Рішення

від 16.12.2020 по справі 640/9527/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2020 року місто Київ № 640/9527/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал"

до Державної податкової служби України

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

за участю:

представника позивача - Карпова С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України (далі-відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 13 149 476,98 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 2 191 579,50 гривень;

- визнати податкову накладну №1 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 13 149 476,98 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 2 191 579,50 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 156 426 770,15 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 26 071 128,36 гривень;

- визнати податкову накладну №2 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 156 426 770,15 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 26 071 128,36 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №3 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 423 753,87 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 70 625,65 гривень;

- визнати податкову накладну №3 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 423 753,87 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 70 625,65 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її складання;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 28 333 333,50 гривень;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" (ідентифікаційний код 41450406) має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 28 333 333,50 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/9527/20. Враховуючи, що предметом оскарження є визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, судом ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечено із посиланням на приписи Податкового кодексу України.

Також, на думку відповідача, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Крім того, Державною податковою службою України заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення позивачем строку звернення до суду.

Відповідач вважає, що позивачем невірно застосовано спосіб відновлення порушених прав в рамках подання адміністративного позову фактично в інтересах третьої особи та позивачем не наведено об`єктивних та достовірних фактів порушення прав, свобод та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" з боку суб`єкта владних повноважень. Зазначено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" щодо відновлення відповідачем показників на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є передчасними та задоволенню не підлягають,

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відзив Державної податкової служби України зводиться до цитування законодавства без будь-якого аналізу його застосування щодо спірних відносин та обставин, наведених у позовній заяві. Також, відзив Державної податкової служби України не спростовує обгрунтованність доводів позовної заяви. Щодо тверджень відповідача, що позивачем невірно застосовано спосіб відновлення порушених прав в рамках подання адміністративного позову фактично в інтересах третьої особи, то у позовній заяві (сторінки 8-10) докладно описано про зміст власного порушеного права на податковий кредит і причини його порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2020 скасовано, а справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

У вищезазначеній постанові Шостого апеляційного адміністративного, колегія суддів дійшла до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" звернулось до суду з даним адміністративним позовом в межах строків, визначених частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2020 продовжено розгляд справи №640/9527/20 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 розгляд адміністративної справи №640/9527/20 вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін. По справі №640/9527/20 призначено судове засідання з викликом сторін. Залучено до участі у справі №640/9527/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено строк для надання пояснень по суті спірних правовідносин до 14.12.2020.

Фондом гарантування вкладів фізичних осіб станом на момент прийняття рішення у справі не надано суду пояснень з приводу заявлених позовних вимог. Явку повноважного представника в судове засідання не забезпечено.

В судовому засіданні 16.12.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачем додаткових пояснень по суті спірних правовідносин не надано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Правління Національного банку України №89-рш від 21.02.2017 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення №665 від 21.02.2017 року "Про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства "Фортуна-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2018 проведені електронні торги з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк", а саме - нерухомого майна із земельною ділянкою та рухомого майна у кількості 536 одиниць.

Згідно протоколу електронних торгів №UA-EA-2018-11-12-000011-b Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" стало переможцем торгів та отримало право придбати вищезазначене майно, сплативши суму у розмірі 170 000 001,00 гривень (в тому числі податок на додану вартість).

Відповідно до платіжного доручення від 13.12.2018 №149 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" сплачено суму у розмірі 170 000 001,00 гривень. Призначення платежу: оплата за нежитлові приміщення згідно протоколу електронних торгів від 20.11.2018 №UA-EA-2018-11-12-000011-b.

В подальшому, 28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, договір купівлі-продажу нерухомого майна та договір купівлі-продажу рухомого майна.

Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" складено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" податкові накладні №1 від 14.12.2018 на суму 13 149 476,98 гривень (у тому числі ПДВ 2 191 579,50 гривень), №2 від 14.12.2018 на суму 156 426 770,15 гривень (у тому числі ПДВ 26 071 128,36 гривень) та №3 від 14.12.2018 на суму 423 753,87 гривень (у тому числі ПДВ 70 625,65 гривень.)

Позивачем вказано, що Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" не зареєструвало вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" не отримало право на податковий кредит в розмірі 28 333 333,50 гривень, тобто в розмірі суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаного у Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" майна.

За посиланням позивача, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" додало до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року заяву зі скаргою на Банк "Заява про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та / або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування" (додаток №8 до податкової декларації за грудень 2018 року).

Листом від 04.07.2019 №126235/10/26-15-14-06-01 Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві повідомило позивачу наступне: "На підставі наданих письмових пояснень та первинних документів банківської установи, згідно підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.122010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" з питань достовірності та повноти нарахування зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2018 року та січень 2019 року в частині порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПНП податкових накладних по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (код 41450406) за період грудень 2018 року та січень 2019 року. В ході перевірки встановлено порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість банківської установи. Згідно з пунктом 2 підпункту 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав. Відповідно до пункту 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних податкових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів, обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у свою чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Згідно з пунктом 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку. Таким чином, відповідно пункту 5 статті 36 та пункту 3 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI до банківської установи не здійснюється нарахування штрафів та у банку не виникає жодних податкових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів, обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.".

На адвокатський запит представника позивача, листом від 17.10.2019 №283/14 Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" повідомило, що Банки в яких запроваджено процедуру ліквідації звільнені від сплати податків та зборів в порядку передбаченому Податковим кодексом України, застосування до такого Банку санкцій (штрафів, пені та інших) за несплату податків та зборів заборонено. Зазначені норми законодавства про систему гарантування кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України, зокрема з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Вказано, що за таких умов, реєстрація податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість призведе до погашення податкових зобов`язань Aкціонерного товариства "ФОРТУНА - БАНК" в порядку іншому ніж передбачено пунктом 1.3 Податкового кодексу України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У відповідь на адвокатський запит, листом від 12.11.2019 №27-19464/19 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що Фондом не передбачено в складі витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації Aкціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК", грошові кошти для перерахування на рахунок Aкціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою його поповнення. Також повідомлено, що Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього банку) не здійснюється перерахування грошових коштів на рахунок AT "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Фондом не передбачено в кошторисі витрат Aкціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" та/або в кошторисі витрат Фонду витрати на перерахування грошових коштів на рахунок Aкціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою його поповнення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" звернулось до Державної податкової служби України із заявою від 10.02.2020 №20021011, в якій просило здійснити реєстрацію податкових накладних №1, №2 та №3 від 14.12.2018, складених Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА-БАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ", в Єдиному реєстрі податкових накладних (паперові копії додано) та збільшити розмір реєстраційної суми Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму податку на додану вартість у загальному розмірі 28 333 333,50 гривень, зазначену у податкових накладних №1, №2 та №3 від 14.12.2018, складених Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА-БАНК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ".

Листом від 26.03.2020 №11087/6/99-00-04-01-01-06 Державна податкова служба України повідомила позивача, що договірні відносини між підприємствами не належать до сфери контролю Державної податкової служби, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал", висновки Державної податкової служби України є помилковими, оскільки питання реєстрації податкових накладних врегульоване положеннями законодавства, що поширюються на усіх платників податку на додану вартість, а відтак - носять публічно- правовий характер. Більш того, положеннями податкового законодавства питання, пов`язані із реєстрацією податкових накладних, віднесено саме до компетенції та повноважень Державної податкової служби України.

Вважаючи бездіяльність Державної податкової служби України протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Порядок складання податкової накладної, порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних регламентовано статтею 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

З матеріалів справи вбачається, що Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" складено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" податкові накладні №1 від 14.12.2018 на суму 13 149 476,98 гривень (у тому числі ПДВ 2 191 579,50 гривень), №2 від 14.12.2018 на суму 156 426 770,15 гривень (у тому числі ПДВ 26 071 128,36 гривень) та №3 від 14.12.2018 на суму 423 753,87 гривень (у тому числі ПДВ 70 625,65 гривень.)

