Постанова

від 09.03.2023 по справі 910/15443/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

м. Київ

Cправа № 910/15443/14 (910/13561/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

учасники справи:

представник ТОВ "Автотех-Ком" - Пономаренко М. М.,

представник ТОВ "ФК "Кантієро" - Круглик В. В.,

арбітражний керуючий Беркут М. С. присутній в судовому засіданні особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022

у складі колегії суддів: Пантелієнка В. О., (головуючого), Доманської М. Л. Гарник Л. Л.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022

у складі судді Яковенко А. В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" в особі ліквідатора Беркута М.С.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Автех-ком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Софткар", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський республіканський автоцентр"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мех-Сад-Груп"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 - Акціонерного товариства "Міжнародний Інвестиційний Банк"

про витребування майна

в межах справи №910/15443/14

за заявою Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240"

про банкрутство

У 2021 році до суду подано позов про витребування до ліквідаційної маси банкрута нерухомого майна від поточних добросовісних володільців (стаття 388 ЦК України), яке належало позивачеві та вибуло з його володіння у 2012 році за правочином у простій письмовій формі з наступним визнанням судовим рішенням у 2013 році права власності на спірне майно за первісним набувачем.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/15443/14 за заявою Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" (далі - ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240") про банкрутство.

2. 04.11.2015 постановою Господарського суду міста Києва ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, вирішено інші питання.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управлінням державної комунальної власності м. Києва належало на праві приватної власності наступне майно: майновий комплекс, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, 8, який складається з наступних приміщень: зимове сховище для бджіл (Літера Т) площею 95,90 кв. м, ремзона (Літера 8 (цифра)) площею 631,00 кв. м, склад цегляний (Літера Л) площею 1104,80 кв. м, блок-пост заводський (Літера О) площею 10,20 кв. м, бокси (Літера И) площею 557,90 кв. м, побутове приміщення КСО-1 (Літера 6 (цифра)) площею 50,10 кв. м., корпус блоку цеху (Літера Е) площею 2381,40 кв. м, майстерні (Літера Л') площею 655,70 кв., м, автопавільйон (Літера 15 (цифра)) площею 194,00 кв. м, профілакторій ТО-1 (Літера Ж) площею 835,10 кв. м, профілакторій (літера 3) площею 1398,20 кв. м, профілакторій карбюраторний (Літера Д') площею 3000,10 кв. м, склади (Літера В) площею 15,20 кв. м., туалет /АЗС/ (Літера Я) площею 16,10 кв. м, виробничо-побутовий корпус (Літера А) площею 4021,90 кв. м, контрольно-пропускний пункт (Літера Ю), площею 20,40 кв. м, закрита мийка (Літера 2 (цифра)) площею 508,90 кв. м, розш. профілакторій ремонту дизельних автомобілів (Літера Д) площею 2487,70 кв. м, будиночок (Літера Г) площею 15,30 кв. м, автопавільйон (Літера С) площею 230.30 кв. м, кіоск (Літера. М') площею 14,20 кв. м, автопавільйон (літера X) площею 218,30 кв. м, кіоск (Літера Ш) площею 6,70 кв. м., виробничо-побутовий склад (Літера 7 (цифра)) площею 1267,50 кв. м, диспетчерська (Літера 5 (цифра)) площею 42,30 кв./м, диспетчерська (Літера У) площею 32,90 кв. м, диспетчерська (Літера Щ) площею 29,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ч) площею 35,70 кв. м, диспетчерська (Літера 12 (цифра)) площею 17,20 Кв. м, диспетчерська (Літера 3 (цифра)) площею 48,30 кв. м, диспетчерська (Літера 4 (цифра)) площею 40,00 кв. м, приміщення складу підсобного господарства (Літера 13 (цифра)) площею 354,40 кв. м., приміщення легкового боксу (Літера Н) площею 499,60 кв. м, побутове приміщення будівельників (Літера Р) площею 52,20 кв. м, приміщення спецмедслужби (Літера Ь1) площею 98,90 кв. м, блок-пост в зборі (Літера П) площею 9,90 кв. м, сховище для овочів (Літера 14 (цифра)) площею 248,10 кв. м, автопавільйон (Літера 11 (цифра)) площею 106,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ц) площею 101,80 кв. м, кіоск (Літера М) площею 11,80 кв. м, вагон-будиночок (Літера 9 (цифра)) площею 37,40 кв. м, побутове приміщення (Літера 1 (цифра)) площею 47,50 кв. м, торговий будиночок (Літера 10 (цифра)) площею 65,50 кв. м, автозаправочна станція (Літера Б) площею 60,00 кв. м, павільйон-склад 2 (Літера Ф) площею 606,30 кв. м, малярне відділення (Літера Э) площею 667, 20 кв. м. (майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м. - надалі - "Майновий комплекс").

