказує на відсутність порушень умов договору зі сторони позивача, вважає безпідставною та необґрунтованою односторонню відмову КП "Київтранспарксервіс" від договору надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2017-12/33 від 01.12.2017, а тому просить суд визнати недійсним односторонній правочин КП "Київтранспарксервіс" по достроковому розірванню договору № ДНП-2017-12/33 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017, викладені в листах №053/05-4005 від 06.09.2021 та №053/05-3463 від 04.08.2021.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, дійшов до висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення з боку позивача норм договору, а тому відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, передбаченого п.6.5 договору, а тому одностороння відмова відповідача від договору є недійсною.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Фактично предметом позовних вимог є вимоги позивача про визнання недійсним повідомлень про одностороннє розірвання договору.

Проаналізувавши зміст листів, які є предметом спору, суд дійшов висновку, що викладене у листах № 053/05-4005 від 06.09.2021 та № 053/05-3463 від 04.08.2021 рішення відповідача про дострокове розірвання договору за своєю правовою природою є правочином - односторонньою відмовою від договору.

Надаючи правову оцінку односторонній відмові відповідача від договору суд дійшов наступного висновку.

За змістом частини першої ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами (ч. 3 ст. 202 ЦК України).

У відповідності до ч. 5 ст. 202 ЦК України, до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зі змісту ст. 215 ЦК України вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2). У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3).

Статтею 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1).

За змістом наведених положень закону одностороння відмова від договору є юридичним фактом, який зумовлює його розірвання, отже є правочином, який має юридичні наслідки у вигляді припинення господарських правовідносин. Розірвання господарського договору може здійснюватися за згодою сторін і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак, окремі види договорів допускають можливість одностороннього розірвання договору. Крім того, право сторони на одностороннє розірвання договору може бути встановлене законом або безпосередньо у договорі.

У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Як було встановлено судом, листом вих. № 053/05-4005 від 04.09.2021 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку з порушенням п.п. 2.2.3, 2.2.5 договору та не цільовим використанням паркувального майданчика, керуючись п.6.5 підпунктами б) та в) договору, КП "Київтранспарксервіс" було прийняте рішення про розірвання договору в односторонньому порядку з посиланням на акт обстеження майданчика для паркування від 28.07.2021 проведеного співробітниками КП "Київтранспарксервіс".

В акті від 28.07.2021 зазначено, що комісія здійснила обстеження майданчика для паркування за адресою: м. Київ, просп. Бажана, майданчики № 1, № 2 (між вул. Л. Руденко та просп. П. Григоренка). Обстеженням встановлено, зокрема, що на паркувальному майданчику розміщений автосалон "Auto Podium" з продажу транспортних засобів.

Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи. (Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 08.10.2020 у справі № 910/11397/18).

Так, умовами п. 6.5 договору сторони передбачили, що сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку у будь-якому з наступних випадків:

а)у випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше ніж 30 календарних днів;

б) у випадку використання стороною-2 "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням;

в) в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим договором.

Тобто, підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є, зокрема, використання позивачем "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням.

В той же час, сторонами у договорі не конкретизовано підстави, які вважаються використанням стороною-2 "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням.

Пункт 4 Загальної частини Правил паркування транспортних засобів, затверджених поставною Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1342 (далі - правила) визначає спеціально обладнані майданчики для паркування як майданчики для паркування, розміщені поза межами проїзної частини вулиці або дороги та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху.

Паркуванням згідно вказаного пункту правил є розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції (пункт 8 правил).

Пунктом 24 Правил передбачено, що оператор зобов`язаний, зокрема, використовувати майданчик для паркування за призначенням.

Відтак, враховуючи відсутність погоджених сторонами у договорі конкретно визначених підстав, які слід розуміти як використання стороною-2 "Фіксованих місць для паркування" не за цільовим призначенням, за висновками суду в розумінні підпункту б) пункту 6.5 договору такою підставою може бути виключно діяльність позивача, пов`язана з використанням місць для паркування поза межами їх цільового призначення.

В пункті 1.1. договору передбачено, що сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 154 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 17 спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, майданчик № 1 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), майданчик № 2 (між вул. Л.Руденко та просп. П.Григоренка), в межах III територіальної зони паркування м. Києва (далі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, договором передбачене право позивача здійснювати послуги платного паркування транспортних засобів як для фізичних, так і для юридичних осіб.

В той же час, як встановлено рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2020 року по справі №910/15895/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" до Фізичної особи-підприємця Зінченка Олександра Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс", про припинення договору, 01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" (сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Зінченко Олександром Васильовичем (сторона-2) був укладений договір про надання послуг паркування транспортних засобів, відповідно до умов якого сторона-1 зобов`язалась надати послуги паркування транспортних засобів сторони-2 на території для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, проспект М.Бажана, майданчик №1, №2 (між вулицями Л.Руденко та П.Григоренко), а сторона-2 зобов`язалась провести оплату наданих послуг сторони-1 та дотримуватись умов даного договору (п.1.1 договору). Відповідно до умов п.1.2 договору замовнику надається 60 місць для паркування транспортних засобів.

Так, судом в межах справи № 910/15895/19 встановлено, що наявність рекламної вивіски на паркувальних місцях Фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем не заперечується, однак з наданих суду у відзиві пояснень вбачається, що відповідач має зареєстровану торгову марку "Auto Podium ", дійсно розмістив рекламну вивіску на території майданчиків для паркування, наданих йому за договором, однак місце здійснення господарської діяльності у відповідача - м. Миколаїв, вул. Садова, 25а та м.Київ, вул. Нижній Вал, 15а. З наданого відповідачем (Фізичною особою-підприємцем Зінченка Олександром Васильовичем) договору оренди нерухомого майна від 31.08.2018 відповідач, як орендар, взяв у строкове платне користування частину асфальтованого майданчика на пристанційній території АС "Поділля" площею 756,0кв.м, розміщене за адресою м. Київ, вул. Нижній Вал, 15А, з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу автомобілів.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Колегія суддів відзначає, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).

Тобто, в межах справи № 910/15895/19 судом встановлено відсутність здійснення Фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем, з яким у позивача укладено договір надання послуг паркування транспортних засобів та за яким зареєстровано торгову марку "Auto Podium", на спірній території майданчика для паркування господарської діяльності.

Оскільки умовами договору позивачу надано право здійснювати послуги платного паркування транспортних засобів для юридичних осіб, що ним було реалізовано шляхом укладення з фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем відповідного договору, а тому у даному випадку відсутні підстави, які б підтверджували вчинення позивачем дій, пов`язаних з використанням місць для паркування поза межами їх цільового призначення. Розміщення рекламної вивіски фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем не може бути підтвердженням використання позивачем майданчика не за цільовим призначенням.

Колегія суддів також відхиляє посилання скаржника на п. 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008р. № 1051/1051, яким передбачено, що особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами.

У даному випадку колегією суддів апеляційного господарського суду не встановлено здійснення позивачем, як оператором, діяльності, яка відрізняється від надання платних послуг з паркування транспортних засобів (з огляду на укладений між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем договір про надання послуг паркування транспортних засобів).

Також є необґрунтованим посилання на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020, у справі № 910/13145/19, оскільки під час розгляду даної справи не існувало рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.08.2020 у справі № 910/15895/19, яким було встановлено відсутність здійснення Фізичною особою-підприємцем Зінченком Олександром Васильовичем на спірній території майданчика для паркування господарської діяльності з розміщення автосалону "Auto Podium".

А тому, у даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем дій, пов`язаних з використанням місць для паркування поза межами їх цільового призначення, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, передбаченого п.п. б) п. 6.5. договору.

Стосовно інших порушень, які були зазначені в акті від 28.07.2021, а саме: відсутність дорожніх знаків ПДР, згідно схеми ОДР, відсутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів та місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів, загальна площа земельної ділянки на якій ведеться діяльність 6050,00 кв.м, не відповідає схемі ОДР (збільшена), згідно схеми ОДР кількість машиномість 171, фактична кількість місць для паркування 242, не дотримані пожежні норми, відсутній інформаційний стенд, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2 договору сторона-2, зокрема:

п.2.2.3 здійснює експлуатацію "Фіксованих місць для паркування" згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування у відповідності до умов цього Договору, схеми організації дорожнього руху;

п. 2.2.4 зобов`язується утримувати "Фіксовані місця для паркування" та прилеглу територію в належному санітарному стані, з дотриманням правил благоустрою, норм і правил протипожежної безпеки, здійснює прибирання території та вивезення сміття, листя та снігу.

п.2.2.5 зобов`язується облаштувати та експлуатувати не більшу кількість місць для паркування транспортних засобів, ніж передбачено умовами договору.

В той же час, не виконання передбачених п.2.2. договору зобов`язань не є підставою, яка надає відповідачу права відповідно до п. 6.5. договору достроково розірвати договір в односторонньому порядку.

Таким правом відповідач не наділений із посиланням на п.п. в) п. 6.5. договору, оскільки ні договір, ні чинне законодавство, не пов`язує права відповідача, у випадку неналежного виконання позивачем своїх зобов`язань, передбачених п. 2.2. договору, достроково розірвати договір в односторонньому порядку.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті від 28.07.2021 зазначено, зокрема, загальна площа земельної ділянки на якій ведеться діяльність 6050,00 кв.м, не відповідає схемі ОДР (збільшена), проте будь-яких доказів такого збільшення та проведення відповідних обмірів матеріали справи не містять.

Крім того, зазначено, що відсутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів та місця стоянки транспортних засобів, які перевозять інвалідів, проте робить висновок, що фактична кількість місць для паркування 242, хоча згідно схеми ОДР кількість машиномість 171. В той же час, як вірно вказав суд першої інстанції, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем здійснювалась експлуатація більшої кількості місць для паркування.

Отже, твердження відповідача про порушення позивачем умов договору щодо експлуатації більшої кількості місяць для паркування, ґрунтуються на припущеннях відповідача за відсутності встановлення перевищення меж виміряної ділянки по відношенню до встановленою схемою організації дорожнього руху та обсягів такого перевищення.

А тому, оскільки під час розгляду справи відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами настання обставин, які є підставою для одностороннього розірвання договору від 01.12.2017 № ДНН-2017-12/33, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що правочин щодо розірвання договору, вчинений відповідачем шляхом надсилання листа № 053/05-3463 від 04.08.2021, є неправомірним, таким що суперечить умовам договору та вимогам законодавства, у зв`язку з чим позовна вимога про визнання його недійсним обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.

У вимозі позивача в частині визнання недійсним одностороннього правочину КП "Київтранспарксервіс" по достроковому розірванню договору № ДНП-2017-12/33 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017, викладеного в листі № 053/05-4005 від 06.09.2021 суд першої інстанції відмовив.

З огляду на доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, рішення в цій частині він не оскаржує.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2022 у справі № 910/19481/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/19481/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 12.12.2022.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Л.П. Зубець

В.В. Сулім