Ухвала

від 06.12.2022 по справі 346/918/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/918/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.12.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83"

вул. Моцарта, 83/24, м. Коломия, 78200

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулося до Коломийського міськрайонного суду з позовом до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Наша оселя 83" №7 від 15.09.2018.

Відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду від 15.03.2022, суд відмовив у задоволенні клопотання голови Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" ОСОБА_2 про закриття провадження у справі; відмовив у задоволення позову ОСОБА_1 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" про визнання недійсним на скасування рішення загальних зборів №7 від 15.09.2018.

Згідно з постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08.06.2022, суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; скасував рішення Коломийського міськрайонного суду від 15.03.2022; закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Наша оселя 83" №7 від 15.09.2018; роз"яснив ОСОБА_1 , що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 09.06.2022, суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією; передав справу за позовом ОСОБА_1 до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" про визнання недійсним рішення загальних зборів до Господарського суду Івано-Франківської області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану справу №346/918/19 передано на розгляд судді Рочняк О. В.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2022, суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

15.07.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 13.07.2022 (вх.№8753/22) про усунення недоліків позовної заяви, до якої приєднано дублікат квитанції №0.0.1284127617.1 від 01.03.2019 на суму 768 грн 40 коп. та оригінал квитанції №12-13605080/С від 12.07.2022 на суму 1152 грн 60 коп.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.07.2022, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 15.08.2022; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

В підготовчому засіданні 15.08.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12.09.2022, про що позивач повідомлений під розписку, а відповідач ухвалою-повідомленням.

09.09.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 06.09.2022 (вх.№11862/22).

В підготовчому засіданні 12.09.2022 представник позивач заявила усне клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості надати відповідь на відзив, яке суд задовольнив та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 28.09.2022, про що позивач повідомлений під розписку, а відповідач ухвалою-повідомленням.

За результатами підготовчого засідання 28.09.2022 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.10.2022.

В судовому засіданні 26.10.2022 суд задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 21.11.2022, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідача ухвалою-повідомленням.

В судовому засіданні 21.11.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.12.2022.

21.11.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 21.11.2022 (вх.№15885/22) про приєднання до матеріалів справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об"єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку у м.Коломия, вул. Моцарта, 83).

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Белеш та інші проти Чеської Республіки").

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ейрі проти Ірландії" та "Станєв проти Болгарії". Ця гарантія є одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Претто та інші проти Італії").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Клінік дез Акація та інші проти Франції" вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 "Міжнародного пакту про політичні та громадянські права", який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Разом з тим, суд враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18". У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив: "Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 3 статті 269 ГПК України, відмовив у прийнятті додаткових доказів, наданих позивачем, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, залишивши при цьому поза увагою, що ТОВ "Азотфострейд" звертався до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення до стадії підготовчого провадження для подання доказів у зв`язку із обставинами, зазначеними відповідачем у відзиві. Отже висновок суду апеляційної інстанції про неприйняття наданих позивачем доказів на підставі зазначеної норми є передчасним".

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суд першої інстанції за наявності певних обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

За приписами ст. 177 та ст. 182 ГПК України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; здійснення інших дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Норми Господарського процесуального кодексу України не містять прямої вказівки на можливість суду на стадії розгляду справи по суті ухвалювати рішення про повернення до стадії підготовчого провадження, проте суд вважає, що за будь-яких обставин при здійсненні правосуддя слід керуватись завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, тому у разі виникнення необхідності суд вправі вчинити таке повернення, не допускаючи відмови у реалізації цієї дії виключно з підстав відсутності окремої процесуальної норми, тобто уникаючи проявів надмірного формалізму.

В силу положень Господарського процесуального кодексу України витребування і долучення доказів може бути здійснено судом до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Водночас суд позбавлений права у випадку виникнення необхідності витребовувати і долучати докази під час розгляду її по суті. Неповне з`ясування обставин може спричинити негативні юридичні наслідки для сторін.

Враховуючи викладене вище, з метою справедливого та неупередженого вирішення спору у справі, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів, забезпечення додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, з огляду на необхідність встановлення фактичних обставин, що мають значення для розгляду цієї справи та вирішення питання про долучення до справи додаткових доказів, а також витребування в порядку ч. 4 статті 74 ГПК України доказів, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження.

Керуючись ст.ст. 2, ч.4 ст.74, 177, 181-183, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №346/918/19.

Підготовче засідання призначити на 27.12.2022 о 12 год 00 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Грушевського, 32, м. Івано-Франківськ, зал судових засідань № 7.

Участь в судовому засіданні представників сторін є обов`язковою.

Витребувати у позивача та відповідача:

- інформацію про всіх власників (співвласників) квартир та нежитлових приміщень (по кожній квартирі окремо) багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: вул. Моцарта, 83, м. Коломия станом на 15.09.2018 (дату проведення зборів учасників ОСББ "Наша оселя 83") з зазначенням загальної площі кожної квартири, нежитлових приміщень та загальної площі усього будинку.

Витребувані докази надати у 10- денний строк з дня отримання вказаної ухвали.

Неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів, є у відповідності до ст.135 ГПК України підставою для стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 11.12.2022

Суддя О.В. Рочняк