4. 18.09.2007 між Акціонерним банком "Київська Русь" (правонаступником якого є ПАТ "Банк "Київська Русь") та ВАТ "Київське автотранспортне підприємство-2240" (правонаступником якого є ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240"), як позичальником, був укладений кредитний договір № 34058-20/7-1в, відповідно до якого позичальнику надавалися грошові кошти (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредитної лінії - 5 800 00 доларів США, плата за користування кредитом - 12 % річних, строк повернення до 17 вересня 2012, з фіксованою платою за надання кредиту в розмірі - 87 870 грн; в подальшому, на підставі договорів про внесення змін до кредитного договору змінювалися умови кредитного договору, зокрема щодо відсоткової ставки за користування кредитом.

5. 28.09.2007 з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами №34058-20/7-1в та № 34059-20/7-1в від 18.09.2007 між ВАТ "Київське автотранспортне підприємство-2240" (як іпотекодавцем) та АБ "Київська Русь" (як іпотекодержателем) був укладений договір іпотеки від 28.09.2007 (надалі - Договір іпотеки), посвідчений Каплуном Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 28.09.2007 та зареєстрований в реєстрі за №9337, накладено заборону відчуження зазначеного у договорі іпотеки майна, а саме: майнового комплексу, що розташований за адресою: місто Києва, вулиця Павла Усенка, 8, що належить іпотекодавцю, до припинення договору іпотеки та зареєстровано в реєстрі за № 9338.

6. Предметом іпотеки виступало майно, що належало ВАТ "Київське автотранспортне підприємство-2240" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591, а саме: майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8. Балансова вартість предмету іпотеки відповідно до договору іпотеки становить 5 800 041,60 грн. Предмет іпотеки згідно з умовами договору іпотеки оцінений сторонами у 89 963 225 грн.

7. 12.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Про Девелопмент тім" (далі - ТОВ "Про Девелопмент тім", Кредитор) (після зміни найменування Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕХ-САД-ГРУП", далі - ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") та ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" ("Боржник") укладено Угоду про припинення зобов`язання переданням відступного (надалі - Угода).

8. Пунктом 1.1. Угоди визначено, що сторони дійшли згоди про припинення зобов`язання Боржника, що випливає з Договору поставки від 01.10.2012, укладеного між Кредитором і Боржником, визначеного у п.1.2. Угоди, внаслідок передачі Боржником Кредитору відступного в порядку і на умовах, передбачених в Угоді.

9. Відповідно до пункту 1.3. Угоди, Боржник передав кредитору відступне - майновий комплекс, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, 8, склад якого відображений у Свідоцтві про право власності, виданому 01.06.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591, наступним чином: зимове сховище для бджіл (Літера Т) площею 95,90 кв. м, ремзона (Літера 8 (цифра)) площею 631,00 кв. м, склад цегляний (Літера Л) площею 1104,80 кв. м, блок-пост заводський (Літера О) площею 10,20 кв. м, бокси (Літера И) площею 557,90 кв. м, побутове приміщення КСО-1 (Літера 6 (цифра)) площею 50,10 кв. м., корпус блоку цеху (Літера Е) площею 2381,40 кв. м, майстерні (Літера Л') площею 655,70 кв., м, автопавільйон (Літера 15 (цифра)) площею 194,00 кв. м, профілакторій ТО-1 (Літера Ж) площею 835,10 кв. м, профілакторій (літера 3) площею 1398,20 кв. м, профілакторій карбюраторний (Літера Д) площею 3000,10 кв. м, склади (Літера В) площею 15,20 кв. м., туалет /АЗС/ (Літера Я) площею 16,10 кв. м, виробничо-побутовий корпус (Літера А) площею 4021,90 кв. м, контрольно-пропускний пункт (Літера Ю), площею 20,40 кв. м, закрита мийка (Літера 2 (цифра)) площею 508,90 кв. м, розш. профілакторій ремонту дизельних автомобілів (Літера Д) площею 2487,70 кв. м, будиночок (Літера Г) площею 15,30 кв. м, автопавільйон (Літера С) площею 230.30 кв. м, кіоск (Літера. М) площею 14,20 кв. м, автопавільйон (літера X) площею 218,30 кв. м, кіоск (Літера Ш) площею 6,70 кв. м., виробничо-побутовий склад (Літера 7 (цифра)) площею 1267,50 кв. м, диспетчерська (Літера 5 (цифра)) площею 42,30 кв./м, диспетчерська (Літера У) площею 32,90 кв. м, диспетчерська (Літера Щ) площею 29,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ч) площею 35,70 кв. м, диспетчерська (Літера 12 (цифра)) площею 17,20 Кв. м, диспетчерська (Літера 3 (цифра)) площею 48,30 кв. м, диспетчерська (Літера 4 (цифра)) площею 40,00 кв. м, приміщення складу підсобного господарства (Літера 13 (цифра)) площею 354,40 кв. м., приміщення легкового боксу (Літера Н) площею 499,60 кв. м, побутове приміщення будівельників (Літера Р) площею 52,20 кв. м, приміщення спецмедслужби (Літера ЬІ) площею 98,90 кв. м, блок-пост в зборі (Літера П) площею 9,90 кв. м, сховище для овочів (Літера 14 (цифра)) площею 248,10 кв. м, автопавільйон (Літера 11 (цифра)) площею 106,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ц) площею 101,80 кв. м, кіоск (Літера М) площею 11,80 кв. м, вагон-будиночок (Літера 9 (цифра)) площею 37,40 кв. м, побутове приміщення (Літера 1 (цифра)) площею 47,50 кв. м, торговий будиночок (Літера 10 (цифра)) площею 65,50 кв. м, автозаправочна станція (Літера Б) площею 60,00 кв. м, павільйон-склад 2 (Літера Ф) площею 606,30 кв. м, малярне відділення (Літера Э) площею 667, 20 кв. м.

10. Згідно з п. 3.1. Угоди Боржник передає, а Кредитор приймає відступне, а саме Майновий комплекс, за Актом передачі-приймання відступного (майнового комплексу) в день підписання Угоди. Майновий комплекс передається з технічними та інженерними комунікаціями, у стані, придатному для подальшої нормальної експлуатації (пункт 3.1. Угоди).

11. Відповідно до пункту 3.2. Угоди, право власності на відступне (майновий комплекс) переходить від боржника до кредитора з моменту передачі за Актом передачі-приймання відступного (майнового комплексу).

12. 10.04.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/612/13, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2013, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково; визнано відсутнім у ПАТ "Банк "Київська Русь" право іпотеки за Договором іпотеки від 28.09.2007, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Каплуном Ю.В. за реєстровим №9337, починаючи з 21.10.2011; визнано відсутнім у ПАТ "Банк "Київська Русь" право утримання під іпотечним обтяженням, зареєстрованим в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 5749948 від 28.09.2007 (контрольна сума запису В4Е418ВГ69) та в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним номером 5771884 від 03.10.2007 (контрольна сума запису А1БА499613) майнового комплексу, розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, починаючи з 21.10.2011; в іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

13. 25.09.2013 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №5011-74/17118-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 та постановою Вищого господарського суду міста України від 04.11.2014, позов ТОВ "Про Девелопмент тім" задоволено повністю; зобов`язано ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" надати ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") повний перелік орендарів, які пов`язані договірними відносинами оренди з ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" стосовно майнового комплексу загальною площею 22 949, 50 кв. м, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8; зобов`язано ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" надати ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") всі договори оренди стосовно майнового комплексу загальною площею 22 949, 50 кв. м, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8; зобов`язано ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" надати ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") копії документів, що стосуються земельних ділянок, на яких розміщений майновий комплекс загальною площею 22 949, 50 кв. м, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, і які необхідні для його експлуатації та їх обслуговування; зобов`язано ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" передати ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") технічний паспорт на майновий комплекс загальною площею 22 949, 50 кв. м, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8; визнано за ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") право власності на майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, 8, склад якого відображений у Свідоцтві про право власності, виданому 01.06.2004 Головним управлінням комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591, наступним чином: зимове сховище для бджіл (Літера Т) площею 95,90 кв. м, ремзона (Літера 8 (цифра)) площею 631,00 кв. м, склад цегляний (Літера Л) площею 1104,80 кв. м, блок-пост заводський (Літера О) площею 10,20 кв. м, бокси (Літера И) площею 557,90 кв. м, побутове приміщення КСО-1 (Літера 6 (цифра)) площею 50,10 кв. м., корпус блоку цеху (Літера Е) площею 2381,40 кв. м, майстерні (Літера Л') площею 655,70 кв., м, автопавільйон (Літера 15 (цифра)) площею 194,00 кв. м, профілакторій ТО-1 (Літера Ж) площею 835,10 кв. м, профілакторій (літера 3) площею 1398,20 кв. м, профілакторій карбюраторний (Літера Д') площею 3000,10 кв. м, склади (Літера В) площею 15,20 кв. м., туалет /АЗС/ (Літера Я) площею 16,10 кв. м, виробничо-побутовий корпус (Літера А) площею 4021,90 кв. м, контрольно-пропускний пункт (Літера Ю), площею 20,40 кв. м, закрита мийка (Літера 2 (цифра)) площею 508,90 кв. м, розш. профілакторій ремонту дизельних автомобілів (Літера Д) площею 2487,70 кв. м, будиночок (Літера Г) площею 15,30 кв. м, автопавільйон (Літера С) площею 230.30 кв. м, кіоск (Літера. М') площею 14,20 кв. м, автопавільйон (літера X) площею 218,30 кв. м, кіоск (Літера Ш) площею 6,70 кв. м., виробничо-побутовий склад (Літера 7 (цифра)) площею 1267,50 кв. м, диспетчерська (Літера 5 (цифра)) площею 42,30 кв./м, диспетчерська (Літера У) площею 32,90 кв. м, диспетчерська (Літера Щ) площею 29,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ч) площею 35,70 кв. м, диспетчерська (Літера 12 (цифра)) площею 17,20 Кв. м, диспетчерська (Літера 3 (цифра)) площею 48,30 кв. м, диспетчерська (Літера 4 (цифра)) площею 40,00 кв. м, приміщення складу підсобного господарства (Літера 13 (цифра)) площею 354,40 кв. м., приміщення легкового боксу (Літера Н) площею 499,60 кв. м, побутове приміщення будівельників (Літера Р) площею 52,20 кв. м, приміщення спецмедслужби (Літера Ы) площею 98,90 кв. м, блок-пост в зборі (Літера П) площею 9,90 кв. м, сховище для овочів (Літера 14 (цифра)) площею 248,10 кв. м, автопавільйон (Літера 11 (цифра)) площею 106,30 кв. м, диспетчерська (Літера Ц) площею 101,80 кв. м, кіоск (Літера М) площею 11,80 кв. м, вагон-будиночок (Літера 9 (цифра)) площею 37,40 кв. м, побутове приміщення (Літера 1 (цифра)) площею 47,50 кв. м, торговий будиночок (Літера 10 (цифра)) площею 65,50 кв. м, автозаправочна станція (Літера Б) площею 60,00 кв. м, павільйон-склад 2 (Літера Ф) площею 606,30 кв. м, малярне відділення (Літера Э) площею 667, 20 кв. м.

