Постанова

від 08.12.2022 по справі 692/768/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 692/768/21

провадження № 61-5004св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Драбівська селищна рада Золотоніського району Черкаської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року під головуванням судді Левченко Л. О. та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2022 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Сіренко Ю. В., Гончар Н. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним у порядку спадкування за законом право на завершення приватизації земельної ділянки кадастровий номер 7120681600:02:001:0865, площею 3,57 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Драбівської селищної ради с. Бойківщина (за межами населеного пункту) Черкаської області.

В обґрунтування вказано на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на: житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, площею 3,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7120681600:02:001:0865, яка розташована в адміністративних межах Бойківщинської сільської ради Драбівського району.

Позивач прийняв спадщину шляхом звернення із заявою до Чигиринської державної нотаріальної контори. Проте успадкував лише будинок матері. Постановою завідувача Чигиринської державної нотаріальної контори від 17 квітня 2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю правовстановлючих документів.

За життя мати позивача була членом ФГ «Арій» та виявила бажання отримати у власність земельну ділянку. Розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 15 серпня 2012 року № 284 їй та іншим членам господарства був наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, на підставі якого було розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, які господарство використовує на умовах оренди в адмінмежах Бойківщинської сільської ради Драбівського району.

Зазначені матеріали стали підставою внесення відомостей до Державного земельного кадастру та присвоєння кадастрових номерів сформованим земельним ділянкам, зокрема земельній ділянці з кадастровим номером 7120681600:02:001:0865.

ОСОБА_2 за життя не встигла завершити процедуру приватизації земельної ділянки та зареєструвати право власності на земельні ділянки на своє ім`я. У червні 2021 року позивач, як спадкоємець, звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 122,0223 га у власність членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, які господарство використовує на умовах оренди в адмінмежах Бойківщинської сільської ради Драбівського району та передачу йому у власність земельної ділянки площею 3,57 га, кадастровий номер 7120681600:02:001:0865. Однак рішенням відповідача від 07 липня 2021 року позивачу у його клопотанні про передачу у власність вказаної земельної ділянки відмовлено, що обумовило звернення з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Драбівський районний суд Черкаської області рішенням від 21 грудня 2021 року визнав за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 3,57 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області, за межами населеного пункту с. Бойківщина, кадастровий номер 7120681600:02:001:0865, у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , 1926 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Черкаський апеляційний суд постановою від 03 травня 2022 року апеляційну скаргу Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області залишив без задоволення, а рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року без змін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач успадкував право на завершення приватизації, яке мала за життя спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та зареєструвати своє право на спадкове майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В червні 2022 року представник Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області - селищний голова Орел С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Представник заявника зазначає, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржених рішень не врахували правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) де зазначено, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в майбутньому. Жодного рішення по затвердження проекту із землеустрою і передачу у власність матеріали справи не містять. Разом із тим 17 грудня 2020 року відповідачем зареєстровано за собою право власності на спірну земельну ділянку.

Вважає також, що висновки судів не узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18), оскільки позивач не набув права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, адже спадкодавець помер і за життя на його користь не прийнято рішення про передачу у власність земельної ділянки.

Аргументом касаційної скарги також є те, що на думку представника заявника, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам, встановленим під час розгляду справи, оскільки на даний час спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У серпні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Севастянова А. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області в якому у задоволенні вимог касаційної скарги просить відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів.

Представник позивача вказує, що аргументи відповідача, наведені у касаційній скарзі не відповідають дійсності, адже спадкодавцем позивача було розпочато процедуру приватизації спірної земельної ділянки, а рішенням відповідача 07 липня 2021 року було затверджено проект землеустрою.

Вважає, що позивач має право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, а тому оскаржені судові рішення є такими, що ухвалені з додержанням норм як матеріального так і процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 21 липня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Драбівського районного суду Черкаської області.

Справа № 692/768/21 надійшла до Верховного Суду 01 серпня 2022 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 листопада 2012 року відділом ДРАЦС Чигиринського РУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років.

З копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 28 грудня 1957 року Лепсинским ЗАГС Андріївського р-ну, встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадину за заповітом, виданого державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори Циндою Р. М., спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , 1926 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 , спадщина складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Чигиринської державної нотаріальної контори Цинди Р. М. від 17 квітня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,57 га, кадастровий номер 7120681600:02:001:0865, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності спадкодавця на зазначену земельну ділянку.

З копії заяви на ім`я голови Драбівської РДА від 03 липня 2011 року встановлено, що ОСОБА_4 , як член ФГ «Арій», звернулась із вказаною заявою, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність, як члену фермерського господарства, в розмірі середньої земельної частки (паю) по Бойківщинській сільській раді Драбівського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, які знаходяться в господарства у користуванні в адміністративних межах Бойківщинської сільської ради Драбівського району. Вказана заява зареєстрована 10 серпня 2011 року.

З копії трудової книжки, заповненої 11 травня 1985 року, встановлено, що ОСОБА_5 , 1926 року народження, з 20 серпня 2010 року прийнята в члени ФГ «Арій».

Згідно копії довідки про трудову участь та родинні зв`язки членів ФГ «Арій» від 15 липня 2011 року № 37 ОСОБА_2 - матір засновника, повар.

З копії розпорядження Драбівської РДА від 15 серпня 2012 року № 284 встановлено, що членам ФГ «Арій» згідно доданого списку надається дозвіл на виготовлення з урахуванням вимог державних стандартів, норм, правил у сфері землеустрою проекту землеустрою для відведення земельних ділянок. У списку членів фермерського господарства «Арій» ПП «Континент-плюс» за номером 4 значиться ОСОБА_2 , площа 3,57 га.

З висновку № 1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відділу Держземагенства у Драбівському районі Черкаської області від 17 січня 2013 року встановлено, що даним відділом погоджено проект із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 122,0223 га членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, яке господарство використовує на умовах оренди в адміністративних межах Бойківщинської сільської ради Драбівського району, кадастрові номери: 7120681600:02:001:0846-0853, 7120681600:02:001:0855-0878, 7120681600:02:001:0913.

З висновку державної експертизи землевпорядної документації від 26 квітня 2013 року № 244 встановлено, що наданий проект із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок загальною площею 122,0223 га у власність членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, яке господарство використовує на умовах оренди в адміністративних межах Бойківщинської сільської ради Драбівського району відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів, встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно.

З копії кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адмінмежі Бойківщинської сільської ради встановлено, що земельна ділянка площею 3,5700 га з кадастровим номером 7120681600:02:001:0865, дата визначення кадастрового номера 22 листопада 2012 року, дата внесення відомостей до автоматизованої системи 07 грудня 2012 року.

З копії акта № 22 прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 24 листопада 2012 року встановлено, що межі земельної ділянки за кадастровим номером межові знаки 7120681600:02:001:0865, площею 3,5700 га, закріплені в натурі.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9901910642021 від 07 жовтня 2021 року земельна ділянка кадастровий номер 7120681600:02:001:0865, площею 3,57 га, розташована: Черкаська область, Драбівський район, адмінмежі Бойківщинської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності: комунальна, дата державної реєстрації земельної ділянки: 25 вересня 2012 року.

З копії рішення Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області від 07 липня 2021 року № 14-256/VIII встановлено, що сесія селищної ради розглянувши заяву ОСОБА_1 , вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 122,0223 га у власність членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, які господарство використовує на умовах оренди в адмінмежах Бойківщинської сільської ради Драбівського району та відмовити ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки площею 3,57 га, кадастровий № 7120681600:02:001:0865, оскільки чинним законодавством не передбачено для органів місцевого самоврядування реалізації права на спадкування прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а також заявником не подано підтверджуючих документів про отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку від ОСОБА_2 , якій за життя рішення про передачу у власність вказаної земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалось, тому у ОСОБА_1 , матір`ю якого є померла ОСОБА_2 підстави для передачі у власність вказаної земельної ділянки відсутні, а ОСОБА_1 використав право безоплатної приватизації земельної ділянки.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом спору у цій справі є визнання права на завершення приватизації земельної ділянки у порядку спадкування, приватизація якої була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами перебачений у статті 118 ЗК України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання (частина шоста статті 118 ЗК України).

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома статті 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина восьма статті 118 ЗК України).

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (частина десята статті 118 ЗК України).

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України).

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

У цій справі спадкодавець ОСОБА_2 , як член ФГ «Арій» отримала дозвіл на виготовлення з урахуванням вимог державних стандартів, норм, правил у сфері землеустрою проекту землеустрою для відведення земельних ділянок згідно із розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 15 серпня 2012 року № 284.

Верховний Суд врахував, що рішенням Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області від 07 липня 2021 року № 14-256/VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 122,0223 га у власність членам ФГ «Арій» у розмірі середньої частки (паю) за рахунок земель державної власності, які господарство використовує на умовах оренди в адмінмежах Бойківщинської сільської ради Драбівського району Черкаської області та відмовлено ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки площею 3,57 га, кадастровий номер 7120681600:02:001:0865.

За таких обставин обґрунтованим є висновок судів про задоволення позову, оскільки позивач звертався за завершенням процедури приватизації земельної ділянки до розпорядника спірною земельною ділянкою та останній відмовив йому.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною другою статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на наведені норми закону, захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини третьої статті 152 ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду з позовами про визнання відповідного права у порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц, від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17, від 29 серпня 2019 року у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року у справі № 623/633/17, від 25 березня 2020 року у справі № 158/1672/17, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.

Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв`язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.

Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить про те, що початком процедури безоплатної приватизації земельної ділянки є звернення громадянина, зацікавленого у такій приватизації, до відповідного компетентного органу (органу місцевого самоврядування) із заявою про отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що спадкодавець, мати ОСОБА_1 - ОСОБА_2 за життя звернулася із заявою до Драбівської райдержадміністрації, у якій просила надати дозвіл на розроблення проекту з землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки у власність, як члену ФГ «Арій» у розмірі середньої земельної частки (паю) по Бойківщинській сільській раді Драбівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель, які знаходяться у господарства у користуванні в адміністративних межах Бойківщинської сільської ради Драбівського району Черкаської області. Право на земельну частку (пай) на території України не набувала.

Згідно із розпорядженням Драбівської районної державної адміністрації від 15 серпня 2012 року № 284 членам ФГ «Арій» відповідно до доданого списку надається дозвіл на виготовлення з урахуванням вимог державних стандартів, норм, правил у сфері землеустрою проекту землеустрою для відведення земельних ділянок.

У списку членів ФГ «Арій» за номером 4 значиться ОСОБА_2 , площа 3,57 га.

Отже, право на приватизацію спірної земельної ділянки ОСОБА_2 розпочала у встановленому законом порядку, проте не завершила процес приватизації у зв`язку з своєю смертю.

Право на завершення приватизації відповідно до чинного законодавства та судової практики у таких правовідносинах, переходить до спадкоємців ОСОБА_2 , та перейшло до позивача, який є спадкоємцем першої черги за законом і прийняв спадщину, а отже прийняв у порядку спадкування право на завершення приватизації спірної земельної ділянки, розпочатої та незавершеної спадкодавцем.

Оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті матері, то вважається, що позивач набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали попередньому спадкодавцю, на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України. До складу спадщини входить, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочала за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшли обґрунтованого висновку про те, що наявні правові підстави для визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації спірної земельної ділянки.

Вищенаведене також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 листопада 2022 року у справі № 692/769/21 (провадження № 61-6245св22).

Аргументи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржених рішень не врахували правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) де зазначено, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в майбутньому, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що в рамках вказаної справи розглядався позов до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 про визнання наказу про надання у користування земельної ділянки на умовах оренди протиправним та його скасування, визнання договору оренди землі недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, таким чином фактичні обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду та у наведеній представником заявника справі не однакові.

Одночасно колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що висновки судів не узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 723/1061/17 (провадження № 61-26091св18), оскільки зроблені судами попередніх інстанцій висновки у цій справі означеним висновкам Верховного Суду не суперечать.

Аргументи касаційної скарги про те, що на думку представника заявника, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам, встановленим під час розгляду справи, оскільки на даний час спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності колегія суддів відхиляє, адже як правильно зазначав суд апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що член фермерського господарства не встигла за життя завершити приватизацію земельної ділянки на свою користь, відповідне право ввійшло до складу спадщини, яка відкрилася після її смерті, отже приватизація, яка мала відбутися на користь спадкодавця, має бути завершена спадкоємцем. При цьому норми земельного та цивільного законодавства щодо здійснення права на спадкування не передбачають перешкод в отриманні у спадок земельної ділянки особою, яка реалізувала власне право на приватизацію такого ж майна.

Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, нема.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Драбівської селищної ради Золотоніського району Черкаської області залишити без задоволення.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 травня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров