Ухвала

від 13.12.2022 по справі 280/9989/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 280/9989/21

адміністративне провадження № К/990/33353/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №280/9989/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та Заводський районний суд м. Запоріжжя про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

29 листопада 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної судової адміністрації України в Запорізькій області , треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та Заводський районний суд м. Запоріжжя, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині невиплати позивачу щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 22 січня 2016 року по 02 грудня 2016 року включно;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 22 січня 2016 року по 02 грудня 2016 року включно з урахуванням індексації;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням обмеження, визначеного статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди позивачу за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману її частину.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, позов задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області в частині невиплати ОСОБА_1 , щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 22 січня 2016 року по 02 грудня 2016 року включно. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу з 22 січня 2016 року по 02 грудня 2016 року включно. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року (за винятком днів відпустки) із застуванням обмеження, визначеного статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області провести перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 , за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 (за винятком днів відпустки), обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та виплатити недоотриману її частину. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи судові рішення, відповідач покликається на пункти 1 та 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Так, скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є неврахування судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови висновку Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20 щодо застосування до спірних правовідносин Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845.

Заявник касаційної скарги вказує про недотримання судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03 березня 2021 року по справі № 340/1916/20, в частині необхідності встановлення обставин, які підлягають встановленню та доказуванню, а також правомірності обрання такого чи іншого способу захисту інтересів позивача в аналогічних справах, внаслідок чого судами першої та апеляційної інстанцій без повного з?ясування обставин у справі та вивчення доказів по справі прийнято незаконні та необгрунтовані судові рішення.

Проте, доводи відповідача свідчать про довільне та вибіркове тлумачення Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Запорізькій області постанови Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 340/1916/20 та не підтверджує, що викладені ним висновки не враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить також посилання на постанови Верховного Суду у справі №560/6212/20, у справі №340/1727/20, у справі №340/1901/20, у справі №160/6740/20, у справі № 822/2043/16, у справі №823/2372/17, у справі №802/1133/18-а, у справі №500/2104/18, у справі №273/551/16-а, у справі №766/1754/16-а, у справі №640/2431/19, у справі №607/18139/15-а, у справі №825/3135/15-а, проте Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, що судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови не були враховані вищевказані висновки Верховного Суду, оскільки скаржником не зазначено, які саме конкретні норми права судом попередньої інстанції було застосовано без урахування таких висновків, що в свою чергу, не є належним обґрунтуванням підстав звернення до суду касаційної інстанції, у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом висловлена правова позиція, подібність правовідносин та обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судами цієї норми, з урахуванням обставин, установлених судами у цій справі.

Враховуючи, що подана касаційна скарга не містить вказаних обґрунтувань підстави для відкриття касаційного провадження передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України відсутні.

Іншою підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20.

Однак, таке обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а також є взаємовиключною підставою відносно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, у першому випадку скаржник зазначає, що не було враховано постанову від 03 березня 2021 року у справі №340/1916/20, а у іншому - вказує про відступлення від висновку, викладеного у цій постанові.

З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Отже, скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України умови, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції на підставі пунктів 1 та 2 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №280/9989/21за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області та Заводський районний суд м. Запоріжжя про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Н.А. Данилевич