14. 26.03.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно створено об`єкт нерухомого майна (РНОРМ:623869780000), а саме майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м., що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8. Склад новоствореного об`єкта повністю відповідає складу майна, викладеному у Свідоцтві про право власності, виданого ПАТ "АТП-2240" 01.04.2004 Головним управління комунальної власності. Власником майна зареєстровано ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") (номер запису про право власності: 94595470 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 по справі №5011-74/17118-2012.

15. В подальшому, 29.04.2015 між ТОВ "Про Девелопмент тім" (ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") та ТОВ "Автоекспо" укладено Договір купівлі-продажу майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрований за реєстр. №1510, відповідно до умов якого до ТОВ "Автоекспо" перейшло 79/100 частки права власності на майновий комплекс (номер запису про право власності 9524612).

16. 19.06.2015 між ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") та ТОВ "Київський республіканський автоцентр" укладено Договір купівлі-продажу майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. та зареєстрований за реєстр. № 2426, відповідно до умов якого до ТОВ "Київський республіканський автоцентр" перейшло 21/100 частки права власності на майновий комплекс (номер запису про право власності 10102673).

17. 19.06.2015 між ТОВ "Автоекспо" та ТОВ "Київський республіканський автоцентр" укладено Договір поділу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А. С. та зареєстрований за реєстр. № 2437.

18. У зв`язку наведеним, 19.06.2015 закрито об`єкт нерухомого майна (РНОРМ: 623869780000), у зв`язку із поділом на два об`єкти:

- 19.06.2015 - створено об`єкт нерухомого майна (РНОРМ : 662776580000), а саме автозаправочний комплекс зі спорудами автосервісу, загальною площею 1 545,9 кв. м., право власності на який зареєстровано ТОВ "Київський республіканський автоцентр" ( номер запису 10102673).

- 19.06.2015 - створено об`єкт нерухомого майна (РНОРМ : 662757680000), а саме майновий комплекс, загальною площею 21 509,9 кв.м, право власності на який зареєстровано ТОВ "Автоекспо".

19. Як встановлено судами попередніх інстанцій, подальший поділ та відчуження частини Майнового комплексу (РНОРМ: 662757680000) відбувся таким чином:

- 19.06.2015 на підставі Договору поділу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого за реєстр. № 2437 зареєстровано за ТОВ "Автоекспо" право власності на майновий комплекс, загальною площею 21 509,9 кв.м. (номер запису про право власності 10113170)

- 25.03.2016 на підставі Договору купівлі-продажу частки в праві спільної часткової власності на майновий комплекс, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвин А.С. та зареєстрованого за реєстр. № 931 зареєстровано за ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" 11 227/1 000 000 частки права власності на майновий комплекс, загальною площею 21 509,9 кв.м. ( номер запису про право власності 13877270). Одночасно зменшено частку ТОВ "Автоекспо" до 988 773/1 000 000 (номер запису про право власності 10113170).

- 12.04.2019 на підставі Договору купівлі-продажу, укладеного між ПАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КРАЇНА" та ТОВ "Автоекспо", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуд Л. М. та зареєстрованого за реєстр. №411, зареєстровано за ТОВ "Автоекспо" 11 227/1 000 000 частки права власності на майновий комплекс, загальною площею 21 509,9 кв.м. ( номер запису про право власності 31151771).

20. Таким чином, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, з 12.04.2019 єдиним власником майна площею 21 509,9 кв.м. (РНОРМ: 662757680000) став ТОВ "Автоекспо".

21. 24.04.2019 ТОВ "Автоекспо" отримано Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 368/В-УП, видавник: ТОВ "БТІ ЮКРЕЙНІАН ТРУП".

22. Об`єкт майна (РНОРМ: 662757680000), а саме майновий комплекс, загальною площею 21 509,9 кв.м. було закрито 31.05.2019 у зв`язку із поділом на п`ять об`єктів :

- РНОНМ: 1842957680000, Комплекс зберігання та обслуговування транспорту, загальною площею 1 620,2 кв.м. - власник ТОВ "Автоекспо";

- РНОНМ: 1842948180000, Складський автокомплекс, загальною площею 1 093,8 кв.м- власник ТОВ "Автоекспо";

- РНОНМ: 1842932480000 , Комплекс будівель, загальною площею 15 443,4 кв.м. - власник ТОВ "Автоекспо";

- РНОНМ: 1842941480000, Вантажний автокомплекс, загальною площею 898,7 кв.м - власник TOB "Автех-Ком" (код ЄДРПОУ: 33149909);

- РНОНМ: 1842914480000, Автокомплекс, загальною площею 2 453,8 кв.м. - власник ТОВ "Софткар" (код ЄДРПОУ: 38649017).

Подання позову

23. 18.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" в особі ліквідатора Беркута М. С. до ТОВ "Автоекспо", ТОВ "Автех-ком", ТОВ "Софткар", ТОВ "Київський республіканський автоцентр" про витребування майна, а саме:

23.1 Витребувати у ТОВ "Автоекспо" на користь ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" наступне нерухоме майно, яке було створено шляхом поділу первісного об`єкта: Майнового комплексу загальною площею 22 949,50 кв.м., розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, який належить ПАТ " Автотранспортне підприємство - 2240" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управління комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591:

- Комплекс зберігання та обслуговування транспорту, загальною площею 1 620,2 кв.м., РНОНМ: 1842957680000;

- Складський автокомплекс, загальною площею 1 093,8 кв.м., РНОНМ: 1842948180000;

- Комплекс будівель, загальною площею 15 443,4 кв.м., РНОНМ: 1842932480000;

23.2 Витребувати у ТОВ "Автех-Ком" на користь ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" Вантажний автокомплекс, загальною площею 898.7 кв.м., РНОНМ: 1842941480000, який було створено шляхом поділу первісного об`єкта: Майнового комплексу загальною площею 22 949,50 кв.м., розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, який належить ПАТ "АТП - 2240" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управління комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591.

23.3 Витребувати у ТОВ "Софткар" на користь ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" Автокомплекс, загальною площею 2 453,8 кв.м., РНОНМ: 1842914480000, який було створено шляхом поділу первісного об`єкта: Майнового комплексу загальною площею 22 949,50 кв.м., розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, який належить ПАТ "АТП - 2240" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управління комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591.

23.4 Витребувати у ТОВ "Київський республіканський автоцентр" на користь ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" автозаправочний комплекс зі спорудами автосервісу, загальною площею 1 545,9 кв.м., РНОНМ: 662776580000, який було створено шляхом поділу первісного об`єкта: Майнового комплексу загальною площею 22 949,50 кв.м., розташованого за адресою: 02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, 8, який належить ПАТ "АТП - 2240" на підставі Свідоцтва про право власності, виданого 01.06.2004 Головним управління комунальної власності м. Києва, серія САА № 181591.

24. Позивач мотивує свої вимоги таким:

- Угода про припинення зобов`язання переданням відступного від 12.10.2012 є нікчемною відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку", оскільки на дату укладення спірного договору майновий комплекс знаходився в іпотеці ПАТ "Банк Київська Русь" та іпотекодержатель не надавав згоду на укладення відповідного договору;

- Угода про припинення зобов`язання переданням відступного від 12.10.2012 є нікчемною в силу вимог ч. 4 ст. 203, ст. 220 ЦК України у зв`язку з дефектом її форми, а саме - укладення такого правочину у простій письмовій формі за наявності прямої вказівки законодавця щодо необхідності нотаріальної форми його укладення;

- на дату укладення спірного угоди від 12.10.2012 в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна містився запис про обтяження спірного майна, а саме - арешт нерухомого майна на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.01.2012, який (арешт) був припинений тільки 15.05.2014 вже в межах справи про банкрутство ПАТ "АТП-2240";

- майно вибуло із володіння власника поза його волею, оскільки при укладенні угоди від 12.10.2012 директор банкрута не мав необхідного обсягу дієздатності та перевищив свої повноваження. Оскільки доказів отримання дозволу від наглядової ради товариства або прийняття загальними зборами учасників товариства рішень щодо відчуження майна не було надано суду, що свідчить про наявність порушень ст. 145 ЦК України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та відсутність волевиявлення власника майна на його відчуження.

Щодо витребування майна у відповідачів, позивач посилається на ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

25. 18.07.2022 рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/15443/14 (910/13561/21) в задоволенні позову ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" в особі ліквідатора Беркута М. С. відмовлено повністю.

26. 21.11.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду від рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 залишено без змін.

27. Суди першої та апеляційної інстанції вказали, що рішеннями судів у справі №5011-74/17118-2012 та у справі №910/612/13 встановлені обставини, які мають преюдиційне значення під час розгляду даної справи, і не підлягають повторному доведенню, а саме роблячи висновок про відсутність права іпотеки ПАТ "Банк "Київська Русь" на майновий комплекс, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 (справа №910/612/13) та про визнання права власності на спірний об`єкт за ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "МЕХ-САД-ГРУП") (справа №5011-74/17118-2012), судами у визначеному порядку було встановлено правову визначеність у спірних правовідносинах сторін.

28. Таким чином, суди дійшли висновку, що відповідачі є законними та належними власниками спірного майна та вказали, що оскільки судом не встановлено неправомірного вибуття спірного нерухомого майна з власності ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240", то підстави для витребування такого майна у відповідачів відсутні.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

29. 25.11.2022 ліквідатором ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" арбітражним керуючим Беркутом Максимом Сергійовичем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" в особі ліквідатора Беркута М. С. про витребування майна.

30. Скаржник посилається на статтю 12 Закону України "Про іпотеку" та стверджує, що на дату укладення Угоди про припинення зобов`язання переданням відступного від 12.10.2012, майновий комплекс знаходився в іпотеці ПАТ "Банк "Київська Русь" та іпотекодержатель не надавав згоду на укладення відповідного договору, а тому такий договір є нікчемним. Скаржник вказує, що на сьогодні іпотека є дійсною, що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 по справі № 910/15433/14, якою визнано ПАТ "Банк "Київська Русь" забезпеченим кредитором ПАТ " Автотранспортне підприємство - 2240" на суму 89 963 225,00 грн.

31. Висновок суду в межах справи №910/612/13, що ПАТ "Банк "Київська Русь" 21.10.2011 вже набув право власності на предмет іпотеки, а відтак в силу п. 3 ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про іпотеку", іпотека вважається припиненою, на думку скаржника, не відповідає дійсності, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 у справі №5011-62/568-2012 було визнано недійсним рішення 20.10.2011 КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про реєстрацію за ПАТ "Банк "Київська Русь" права власності на спірний майновий комплекс загальною площею 22 949,50 кв.м., та поновлено реєстрацію права власності за позивачем.

32. Також скаржник наголошує, що оскаржувана угода є нікчемною в силу вимог положень ч. 4 ст. 203, ст. 220 ЦК України у зв`язку із дефектом її форми - укладенням такого правочину у простій письмовій формі за наявності прямої вказівки законодавця щодо необхідності нотаріальної форми його та посилається на висновок у постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2013 у справі № 902/630/13.

33. Щодо вимог про витребування спірного майна у його володільців, скаржник посилається на висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п. 146-147), відповідно до якого власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

34. Скаржник наголошує, що спірний об`єкт нерухомого майна був відчужений третім особам та 19.06.2015 поділений на шість окремих об`єктів нерухомості, у зв`язку із чим майновий комплекс припинив своє існування та відповідний розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу було закрито, а реєстраційний номер скасовано. Скаржник стверджує, що відчужене поза волею власника майно може бути витребуване з чужого незаконного володіння навіть у разі закриття відповідного розділу в Державному реєстрі та скасування індивідуального номера об`єкта нерухомого майна та посилається на висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №29/5005/6381/2011.

35. Таким чином, на думку скаржника, угода про припинення зобов`язання переданням відступного є нікчемним правочином в силу вимог положень ч. 4 ст. 203, ст. 220 ЦК України у зв`язку із дефектом її форми - укладенням такого правочину у простій письмовій формі за наявності прямої вказівки законодавця щодо необхідності нотаріальної форми його укладення та в силу положень ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у зв`язку із відсутністю згоди іпотекодержателя на подальше відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна, і відповідно до статей 216, 236 Цивільного кодексу України він не створює юридичних наслідків з моменту укладання (у тому числі, не породжує переходу права власності до набувача), а тому вибуття зазначеного майна відбулось поза волею позивача.

36. Крім того, ліквідатор наголошує, що за положеннями Статуту ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" на укладення угоди про припинення зобов`язань переданням відступного керівник банкрута мав отримати дозвіл від Наглядової Ради Товариства, чого зроблено не було, що в свою чергу свідчить про наявність порушень ст. 145 ЦК України, ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та відсутність волевиявлення власника майна на його відчуження.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

37. 05.01.2023 до Верховного Суду від ТОВ "Автех-Ком" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить Суд залишити без змін оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.

В. Розгляд клопотань

38. 11.01.2023 до Верховного Суду від ліквідатора ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" арбітражного керуючого Беркута М. С. надійшло клопотання про передачу справи № 910/15443/14(91013561/21) на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

39. Обґрунтовуючи клопотання ліквідатор ПАТ "Автотранспортне підприємство-2240" вказує, що в постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 909/671/20 викладено правовий висновок щодо застосування положень ч. 4 ст. 75 ГПК України, який не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі. Натомість, на думку заявника, за умови підтримання Судом позиції судів попередніх інстанцій у цій справі, Верховному Суду необхідно буде відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 909/671/20, що на думку скаржника, є підставою передачі справи № 910/15443/14(91013561/21) на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

40. Оцінивши подане клопотання, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

42. Згідно з ч.1 ст. 303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

43. Необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

44. Верховним Судом зауважує, що предметом судового розгляду у справі № 909/671/20 були вимоги про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного користування надрами, які стосуються правовідносин, відмінних від тих, що склалися у цій справі.

45. Колегія суддів не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду з підстав, передбачених частиною 1 статті 302 ГПК України у зв`язку з відсутністю у даному випадку правових підстав і недоведеністю заявником умов, з якими за змістом положень статті 302 ГПК України пов`язано вчинення такої процесуальної дії, у зв`язку з чим у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

46. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до положень статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

47. Предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання наявності або відсутності підстав для витребування нерухомого майна до ліквідаційної маси боржника.

48. Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що у власності ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" перебував майновий комплекс, що розташований за адресою: 02105, м. Київ, вулиця Павла Усенка, 8. Вказане майно на підставі договору іпотеки від 28.09.2007 було передано ПАТ "Банк "Київська Русь" з метою забезпечення кредитних зобов`язань боржника перед банком.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне нерухоме майно (майновий комплекс) вибуло із власності ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" на підставі укладеної, як стверджує позивач - у простій письмовій формі, 12.10.2012 з ТОВ "Про Девелопмент тім" Угоди про припинення зобов`язання переданням відступного.

50. В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2013 у справі №910/612/13, зокрема, визнано відсутнім у ПАТ "Банк "Київська Русь" право іпотеки за Договором іпотеки від 28.09.2007 на спірне майно. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2013 у справі № 5011-74/17118-2012 право власності на спірне нерухоме майно було визнано за ТОВ "Про Девелопмент тім". Далі спірне майно було поділено та відчужено іншим юридичним особам, які наразі є відповідачами у цій справі.

51. Позовні вимоги ліквідатора ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" про витребування спірного нерухомого майна обґрунтовані положеннями статей 387, 388 ЦК України та нікчемністю угоди про припинення зобов`язання переданням відступного від 12.10.2012, у зв`язку з дефектом її форми через недотримання обов`язкової нотаріальної форми, відсутністю згоди іпотекодержателя (ПАТ "Банк Київська Русь") на відчуження майна, відсутністю волі власника, що виразилось також у відсутності належного обсягу повноважень директора боржника на укладення угоди, а також наявністю обтяження спірного майна в межах виконавчого провадження.

52. У силу статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

53. Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

54. Згідно зі статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

55. Водночас відібрання майна у поточного власника становитиме втручання у його право на майно у розумінні Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і має здійснюватися з дотриманням трискладового критерію, тобто бути законним, мати легітимну мету та бути пропорційним.

56. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

57. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

58. Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (п. 34-36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).

59. Суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у якій було відмовлено у витребуванні спірного майна, оскільки у цій справі суд першої інстанції не встановлював обставин, які могли би свідчити про недобросовісність відповідача, а натомість його добросовісність не поставив під сумнів (п. 6.47).

60. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (п. 6.9).

61. При цьому, власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. (Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

62. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, від 16.10.2019 у справі 633/1738/16-ц).

63. Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 674/31/15-ц).

64. Відносно добросовісності, як елементу пропорційності втручання у право відповідачів на спірне майно, Суд звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, де зауважено, що за змістом частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.

65. При цьому, у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (п. 51 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, п. 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц).

66. У своїй касаційній скарзі скаржник наполягає на нікчемності первісного правочину, за яким спірне майно вибуло з власності позивача (угода про припинення зобов`язання переданням відступного від 12.10.2012), у зв`язку з дефектом її форми як підстави для витребування спірного майна, перевищенні повноважень представника позивача при укладенні угоди, що, на його думку, свідчить про відсутність волі позивача при первісному відчуженні спірного майна. Разом з тим, сам позивач не оспорює добросовісність поточних власників, посилаючись при цьому на приписи статей 387, 388 ЦК України. Слід зауважити, що питання оплатності при набутті поточними власниками спірного майна позивачем не ставиться.

67. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про витребуванням майна у цій справі, суди першої та апеляційної інстанції виходили із встановлених судовими рішеннями обставин, а саме - встановлену у справі №910/612/13 відсутність права іпотеки ПАТ "Банк "Київська Русь" на спірний майновий комплекс та визнання права власності на спірний об`єкт за ТОВ "Про Девелопмент тім" (після зміни найменування ТОВ "Мех-Сад-Груп") у справі №5011-74/17118-2012.

68. Тобто, правомірність набуття права власності ТОВ "Про Девелопмент тім" на спірний майновий комплекс підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили.

69. При цьому, Верховний Суд враховує, що позивач, який був учасником справи №5011-74/17118-2012, не оскаржував прийняті у ній судові рішення.

70. Колегія суддів Верховного Суду звертається до постанови Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 910/2939/19, у якій розглядалося питання легітимізації права власності шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно шляхом прийняття судового рішення (п. 40, 41) та визначено, що у такий спосіб - шляхом постановлення судового рішення про визнання права власності на нерухомість відбувається визнання державою такого права.

71. У постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформована стала правова позиція, згідно з якою, якщо є нескасоване рішення суду, на підставі якого особа набула право власності на майно, то відсутні правові підстави для його витребування відповідно до статті 388 ЦК України у добросовісного набувача, оскільки за таких обставин добросовісний набувач придбав це майно в особи, яка мала право його відчужувати. Позбавлення відповідача власності, набутої за договором, укладеним з особою, якою майно набуто на підставі судового рішення, є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном (постанови від 27.11.2019 у справі № 495/9786/16 (провадження № 61-27034св18), від 17.03.2020 у справі № 495/9473/16-ц (провадження № 61-32849цс18), від 06.04.2020 у справі № 495/9474/16-ц (провадження № 61-35287св18), від 08.04.2020 у справі № 495/9449/16-ц (провадження № 61-13976св19).

72. У постанові від 02.07.2019 у справі № 48/340 Велика Палата Верховного Суду також вказала на добросовісність особи як набувача, яка, укладаючи договір щодо спірного майна, покладалася на судове рішення в іншій справі та в силу приписів статті 330 ЦК України набуває право власності на набуте за спірним договором майно (п. 6.36).

73. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

74. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

75. У справі "Христов проти України" (рішення від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04) ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії"). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

76. Отже, враховуючи, що судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідачі є законними та належними власниками спірного майна та не встановлено неправомірного вибуття цього майна з власності ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240", Верховний Суд погоджується із висновками судів про відсутність підстав для витребування у відповідачів спірного майна та відмову в задоволенні позовних вимог ліквідатора ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" арбітражного керуючого Беркута М. С.

77. Разом з тим, Суд констатує, що враховуючи встановлені судами обставини цієї справи, доводи скаржника щодо дефекту форми правочину, за яким ТОВ "Про Девелопмент тім" набуло спірне майно, та щодо обсягу повноважень директора боржника на укладення цього правочину не нівелюють висновки судів попередніх інстанцій щодо неспростованої правомірності набуття ТОВ "Про Девелопмент тім" права власності на майно на підставі рішення суду, яке не скасоване та набрало законної сили.

78. Відносно доводів касаційної скарги про дійсність іпотеки на спірний майновий комплекс та відсутність згоди іпотекодержателя на відчуження такого майна, як підстави для задоволення позовних вимог у цій справі, Верховний Суд зазначає, що наведені аргументи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для витребування спірного майна у відповідачів у цій справі.

79. Посилання скаржника на постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2013 у справі № 902/630/13, Верховний Суд відхиляє та звертає увагу, що постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні частини четвертої статті 236 ГПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

80. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду у цій справі не знайшли свого підтвердження, як таких і не вбачає Суд, а тому залишає касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у справі судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог - без змін.

81. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

82. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

83. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

84. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ПАТ "Автотранспортне підприємство - 2240" арбітражного керуючого Беркута М. С. підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

85. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство - 2240" арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/15443/14 (910/13561/21) залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк