Ухвала

від 13.12.2022 по справі 910/15443/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/15443/14 (910/13561/21)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєскова В.Г.

у справі №910/15443/14 (910/13561/21)

за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О., (головуючого), Доманської М.Л. Гарник Л.Л.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022

у складі судді Яковенко А.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" в особі ліквідатора Беркута М.С.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автех-ком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софткар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мех-Сад-Груп",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк",

про витребування майна

в межах справи №910/15443/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В.Г., Банаська О.О., Картере В.І., відкрив касаційне провадження у справі №910/15443/14 (910/13561/21) за касаційною скаргою ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство-2240" (далі - ПАТ "АТП-2240") арбітражного керуючого Беркута М.С. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022, розгляд справи призначено на 19.01.2023 о 09 год. 45 хв.

13.12.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" надійшла заява про відвід судді Пєскова В.Г. (головуючий) від розгляду справи №910/15443/14 (910/13561/21) з підстав того, що Пєсков В.Г. тривалий час працював в юридичній компанії "Василь Кісіль та партнери", яка, в свою чергу, надавала юридичні послуги ПАТ "АТП-2240" (саме коли в юридичній компанії "Василь Кісіль та партнери" працював Пєсков В.Г.). Такі обставини, на думку заявника, можуть свідчити про неупередженість судді Пєскова В.Г. При цьому заявлений відвід мотивовано пунктами 2 і 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід судді Пєскова В.Г. від розгляду справи №910/15443/14 (910/13561/21) визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Бакуліну С.В. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022).

Розглянувши вказану заяву, Верховний Суд не вбачає підстав для її задоволення щодо відводу судді Пєскова В.Г. від розгляду справи №910/15443/14 (910/13561/21) з огляду на таке.

Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі (пункт 2 частини першої цієї статті); є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини першої цієї статті).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №9901/22/17.

Наявність безсторонності для цілей, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі №16695/04 "Газета Україна-Центр проти України". У розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб`єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об`єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно зі статтею 15 Правил суддівської етики, затверджених 22.02.2013 XI (черговим) З`їздом суддів України, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Проте, посилання у заяві про відвід на існування підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України, є необґрунтованим, а доводи, викладені у заяві про відвід стосовно можливого упередженого ставлення судді Пєскова В.Г. при розгляді касаційної скарги ПАТ "АТП-2240" через здійснення вказаним суддею трудової діяльності у АО "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" у період надання цим об`єднанням правової допомоги ПАТ "АТП-2240", ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, не підтверджених жодними належними доказами в контексті вимог статті 76 ГПК України, що саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статті 35 ГПК України.

Як зазначається у статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників).

Таким чином, представляти інтереси особи (надавати їй правничу допомогу) може будь-хто з учасників адвокатського об`єднання.

Заявником у цій справі не наведено жодних доказів того, що Песков В.Г. брав участь у справі (представляв інтереси ПАТ "АТП-2240") у процесуальному статусі, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 35 ГПК України. Тому посилання у заяві на цю підставу визнається необґрунтованим.

Враховуючи викладене, заява ТОВ "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Пєскова В.Г. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, у зв`язку з чим, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Пєскова В.Г. у справі №910/15443/14 (910/13561/21) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С.В. Бакуліна