ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2022 р. м. УжгородСправа № 907/31/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача 1 Фонду Державного майна України, м. Ужгород
позивача 2 Державного підприємства «Агропромислово-торгове підприємство «Бобовище», с. Бобовище Мукачівського району
до відповідача 1 Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден.Філд», м. Київ
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Бобовищенської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області
про визнання недійсним договору оренди землі
Секретар судового засідання Соханич В.М.
За участю представників сторін:
Від прокуратури Стець В.М. прокурор
Від позивача 1 не з`явився
Від позивача 2 - не з`явився
Від відповідача 1- не з`явився
Від відповідача 2 не з`явився
Від третіх осіб не з`явилися
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ
Прокурор заявив позов в інтересах держави, яким просить визнати недійсним укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден.Філд» договір оренди землі №40/57-18-ДО від 12.07.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224257409,00 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 92, 116, 149, 152, 156 Земельного кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.02.2021 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.03.2021, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
16.02.2021 відповідач 1 Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області подало відзив на позовну заяву.
05.03.2021 прокурор подав відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 02.03.2021 суд задовільнив заяву Фонду державного майна про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції та відклав підготовче засідання на 30.03.2021.
17.03.2021 представник позивача 1 Фонду Державного майна України подав пояснення щодо позову.
18.03.2021 представник позивача 2 Державного підприємства «Агропромислово-торгове підприємство «Бобовище» подав клопотання просив розглядати справу без участі його представника.
Ухвалою від 05.04.2021 було призначене наступне засідання на 21.04.2021, у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності головуючим у справі суддею.
Ухвалою від 21.04.2021 постановлено продовжити підготовче засідання на 30 днів та призначено наступне підготовче засідання на 20.05.2021.
20.05.2021 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 16.06.2021.
Ухвалою від 29.06.2021 було призначене наступне підготовче засідання на 21.07.2021, так як підготовче засідання після перерви не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
13.07.2021 прокурор подав додаткові пояснення по справі.
Ухвалою від 21.07.2021 постановлено продовжити підготовче засідання після оголошення перерви 18.08.2021.
Ухвалою від 18.08.2021 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідачів: Бобовищенську та Івановецьку сільські ради та відкладено підготовче засідання на 20.10.2021
У справі проведено підготовче провадження, за наслідками якого судом констатовано, що учасники справи в повній мірі скористалися наданими їм процесуальними правами, в зв`язку з чим ухвалою суду від 20.10.2021 підготовче провадження судом закрито, а справу призначено до розгляд справи по суті.
05.12.2022 прокурор подав до суду клопотання про долучення доказів, які суд бере до уваги, оскільки про існування вказаних доказів прокурору стало відомо вже після закриття підготовчого засідання та переходу до розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
13.12.2022 до суду надійшло клопотання Держгеокадастру в Закарпатській області про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням його представника на лікарняному, однак доказів непрацездатності представника відповідача 1 не надано. З огляду на наведене, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи. Крім того, явка сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою, відтак суд розглядає справу без участі представників сторін.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Правова позиція прокурора
Прокурор стверджує, що ним виявлено факт порушення вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області при розпорядженні земельними ділянками державного підприємства «Агропромислово - торгове підприємство «Бобовище» (далі - АПТП «Бобовище») та передачі їх в оренду ТОВ «Голден.Філд». Прокурор вважає, що договір оренди землі №40/57-18-ДО від 12.07.2018 підлягають визнанню недійсними, оскільки спірні земельні ділянки перебувають у користуванні АПТП «Бобовище», яке є правонаступником прав та обов`язків радгосп-заводу «Бобовищенський», а відтак ГУ Держгеокадастру не може розпоряджатися вказаними земельними ділянками.
Правова позиція позивача 1
Позивач 1 Фонд Державного майна України подав пояснення щодо позову, в яких зазначив, що ГУ Держгеокадастру незаконно відчужило спірну земельну ділянку, яка належала землекористувачу на праві постійного користування, всупереч нормам земельного законодавства. Крім того, зазначає, що повністю підтримує позицію прокурора, викладену у позоній заяві.
Правова позиція позивача 2
Представник позивача 2 Державного підприємства «Агропромислово-торгове підприємство «Бобовище» подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги прокурора підтримує та просить задоволити позов.
Заперечення відповідача 1
Представник відповідача 1 проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові повністю, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву. Відповідач 1 пояснює, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту на території Бобовищенської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення державної власності, розпорядником яких є Головне управління. Відведення здійснювалось за рахунок земельних ділянок, які сформовані в результаті інвентаризації земель сільсько-господарського призначення державної власності та належить Головному управлінню. Крім того, відповідач 1 заявляє, що заступником Керівника Закарпатської обласної прокуратури невірно встановлено правонаступництва прав та обов`язків, а відповідно подано позов в особі органу, який не має законних підстав для звернення до суду з таким позовом.
Заперечення відповідача 2
Відповідач 2 не подав до суду жодних пояснень чи заперечень по суті спору.
Треті особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Не подали жодних пояснень.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Закарпатською обласною прокуратурою в ході здійснення представницьких повноважень вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства при розпорядженні земельними ділянками державної власності на території Мукачівського району.
Так, за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт порушення вимог земельного законодавства Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області при розпорядженні земельними ділянками державного підприємства «Агропромислово - торгове підприємство «Бобовище» (далі - АПТП «Бобовище») та передачі їх в оренду ТОВ «Екокошет».
Наказом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області (далі - Управління) №49 від 22.02.2018 «Про включення до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах включено 14 земельних ділянок, загальною площею 559,6741 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Бобовищенської сільської ради (за межами населеного пункту) Мукачівського району.
На підставі наказу Управління №977-сг від 21.05.2018 «Про проведення земельних торгів у формі аукціону» (із змінами внесеними відповідно до наказу №1077-сгт від 07.07.2018) земельна ділянка з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038 була виставлена на земельні торги (аукціон) для передачі її у користування на умовах оренди.
Так, за результатами проведення 12.07.2018 вказаного аукціону, інформація про який міститься за інтернет посиланням: http://torgv.land.gov.ua/auction/lot-card/23590, право на оренду земельної ділянки втримало товариство з обмеженою відповідальністю «Голден.Філд», у зв`язку з чим, між Управлінням та вказаним товариством укладено договір оренди землі №40/57-18-ДО від 12.07.2018, згідно з яким ТОВ «Голден.Філд» передано в користування земельну ділянку за кадастровим №2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн.
Державна реєстрація вказаного договору оренди землі проведена 19.07.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241182495 від 20.01.2021.
Судом встановлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995, виданого Бобовищенською сільською радою народних депутатів Мукачівського району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1, радгоспу - заводу «Бобовищенський» с. Бобовище Мукачівського району, передано в користування на території Бобовищенської сільської ради земельні ділянки загальною площею 763,60 га.
28.03.1995, на підставі розпорядженням голови Мукачівської районної ради народних депутатів № 152 від 17.11.1994, була змінена назва зазначеного підприємства з радгосп-завод «Бобовищенський» на Аграрно-виробничо-торгівельне підприємство «Бобовище».
Після створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме 23.03.1998, змінено назву Аграрно-виробничо-торгівельного підприємства «Бобовище» на державне агропромислове підприємство «Бобовище», а також змінено організаційно-правову форму такого з комунального на державне.
18.07.2001, Мукачівською районною державною адміністрацією шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, назву вказаного підприємства змінено з державного агропромислового підприємства «Бобовище» на Агропромислове-торгове підприємство «Бобовище», яка є актуальною й на даний час.
