Ухвала

від 13.12.2022 по справі 640/9527/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про встановлення судового контролю

13 грудня 2022 року м. Київ №640/9527/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В, при секретарі судового засідання Мисюк О.С., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ"

до Державної податкової служби України

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправно, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційного скаргою Державної податкової служби України на рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" до Державної податкової служби України, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправно, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

На виконання вищезазначеного рішення, 20.04.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №640/9527/20.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем 06.12.2022 подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №640/9527/20.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідач ухиляється від фактичного виконання рішення, з огляду на те, що державним виконавцем неодноразово виносились постанови про накладення штрафу, однако вказані заходи не призвели до виконання судового рішення з боку ДПС України. Позивачем наголошено, що рішення суду не виконане, а тому останній просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 у справі 640/9527/20 шляхом зобов`язання Державну податкову службу України подання суду звіт про виконання рішення суду.

В судове засідання заявник та заінтересовані сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що в силу положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши додані до неї матеріали, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем винесено постанову від 26.11.2021 ВП №65291659 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону, а саме рішення суду не може бути виконано без участі боржника).

Отже, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 у справі 640/9527/20 в частині зобов`язання Державної податкової служби України збільшити суму на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 28 333 333, 50 грн. станом на момент прийняття даної ухвали не виконано.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та наявність правових підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України задовольнити.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2020 у справі 640/9527/20 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.