Повістка

від 10.04.2023 по справі 346/918/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 346/918/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83"

вул. Моцарта, 83/24, м. Коломия, 78200

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів

за участю представників сторін:

від позивача: Найдух Володимир Володимирович, Жидецька Світлана Ростиславівна;

від відповідача: представник не з`явився

ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2023 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів; судовий збір покладено на позивача та призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу ОСББ "Наша оселя 83" на 10.04.2023.

10.04.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від представника відповідача, електронною поштою, підписане КЕП, надійшло клопотання б/н від 10.04.2023 (вх.№5510/23) про приєднання до матеріалів справи доказів щодо понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 грн.

Представник відповідача не скористався передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 ГПК України, належним чином повідомлений про день, час і місце судового засідання.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В судовому засіданні 10.04.2023 позивач подав клопотання про зменшення судових витрат (вх.№5571/23).

Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що заявлена представником відповідача сума судових витрат не є обґрунтованою, оскільки ним не надано доказів проїзду до суду для участі в судовому засіданні, не надано доказів складання відзиву, оскільки він підписаний представником відповідача Ковригою Г.М. У зв`язку із цим, представник позивача просила суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1500 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частин 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн представник відповідача надав:

- копію договору доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування, слідчих та судових органах від 01.09.2022;

- копію акту виконаних робіт від 06.04.2023 за договором від 01.09.2022 на суму 7500 грн;

01.09.2022 між адвокатом Атаманюком Володимиром Михайловичем (виконавець) та Об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Наша оселя 83" в особі голови правління Ковриги Ганни Михайлівни (замовник) укладено договір доручення на ведення справ в державних органах, органах місцевого самоврядування, слідчих та судових органах (т.2, а.с.34).

Відповідно до п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надати замовнику консультаційні та юридичні послуги з приводу: складання процесуальних документів, надання консультацій по справі Господарського суду Івано-Франківської області №346/918/19, надання інших супровідних послуг.

Згідно з п. 2.4 договору, початок виконання робіт визначається з моменту, коли даний договір набирає чинності.

Пунктом 2.5 передбачено, що закінчення робіт пов`язаних з виконанням даного договору визначається з моменту набрання чинності рішенням державних, слідчих, судових та інших органів.

За настання обставин, передбачених п. 2.5 даного договору виконавець вважається таким, що повністю та в повному об`ємі виконав свої обов`язки перед замовником (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 договору, замовник зобов`язується сплатити виконнавцю за юридичні послуги та відшкодувати всі інші витрати у розмірі та порядку зазначеному розділами 4 та 5даного договору; замовник зобов`язується співпрацювати з виконавцем і надавати йому вчасно на вимогу виконавця всі необхідні документи та інформацію, стосовного даного договору.

Згідно з 4.1 договору, вартість послуг визначається в сумі 3000 грн.

У акті виконаних робіт від 06.04.2023 за договором від 01.09.2022, підписаного між замовником та виконавцем зазначено, що сторони не мають претензій одна до одної, адвокатом всього витрачено 5 робочих годин, вартість однієї робочої години складає 1500 грн. Загальна вартість робіт становить 7500 грн, а саме:

- консультація - 1 година;

- складання відзиву на позовну заяву - 1 година;

- участь у судовому засіданні (включаючи час на проїзд до суду і в зворотному напрямку) - 3 години;

Сума коштів, зазначена в даному акті, підлягає оплаті протягом 30 днів після набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно приписів частини 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Як зазначено вище, вартість наданих адвокатом послуг становить 7500 грн, з них консультація - 1 година (1500 грн), складання відзиву на позовну заяву - 1 година (1500 грн); участь у судовому засіданні (включаючи час на проїзд до суду і в зворотному напрямку) - 3 години (4500 грн).

Судом встановлено, що наявний в матеріалах справи відзив на позов підписано представником відповідача Ковригою Г.М. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що відзив складено представником відповідача Атаманюком В.М.

Також представником відповідача не доведено суду витрати та час на проїзд до суду та в зворотному напрямку, а з врахування того, що судове засідання, на якому був присутній представник відповідача тривало 26 хв 42 с., що підтверджується протоколом судового засідання від 27.12.2022 (підготовче засідання), розмір для відшкодування відповідачем витрат позивача на правову допомогу за участь представника в судовому засіданні становить реально 750 грн.

З огляду на викладене, з врахуванням клопотання позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково в розмірі 2250 грн (750 грн за участь в судовому засіданні та 1500 грн за консультацію).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання представника відповідача задовольнити частково.

Стягнути з Найдуха Володимира Володимировича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наша оселя 83" (вул. Моцарта, 83/24, м. Коломия, 78200, код ЄДРПОУ 38521377) 2250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В решті вимог клопотання відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено - 20.04.2023

Суддя О.В. Рочняк