За посиланням позивача, що не заперечується відповідачем, Публічне акціонерне товариство "Фортуна-Банк" не зареєструвало вищевказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та, як наслідок, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" не отримало право на податковий кредит в розмірі 28 333 333,50 гривень, тобто в розмірі суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаного у Публічного акціонерного товариства "Фортуна-Банк" майна.

Відповідачем не заперечується, що на час складання податкових накладних Публічне акціонерне товариство Фортуна-Банк було платником податку на додану вартість.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код 26254732) Публічне акціонерне товариство "ФОРТУНА-БАНК" припинено. При цьому, у період з 22.02.2017 по 21.02.2019, тобто на час складання податкових накладних у спірних правовідносинах, повноваження органу управління банку здійснювала Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Федорченко Андрій Володимирович.

Так, пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Згідно статті 1 Закону №4452-VI, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Пунктом 16 статті 2 Закону №4452-VI встановлено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно частини першої статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку (пункт 3 частини п`ятої статті 36 Закону №4452-VI).

Як вбачається з листа Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 04.07.2019 №126235/10/26-15-14-06-01, податковий орган повідомив позивача, що на підставі наданих письмових пояснень та первинних документів банківської установи, згідно підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.9 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України від 02.122010 №2755-VI (із змінами і доповненнями) була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" з питань достовірності та повноти нарахування зобов`язань з податку на додану вартість за грудень 2018 року та січень 2019 року в частині порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПНП податкових накладних по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (код 41450406) за період грудень 2018 року та січень 2019 року.

В ході перевірки встановлено порушення пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з недостатністю коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість банківської установи.

Із зазначених вище обставин справи вбачається, що контролюючим органом встановлено порушення Публічним акціонерним товариством Фортуна Банк пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо не реєстрації податкових накладних після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Крім того, згідно з частиною третьою цієї статті, під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Аналізуючи питання щодо можливості виконання Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" свого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, слід враховувати, що на момент операцій останній перебував на стадії ліквідації, яка здійснювалась, в тому числі у відповідності до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 за №1581/21893 (далі-Положення №2).

За змістом пунктів 3.2-3.4 глави 3 розділу V Положення №2, після початку процедури ліквідації, уповноваженою особою Фонду здійснюється відкриття накопичувального рахунку на який перераховуються залишки коштів банку із його кореспондентських рахунків, які, в свою чергу, підлягають закриттю. На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти такого банку і надходження на його користь, а також з нього проводяться розрахунки з кредиторами й оплата витрат на здійснення процедури ліквідації.

Фінансування витрат неплатоспроможного банку, згідно пункту 1.1 глави 1 розділу VI Положення №2, здійснюється відповідно до кошторису витрат, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку. При цьому, відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу VI Положення №2, уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку зобов`язана використовувати кошти виключно на потреби та в межах, передбачених відповідним кошторисом.

Із форми кошторису (додаток 3 до Положення №2) вбачається, що вона містить таку статтю витрат як "Витрати на податки та збори, обов`язкові платежі", однак згідно наявної примітки вона заповнюється при формуванні кошторису витрат на здійснення тимчасової адміністрації, а при здійсненні процедури ліквідації заповнюється лише в частині судового збору. Окрема стаття витрат на поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у кошторисі відсутня.

Зазначене свідчить, що банк, який перебуває на стадії ліквідації, позбавлений можливості здійснити поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ шляхом перерахування на нього грошових коштів, оскільки положеннями законодавства не передбачена можливість включення відповідних витрат до кошторису витрат, пов`язаних із ліквідацією банку.

Крім того, матеріали містять лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.11.2019 №27-19464/19 в якому останнім повідомлено, що Фондом не передбачено в складі витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації Акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК", грошові кошти для перерахування на рахунок Акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою його поповнення. Також повідомлено, що Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію цього банку) не здійснюється перерахування грошових коштів на рахунок Акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Фондом не передбачено в кошторисі витрат Акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" та/або в кошторисі витрат Фонду витрати на перерахування грошових коштів на рахунок Акціонерного товариства "ФОРТУНА-БАНК" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість з метою його поповнення.

З огляду на вказані обставини, Банк позбавлений можливості збільшити свою реєстраційну суму у визначений законом спосіб, тобто шляхом перерахування грошових коштів із власного поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" звернулося до Державної податкової служби України зі зверненням від 06.11.2019 №191106/01 про надання індивідуальної податкової консультації щодо альтернативних способів (механізмів) збільшення реєстраційної суми банком, який перебуває на стадії ліквідації, з огляду на неможливість її збільшення у вищевказані способи із наведених причин. Вказавши, що така податкова консультація необхідна Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" для правильного відображення операцій із Публічним акціонерним товариством "Фортуна-Банк" в частині ПДВ в податковому обліку.

Державною податковою службою України листом від 16.12.2019 №19910/6/99-00-07-03-02-15/ПК у відповідь на звернення позивача повідомлено, що величина кожного показника формується автоматично та змінюється у міру надходження до системи електронного адміністрування ПДВ інформації, зокрема, щодо зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, розрахунків коригування до них, митних декларацій та аркушів коригування до них, додаткових декларацій, зарахованих на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ коштів, поданої податкової звітності та іншої інформації, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, яка впливає на показники складової формули. При цьому, для платника податку, який перебуває у стадії ліквідації, не передбачено іншого режиму обрахунку складових системи електронного адміністрування ПДВ і обчислення реєстраційної суми, ніж визначений нормами Податкового кодексу України та положеннями Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість №569.

Суд зазначає, що вищенаведене свідчить, що податковим законодавством в сукупності із законодавством, яке регулює питання про виведення неплатоспроможного банку з ринку, належним чином не врегульоване питання про збільшення таким банком власної реєстраційної суми, оскільки не передбачено жодного дієвого способу (механізму), який міг би бути використаний для збільшення реєстраційної суми. Разом з тим, податкове законодавство не звільняє банк, що перебуває на стадії ліквідації, від обов`язку по складанню та реєстрації в ЄРПН податкових накладних на користь своїх контрагентів. Тобто з одного боку, законодавство покладає на банк, що ліквідується, обов`язок по складанню та реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а з іншого - не передбачає механізму виконання такого обов`язку у разі недостатності реєстраційної суми.

Таким чином, причина нездійснення реєстрації податкових накладних обумовлена не протиправною бездіяльністю Банку, а неможливістю останнього збільшити власну реєстраційну суму внаслідок відсутності належного законодавчого регулювання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що "відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності (...) порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права" (пункт 56 рішення по справі "Щокін проти України"). Окрім того, щодо справ пов`язаних із отриманням податкової вигоди (бюджетного відшкодування чи податкового кредиту), ЄСПЛ зазначає, що "постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем (...). Відповідно у справі було і продовжується порушення статті 1 Першого протоколу" (пункт 40 рішення по справі "Інтерсплав проти України").

На підставі відповідної практики Європейського суду з прав людини адміністративні суди неодноразово зазначали, що "в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності".

Так, характер обставин, що призвели до порушення права Товариства на податковий кредит, згідно позиції Європейського суду з прав людини, носять неправомірний характер, "оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов`язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов`язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов`язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику (...). Таким чином, Суд вважає, що право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до "правомірного очікування" того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності, що прирівнюється до "власності" в розумінні статті 1 Протоколу №1 (...). Суд окремо зазначає, що компанія-заявник не мала абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ. Отже, Суд вважає, що незважаючи на повне виконання своїх зобов`язань, компанія-заявник була поставлена у несприятливі умови, так як було незрозуміло чи може вона віднести до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену постачальнику у складі придбаних товарів, оскільки визнання чи невизнання права на податковий кредит також залежало від висновків податкових органів, чи своєчасно виконав свої зобов`язання з подання звітності з ПДВ постачальник (...). Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов`язків (...), неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов`язків (...) і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків (...). Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності" (пункти 57, 69, 71 рішення по справі "Булвес АД проти Болгарії").

Щодо доводів відповідача, що позивачем невірно застосовано спосіб відновлення порушених прав в рамках подання адміністративного позову фактично в інтересах третьої особи, суд зазначає наступне.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Зважаючи на те, що податковим законодавством в сукупності із законодавством, яке регулює питання про виведення неплатоспроможного банку з ринку, належним чином не врегульоване питання про збільшення таким банком власної реєстраційної суми, оскільки не передбачено жодного дієвого способу (механізму), який міг би бути використаний для збільшення реєстраційної суми, суд дійшов висновку, що Публічне акціонерне товариство "Фортуна Банк" позбавлене можливості збільшити свою реєстраційну суму у визначений законом спосіб, тобто шляхом перерахування грошових коштів із власного поточного рахунку на рахунок в систему електронного адміністрування ПДВ.

Станом на час розгляду справи в суді, Публічне акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю Фортуна-Банк припинено.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" вчинялися всі можливі дії, для відновлення свого права на отримання податкового кредиту, зокрема: Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" було подано скаргу (заяву) про допущення продавцем товарів / послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та / або порушення продавцем / покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток №8 до податкової декларації за грудень 2018 року); Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвесткепітал" зверталось до Державної фіскальної служби України про надання індивідуальної податкової консультації щодо альтернативних способів (механізмів) збільшення реєстраційної суми банком, який перебуває на стадії ліквідації; надіслано запити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Слід зазначити, що згідно підпункту 1 та 2 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, Державна податкова служба відповідно до покладених на неї завдань вносить в установленому порядку на розгляд Міністра фінансів пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, наказів Мінфіну, а також подає Міністрові фінансів на погодження позицію щодо проектів нормативно-правових актів, розробниками яких є інші центральні органи виконавчої влади; розробляє проекти законів України, проекти актів Президента України, Кабінету Міністрів України, проекти наказів Мінфіну та пропозиції щодо інших нормативно-правових актів з питань, що належать до сфери діяльності ДПС, та в установленому порядку подає їх Міністру фінансів.

Суд зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що за наявності вищезазначеної колізії, Державна податкова служба України вчиняла дії для її врегулювання, зокрема, внесення на розгляд Міністра фінансів пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, наказів Мінфіну, а також подання Міністрові фінансів на погодження позиції щодо проектів нормативно-правових актів, розробниками яких є інші центральні органи виконавчої влади.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 241- 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №1 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА-БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 13 149 476,98 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 2 191 579,50 гривень.

Визнати податкову накладну №1 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА- БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 13 149 476,98 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 2 191 579,50 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №2 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА-БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 156 426 770,15 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 26 071 128,36 гривень.

Визнати податкову накладну №2 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА- БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 156 426 770,15 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 26 071 128,36 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її складання.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не реєстрації податкової накладної №3 від 14.12.2018, складеної Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА-БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 423 753,87 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 70 625,65 гривень.

Визнати податкову накладну №3 від 14.12.2018, складену Публічним акціонерним товариством "ФОРТУНА- БАНК" (ідентифікаційний код 26254732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) на суму 423 753,87 гривень, в тому числі сума податку на додану вартість у розмірі 70 625,65 гривень, зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її складання.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 28 333 333,50 гривень.

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТКЕПІТАЛ" (ідентифікаційний код 41450406) має право зареєструвати податкові накладні та /або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 28 333 333,50 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2020.