Ухвала
від 13.12.2022 по справі 6/1205/11/11
ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6/1205/11/11

Провадження № 6/0186/21/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м.Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Кредитна спілка "Айдар-Кредит", про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області із заявою, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Кредитна спілка "Айдар-Кредит", про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 17 квітня 2010 року №2-176 з неї було стягнуто на користь КС "Айдар-Кредит" борг в сумі 47 205,68 гривень. На виконання рішення суду було видано виконавчий лист. Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2011 року їй було встановлене тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон до виконання нею зобов`язання. 21 квітня 2022 року при спробі перетину державного кордону їй було відмовлено, в зв`язку з наявністю вказаної ухвали суду від 07 жовтня 2011 року №6/1205/11/11. Вона звернулася до відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) з метою з`ясування обставин винесення вказаної ухвали, листом від 02 серпня 2022 року їй було повідомлено, що на примусовому виконанні вказаний виконавчий лист перебував, 25 листопада 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 27 грудня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (відмова стягувача від примусового виконання рішення). Інших відомостей щодо примусового виконання рішення в АСВП не міститься, перевіркою даних АСВП встановлено, що вищевказаний виконавчий документ повторно до ВДВС не надходив та на виконанні станом на теперішній час не перебуває.

На теперішній час порушуються її права на вільне пересування.

Просить суд скасувати тимчасове обмеження її у праві виїзду за кордон, встановленого ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 07 жовтня 2011 року.

У судові засідання заявник та її представник - адвокат Конопатський О.О. не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, заяву підтримує, просить її задовільнити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року було витребувано від відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) належним чином завірену копію ВП №22887596 на підставі виконавчого листа №2-176/2010 від 19 квітня 2010 року (всі наявні документи, в тому числі й постанову державного виконавця від 27 грудня 2010 року), ухвалу суду отримано під підпис, однак не виконано, на неодноразові нагадування суду про необхідність виконання ухвали суду заінтересована особа не відреагувала, в зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній письмовими доказами.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом та в`їхати в Україну.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2011 року ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області №6/1205/11/11 було задоволено подання відділу Державної виконавчої служби Білокуракинського районного управління юстиції про заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 , яка є боржником по цивільній справі №2-176/2010. Ухвала суду набрала законної сили 13 жовтня 2011 року. Підставою для постановлення вказаної ухвали суду стало те, що на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Білокуракинського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-176 від 19 квітня 2010 року, виданий Новопсковським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС "Адар-Кредит" боргу в сумі 47 205,68 гривень за договором споживчого кредиту №152 від 04 березня 2008 року. На виконання до ВДВС Білокуракинського районного управління юстиції виконавчий лист надійшов 22 листопада 2010 року. 25 листопада 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржник борг не погасила, тому державний виконавець звернувся з поданням про заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 до погашення боргу та виконання рішення суду. У судовому засіданні боржник ОСОБА_1 проти задоволення подання не заперечувала, зазначивши, що вона має борг, бо оформляла кредит для зайняття бізнесом, але бізнес не пішов, буде прикладати всі зусилля для погашення боргу.

Матеріали справи не містять підтверджень того, що боржник ОСОБА_1 сплатила борг, стягнутий судовим рішенням на користь КС "Айдар-Кредит".

Листом відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено, що на примусовому виконанні в Білокуракинському відділі державної виконавчої служби у Сватівському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) перебувало, зокрема, виконавче провадження №22887596 на підставі виконавчого листа від 19 квітня 2010 року №2-176 Новопсковського районного суду Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС "Айдар-Кредит" боргу в сумі 47 205,68 гривень. 25 листопада 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, 27 грудня 2010 року державним виконавцем,/ керуючись п.1 ч.1 ст.49 ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (відмова стягувача від примусового виконання рішення). Інших відомостей щодо примусового виконання рішень в АСВП не міститься, матеріали ВП у паперовому вигляді відсутні. Повторно виконавчий лист для виконання до відділу не надходив.

Матеріали справи не містять належним чином завіреної копії постанови державного виконавця, на яку посилається відділ примусового виконання рішень у своєму листі, від 27 грудня 2010 року про закінчення виконавчого провадження.

Частини 5, 8 ст.441 ЦПК України передбачають, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Тобто, вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України суд повинен з`ясувати наявність обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-176/2010 завершене 27 грудня 2010 року (з підстав відмови стягувача від примусового виконання рішення) виконавче провадження у паперовому вигляді відсутнє. Виконавчий лист повторно не пред`явлений до виконання та на теперішній час відсутні виконавчі провадження про стягнення з неї будь-яких сум.

Разом із тим, суд вважає, що вищезазначені доводи заяви не є передбаченими ч.5 ст.441ЦПК України підставами для скасування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ухвала Білокуракинського районного суду Луганської області №6/1205/11/11 від 07 жовтня 2011 року, скасована та не є чинною.

Рішення суду, в рамках якого тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного відшкодування боргу за споживчим кредитом в розмірі 47 205,68 гривень, не виконане.

Боржником не надано доказів підтвердження виконання рішення суду, під час розгляду подання державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження, вона не заперечувала проти його задоволення та зазначала, що має борг, який зобов`язалася погасити, однак не погасила, тому підстави для скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.

Згідно з вимогами ч.2 ст.6Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. № 3857-XII (у редакції на момент обмеження виїзду) громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Згідно із п.18 ч.3 ст.11Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р.№ 606-XIV (у редакції на момент тимчасового обмеження) державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

За правилами статті 377-1 ЦПК України (діючого на той час) питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішувалося судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

В подальшому відповідна ухвала суду направлялася державним виконавцем до Державної прикордонної служби України, згідно якої боржник зараховується до певного списку, який є на особливому контролі та на якого в подальшому поширюється обмеження щодо перетину кордону України.

Стаття 50 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції, що діяла на момент завершення виконавчого провадження) передбачала наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред`явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

Питання про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України також вирішувалося судом за поданням державного виконавця у порядку ст.377-1 ЦПК України.

У подальшому питання про скасування тимчасового обмеження було врегульоване у Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.

Згідно із п.п. 11.3., 11.4. розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802 (у редакції на момент тимчасового обмеження) державний виконавець не пізніше наступного дня після надходження ухвали суду про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань направляє засвідчену судом копію цієї ухвали для виконання до Адміністрації Державної прикордонної служби України.

У разі виконання боржником відповідних зобов`язань, у тому числі зі сплати аліментів, а також у зв`язку із закінченням виконавчого провадження державний виконавець виносить відповідну постанову, копія якої підлягає обов`язковому направленню до Адміністрації Державної прикордонної служби України для своєчасного зняття особи (боржника) з контролю.

Отже, у разі виконання боржником відповідних зобов`язань, державний виконавець звертається до суду із відповідним поданням про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон боржника і направляє до Адміністрації Державної прикордонної служби України постанову з метою зняття особи (боржника) з контролю.

Однак, як свідчать матеріали справи, означеного вчинено не було через те, що у боржника наявна була заборгованість, рішення суду не було виконано у примусовому порядку, тому виконавче провадження було завершене з цих підстав.

Суд звертає увагу, що в листі відділу примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02 серпня 2022 року зазначено, що вказане виконавче провадження закінчене на підставі постанови державного виконавця від 27 грудня 2010 року, повторно на виконання виконавчий лист не надходив і на виконанні не перебуває.

Однак, дані твердження спростовуються самою ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області №6/1205/11/11 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон, оскільки її постановлено 07 жовтня 2011 року за поданням державного виконавця, який зазначає, що на примусовому виконанні у відділі Державної виконавчої служби Білокуракинського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-176 від 19 квітня 2010 року, виданий Новопсковським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС "Адар-Кредит" боргу в сумі 47 205,68 гривень за договором споживчого кредиту №152 від 04 березня 2008 року.

Вказану ухвалу суду постановлено 07 жовтня 2011 року, а постанову про закінчення виконавчого провадження, на яку посилається заявник та яка відсутня в матеріалах справи - 27 грудня 2010 року. Тобто, після її ухвалення, державний виконавець звернувся до суду з поданням про заборону виїзду за кордон ОСОБА_1 та стверджував, що виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні, борг боржник не погасила, що підтверджувала й остання.

Отже, підстави для зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України відсутні.

Крім того, звертаючись до суду із заявою відповідно до ч.5 ст.441 ЦПК України ОСОБА_1 просить скасувати застосовані судом обмеження, мотивуючи відсутністю виконавчого провадження, що не є передбаченими ч.5 ст.441ЦПК України підставами для скасування судом тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність натепер таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, -суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), Кредитна спілка "Айдар-Кредит", про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.А.Янжула.

Повний текст ухвали суду виготовлений 13 грудня 2022 року.

СудПершотравенський міський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення13.12.2022
Оприлюднено15.12.2022
Номер документу107832174
СудочинствоЦивільне
КатегоріяІнші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Судовий реєстр по справі —6/1205/11/11

Постанова від 31.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 25.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 23.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 10.01.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 13.12.2022

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Янжула С. А.

Ухвала від 22.09.2022

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Янжула С. А.

Ухвала від 31.08.2022

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Демиденко С. М.

Ухвала від 18.08.2022

Цивільне

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

Демиденко С. М.

Ухвала від 07.10.2011

Цивільне

Білокуракинський районний суд Луганської області

Полєно В. С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні