Постанова

від 13.12.2022 по справі 185/5690/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7981/22 Справа № 185/5690/20 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

13 грудня 2022 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Керимової Бандюкової Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, скасування свідоцтв про право власності на ім`я ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , скасування реєстрації права власності на ім`я ОСОБА_2 згідно до свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ,

-за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2022 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

25.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 до Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської із зазначеним позовом.

Позивач наполягає на тому, що є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька, а відповідач його рідна тітка (сестра померлого батька) оформила на себе всю спадщину.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2022 року позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434577, р.№1-3836, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської в спадковій справі №28/2011, яке зареєстроване в реєстрі за номером 1140155312124, на ім`я ОСОБА_2 про спадкування нею житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 46кв.м., житловою 24кв.м., цегляний з прибудовами до будинку «а» цегл, тамбуром «а1» цегл. та господарськими спорудами літ. «Б» Л кухня, сарай цегл., «В» сарай дерев`яний «Г», сарай дерев`яний «Д», убиральня дерев`яна, «пда» погріб цегляний, №1 тр.колодязь газові труби, №2,3,4,5, огорожа дерев. Металева, які розташовано на земельній ділянці розташованій по АДРЕСА_2 .

Скасувано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності зареєстроване за номером 1140155312124 на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 46 кв.м., житловою 24 кв.м., цегляний з прибудовами до будинку «а» цегл., тамбуром «а1 » цегл., та господарчими спорудами літ. «Б» Л. кухня, сарай цегл, «В» сарай дерев`яний «Г», сарай дерев`яний «Д», убиральня дерев`яна, «пда» погріб цегляний, №1 тр. колодязь газові труби, №2,3,4,5, огорожа дерев. металева, які розташовано на земельній ділянці розташований по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434577, р.№1-3836, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434578, р.№1-3837, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області в спадковій справі №28/2011, яке зареєстроване в реєстрі за номером 1140238212259 , на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 7.1428 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.09.2007р. для ведення фермерського господарства, яка розташована у Дніпропетровській обл., Юр`ївська р., с/рада Олександрівська, кадастровий номер 1225980200:01:002:0184.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за номером 1140238212259 на земельну ділянку площею 7.1428 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.09.2007р. для ведення фермерського господарства, яка розташована у Дніпропетровській обл., Юр`ївська р., с/рада Олександрівська, кадастровий номер 1225980200:01:002:0184, яке виникло на підставі свідоцтво про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434578, р.№1-3837, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434579, р.№1-3838, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської в спадковій справі №28/2011, яке зареєстроване в реєстрі за номером 1140190412235, на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 9,160 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 17.12.2014р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка розташована на території Поперечненьської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223587100:05:001:0102.

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за номером 1140190412235 на земельну ділянку площею 9,160 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 17.12.2014р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка розташована на території Поперечненьської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223587100:05:001:0102, яке виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріальний бланк серії НВО 434579, р.№1-3838, виданий 28.12.2016 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

Визнано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 46 кв.м., житловою 24 кв.м., цегляний з прибудовами до будинку «а» цегл., тамбуром «а1 » цегл., та господарчими спорудами літ. «Б» Л кухня, сарай цегл, «В» сарай дерев`яний «Д», сарай дерев`яний «Д», убиральня дерев`яна, «пда» погріб цегляний, №1 тр. колодязь газові труби, №2,3,4,5, огорожа дерев. металева, які розташовано на земельній ділянці (кадастровий номер відсутній) розташований по АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 7.1428 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.09.2007р. для ведення фермерського господарства, яка розташована у Дніпропетровській обл., Юр`ївська р., с/рада Олександрівська, кадастровий номер 1225980200:01:002:0184.

Визнано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 9.160 га, кадастровий номер 1223587100:05:001:0102, державна реєстрація земельної ділянки Управління Держземагенства у Павлоградському районі Дніпропетровської області від 17.12.2014 р. яку було передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка розташована на території Поперечненьської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Витребувано майно із чужого незаконного володіння.

Вирішено питання щодо судових витрат.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись із вказаним рішенням суду від відповідачки ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2022 року, скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2020 року й винесення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що спадкодавець ОСОБА_3 постійно проживав за адресою: будинок АДРЕСА_2 , де й помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А позивач ОСОБА_1 , в період з 16.12.2011 року по 29.05.2014 року відбував покарання у Жовтоводській виправній колонії управління Державної пенітанциарної служби України у Дніпропетровській області № 26, як про це зазначено у довідці про звільнення серії ДПП № 26549 від 29.04.2014 року. Враховуючи це, фактичним місцем постійного проживання позивача на момент відкриття спадщини являлось місце відбування покарання у Жовтоводській виправній колонії.

Вважає, що норми ЖК України не підлягають застосування, а підлягають застосуванню виключно норми права, викладені у ЦК Цкраїни.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідку спливу строку позовної давності.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Підлужний В.М. доводи апеляційної скарги підтримав. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.249-253), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

В апеляційному суді справа розглядається, відповідно до ст.369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Померлий є рідним батьком позивача ОСОБА_1 .

Згідно довідки від 24.05.2021 року № 272/р Відділу реєстрації та обліку громадян та реєстраційного запису, у паспорті Позивача (зареєстроване місце проживання у будинку АДРЕСА_2 ), особа яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті проживала та була зареєстрована в будинку будинок АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, а саме на житловий будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 46 кв.м., житловою 24 кв.м., цегляний з прибудовами до будинку «а» цегл., тамбуром «а1 » цегл., та господарчими спорудами літ. «Б» Л кухня, сарай цегл, «В» сарай дерев`яний «Д», сарай дерев`яний «Д», убиральня дерев`яна, «пда» погріб цегляний, №1 тр.колодязь газові труби, №2,3,4,5, огорожа дерев. металева, які розташовано на земельній ділянці (кадастровий номер відсутній) по АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 7.1428 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 24.09.2007р. для ведення фермерського господарства, яка розташована у Дніпропетровській обл., Юр`ївська р., с/рада Олександрівська, кадастровий номер 1225980200:01:002:0184, земельну ділянку площею 9.160 га, дата державної реєстрації земельної ділянки 17.12.2014р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і яка розташована на території Поперечненьської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223587100:05:001:0102.

Право власності на вищезазначене майно перейшло до ОСОБА_3 після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_2 , також був зареєстрований Позивач ОСОБА_1 з 14.09.1990 р.

Позивач перебував у місцях позбавлення волі з 16.12.2011 року по 29.05.2014 року. Зі змісту довідки про звільнення встановлено, що Позивач прямує за адресою АДРЕСА_2 .

Після смерті ОСОБА_3 прийняла спадщину ОСОБА_2 - його рідна сестра, якою було успадковане після смерті брата зазначене вище майно.

Відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як роз`яснено у пункті 27постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Установивши, що при видачі державним нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом, не було враховано право позивача як спадкоємця, який фактично прийняв спадщину, суд дійшов висновку, що визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_2 з підстав порушення у зв`язку з його видачею спадкових прав позивача.

Що стосується доводів представника Відповідача стосовно строків позовної давності, суд зазначає наступне. За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною першоюстатті 261 ЦК Українипередбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до постанови про відмову вчинення нотаріальних дій від 15.08.2020 державним нотаріусом Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, як було встановлено судом Позивач своєчасно прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно не мав можливості отримати, але розумів, що оскільки він фактично прийняв спадщину, так як такий який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і розумів, що в любий час може звернутися до нотаріуса після спливу тривалого часу з моменту смерті спадкодавця та дізнається, що свідоцтво про право на спадщину видане іншій особі.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач про порушення свого права дізнався лише в 2020 році, коли почав збирати необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з чим він не пропустив строк позовної давності.

За змістом ч. 3ст. 1272 ЦК Україниповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи та дав їм належну правову оцінку, а от же й дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

В матеріалах цивільної справи є копія спадкової справи, з якої вбачається, що коли спадкоємець другої черги ОСОБА_2 подавала заяву про прийняття спадщини 16 травня 2014 року (за 15 днів до звільнення спадкоємця першої черги ОСОБА_1 з міст позбавлення волі), то в заяві, нотаріусу зазначила що після смерті її рідного брата ОСОБА_3 , крім неї, інших спадкоємців не має (а.с.155 оборот).

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо того, що спадкодавець ОСОБА_3 постійно проживав за адресою: будинок АДРЕСА_2 , де й помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . А позивач ОСОБА_1 , в період з 16.12.2011 року по 29.05.2014 року відбував покарання у Жовтоводській виправній колонії управління Державної пенітанциарної служби України у Дніпропетровській області № 26, як про це зазначено у довідці про звільнення серії ДПП № 26549 від 29.04.2014 року. Враховуючи це, фактичним місцем постійного проживання позивача на момент відкриття спадщини являлось місце відбування покарання у Жовтоводській виправній колонії.

Що норми ЖК України не підлягають застосування, а підлягають застосуванню виключно норми права, викладені у ЦК Цкраїни.

Що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідку спливу строку позовної давності.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми як матеріального так й процесуального права. Підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги не має.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та по суті справедливе судове рішення, яким поновлені порушені права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.263 ЦПК України. Підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Павлоградского міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено та долучено до матеріалів цивільної справи 13 грудня 2022 року.

Судді: