Постанова

від 24.08.2023 по справі 440/8754/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 р. Справа № 440/8754/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Карлівської міської ради Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) по справі № 440/8754/22

за позовом ОСОБА_1

до Карлівської міської ради Полтавської області

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду , в якому просив :

- визнати протиправною бездіяльність Карлівської міської ради Полтавської області щодо не розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5321683800:00:003:0008, за межами населених пунктів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області;

- зобов`язати Карлівську міську раду Полтавської області прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 5321683800:00:003:0008 та надати ОСОБА_1 земельну ділянку у власність, що знаходиться за межами населених пунктів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно допустив бездіяльність при виконанні своїх повноважень та не затвердив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність позивача.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Карлівської міської ради Полтавської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 04 листопада 2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5321683800:00:003:0008) та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі ст.ст. 118 та 122 Земельного кодексу України.

Зобов`язано Карлівську міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 листопада 2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5321683800:00:003:0008) та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно ч.1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відстрочено виконання рішення суду у зобов`язальній частині на період дії воєнного стану, але не більше одного року з дня прийняття наведеного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Суд першої інстанції не врахував всіх обставин справи та прийняв неправомірне рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що відповідачем розглядались земельні питання на сесії міської ради, у тому числі і про затвердження проектів землеустрою, що підтверджується протоколом засідання восьмої сесії восьмого скликання Карлівської міської ради 03.12.2021 року та в листопаді 2022 на засіданнях постійної депутатської комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища та санітарного стану, розглядалися зави громадян про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передачі них земельних ділянок в приватну власність, а на засіданні восьмої сесії восьмого скликання приймались рішення про затвердження проектів землеустрою. Проте його питання не було винесено ні на розгляд засідання комісії, на сесію міської ради.

Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач звернувся до Карлівської міської ради із заявою від 04.11.2021 (вх.№К-2003/06-50 від 04.11.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 5321683800:00:003:0008 сільськогосподарського призначення площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Карлівської міської ради за межами населених пунктів та передачу земельної ділянки у власність (а.с. 16).

До вказаної заяви додав витяг із Державного земельного кадастру, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, копію паспорта, картки платника податків, які містяться в матеріалах справи (а.с. 11-46).

22.04.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив винести на розгляд його заяву від 04.11.2021 року та надати йому інформацію щодо його звернення (а.с. 47).

Листом Карлівської міської ради від 20.05.2022 № 04-41/923 повідомлено ОСОБА_2 , що друге засідання восьмої сесії восьмого скликання, було перенесено з 11.11.2021 року на 17.11.2021 року. На засіданні сесії були присутні сімнадцять депутатів від загального складу Карлівської міської ради. Рішення ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у приватну власність приймається на її пленарному засіданні після обговорення 2/3 депутатів від загального складу ради, згідно вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В зв`язку з відсутністю кворуму вищевказані рішення ради не приймалися. Сесію 12.12.2021 року Карлівська міська рада не проводила, на другому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 06.01.2022 року, третьому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 15.02.2022 року земельні питання не були включенні до порядку денного сесії Карлівської міської ради. На четвертому засіданні першої сесії дев`ятого скликання від 22.02.2022 року за рішенням депутатів Карлівської міської ради земельні питання були виключенні з порядку денного. Також повідомлено, що відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. У зв`язку з чим Карлівська міська рада не має законних підстав для винесення заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою на розгляд сесії (а.с. 48).

Не погодившись з бездіяльністю Карлівської міської ради щодо не розгляду заяви щодо затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321683800:00:003:0008, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом, а, отже, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді по суті заяви позивача від 04.11.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частинами шостою - десятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, вказаними нормами передбачено три можливі варіанти поведінки уповноваженого органу за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою, а саме:

1) затвердити проект землеустрою та передати земельну ділянку у власність;

2) відмовити у передачі земельної ділянки у власність;

3) залишити клопотання про затвердження проекту землеустрою без розгляду.

Отже, неприйняття уповноваженим органом відповідного рішення за результатами розгляду клопотання особи про затвердження проекту землеустрою свідчитиме про допущення таким органом бездіяльності щодо неприйняття жодного рішення за результатами розгляду вказаного клопотання, передбаченого статтею 118 ЗК України.

Частиною першою статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, про відмову у затвердженні проекту землеустрою або залишення клопотання без розгляду є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, розпорядчий індивідуальний правовий акт про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або відмову у наданні оформлюється рішенням ради.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 04.11.2021 (вх.№К-2003/06-50 від 04.11.2021) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до якої додав необхідні документи.

Проте, відповідач жодних дій щодо до розгляду вказаної заяви не вчинив, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, заява ОСОБА_1 від 04.11.2021 року відповідачем по суті не розглянута.

Відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Тобто, має місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає у нерозгляді по суті заяви позивача від 04.11.2021 року щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйнятті жодного із рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України.

Таким чином, судом першої інстанції вірно визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 04.11.2021 року про затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі ст. ст. 118, 122 Земельного кодексу України та зобов`язано розглянути вказану заяву та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який за наслідками його продовження діє по теперішній час.

Законом України від 24.03.2022 року № 2145-XI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Відповідно до п.п.5 п.27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Таким чином, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Карлівську міську раду Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2021 року про затвердження проекту землеустрою та передання у власність земельної ділянки (кадастровий номер 5321683800:00:003:0008) та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" після закінчення воєнного стану на території України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Карлівської міської ради Полтавської області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі № 440/8754/22 в частині задоволення позову - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова