Рішення

від 13.12.2022 по справі 440/8754/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8754/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Карлівської міської ради Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Карлівської міської ради Полтавської області про:

- визнання протиправною бездіяльність Карлівської міської ради Полтавської області щодо не розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5321683800:00:003:0008, за межами населених пунктів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області;

- зобов`язання Карлівської міської ради Полтавської області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5321683800:00:003:0008 та надати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність, що знаходиться за межами населених пунктів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

Підставою для звернення до суду позивач визначив порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин у зв`язку з бездіяльністю відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що викладені у відзиві обставини, не спростовують викладені позивачем у позовній заяві обгрунтування та вимоги.

ОСОБА_1 звернувся до Карлівської міської ради із заявою від 04.11.2021 (вх.№К-2003/06-50 від 04.11.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5321683800:00:003:0008 сільськогосподарського призначення площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Карлівської міської ради за межами населених пунктів та передачу земельної ділянки у власність. До вказаної заяви додав витяг із Державного земельного кадастру, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію паспорта та коду уповноваженої особи, що визнається сторонами.

Листом Карлівської міської ради від 20.05.2022 № 04-41/923 повідомлено ОСОБА_2 , що друге засідання восьмої сесії восьмого скликання, було перенесено з 11.11.2021 року на 17.11.2021 року. На засіданні сесії були присутні сімнадцять депутатів від загального складу Карлівської міської ради. Рішення ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність приймається на її пленарному засіданні після обговорення 2/3 депутатів від загального складу ради, згідно вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В зв`язку з відсутністю кворуму вищевказані рішення ради не приймалися. Сесію 12.12.2021 року Карлівська міська рада не проводила, на другому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 06.01.2022 року, третьому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 15.02.2022 року земельні питання не були включенні до порядку денного сесії Карлівської міської ради. На четвертому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 22.02.2022 року за рішенням депутатів Карлівської міської ради земельні питання були виключенні з порядку денного. Також повідомлено, що відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Не погодившись з бездіяльністю Карлівської міської ради щодо нерозгляду заяви щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321683800:00:003:0008, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частинами шостою - десятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, вказаними нормами передбачено три можливі варіанти поведінки уповноваженого органу за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою, а саме: 1) затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність; або 2) відмовити у передачі земельної ділянки у власність; 3) залишити клопотання про затвердження проекту землеустрою без розгляду.

Отже, неприйняття уповноваженим органом відповідного рішення за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою свідчитиме про допущення таким органом бездіяльності щодо неприйняття жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, передбаченого статтею 118 ЗК України.

Частиною першою статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд враховує, що рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, про відмову у затвердженні проекту землеустрою або залишення клопотання без розгляду є змістом відповідного індивідуального правового акту.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або відмову у наданні оформлюється рішенням ради.

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.11.2021 (вх.№К-2003/06-50 від 04.11.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5321683800:00:003:0008 сільськогосподарського призначення площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Карлівської міської ради за межами населених пунктів та передачу земельної ділянки у власність. До вказаної заяви додав витяг із Державного земельного кадастру, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та копію паспорта та коду уповноваженої особи.

Відповідно до листа Карлівської міської ради від 20.05.2022 № 04-41/923, друге засідання восьмої сесії восьмого скликання, було перенесено з 11.11.2021 року на 17.11.2021 року. На засіданні сесії були присутні сімнадцять депутатів від загального складу Карлівської міської ради. Рішення ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність приймається на її пленарному засіданні після обговорення 2/3 депутатів від загального складу ради, згідно вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В зв`язку з відсутністю кворуму вищевказані рішення ради не приймалися. Сесію 12.12.2021 року Карлівська міська рада не проводила, на другому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 06.01.2022 року, третьому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 15.02.2022 року земельні питання не були включенні до порядку денного сесії Карлівської міської ради. На четвертому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 22.02.2022 року за рішенням депутатів Карлівської міської ради земельні питання були виключенні з порядку денного. Також повідомлено, що відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява позивача від 21 липня 2021 року відповідачем по суті не розглянута.

При цьому суд зауважує, що лист Карлівської міської ради від 20.05.2022 № 04-41/923 за змістом та формою не може вважатися відмовою або залишенням заяви без розгляду в розумінні статті 118 Земельного кодексу України.

Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, незважаючи на винесення заяви позивача на розгляд сесії, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяви позивача від 04.11.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті заяви позивача від 04.11.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 21 липня 2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам, а не забезпечення ефективності державного управління.

Оскільки заява позивача від 04.11.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність відповідачем по суті не розглянута та відповідне рішення за результатами її розгляду не прийнято, та відповідач мав повноваження щодо прийняття одного із трьох можливих рішень: 1) затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність; або 2) відмовити у передачі земельної ділянки у власність; 3) залишити клопотання про затвердження проекту землеустрою без розгляду, суд не вправі виходити за межі перевірки законності рішень, дій чи бездіяльності відповідача та самостійно встановлювати чи відповідає подана позивачем заява всім вимогам законодавства та чи підлягає поданий позивачем проект землеустрою затвердженню, а також чи підлягає переданню позивачу у власність відповідна земельна ділянка.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою і передати позивачу у власність земельну ділянку з кадастровим номером 5321683800:00:003:0008 не підлягає задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 992,40 грн.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 496,20 грн.

Стосовно клопотання про відстрочення виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 6 ст. 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Так, вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: 5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Питання щодо відстрочення і розстрочення виконання судового рішення врегульовано статтею 378 КАС України.

Частиною 3 цієї статті визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зазначає, що в даному випадку заява позивача від 04.11.2021 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність відповідачем по суті не розглянута та відповідне рішення за результатами її розгляду не прийнято, суд не вправі самостійно встановлювати чи відповідає подана позивачем заява всім вимогам законодавства та чи підлягає поданий позивачем проект землеустрою затвердженню.

Однак, оскільки наведене судове рішення було прийнято під час дії воєнного стану та з огляду на наявність прямої заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, яка фактично унеможливлює прийняття позитивного рішення на користь позивача, чим позбавляє його права на ефективний захист своїх прав, суд дійшов висновку щодо необхідності відстрочення виконання наведеного судового рішення на період дії воєнного стану, але не більше одного року, з дня прийняття судового рішення.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Карлівської міської ради Полтавської області (вул. Полтавський шлях, 54, Карлівка, Карлівський район, Полтавська область, 39500) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Карлівської міської ради Полтавської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 04 листопада 2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5321683800:00:003:0008) та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Карлівську міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 листопада 2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5321683800:00:003:0008) та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджених асигнувань Карлівської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).

Відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині на період дії воєнного стану, але не більше одного року з дня прийняття наведеного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва