Постанова

від 04.04.2023 по справі 910/19481/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/19481/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" - Кліндухова П.В.,

відповідача - комунального підприємства "Київтранспарксервіс" - Полішко Л.О.,

розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022

(суддя Мудрий С.М.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022

(головуючий суддя Гаврилюк О.М., судді Зубець Л.П. і Сулім В.В.)

зі справи № 910/19481/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СЛ-Плюс" (далі - Товариство)

до Підприємства

про визнання недійсним одностороннього розірвання договору.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов подано про визнання недійсним одностороннього розірвання договору; позивач просив визнати недійсним односторонній правочин Підприємства з дострокового розірвання договору від 01.12.2017 №ДНП-2017-1233 (далі - Договір) про надання в експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів (далі - ФМПТЗ), який (правочин) викладено в листі від 13.07.2021 №053/05-370.

У подальшому позивачем подано до господарського суду уточнення до позовної заяви, в якому він просив суд визнати недійсним односторонній правочин Підприємства з дострокового розірвання Договору, який (правочин) викладено в листах від 06.09.2021 №053/05-4005 та від 04.08.2021 №053/05-3463.

2. Позов обґрунтовано відсутністю порушень умов Договору зі сторони позивача, безпідставністю та необґрунтованістю односторонньої відмови Підприємства від Договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022: позов задоволено частково; визнано недійсним односторонній правочин Підприємства з дострокового розірвання договору № ДНП-2017-12/33 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування транспортних засобів від 01.12.2017, викладений у листі №053/05-3463 від 04.08.2021; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 135 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю доказів порушення позивачем умов Договору, а відтак - і підстав для його одностороннього розірвання, передбаченого пунктом 6.5 цього договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, а судові витрати покласти на позивача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях при застосуванні статей 203, 215 Цивільного кодексу України не було враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №922/780/21, від 10.02.2022 у справі №922/1372/21, від 20.07.2022 у справі 910/21039/20, від 24.04.2020 у справі №522/25151/14-ц, від 07.10.2020 у справі №626/1063/17, від 25.11.2020 у справі №162/471/17, від 15.05.2020 у справі №904/3938/18, від 09.07.2020 у справі № 910/9641/19, та рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, без урахування висновку щодо застосування частини третьої статті 269 ГПК України, викладеного у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №916/1128/21, від 19.01.2021 у справі №910/12791/19.

Доводи іншого учасника справи

7. Товариство у відзиві на касаційну скаргу: заперечує проти її доводів, вважає, що вони (доводи) не засновані на вимогах чинного законодавства України та суперечать фактичним обставинам справи, зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій; просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ, ТА ЇХНІХ ВИСНОВКІВ

8. Підприємством (сторона-1) та Товариством (сторона-2) укладено Договір про надання права на експлуатацію ФМПТЗ, за умовами якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 154 місць для платного паркування транспортних засобів (ТЗ), а також 17 спеціальних місця для безкоштовного паркування ТЗ, які перевозять інвалідів, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

9. Відповідно до пунктів 6.5, 6.6 Договору:

- сторона-1 має право достроково розірвати цей договір в односторонньому порядку в будь-якому з таких випадків: а) у випадку, якщо сторона-2 не здійснила оплату в обсязі, встановленому розділом 3 цього договору, і таке порушення триває більше ніж 30 календарних днів; б) у випадку використання стороною-2 ФМПТЗ не за цільовим призначенням; в) в інших випадках, передбачених законодавством України та (або) цим договором;

- про дострокове розірвання Договору сторона-1 надсилає стороні-2 письмове повідомлення не менш, ніж за 15 календарних днів до дати розірвання Договору. Повідомлення надсилається в порядку, визначеному пунктом 8.4 даного договору. Договір є розірваним на 31-й календарний день з дати отримання повідомлення стороною-2.

10. Підприємство надіслало Товариству листа від 13.07.2021 № 053/05-3070, в якому зазначило, що: 13.07.2021 співробітниками Підприємства обстежено два паркувальні майданчики № 1 і № 2 у Дарницькому районі м. Києва і встановлено, що на території паркувального майданчика відсутні дорожні знаки ПДР та дорожня розмітка, що позначає місця стоянки автомобілів та місця стоянки ТЗ, які перевозять інвалідів. Не дотримані пожежні норми. Відсутній інформаційний стенд. Санітарний стан незадовільний. Також на паркувальному майданчику розміщено автосалон Auto Podium з продажу ТЗ. Такі дії порушують пункти 2.2.2, 2.2.3, 2.2.5 Договору. Виявлені порушення зафіксовано відповідним актом обстеження.

11. У відповідь позивач повідомив відповідача про використання, облаштування та утримання паркувальних майданчиків відповідно до вимог законодавства.

12. Підприємство 06.09.2021 надіслало Товариству листа № 053/05-4005, в якому зазначило про виїзд співробітників Підприємства 28.07.2021 на обстеження паркувальних майданчиків № 1 і № 2. За результатами виявлено порушення: на території майданчика перевищені межі ділянки схеми ОДР. Загальна площа земельної ділянки, на якій ведеться діяльність, 6050 м, на огородженій території можливе розміщення 242 паркувальних місць. Частково присутня дорожня розмітка. Відсутня дорожня розмітка, що позначає місця стоянки ТЗ, які перевозять інвалідів. Не дотримані пожежні норми. Відсутній інформаційний стенд. На майданчику незаконно розміщено автосалон Auto Podium з продажу ТЗ. Зазначені дії порушують пункти 2.2.3, 2.2.5 Договору. Порушення зафіксовано актом обстеження.

У зв`язку з порушенням умов Договору та нецільовим використанням паркувального майданчика і на підставі підпунктів "б" і "в" пункту 6.5 Договору Підприємством було прийнято рішення про розірвання Договору в односторонньому порядку з 01.09.2021 та направлено листа про це (вих. №053/05-3463 від 04.08.2021). Також відповідач просив позивача звільнити ФМПТЗ.

13. Позивачем зазначено, що ні листа від 04.08.2021 № 053/05-3463 щодо розірвання Договору, ні акта обстеження від 28.07.2021 він не отримував.

14. Підставою для розірвання договору в односторонньому порядку є, зокрема, використання позивачем ФМПТЗ не за цільовим призначенням. Водночас сторонами у Договорі не конкретизовано підстави, які вважаються використанням стороною-2 ФМПТЗ не за цільовим призначенням.

15. Договором передбачено право позивача здійснювати послуги платного паркування ТЗ як для фізичних, так і для юридичних осіб.

16. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.08.2020 у справі №910/15895/19 за позовом Товариства до ФОП Зінченка О.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Підприємство, про припинення договору, встановлено: 01.01.2020 Товариством (сторона-1) і ФОП Зінченком О.В. (сторона-2) було укладено договір про надання послуг паркування ТЗ, за умовами якого сторона-1 зобов`язалася надати послуги паркування ТЗ сторони-2 на майданчиках №1, №2, а сторона-2 зобов`язалася провести оплату послуг сторони-1 та дотримуватися умов даного договору. Відповідно до останнього замовнику надається 60 місць для паркування ТЗ.

Cудом у межах справи № 910/15895/19 встановлено, що наявність рекламної вивіски на паркувальних місцях ФОП Зінченком О.В. не заперечується, однак він має зареєстровану торгову марку "Auto Podium " і дійсно розмістив рекламну вивіску на території майданчиків для паркування, наданих йому за договором, але місце здійснення ним господарської діяльності у відповідача - м. Миколаїв, вул. Садова, 25а та м. Київ, вул. Нижній Вал, 15а. З наданого ФОП Зінченком О.В. договору оренди нерухомого майна від 31.08.2018 вбачається, що він як орендар узяв у строкове платне користування частину асфальтованого майданчика на пристанційній території АС "Поділля" площею 756 кв.м, розміщене за адресою м. Київ, вул. Нижній Вал, 15а, з метою розміщення торговельного об`єкту з продажу автомобілів.

Отже, в межах справи № 910/15895/19 судом встановлено відсутність здійснення ФОП Зінченком О.В., з яким позивачем укладено договір надання послуг паркування ТЗ та за яким зареєстровано торгову марку "Auto Podium", на спірній території майданчика для паркування і господарської діяльності.

Розміщення ФОП Зінченком О.В. рекламної вивіски не може бути підтвердженням використання позивачем майданчика не за цільовим призначенням.

17. Судом не встановлено здійснення позивачем діяльності, яка відрізнялася б від надання платних послуг з паркування ТЗ (з огляду на укладений позивачем і ФОП Зінченком О.В. договір про надання послуг паркування ТЗ).

18. Необґрунтованим є посилання відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020) у справі № 910/13145/19, оскільки під час розгляду даної справи не існувало рішення господарського суду Миколаївської області від 13.08.2020 у справі № 910/15895/19, яким було встановлено відсутність здійснення ФОП Зінченком О.В. на спірній території майданчика для паркування і господарської діяльності з розміщення автосалону "Auto Podium".

19. У матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджували б вчинення позивачем дій, пов`язаних з використанням місць для паркування поза межами їх цільового призначення, у зв`язку з чим у відповідача відсутні були підстави для розірвання Договору, передбачені підпунктом "б" пункту 6.5 останнього.

20. Стосовно інших порушень, зазначених в акті від 28.07.2021, судами вказано, що ні Договір, ані чинне законодавство не наділяють відповідача правом у таких випадках достроково розривати Договір в односторонньому порядку.

21. Також в акті від 28.07.2021 зазначено, що загальна площа земельної ділянки, на якій ведеться діяльність - 6050 кв.м, не відповідає схемі ОДР (збільшена), проте будь-яких доказів цього матеріали справи не містять.

Також не подано доказів порушення позивачем умов Договору у зв`язку з експлуатацією більшої кількості місяць для паркування, ніж передбачено цим договором.

22. Апеляційною інстанцією вказано, що суд першої інстанції відмовив у вимозі позивача в частині визнання недійсним одностороннього правочину Підприємства з дострокового розірвання Договору, викладеного в листі відповідача від 06.09.2021 № 053/05-4005. Рішення місцевого господарського суду в цій частині не оскаржується.

АКТИ ЗАКОНОДАВСТВА І ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Причиною спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину.

24. Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

З огляду на приписи частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, зокрема, частини першої статті 203 названого Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

25. Згідно з частинами першою, третьою статті 651 Цивільного кодексу України:

- розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом;

- у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України також визначено, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

26. Попередніми судовими інстанціями у розгляді даної справи з`ясовано і Підприємством не спростовано, що останнє не довело належними доказами настання (наявність) обставин, які могли б бути підставами для одностороннього розірвання Підприємством Договору.

27. Односторонній правочин щодо такого розірвання суперечить наведеним положенням частини першої статті 651 Цивільного кодексу України та частині першій статті 188 Господарського кодексу України, які допускають одностороннє (без згоди сторін) розірвання договору лише у випадках, встановлених договором або законом, тим часом як відповідачем, як зазначалося, не доведено в судах попередніх інстанцій наявності такого випадку (випадків).

Викладене було достатньою підставою для визнання оспорюваного правочину щодо одностороннього розірвання Договору недійсним згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи було застосовано усі наведені в пунктах 24, 25, 27 цієї постанови норми Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, чим спростовуються доводи скаржника про те, що судами нібито лише "зроблено посилання на загальні статті щодо недійсності (ст. 22, 203, 215 ЦКУ)".

28. У зв`язку з наведеним не знаходять підтвердження й доводи скаржника стосовно неврахування попередніми судовими інстанціями правових висновків Верховного Суду, наведених у постановах останнього, зазначених у пункті 6 даної постанови.

29. Не приймається посилання скаржника стосовно недолучення судом до справи "доказів відправки листа № 053/05-3463 від 04.08.2021, чим суд порушив права КП "Київтранспарксервіс" та приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України".

Натомість зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що справу судами розглянуто з урахуванням зазначеного листа Підприємства, більш того, саме він вказаний у резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

30. Також скаржник посилався на те, що він "приводячи обстеження неодноразово встановлював у Актах обстеження майданчика для паркування від 13.07.2021 року та 28.07.2021 року, що загальна площа земельної ділянки, на якій ведеться діяльність 6050 м2 не відповідає схемі ОДР (організації дорожнього руху) та збільшена. Тобто фактично ТОВ "СЛ-Плюс" отримавши в управління майданчик № 1 та № 2 у встановлених схемою ОДР межах 35 метрів ширина та 60 метрів довжиною кожен (4200 м2) розмістив та огородив земельну ділянку більшою площею встановивши безпідставно огорожу та тимчасові споруди".

Проте судами попередніх інстанцій встановлено та скаржником не спростовано відсутність доказів збільшення земельної ділянки до 6050 кв.м, у т.ч. доказів проведення відповідних обмірів, та збільшення Товариством кількості місць для паркування.

Поряд з тим суд касаційної інстанції в силу імперативного припису частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові судів попередніх інстанцій чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. Суд погоджується з доводами Товариства, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, в тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Таким чином, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Підприємства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати

33. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Київтранспарксервіс" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2022 зі справи № 910/19481/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова