Ухвала

від 13.12.2022 по справі 910/15443/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

Справа № 910/15443/14 (910/13561/21)

Провадження № 5967/2022

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Банаська О.О., Картере В.І.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєскова В.Г. у справі № 910/15443/14 (910/13561/21)

за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О., (головуючого), Доманської М. Л. Гарник Л. Л.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022

у складі судді Яковенко А. В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" в особі ліквідатора Беркута М.С.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автех-ком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софткар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мех-Сад-Груп"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

про витребування майна

в межах справи № 910/15443/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

12.12.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г., Банаська О.О., Картере В.І., відкрито касаційне провадження у справі № 910/15443/14 (910/13561/21) за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" арбітражного керуючого Беркута М.С. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, розгляд справи призначено на 19.01.2023 о 09 год. 45 хв.

13.12.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" надійшла заява про відвід судді Пєскова В.Г. (головуючий) від розгляду справи № 910/15443/14 (910/13561/21) з підстав того, що Пєсков В.Г. тривалий час працював в юридичній компанії "Василь Кісіль та партнери", яка в свою чергу надавала юридичні послуги ПАТ "АТП-2240" (саме коли в юридичній компанії "Василь Кісіль та партнери" працював Пєсков В.Г.). Такі обставини, на думку заявника, можуть свідчити про неупередженість судді Пєскова В.Г. При цьому заявлений відвід мотивовано пунктами 2 і 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Пєскова В.Г., суд касаційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та безпідставність з огляду на таке.

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі (пункт 2 частини 1 цієї статті); є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини 1 цієї статті).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.

Наявність безсторонності для цілей, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 "Газета Україна-Центр проти України". У розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб`єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об`єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно зі статтею 15 Правил суддівської етики, затверджених 22.02.2013 XI (черговим) З`їздом суддів України, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Проте, посилання у заяві про відвід на існування підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, слід визнати необґрунтованим. Доводи, викладені у заяві про відвід стосовно можливого упередженого ставлення судді Пєскова В.Г. при розгляді касаційної скарги ПАТ "АТП-2240" через здійснення вказаним суддею трудової діяльності у АО "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" у період надання цим об`єднанням правової допомоги ПАТ "АТП-2240", ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, не підтверджених жодними належними доказами в контексті вимог статті 76 ГПК України, що саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статті 35 ГПК України.

Як зазначається у статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників).

Таким чином, представляти інтереси особи (надавати їй правничу допомогу) може будь-хто з учасників адвокатського об`єднання.

Заявником у цій справі не наведено жодних доказів того, що Песков В.Г. брав участь у справі (представляв інтереси ПАТ "АТП-2240") у процесуальному статусі, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 35 ГПК України. Тому посилання у заяві на цю підставу визнається необґрунтованим.

Враховуючи викладене, заява ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Пєскова В.Г. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки Суд вважає подану заяву необґрунтованою, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєскова В.Г. у справі № 910/15443/14 (910/13561/21) визнати необґрунтованою.

2. Заяву передати на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєскова В.Г. від розгляду касаційної скарги ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича у справі № 910/15443/14 (910/13561/21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере