Постанова

від 06.12.2022 по справі 826/4061/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4061/17 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати незаконними дії Міністерства соціальної політики України щодо подання на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції, що у зазначені у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2016 року № 760 в частині, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562;

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України, зазначені у пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2016 року № 760 в частині, що одноразова компенсація виплачується в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 року № 285 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України";

- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України, зазначені у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2016 року № 760 в частині, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562;

- визнати дискримінаційними дії Кабінету Міністрів України в частині обґрунтування розміру щорічної допомоги на оздоровлення інваліду III групи 90 грн у порівнянні із розмірами щорічної грошової допомоги на оздоровлення державним службовцям, військовослужбовцям;

- визнати дискримінаційними і такими, що порушують право на достатній життєвий рівень дії Кабінету Міністрів України в частині обґрунтування розміру щорічної допомоги на оздоровлення інваліду III групи 90 грн у порівнянні із розмірами щорічної допомоги державним службовцям та іншим соціальним групам громадян;

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині відсутності контролю за виконанням приписів прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї" від 21 квітня 2016 року № 1339-VIII в частині Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- зобов`язати Міністерство соціальної політики України подати до Кабінету Міністрів України пропозиції змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян" в редакції, викладеній у заяві про збільшення позовних вимог;

- зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян" в редакції, , викладеній у заяві про збільшення позовних вимог.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06.07.2022 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2022 матеріали справи прийнятті до провадження суддею Скочок Т.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2022 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 124 КАС судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Згідно частини третьої цієї статті судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Відтак, судові виклики і повідомлення здійснюються судом шляхом вручення відповідній особі повісток.

Як вбачається з матеріалів справи, про виклик позивача до суду на 19.09.2022 позивача повідомлено повісткою (т.2 а.с. 21), яку позивачем отримано 23.08.2022 (т.2 а.с. 80). Таким чином, виклик позивача у судове засідання 19.09.2022 здійснений у встановленому законом порядку.

Водночас, відомостей про формування, направлення та вручення позивачу повістки про виклик на 15.08.2022 матеріали справи не містять. У свою чергу, позивачу 26.07.2022 була вручена виключно ухвала від 18.07.2022, згідно якої суд вирішив призначити підготовче засідання та викликати у нього представників сторін. Відтак, у судове засідання 15.08.2022 позивача належним чином викликано не було.

Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що наслідки повторної неявки позивача у судове засідання у вигляді залишення позову без розгляду, можна застосовувати лише у випадку належного повідомлення позивача про розгляд справи, проте виключно тоді, коли позивач не заявляв про розгляд справи за його відсутності та за наявності обставин, того, що неявка перешкоджає розгляду справи.

Будь-яких обґрунтувань тому, чому саме неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскаржувана ухвала не містить. Будь-яких відомостей про те, що явку позивача було визнано обов`язковою матеріали справи не містять.

За таких обставин, оскільки оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування тому, яким чином неявка позивача перешкоджає розгляду справи та те, що про виклик до суду на 19.09.2022 позивача не було повідомлено у встановлений законом спосіб, то колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції передчасно залишено позов без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2022, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 12.12.2022.