Ця інформація щодо назви та організаційно-правової форми АПТП «Бобовище» відображена в довідці Головного управління статистики у Закарпатській області №03.5-09/82/1049 від 04.04.2018, а також в такій зазначається, що державна реєстрація радгоспу - заводу «Бобовищенський» проведена 11.11.1946, ідентифікаційний код - 00413895.
Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 00413895, вбачається, що АПТП «Бобовище» 01.01.1993 взято ГУ ДПС в Закарпатській області на облік як платника єдиного внеску, а 12.04.1994 взято на облік Головним управлінням регіональної статистики, що також свідчить про тотожність вищевказаних підприємств.
ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ Й ОЦІНКА СУДУ
Предметом позовних вимог у даній справі є визнання недійсним договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Голден.Філд №40/57-18-ДО від 12.07.2018, згідно з яким ТОВ «Голден.Філд» передано в користування земельну ділянку за кадастровим №2122780400:03:000:0038, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн.Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно зі статтею 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.116 Земельний кодекс України (далі - ЗК України від 25.10.2001) юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Статтею 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною 2 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Частиною 2 статті 149 ЗК України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Як вбачається з інформації, що міститься у листі Фонду державного майна України №10-38-23097 від 12.11.2020, адресованого на адресу обласної прокуратури, АПТП «Бобовище» та зазначеним державним органом у відповідності до ч.2 ст.149 3К України, згода на вилучення земельної ділянки, кадастровий номер - 2122780400:03:000:0038 не надавалась.
Згідно п.2 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до пункту «в» ч.3 ст.152 ЗК України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Щодо клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду
У клопотанні відповідач 1 просить залишити позов без розгляду, мотивуючи це тим, що вважає безпідставним звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Агропромислово-торгове підприємство "Бобовище". Стверджує, що оскаржуючи накази Головного управління з підстав їх незаконності та зазначаючи відповідачем Головне управління, прокурор мав визначити підставою для представництва в суді законних інтересів держави відсутність органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Статтею 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч.5).
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 викладено наступну правову позицію: "З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області одним зі співвідповідачів у справі та заявив вимогу про визнання недійсними договорів оренди, Суд вважає, що висновок відповідача 1 про неможливість захисту прокурором інтересів держави за вимогами, які заявив прокурор є помилковим.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами Великої Палати Верховного Суду про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як позивач, й відхиляє як необґрунтовані аргументи наведені у клопотанні відповідача 1.
У пунктах 77- 81, 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено такий правовий висновок:
"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Щодо правонаступництва
Судом встановлено, що на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995, виданого Бобовищенською сільською радою народних депутатів Мукачівського району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №1, радгоспу - заводу «Бобовищенський» с. Бобовище Мукачівського району, передано в користування на території Бобовищенської сільської ради земельні ділянки загальною площею 763,60 га.
28.03.1995, на підставі розпорядженням голови Мукачівської районної ради народних депутатів № 152 від 17.11.1994, була змінена назва зазначеного підприємства з радгосп-завод «Бобовищенський» на Аграрно-виробничо-торгівельне підприємство «Бобовище».
Після створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме 23.03.1998, змінено назву Аграрно-виробничо-торгівельного підприємства «Бобовище» на державне агропромислове підприємство «Бобовище», а також змінено організаційно-правову форму такого з комунального на державне.
18.07.2001, Мукачівською районною державною адміністрацією шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, назву вказаного підприємства змінено з державного агропромислового підприємства «Бобовище» на Агропромислове-торгове підприємство «Бобовище», яка є актуальною й на даний час.
Ця інформація щодо назви та організаційно-правової форми АПТП «Бобовище» відображена в довідці Головного управління статистики у Закарпатській області №03.5-09/82/1049 від 04.04.2018, а також в такій зазначається, що державна реєстрація радгоспу - заводу «Бобовищенський» проведена 11.11.1946, ідентифікаційний код - 00413895.
Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої за ідентифікаційним кодом юридичної особи - 00413895, вбачається, що АПТП «Бобовище» 01.01.1993 взято ГУ ДПС в Закарпатській області на облік як платника єдиного внеску, а 12.04.1994 взято на облік Головним управлінням регіональної статистики, що також свідчить про тотожність вищевказаних підприємств.
Крім того, матеріалами справи доведено, що 28.04.1994 радгосп-завод «Бобовищенський» перейменовано в Агропромисловоторгову фірму «Троянда», а 17.11.1994 Агропромисловоторгову фірму «Троянда» перейменовано в Агропромисловоторгове підприємство «Бобовище», а також перереєстрацію у зв`язку із зміною назв підприємства статутів останнього. При цьому, вказані реєстраційні дії не охоплюються поняттям реорганізації.
В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що 16.02.2018 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Закарпатській області - заступником начальника Управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління Дерхсгеокадастру у Закарпатській області Завадяк Ліонеллою Михайлівною проведено перевірку та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельні ділянки, висновком якого зазначено що - «Агропромислове торгове підприємство «Бобовище» на сьогодні не має правових підстав для користування земельними ділянками відповідно до виданих радгосп-заводу «Бобовищенський» державних актів»
Суд не погоджується з цим мотивуванням виходячи з таких міркувань.
Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовну презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 6 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 17 червня 2020 року у справі № 826/10249/18 (провадження № 11-771апп19). Отже, відсутність у ЄДР відомостей про правонаступництво юридичної особи не позбавляє заінтересовану сторону права доводити наявність правонаступництва.
Правонаступництво, як правило, зазначається в установчих документах суб`єкта господарювання.
Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» ( далі - ЄДРПОУ) у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.
У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом.
В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.
Тому факт правонаступництва може бути підтверджений установчими документами, витягом з ЄДР або судовим рішенням, яким встановлені обставини щодо правонаступництва.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» від 02 квітня 2002 року № 449 раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Крім того, як вбачається з листа директора АПТП «Бобовище» № 153 від 02.07.2001 адресоване на адресу райдержадміністрації, 18.07.2001 Мукачівською районною державною адміністрацією здійснювалась перереєстрація статуту підприємства у зв`язку з передачею державних підприємств з управління державного органу «Укрсадвинпром», зокрема АПТП «Бобовище», до управління Мінагрополітики України.
Наведене спростовує позицію ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про те, що 18.07.2001 мала місце ліквідація державного підприємства та утворення іншого.
Таким чином, з наведеного вбачається, що незважаючи на неодноразові зміни в назві та організаційно-правовій формі, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗК №001365 від 11.04.1995 є чинним, правопосвідчувальним документом АПТП «Бобовище» (правонаступника радгосп-заводу «Бобовищенський») на земельні ділянки загальною площею 763,60 га, розташовані на території Бобовищенської сільської ради Мукачівського району. Відтак, суд констатує, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачі не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані прокурором докази в сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір належить стягнути з відповідачів порівно з кожного по 1 135 грн.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1.Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Визнати недійсним договір оренди землі №40/57-18-ДО від 12.07.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та товариством з обмеженою відповідальністю «Голден.Філд», згідно якого вказаному товариству передано в користування земельну ділянку з кадастровим номером 2122780400:03:000:0038, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 185,2678 га, ринковою вартістю 224 257 409,00 грн.
3.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88000, ідентифікаційний код юридичної особи - 39766716) на користь Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2 а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) сплачений судовий збір в розмірі 1 135,00 грн (тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).
4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Голден.Філд» (вул. Мала Житомирська, 9-Б, Шевченківський район, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи - 42025001) на користь Закарпатської обласної прокуратури (вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02909967) сплачений судовий збір в розмірі 1 135,00 грн (тисяча сто тридцять п`ять гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядаєтьсяhttp://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 13.12.2022
Суддя Л.В. Андрейчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2022 |
Оприлюднено | 15.12.2022 |
Номер документу | 107830275 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про припинення права користування земельною ділянкою щодо припинення права оренди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні